29 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 905/264/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь-Курахове" (далі - ТОВ "Електросталь-Курахове" відповідач, скаржник)
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2021
у справі № 905/264/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Трейд групп" (далі- ТОВ "АВ Трейд групп", позивач)
до ТОВ "Електросталь-Курахове"
про стягнення 131 513,04 грн,
ТОВ "Електросталь-Курахове" 27.10.2021 (згідно з відміткою на поштовій накладній) через Східний апеляційний господарський суд звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 у справі № 905/264/21; матеріали справи передати на розгляд до Східного апеляційного господарського суду. Також скаржник просить звільнити від сплати судового збору.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.11.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 905/264/21 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.
За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги касаційний суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без розгляду з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Предметом касаційного оскарження є ухвала Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 у справі № 905/264/21, якою повернуто апеляційну скаргу (вх. №1750В/2 від 10.06.2021) ТОВ "Електросталь-Курахове" на рішення господарського суду Донецької області від 20.05.2021 у справі № 905/264/21 на підставі частини другої статті 260 та частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Підставою для повернення апеляційної скарги стало те, що скаржником у строк, встановлений судом, не було усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху від 23.06.2021.
Водночас, ТОВ "Електросталь-Курахове" двічі (15.07.2021 та 10.09.2021) зверталося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 про повернення апеляційної скарги у справі № 905/264/21.
Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Електросталь-Курахове" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 у справі № 905/264/21 на підставі частини другої статті 293 ГПК України, оскільки у даній справі правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвалою Верховного Суду від 06.10.2021 повторно відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Електросталь-Курахове" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 у справі № 905/264/21 зважаючи на імперативність вимог пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України.
Приписами пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Колегія суддів звертає увагу на те, що за приписами пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України визначено процесуальне обмеження щодо повторної подачі касаційної скарги після відмови у відкритті касаційного провадження на те саме судове рішення та є загальним для всіх суб'єктів, що також узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, наявна підстава, що виключає можливість розгляду по суті його повторної касаційної скарги на те ж саме судові рішення.
Слід відзначити, що подана (втрете) касаційна скарга на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 у справі № 905/264/21 за формою, змістом, та вимогами, що викладені в її прохальній частині, є ідентичною раніше поданих касаційних скарг (15.07.2021 та 10.09.2021) на зазначене судове рішення.
Крім того, дана касаційна скарга, як і раніше поданні аналогічні касаційні скарги містить ряд недоліків, зокрема не містить належного обґрунтування суті порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, та обґрунтування, у чому полягало порушення положень вказаних норм чи помилковість їх застосування; касаційна скарга подана поза межами строку на касаційне оскарження судового рішення, встановлених статтею 288 ГПК України, та не містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали суду; відсутні докази на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановленому Законом порядку та розмірі.
З урахуванням вищенаведеного, Касаційний господарський суд вважає за необхідне відзначити, що процесуальна поведінка ТОВ "Електросталь-Курахове" при поданні чергової касаційної скарги на ухвалу суду є свідченням того, що дії товариства вчергове не направлені на добросовісне користування правами у розумінні статті 43 ГПК України.
Як вказано вище, ТОВ "Електросталь-Курахове" не вперше звертається до Суду із касаційними скаргами на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 у справі № 905/264/21.
За результатами розгляду даних касаційних скарг, Верховним Судом двічі відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 2 частини другої статті 293 ГПК України та на підставі пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України.
Отже, можна зробити висновок, що дії ТОВ "Електросталь-Курахове", протягом тривалого часу взаємоузгоджені та спрямовані на затягування судового процесу, шляхом подання численних безпідставних касаційних скарг на той самий процесуальний акт. При цьому скаржником свідомо ігнорується той факт, що ним в чергове здійснювалося оскарження до касаційної інстанції ухвали апеляційного господарського суду від 12.07.2021, за якою касаційна інстанція вже ухвалила відповідні рішення (від 30.08.2021 та від 06.10.2021) у цій справі.
А тому подання касаційної скарги втретє на той самий процесуальний документ явно спрямоване на затягування судового процесу.
За таких обставин чергове звернення ТОВ "Електросталь-Курахове" з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 у справі № 905/264/21 з численними недоліками, враховуючи попередню поведінку скаржника, Верховний Суд визнає зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.
Верховний Суд звертає увагу, що процесуальним законом вимагається та забезпечується належна поведінка сторони в господарському суді, що також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду. Адже, правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Верховний Суд наголошує, що господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).
Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 43 ГПК України).
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це - роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010), і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення названого Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
Виходячи з аналізу положень статті 2 ГПК України, на господарське судочинство покладено обов'язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами. Крім того, виходячи з аналізу статті 5 ГПК України, звернення до господарського суду повинно мати ефективний спосіб захисту порушених прав.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції", рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Відповідно до частини третьої та четвертої статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання; Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
З міркувань наведених вище та, враховуючи наведені обставини, суд визнає подання касаційної скарги зловживанням процесуальними правами та залишає її без розгляду.
Статтею 131 ГПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 135 ГПК України Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2270,00 грн.
Виходячи зі змісту статей 43, 131, 135 ГПК України суд касаційної інстанції може вжити заходи процесуального примусу шляхом накладення штрафу лише в процесі розгляду касаційної скарги, зокрема, й на стадії вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження.
Враховуючи вище викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до ТОВ "Електросталь-Курахове" заходу процесуального примусу за зловживання процесуальними правами і, зважаючи на характер дій скаржника та обставини їх вчинення, застосовує захід у вигляді штрафу у розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 11 350,00 грн.
Керуючись статтями 43, 131, 135, 234, 290, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Визнати подання касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь-Курахове" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 у справі № 905/264/21 зловживанням процесуальними правами.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь-Курахове" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 у справі № 905/264/21 залишити без розгляду.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь-Курахове" (85612, Донецька обл., Марїнський р-н, вул. Промислова зона, буд. 115, код ЄДРПОУ 41491822) у дохід Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) за зловживання процесуальними правами штраф у розмірі 11 350 (одинадцять тисяч триста п'ятдесят) грн 00 коп.
Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання, не може бути оскаржена та підлягає негайному виконанню.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова