вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" листопада 2021 р. м. Київ Справа № 911/3273/21
Господарський суд Київської області, у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Захід Львів" про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Захід Львів" (79000, м. Львів, вул. Промислова, 50/52, код ЄДРПОУ 43183899)
до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, код ЄДРПОУ 37199618)
про стягнення 997 432,32 грн.
встановив:
На розгляд Господарського суду Київської області надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Захід Львів" до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про стягнення 997 432,32 грн. заборгованості за Договором поставки зернових культур № 26-20-02 від 23.01.2020.
Водночас разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" в межах суми стягнення 997 432,32 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.11.2021 по справі № 911/3273/21 було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО ЗАХІД ЛЬВІВ" заяву про забезпечення позову з доданими до неї документами.
25.11.2021 до канцелярії суду Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ЗАХІД ЛЬВІВ" повторно подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" в межах суми стягнення 997 432,32 грн, що знаходяться на поточних рахунках у банківських установах, в т.ч., але не виключно, на поточному рахунку АТ "ОксіБанк", код банку (МФО) 325990, IBAN НОМЕР_1 , а також на грошові кошти, які обліковуються на інших рахунках, які відкриті на ім'я Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та будуть виявлені виконавцем в процесі виконання даної ухвали про забезпечення позову.
Дослідивши зазначену заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЗАХІД ЛЬВІВ" про забезпечення позову, господарський суд встановив наступне.
Як на підставу для задоволення поданої заяви позивач посилається на те, що відповідачем порушено умови договору, сума заборгованості є значною, а з 20.01.2021 відповідач не здійснив жодного платежу. Як зазначає позивач, у провадженні судів перебувають інші справи за позовами до відповідача про стягнення з нього коштів, а виконавчою службою стосовно відповідача, як боржника відкрито виконавчі провадження, що свідчить про можливість відповідачем користуватися чужими грошовими коштами, ухилятися від виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову та не накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Крім того, позивач заявляє, що накладення арешту на грошові кошти не порушує право відповідача вільно користуватись та розпоряджатись своїми грошовими коштами, оскільки арешту підлягають лише кошти в межах суми позову, що не може заважати нормальному функціонуванню підприємства та вільному використанню інших коштів на рахунку відповідача.
Отже, позивач вважає, що у разі не вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у межах суми звернення стягнення, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки майно, у тому числі грошові кошти, які є у відповідача на момент розгляду даної справи у суді, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За приписами ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Дослідивши подану заву та докази на її підтвердження, господарський суд зазначає, що вказані в них обставини за умови відсутності будь-яких інших доказів, на підтвердження зазначених фактів, не надають суду можливості дійти беззаперечних висновків про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання та, відповідно, не можуть визначатися як підстава для вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, господарський суд наголошує, що посилання позивача на наявність інших справ про стягнення заборгованості з відповідача не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а подана заява мотивована лише припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у цій справі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Крім того, доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості перед іншими кредиторами, як і наявність інших справ у провадженні судів та відкритих виконавчих проваджень про стягнення коштів з відповідача не є тими обставинами, які свідчить про: вчинення відповідачем навмисних дій, спрямованих на ухилення від виконання грошового зобов'язання, як наслідок - неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення, як і не підтверджують такі посилання скрутний фінансовий стан відповідача.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №910/14149/19.
Отже, враховуючи все вищенаведене у сукупності, Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ЗАХІД ЛЬВІВ" не було наведено достатніх належних та допустимих у розумінні ст. ст.76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України доказів вчинення відповідачем дій, які б могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі. Також, позивачем не доведено суду, що у разі задоволення судом рішення, відповідач буде зловживати своїми правами та не виконувати свої обов'язки.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, з огляду на доказову необґрунтованість заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЗАХІД ЛЬВІВ", суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення.
За таких обставин, керуючись ст.136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЗАХІД ЛЬВІВ" про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвала складена та підписана 29.11.2021, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.Д. Лилак