18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
13 жовтня 2021 року Черкаси справа № 925/977/21
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Юхименко О.В., без участі представників сторін, розглянув справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕКОЕНЕРГО»
до фізичної особи-підприємця Макаренка Сергія Юрійовича
про стягнення 80 002,42 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕКОЕНЕРГО» звернулося у Господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця Макаренка Сергія Юрійовича, у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором на виготовлення проектно-кошторисної документації №5 від 21.12.2019 у розмірі 80002,42 грн, з яких: 54000,00 грн сума основного боргу, 17977,03 грн сума пені, 5880,63 грн інфляційні збитки, 2144,76 грн три відсотки річних та відшкодування судових витрат у вигляді сплати судового збору у сумі 2270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання укладеного між сторонами договору на виготовлення проектно-кошторисної документації №5 від 21.12.2019 позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача авансовий платіж у розмірі 54000,00 грн. Також відповідачу було надано усю необхідну документацію з вихідними даними для проектування, що підтверджується актом приймання-передачі від 21.12.2019. Строком виготовлення проектно-кошторисної документації сторони визначили 25.03.2020, проте станом на 22.07.2021 проектно-кошторисна документація відповідач не виготовлена та позивачу не передана, відповідач на телефоні дзвінки не реагує, від отримання листів ухиляється. Враховуючи значене прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договором, останнє втратило інтерес для позивача, а авансовий платіж у розмірі 54000,00 грн разом із штрафними санкціями нарахованими на нього підлягають поверненню позивачу.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.08.2021 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення та клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також встановив строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 13.09.2021, позивачу встановлено строк на подачу відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 01.09.2021.
Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 02.08.2021, направлена судом на адресу вказану позивачем у позовній заяві, за адресою його місцезнаходження рекомендованим поштовим відправленням (судом був замовлений Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) та повернулась до суду з відміткою УДППЗ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
20.09.2021 на адресу відповідача судом було направлено ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.09.2020 про відкладення розгляду справи на 14 год 30 хв 13 жовтня 2021 року, яка також повернулась до суду з відміткою УДППЗ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Згідно з частиною 1 статті 10 цього Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Днем вручення судового рішення відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Застосовуючи положення статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи усе вищевикладене суд вважає, що ним виконано усі необхідні дії з метою належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи. Ухвали суду двічі направлялись відповідачу за адресою його державної реєстрації, відтак враховуючи інтереси позивача та вимоги Господарського процесуального Кодексу України щодо тривалості розгляду справи, а також право позивача на захист його прав та інтересів, суд вважає, що затягування судового процесу порушить принцип пропорційності та своєчасного вирішення спору у цій справі.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Отже, з огляду на те, що судом виконано усі дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та неподання ним відзиву, суд розглядає справу за наданими позивачем доказами.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд
21.19.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕКОЕНЕРГО» (замовник, позивач у справі) та фізичною особою-підприємцем Макаренком Сергієм Юрійовичем (виконавець, відповідач у справі) було укладено договір на виготовлення проектно-кошторисної документації №5 (далі - договір). За умовами цього договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується виготовити проектно-кошторисну документацію: робочий проект будівництва зерносушарки універсальної, тип ЗСУ-1200 на паливі (щепа, качани кукурудзи, агропелети із лушпиння соняшника, деревні пелети, зріджений газ) за адресою: с. Вознесенське, Золотоніський район, Черкаська область (далі-роботи) а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи (пункт 1.1 договору).
Проектно-кошторисна документація, яка розробляється відповідно до цього договору, повинна відповідати вимогам законодавства України, державних стандартів, норм . правил регіональних (місцевих) правил забудови, завдання на проектування та інших вихідних даних для проектування, а також іншим вимогам цього договору (пункт 1.2 договору).
Термін виготовлення проектно-кошторисної документації - до 25 березня 2020 року (пункт 1.3 договору).
Вартість робіт по цьому договору складає: 100000,00 грн. Оплата виконаних робіт здійснюється замовником у національній валюті України - гривні, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця у наступному порядку: 54000,00 грн - авансовий платіж, який сплачується протягом 3 банківських днів із дня підписання цього договору; 46000.00 грн - сплачуються протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі проектно-кошторисної документації (пункти 2.1, 2.2 договору).
Виконавець несе повну відповідальність за повноту та належну якість виготовленої проектно-кошторисної документації та зобов'язується здійснити авторський нагляд за процесом будівництва на підставі відповідного договору, який укладається і оплачується додатково (пункт 3.1 договору).
Якщо виконавець своєчасно не розпочав виконання робіт та не змінив вказівок про спосіб виконання робіт по виготовленню проектно-кошторисної документації замовник вправі відмовитись від договору у встановленому чинним законодавством України порядку (пункт 3.6 договору).
