ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
26 листопада 2021 року, м. Херсон, справа № 923/1535/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В., розглянувши матеріали
за заявою: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
До суду 23.11.2021 за вх.№ 3550/21 надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про власну неплатоспроможність, за якою (заявою), зокрема, вказано що:
- заявницею було укладені кредитні договори (договори позики) з 2-ма банками та 20-ма мікрофінансовими організаціями, а також 1 договір позики з фізичною особою, та умовах цих договорів отримано відповідні кредитні кошти та позики,
- документально підтверджена заборгованість заявниці перед її кредиторами, що виникла з цих договорів, 375 954,70грн.;
- заявниця не має можливості сплатити (погасити) вказану кредитну заборгованість через відсутність коштів, за обставин відсутності у заявниці роботи, наявності у заявниці малолітньої дитини, яку заявниця утримує самостійно, оскільки у шлюбі не перебуває.
За результатами дослідження матеріалів заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про власну неплатоспроможність суд дійшов висновку про те, що дана підлягає залишенню без руху, виходячи з наступних обставин та підстав.
Умови та порядок відновлення платоспроможності фізичної особи регулюється положеннями Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ).
Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 по справі № 910/4510/20 зробив правовий висновок стосовно основної мети вказаного Кодексу, вказавши (за пунктами 53-56), що:
- процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес (пункт 53);
- захист публічного інтересу знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України) (пункт 54);
- захист приватного інтересу полягає у максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів (пункт 55);
- однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів (пункт 56).
Згідно з положеннями ст.1 КУзПБ надано, серед іншого, визначення таких термінів даного Кодексу як "неплатоспроможність" та "грошове зобов'язання". Так, під неплатоспроможністю боржника визначається його неспроможність виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом. Грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Також, за ст.1 КУзПБ встановлено, що склад і розмір грошових зобов'язань, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Отже, обов'язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов'язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду.
Відповідно до ст.113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно ж до ч.1 та ч.2 ст.119 КУзПБ у підготовчому засіданні суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі, вирішує інші питання; підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Аналогічний порядок проведення та мета підготовчого засідання визначені положеннями статті 39 КУзПБ, яка регулює питання відкриття провадження у справі про банкрутство юридичних осіб. Зокрема, за ч.1 ст.39 КУзПБ встановлено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні. За ч.2 ст.1 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
У постанові від 28.01.2021 по справі № 910/4510/20 Верховний Суд зробив правовий висновок стосовно застосування статті 39 КУзПБ, вказавши, що" завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором, встановлення наявності спору про право, встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (пункт 61)".
Таким чином, при вирішенні питання про відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи за наслідками підготовчого засідання суд повинен дати відповідь (серед іншого) на питання наявності грошових вимог до боржника, їх розміру станом на час подання заяви до суду, несплати кредиторам.
Верховний Суд у згаданій постанові також зробив правовий висновок стосовно використання певних підходів при розгляді заяви кредитора та визнання кредиторських вимог, зокрема, вказавши, що:
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство (пункт 70),
- наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство (пункт 71),
- для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення (пункт 72),
- у разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (пункт 73).
У відповідності до вказаних за текстом даної ухвали положень правових норм та висновків Верховного Суду стосовно застосування норм права, суд, при вирішенні питання про прийняття поданої заяви ОСОБА_1 до розгляду та відкритті провадження у справі, зобов'язаний дослідити не лише надану заявницею інформацію про наявні кредитні договори, але й безпосередні докази їх укладення з кредиторами, а також докази отримання кредитів за кожним з них. Необхідність аналізу таких договорів пов'язана з наведеною метою подальшого підготовчого засідання.
У даному випадку заявницею надано конкретизований список 23-х власних кредиторів, серед яких, ТОВ "Фінансова компанія "Є Гроші Ком", ТОВ "Інфінанс", ТОВ "СОС Кредит", Kviku Global Ltd та ТОВ "Манівео Швидка фінансова допомога".
Поряд з цим суд зазначає про наступне.
1. Заявниця не надала суду на даній стадії провадження за заявою будь-яких первинних документів на підтвердження, власне, факту укладання між заявницею та ТОВ "Інфінанс" договору надання позики: серед матеріалів заяви суду надано лише копію документу "Пропозиція укласти Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0507631294/2 від 2021 (оферта) та надання кредиту згідно заявки-анкети №3665122 від 03.06.2021", без доказів прийняття (акцепту) цієї пропозиції заявницею ОСОБА_1 .
2.. Заявниця не надала суду на даній стадії провадження за заявою будь-яких первинних документів та розрахунків на підтвердження розміру власної заборгованості перед кредиторами ТОВ "Інфінанс", ТОВ "СОС Кредит", Kviku Global Ltd та ТОВ "Фінансова компанія "Є Гроші Ком" (зокрема, не надано розрахунку заборгованості з електронного кабінету позичальника - ОСОБА_1 , на офіційному сайті ТОВ "Фінансова компанія "Є Гроші Ком", сформованого за обліковими даними щодо отриманого кредиту, як-то було запропоновано позичальнику для отримання значного за обсягом розрахунку заборгованості (більше десяти аркушів)).
