29 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 906/1352/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кролевець О. А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Олевське лісове господарство"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Саврій В. А., Дужич С. П. , Коломис В. В.
від 04.10.2021
за позовом Фізичної особи-підприємця Муц Олени Анатоліївни
до Державного підприємства "Олевське лісове господарство"
про стягнення 321 426,91 грн,
Фізична особа-підприємець Муц Олена Анатоліївна звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до Державного підприємства "Олевське лісове господарство" про стягнення 313 862,82 грн основного боргу та 7 564,09 грн 3% річних за невиконання зобов'язань по оплаті виконаних робіт та наданих послуг, пов'язаних з лісництвом, за договорами № 16 від 16.02.2018 та № 4 від 02.01.2019.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.06.2021 у справі № 906/1352/20 позовну заяву Фізичної особи - підприємця Муц Олени Анатоліївни задоволено частково: присуджено до стягнення з Державного підприємства "Олевське лісове господарство" на користь Фізичної особи - підприємця Муц Олени Анатоліївни 76 406,12 грн основного боргу та 1 840,03 грн 3% річних. В задоволенні решти позову відмовлено.
Постановою від 04.10.2021 Північно-західний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Житомирської області від 09.06.2021 у справі № 906/1352/20 в частині відмови у позові. В цій частині прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. В решті рішення залишив без змін.
08 листопада 2021 року Державне підприємство "Олевське лісове господарство" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі № 906/1352/20.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом спору у цій справі є стягнення 321 426,91 грн, що менше, ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (1 051 000,00 грн).
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
В касаційній скарзі Державне підприємство "Олевське лісове господарство" зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Поряд із цим доводи скаржника не містять обґрунтувань про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Одна лише вказівка про наявність такого виключного випадку для касаційного оскарження судових рішень у справі, ціна позову якої не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не може бути визнана Судом підставою для відкриття касаційного провадження, передбаченою підпунктом "а" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Посилання скаржника на наявність такої обставини, що не обґрунтована іншими доводами, автоматично не презюмує її існування.
Суд вважає за необхідне зауважити, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Крім того, посилання Державного підприємства "Олевське лісове господарство" на те, що постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі № 906/1352/20 оскаржується з підстав, передбачених частинами 1 та 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України Судом також не беруться до уваги, оскільки це є підставою касаційного оскарження судових рішень, передбаченою пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та не є виключним випадком у розумінні підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу.
Верховний Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила, і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
При цьому тягар доказування наявності випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судове рішення у справі, ціна позову якої не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відсутність підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 906/1352/20 за касаційною скаргою Державного підприємства "Олевське лісове господарство" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
У зв'язку із відмовою у відкритті касаційного провадження у справі № 906/1352/20, заява Державного підприємства "Олевське лісове господарство" про поновлення строку на касаційне оскарження не розглядається.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 906/1352/20 за касаційною скаргою Державного підприємства "Олевське лісове господарство" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021.
2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами на 12 аркушах. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді С. В. Бакуліна
О. А. Кролевець