Ухвала
24 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 369/5231/19
провадження №61-18701ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації, служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, про відібрання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року зустрічну позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 січня 2021 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Скасовано ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просив покласти на позивача ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що вимоги ОСОБА_1 про ухвалення в цій справі додаткового рішення про компенсацію судового збору є передчасними на стадії скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду, оскільки можуть вирішуватися після постановлення рішення за наслідками розгляду зустрічної позовної заяви.
У листопаді 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року.
Касаційна скарга була подана з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки відправлена до Верховного Суду 18 листопада 2021 року.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У своєму клопотанні заявник просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки копію оскаржуваної ухвали було отримано 17 листопада 2021 року, про що надає відповідні докази.
Зважаючи на те, що у касаційній скарзі містяться докази поважності пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, вважаємо за можливе його поновити.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та передати справу на новий апеляційний розгляд.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд дійшов помилкового відмовив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі, не містять посилань на норми ЦПК України.
За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судами норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Разом із тим, такий обов'язок у випадку передачі справи на новий судовий розгляд не покладено.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної скарги, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц, провадження № 61-39028св18, у постанові Верховного суду від 16 червня 2021 року у справі № 201/1381/18, провадження № 61-15675св20.
У справі, що переглядається, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції, відтак постановою Київського апеляційного суду від 12 січня 2021 року не було вирішено спір по суті позовних вимог.
Встановивши, що постановою Київського апеляційного суду від 12 січня 2021 року не закінчено розгляд справи по суті, апеляційний суд дійшов правильного висновку про передчасність звернення ОСОБА_1 із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, оскільки подана ним заява підлягає вирішенню лише за результатами розгляду справи по суті.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають, оскільки ґрунтуються на довільному тлумаченні правових норм.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильне застосовування судами норм процесуального права є очевидним, а касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року є необґрунтованою.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації, служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, про відібрання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян