3 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 724/2108/18
провадження № 61-19124св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду
від 23 вересня 2019 року, постановлену суддею Владичаном А. І.,
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.
Позов мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , який є батьком сторін у справі, після чого відкрилася спадщина
на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться на АДРЕСА_1 . Мати сторін ОСОБА_6 своєчасно прийняла спадщину після
ОСОБА_5 , але не оформила її.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла, після чого відкрилася спадщина на вказану частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Вказував, що він та відповідачі звернулися до Хотинської державної нотаріальної контори Чернівецької області із заявами про прийняття спадщини, однак державний нотаріус Хотинської державної нотаріальної контори Чернівецької області Мартинюк Є. Р. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з ненаданням документів, що посвідчують право власності спадкодавця на вказане майно.
Вважаючи себе спадкоємцем після ОСОБА_6 , просив визнати за ним право власності на 1/6 частку домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами, розташоване на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після ОСОБА_6 .
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 1 квітня
2019 року, ухваленим у складі судді Єфтеньєва О. Г., позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частку домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами, розташованого на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після ОСОБА_6 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведення позивачем позовних вимог належними і допустимими доказами.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 23 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 1 квітня 2019 року визнано неподаною та повернено заявнику.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з невиконання заявником вимог ухвали Чернівецького апеляційного суду від 17 травня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху (ненадання документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору), тому суд вважав наявними підстави для визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її ОСОБА_4 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У жовтні 2019 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм
процесуального права, просить скасувати ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 23 вересня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції частини третьої статті 185 та частин шостої-восьмої статті 357 ЦПК України, оскільки ухвалу Черновецького апеляційного суду від 17 травня 2019 року про залишення її апеляційної скарги без руху вона не отримувала, тому відсутні підстави для повернення апеляційної скарги з підстав невиконання заявником вказаної ухвали.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі і ухвалою цього ж суду від 7 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 23 вересня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України у тій же редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
У справі, яка переглядається, ухвалою Чернівецького апеляційного суду
від 25 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 1 квітня 2019 року визнано неподаною та повернено заявнику.
За змістом частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій
статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України. Згідно з приписом вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
З 15 грудня 2017 року ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) викладено висновок про те, що, регламентуючи порядок вирішення питання відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження.
Натомість ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у Главі І «Апеляційне провадження» розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України.
Таким чином, постановлення апеляційним судом ухвали про повернення апеляційної скарги одноособово не відповідає нормам процесуального права, що призвело до порушення правил щодо складу суду, тому вказана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня
2021 року у справі № 369/13653/18 (провадження № 61-7375св21) та від 7 липня 2021 року у справі № 308/12828/19 (провадження № 61-4553св21), від 8 вересня 2021 року у справі № 759/12750/19 (провадження № 61-17594св19),
від 22 вересня 2021 року у справі № 132/2522/20 (провадження № 61-19443св20), від 29 вересня 2021 року у справі № 569/10882/20 (провадження № 61-5057св21), від 29 вересня 2021 року у справі № 520/16369/13-ц (провадження
№ 61-12066св20) та від 6 жовтня 2021 року у справі № 128/3395/20 (провадження № 61-8856св21).
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги).
Судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України у вказаній редакції Кодексу).
Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України в цій же редакції Кодексу підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Суд апеляційної інстанції не дотримався вимог цивільного процесуального закону, тому оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до апеляційного суду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції помилково постановив ухвалу про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги заявнику одноособово, обставини щодо існування або відсутності правових підстав для відкриття апеляційного провадження має оцінити суд апеляційної інстанції колегією у складі трьох суддів.
Щодо судових витрат
Так як касаційний суд дійшов висновку про передачу справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, встановлених статтею 141 ЦПК України підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 410, 411 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, статтями 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 23 вересня 2019 рокускасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: І. М. Фаловська А. І. Грушицький В. М. Ігнатенко С. О Карпенко С. Ю. Мартєв