Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
25 листопада 2021 року м. ХарківСправа № 922/674/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.
розглянувши матеріали справи
за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків
до Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче", с. Охоче Нововодолазького району Харківської області
про стягнення 1085777,58 грн.
за участю представників сторін:
стягувача - не з'явився;
боржника - не з'явився;
Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 у справі № 922/674/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2021, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь держави на р/р UA988999980333179331000020559, УК у Нововодолазькому районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37874947, ГУК Харків обл/СТГ Нова Вод/24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 1085777,58 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 16286,66 грн. судового збору.
24.09.2021 Господарським судом Харківської області на виконання вищевказаного рішення було видано відповідні накази.
15.11.2021 до Господарського суду Харківської області від Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду за вх. № 26828, в якій останній просить прийняти дану заяву до розгляду та розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області по справі № 922/674/21 за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області до Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" про стягнення 1085777,58 грн., а також стягнення 16 286,66 грн. судового збору, відповідно графіку платежів, який йде додатком до цієї заяви. Згідно графіку платежів від 12.11.2021 заявник розбив вказану суму боргу на 10 рівних платежів у розмірі 100 000,00 грн., які має сплачувати 31 числа кожного місяця та 11 платіж у розмірі 102 064,24 грн. визначив до сплати 31.10.2022. В обґрунтування поданої заяви боржник зазначає проте, що на підприємстві працевлаштовано тільки дві особи, директор та головний бухгалтер, що ускладнює виконання рішення у даній справі. У Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" мається дебіторська заборгованість перед декількома контрагентами, а минулий рік був завершений з великими збитками, що підтверджується податковою декларацією за 2020 рік. Тяжке фінансове становище продовжується й в 2021 році, в підтвердження надано Звіт про фінансові результати Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" за 9 місяців 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.11.2021 прийнято заяву Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" про розстрочку виконання рішення суду (вх. № 26828 від 15.11.2021) у справі № 922/674/21 до розгляду. Розгляд заяви про розстрочку виконання рішення суду призначено у судовому засіданні на "25" листопада 2021 р. о 11:45.
Представник боржника (заявника) у судове засідання не з'явився. У поданій заяві просив заяву про розстрочення виконання рішення розглядати за його відсутності.
Представник стягувача у судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали від 16.11.2021 представнику стягувача - 19.11.2021.
З урахуванням встановленого законодавством десятиденного строку розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду, належного повідомлення стягувача у справі про дату, час і місце розгляду заяви, та прохання боржника розглядати заяву за його відсутності, суд вважає за можливе розглянути заяву про розстрочення виконання рішення за відсутності представників сторін.
Розглянувши подану боржником заяву про розстрочку виконання рішення суду, дослідивши інші матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке.
Згідно із нормами ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Розстрочка це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
При розгляді заяви про розстрочку рішення, суду необхідно встановити обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі у визначений строк або встановленим господарським судом способом, врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням. За заявою стягувача виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), за наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, про що виносить відповідну постанову.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі Чіжов проти України суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.
З підстав, умов та меж надання розстрочення виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Частиною 1 статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Враховуючи зазначене вище, оцінивши наведені заявником посилання на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, суд дійшов висновку що наведені заявниками факти не підтверджують обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні частини 3 статті 331 ГПК України.
Твердження відповідача, що на підприємстві боржника працевлаштовано лише дві особи та те, що значно ускладнює виконання рішення у даній справі є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у господарських справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України №5-рп/2013 від 26 червня 2013 року, до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Також, вказано, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 27.06.2018 по справі № 813/8842/13 вказав, що збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб'єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для розстрочення виконання судового рішення.
Крім того, судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду, з врахуванням інфляційних процесів в економіці держави, також порушує матеріальні інтереси стягувача, як представника інтересів Державної екологічної інспекції, що призведе до негативних наслідків у його діяльності у вигляді неодержання грошових коштів.
Також, суд зазначає проте, що боржником при поданні заяви не враховані положення ч.5 ст. 331 ГПК України, щодо обмеження строку розстрочення та відстрочення виконання судового рішення, а саме такий строк не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови, оскільки він визначає граничну дату оплати 31.10.2021, не враховуючи те, що рішення у даній справі було прийнято 15.06.2021, що є граничною датою його розстрочення у разі задоволення відповідної заяви.
Враховуючи зазначене вище, оцінивши наведені боржником посилання на обставини, які на його думку ускладнюють виконання рішення суду, надані ним до заяви документи, з огляду на відсутність доказів вчинення відповідачем дій направлених на добровільне виконання судового рішення, доказів, які б вказували на можливість виконати судове рішення у зазначений у заяві графік, суд дійшов висновку, що наведені доводи не підтверджують наявності виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, що зумовлює відмову у задоволенні його заяви про розстрочку виконання рішення.
Керуючись статтями 74, 232, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" про розстрочку виконання рішення суду (вх. № 26828 від 15.11.2021) у справі № 922/674/21 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 25.11.2021 та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду, протягом десяти днів, з дня підписання ухвали, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.
Ухвалу складено (підписано) 29.11.2021.
Суддя О.В. Смірнова