3. Заявниця не надала суду на даній стадії провадження за заявою будь-яких первинних документів на підтвердження, правильності визначення заявницею одним з своїх кредиторів, саме, ТОВ "Манівео Швидка фінансова допомога", яке надало заявниці інформацію про відступлення права вимоги до заявниці за кредитним договором № 570457473 від 26.05.2021 інший юридичній особі та яку підтвердила заявниці така інша юридична особа - новий кредитор заявниці.
Приписи пунктів 3 та 14 частини 2 статті 116 КУзПБ з процедур банкрутства зобов'язують заявника при подачі заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність викласти в ній обставини, що є підставою для звернення до суду, а також документи, окрім зазначених у ст.116 КУзПБ, що підтверджують наявність передбачених за ст.115 КУзПБ підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Отже, зазначення у заяві про відкриття провадження про банкрутство доказів наявної заборгованості та відповідних правовідносин, за якими вона виникла, є обов'язком заявника.
Відповідно ж до ч.1 ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.3. ст.37 КУзПБ господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст.174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу (тобто, КУзПБ).
В свою чергу, згідно з п.5 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України вказано, що позовна заява повинна містити докази, що підтверджують обставини, на підставі яких вона подана до суду.
У відповідності до ч.1-ч.2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених, зокрема, у ст.162 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що заявниця не подала належних доказів наявності заборгованості перед кредиторами ТОВ "Інфінанс", ТОВ "СОС Кредит", Kviku Global Ltd, ТОВ "Фінансова компанія "Є Гроші Ком", ТОВ "Манівео Швидка фінансова допомога", що є підставою для залишенню заяви без руху за ч.3 ст.37 та ст.113 КУзПБ, а також ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до п.12 ч.3 ст.116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи мають бути надані докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Відповідно до ст.30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
У відповідності до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2021 рік установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, зокрема, з 01 січня 2021 року - 2270грн.; з 01 липня 2021 - 2379грн.
Таким чином, загальний розмір грошової винагороди керуючого реструктуризацією за три місяці виконання повноважень станом на дату звернення заявника до господарського суду становить: 2379грн х 5 = 11895грн /за один місяць/, а за три місяці 35685грн.
Всупереч вимог п.12 ч.3 ст.116 КУзПБ заявницею до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не долучено доказів авансування заявницею на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень. Проте, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додана заява, за якою заявниця просить суд, на підставі п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", про наступне (надалі цитата): "Грошові кошти для авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі 35685,00грн відсутні. Враховуючи, що судовий збір у розмірі 35685,00грн перевищує 5 % річного доходу боржника прошу: Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 35685,00грн. до ухвалення судового рішення у справі про банкрутство."
Проте, чинне законодавство, зокрема, Закон України "Про судовий збір" та/або Кодекс України з процедур банкрутства не передбачають для боржника - фізичної особи обов'язку щодо сплати судового збору у будь-якому розмірі за подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Так, відповідно до ст.1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Вказаний Закон встановлює обов'язковість сплати судового збору у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство і не передбачає сплати судового збору, якщо таку заяву подає боржник (виняток становлять заяви про затвердження плану санації, реструктуризації, але які подаються до відкриття провадження у справі про банкрутство).
Отже, на заявника - боржника в даній справі не покладено обов'язок сплати судового збору.
Поряд з цим, Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає для боржника - фізичної особи можливості, за аналогією із судовим збором:
- відстрочення за рішенням суду (на етапі подання заяви та вирішення судом питання про її прийняття до розгляду) виконання боржником обов'язку авансувати основну винагороду арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією;
- звільнення за рішенням боржника від обов'язку по авансуванню винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Відповідно до ст.10 КУзПБ арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Відповідно до ст.30 КУзПБ винагорода арбітражному керуючому - це плата арбітражному керуючому за виконання ним своїх повноважень. За п.3 ч.1 ст.12 КУзПБ передбачено право арбітражного керуючого отримувати винагороду в розмірі та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відстрочення заявника від авансування такої винагороди на етапі подання заяви вплине на баланс інтересів боржника та арбітражного керуючого, позбавивши останнього права на своєчасне отримання винагороди в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень (абз.5 ч.2 ст.30 КУзПБ).
Поряд з цим, боржником не вказано до якого саме судового рішення у справі про банкротство суд має відстрочити сплату судового збору.
Законом України "Про судовий збір" не передбачено сплати судового збору за подання заяви фізичною особою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Зазначене обґрунтовує виконання державою свого позитивного обов'язку забезпечення доступу неплатоспроможних фізичних осіб до правосуддя у справах про банкрутство у спосіб не встановлення для таких фізичних осіб ставок судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Разом з тим, законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до частин другої, шостої статті 43 Конституції України.