Виконавець зобов'язаний забезпечити виконання робіт належної якості у строки, визначені пунктом 1.3 договору (пункти 5.3.1 та 5.3.2).
У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть взаємну господарсько-правову відповідальність, визначену цим договором та діючим законодавством, а також шляхом відшкодування завданих збитків у частині непокритій цими санкціями відповідно до чинного законодавства України (пункт 7.1 договору).
У разі несвоєчасного виконання робіт та передачі проектно-кошторисної документації виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виконання зобов'язань, обчислену від загальної вартості робіт, за кожний день прострочення (пункт 7.3 договору).
Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання умов цього договору (пункт 7.4 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та оплати авансового платежу та діє до 25 березня 2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по цьому договору (пункт 10.1 договору).
Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від повного виконання та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору, а також від гарантійних зобов'язань (пункт 10.2 договору).
Зміни до цього договору можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін та оформлюються шляхом підписання обома сторонами додаткової угоди до цього договору (пункт 10.5 договору).
Дія договору достроково припиняється у разі: виконання сторонами усіх зобов'язань за цим договором; взаємної згоди двох сторін про дострокове розірвання цього договору; у випадках, передбачених договором, або за рішенням суду (пункт 10.8 договору).
На виконання пункту 2.2 договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача авансовий платіж у розмірі 54000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №575 від 21.12.2019.
Судом також встановлено, що 21.12.2019 на виконання умов договору відповідач передач, а виконавець прийняв вихідні дані та документацію для проектування, а саме технічний паспорт МПО-80; паспорт засувки рейкової марки ЗЕ; ескіз зерносушарки універсальної, тип ЗСУ-1200 на паливі (щепа, качани кукурудзи, агропелети із лушпиння соняшника, деревні пелети, зріджений газ) за адресою: с. Вознесенське, Золотоніський район, Черкаська область; паспорт норії Т-100; технічні характеристики зерносушарки універсальної, тип ЗСУ-1200, що підтверджується актом приймання-передачі вихідних даних та документації для проектування, який підписаний сторонами у справі та скріплений відповідними печатками.
Згідно з листом №17 від 29.04.2020 відповідач повідомив позивача, що, у зв'язку з подовженням карантину до 11.05.2020 та перебуванням частини працівників на самоізоляції, йому потрібен час до 08.05.2020 для закінчення проектних робіт по договору.
18.05.2020 відповідач надав позивачу для ознайомлення незавершений проект щодо виготовлення проектно-кошторисної документації, а саме загальну пояснювальну записку; генеральний план: зовнішнє водопостачання, електрична частина, конструкції залізобетонні, конструкції металеві; технологічну частину; паспорт зовнішнього опорядження; проект організації будівництва та оцінку впливів на навколишнє середовище, що підтверджується актом приймання-передачі проектно-кошторисної документації незавершеного проекту «Будівництво зерносушарки універсальної, тип ЗСУ-1200 на паливі (щепа, качани кукурудзи, агропелети із лушпиння соняшника, деревні пелети, зріджений газ) за адресою: с. Вознесенське, Золотоніський район, Черкаська область» згідно договору №5 від 21.12.2019, який підписаний сторонами у справі та скріплений відповідними печатками.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих.№3, у якій зазначив, що у зв'язку із значним простроченням, виконання зобов'язання за договором втратило інтерес для замовника. У претензії позивач також вимагав у семиденний строк повернути безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 54000,00 грн та сплатити штрафні санкції у вигляді: інфляційних збитків у розмірі 6675,57 грн, 3 % річних у розмірі 2886,82 грн та пені у розмірі 12757,71 грн.
Дану претензію відповідач не отримав та вона повернулась на адресу позивач із відміткою УДППЗ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
Станом на час звернення позивача з позовом до суду відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що перераховані позивачем кошти у сумі 54000,00 грн були використані у визначений у договорі строк, а також доказів на підтвердження повернення невикористаного авансу.
У зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення перерахованого відповідачу авансу, а також стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача авансу, який був перерахований останньому на виконання договору підряду (виготовлення проектно-кошторисної документації).
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з виготовлення проектно-кошторисної документації, на підставі укладеного між сторонами договору, який за своїм змістом та правовою природою є договором підряду на проведення проектних робіт, який підпадає під правове регулювання норм глави 33 Господарського кодексу України та §1, 4 глави 61 Цивільного кодексу України.
Згідно з статтею 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 324 Господарського кодексу України визначено, що за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх. До відносин, що виникають у процесі виконання проектних та досліджувальних робіт, можуть застосовуватися положення статті 318 цього Кодексу.