За таких обставин, заява боржника про відстрочення сплати боржником авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень задоволенню не підлягає. У задоволенні цієї заяви має бути відмовлено.
Отже, разом з заявою про відкриття справи щодо неплатоспроможності фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№ 3550/21 від 23.11.2021) не подано доказів, які б підтверджували здійснення заявником авансування винагороди керуючому реструктуризацією у встановленому порядку та розмірі, та надання яких разом з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є обов'язковим згідно з вимогами п.12 ч.3 ст.116 КУпБ щодо матеріалів такої заяви.
Відсутність доказів внесення на депозитний рахунок Господарського суду Херсонської 35685,00грн авансування боржником винагороди арбітражному керуючому є підставою для залишенню заяви про відкриття справи щодо неплатоспроможності фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№ 3550/21 від 23.11.2021) без руху за ч.3 ст.37 та ст.113 КУзПБ, а також ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, заявник не позбавлений можливості укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих боржником доказів на обґрунтування власної неплатоспроможності.
Крім того, всупереч вимог за ч.4 ст.116 КУзПБ, з урахуванням положень ст.124 КУзПБ, заявницею не додано до заяви документального підтвердження (доказів):
- згоди п. ОСОБА_2 здійснювати платежі за заявницю, ОСОБА_1 , на користь кредиторів останньої за наданим до суду проектом плану реструктуризації;
- наявності у заявниці на теперішній час статусу матері - одиначки, або наявності у особи, що за свідоцтвом про народження дитини заявниці (а.с.95) вказана батьком дитини, статусу безробітного, або того, що такий батько дитини не бере участі у утриманні дитини заявниці (не сплачує аліменти на утримання дитини тощо);
- на обґрунтування тривалості, саме, у три роки, строку виконання плану реструктуризації боргів заявниці за наданим до суду проектом плану реструктуризації, при тому, що за ч.6 ст.124 КУзПБ максимальний строк виконання плану реструктуризації боргів боржника становить п'ять років.
Вказане є додатковою та окремою підставою для залишенню заяви про відкриття справи щодо неплатоспроможності фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№ 3550/21 від 23.11.2021) без руху за ч.3 ст.37 та ст.113 КУзПБ, а також ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.174, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.2, 37, 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, -
1. Відмовити у задоволенні заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відстрочення сплати на депозитний рахунок Господарського суду Херсонської 35685,00грн авансування боржником винагороди арбітражному керуючому, зазначеної боржником як судовий збір.
2. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її власну неплатоспроможність (вх.№ 3550/21 від 23.11.2021) залишити без руху.
3. Встановити фізичній особі ОСОБА_1 строк - десять днів з дня вручення ухвали суду на усунення недоліків заяви, шляхом подання до суду:
- доказів внесення на депозитний рахунок Господарського суду Херсонської області 35685,00грн авансування боржником винагороди арбітражному керуючому (реквізити депозитного рахунку Господарського суду Херсонської області: одержувач коштів - Господарський суд Херсонської області, код ЄДРПОУ - 03500045, рахунок - UA 528201720355259002000000241, банк - Державна казначейська служба України, МФО - 820172)
або
- доказів укладання заявницею угоди з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство;
- доказів укладання між ТОВ "Інфінанс" та заявницею договору надання позики;
- доказів, а саме, відповідних первинних документів, та розрахунків на підтвердження розміру заборгованості заявниці перед її кредиторами - ТОВ "Інфінанс", ТОВ "СОС Кредит", Kviku Global Ltd та ТОВ "Фінансова компанія "Є Гроші Ком";
- доказів на підтвердження, правильності визначення заявницею одним з своїх кредиторів, саме, ТОВ "Манівео Швидка фінансова допомога", а не юридичної особи, якій ТОВ "Манівео Швидка фінансова допомога" відступило право вимоги до заявниці за кредитним договором № 570457473 від 26.05.2021;
- доказів згоди п. ОСОБА_2 здійснювати платежі за заявницю, ОСОБА_1 , на користь кредиторів останньої за наданим до суду проектом плану реструктуризації;
- доказів наявності у заявниці на теперішній час статусу матері - одиначки, або наявності у особи, що за свідоцтвом про народження дитини заявниці вказана батьком дитини, статусу безробітного, або того, що такий батько дитини не бере участі у утриманні дитини заявниці (не сплачує аліменти на утримання дитини тощо);
- доказів на обґрунтування тривалості, саме, у три роки, строку виконання плану реструктуризації боргів заявниці за наданим до суду проектом плану реструктуризації, при тому, що за ч.6 ст.124 КУзПБ максимальний строк виконання плану реструктуризації боргів боржника становить п'ять років.
4. Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається заявнику згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та ч.1-ч.2 ст.38 Кодексу України з процедур банкрутства.
5. Копію ухвали направити заявниці, ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвалу підписано 26.11.2021.
Суддя К.В. Соловйов