За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником (частина 1 статті 888 Цивільного кодексу України).
У відповідності до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов для даного виду договору, договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 890 Цивільного кодексу України зазначено, що підрядник зобов'язаний: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.
Згідно з частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Дана норма повністю кореспондується з пунктом 3.6 договору.
Пунктом 1.3 договору сторони погодили, що строк виготовлення проектно-кошторисної документації до 25.03.2020, а згідно з пунктом 10.5 договору зміни до цього договору можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін та оформлюються шляхом підписання обома сторонами додаткової угоди до цього договору.
Порядок передачі і приймання виконаних робіт визначено розділом 5 договору: після завершення робіт виконавець надає замовнику проектно-кошторисну документацію у 2 примірниках та на електронному носієві згідно акта приймання-передачі проектно-кошторисної документації. Замовник протягом 3 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі проектно-кошторисної документації зобов'язаний підписати його і повернути виконавцю, якщо відсутні зауваження. У випадку мотивованої відмови замовника від приймання робіт чи зупинки проектування сторонами протягом 3 робочих днів складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань, термінів їх виконання.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання пункту 2.2 укладеного між сторонами договору, позивач перерахував авансовий платіж у розмірі 54000,00 грн на розрахунковий рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням №575 від 21.12.2019.
Отже, у силу наведених правових норм, у відповідача виник обов'язок забезпечити виконання робіт належної якості у строки, визначені пунктом 1.3 договору, тобто до 25.03.2020. Судом встановлено, що відповідач у визначений договором строк, проектно-кошторисну документації не виготовив.
Згідно з частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Дана норма повністю кореспондується з пунктом 3.6 договору.
У зв'язку з невиконанням умов договору позивачем було направлено претензію, у якій він зазначив, що виконання зобов'язання за договором втратило для нього інтерес, тому вимагав у семиденний строк повернути кошти у розмірі 54000,00 грн та сплатити штрафні санкції. Останній, залишив претензію без задоволення, перерахований позивачем аванс не повернув.
Встановлені судом фактичні обставини відповідачем не спростовані, відтак позивач правомірно вимагає стягнути ці кошти з відповідача у примусовому порядку, отже вимога позивача про стягнення перерахованого авансу з відповідача є обґрунтованою та доведеною.
Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (стаття 216 Господарського Кодексу України).
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (статті 217, 218 Господарського Кодексу України).
Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідальність за несвоєчасне виконання робіт та передачі проектно-кошторисної документації передбачена договором у вигляді нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виконання зобов'язань, обчислену від загальної вартості робіт, за кожен день прострочення (пункт 7.3 договору).
На підставі наведених положень позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 17977,03 грн, що діяла у період її нарахування за період прострочення з 26.03.2020 до 22.07.2021 з урахуванням строку виконання робіт, який визначений умовами договору.
Суд перевіривши розрахунок пені позивача вважає за необхідне вказати, що частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки сторонами у договорі не визначили протягом якого строку відбуватиметься нарахування пені, тому суд частково задовольняє позовні вимоги у цій частині у сумі 7234,97 грн. (за період з 26.03.2020 до 26.09.2020), у іншій частині позовних вимог про стягнення пені суд відмовляє. Розрахунок проведений судом за допомогою калькулятору програми Ліга-Закон.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.
На підставі наведених положень статті 625 Кодексу позивач нарахував відповідачу 2144,76 грн річних за період прострочення з 26.03.2020 до 22.07.2021 та 5880,63 грн інфляційних витрат, які також просить стягнути з останнього.
Як вбачається з фактичних обставин, які встановлені судом, предметом договору є виготовлення проектно-кошторисної документації - робочого проекту будівництва зерносушарки. Наслідки неналежного виконання договору підряду передбачені положеннями частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, якою визначено право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Водночас, наведені вище положення статті 625 Цивільного Кодексу України застосовуються у разі прострочення виконання грошового зобов'язання. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то зазначена норма Цивільного Кодексу України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних та трьох відсотків річних не підлягають до задоволення.
Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
З огляду на це суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕКОЕНЕРГО» до фізичної особи-підприємця Макаренка Сергія Юрійовича підлягають до часткового задоволення у частині стягнення з відповідача на користь позивача 54000,00 грн основного боргу та 7234,97 грн пені
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 1737,49 грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Макаренка Сергія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕКОЕНЕРГО» (18002, вул.Святотроїцька, 73, оф.24, м.Черкаси) 54000,00 грн основного боргу, 7234,97 грн пені, та 1737,49 судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене 29.11.2021.
Суддя О.І.Кучеренко