Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1144/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
при секретарі судового засідання Деньковичу А.Й.
розглянувши матеріали справи
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлові мережі" (61002, м. Харків, вул. Алчевських (Артема), буд. 4, ідентифікаційний код 36818263)
до Кооперативу автогаражів "Харків" (61162, м. Харків, вул. Ньютона, б. 94, ідентифікаційний код 22645756)
про та за зустрічним позовом до про стягнення 24 188,66 грн. Кооперативу автогаражів "Харків" (61162, м. Харків, вул. Ньютона, б. Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлові мережі" (61002, м. Харків, вул. Алчевських (Артема), буд. 4, ідентифікаційний код 36818263) визнання договору фіктивним
за участю представників сторін:
позивача за первісним позовом - Мизиненко І.О., довіреність б/н від 05.03.2021 року;
відповідача за первісним позовом - Мух К.Б., ордер №1014822 від 13.05.2021 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлові мережі" (далі, ТОВ "Житлові мережі") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Кооперативу автогаражів "Харків" (далі КА "Харків"), в якому просило стягнути з останнього основну заборгованість у сумі 15 750,00 грн., пеню в сумі 4 912,18 грн., 15% річних у сумі 3 526,48 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди обладнання №30/04-2 від 30.04.2018 року. Судові витрати (2270,00 грн. судового збору та 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу) позивач просив відшкодувати за рахунок відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
21.05.2021 року Кооператив автогаражів "Харків" подав відзив (вх.№ 11746). Враховуючи те, що ухвала Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 року, якою було встановлено відповідачу 15-ти денний строк для подання відзиву, була отримана останнім 06.05.2021 року, суд приймає відзив до розгляду та долучає його до матеріалів справи.
21.05.2021 року Кооператив автогаражів "Харків" звернувся до Господарського суду Харківської області з зустрічним позовом (вх.№ 11747), в якому просить:
- визнати Договір №30/04-2 оренди обладнання від 30.04.2018 року, укладений між ТОВ "Житлові мережі" та Кооперативом автогаражів "Харків" фіктивним;
- стягнути з ТОВ "Житлові мережі" на користь Кооперативу автогаражів "Харків" судові витрати;
- прийняти заяву про надання повного розрахунку та доказів витрат на правову допомогу протягом 5-ти днів з дня ухвалення рішення судом у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.05.2021 прийнято до розгляду відзив Кооперативу автогаражів "Харків". Прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Кооперативу автогаражів "Харків" про визнання договору №30/04-2 оренди обладнання від 30.04.2018 року, укладеного між ТОВ "Житлові мережі" та Кооперативом автогаражів "Харків", фіктивним. Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом. Розгляд справи № 922/1144/21 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на "08" червня 2021 р. на 10:00 год. У задоволенні клопотання позивача за зустрічним позовом про виклик свідків - відмовлено. Клопотання позивача за зустрічним позовом про витребування оригіналів документів задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлові мережі" надати суду оригінали документів, а саме Договору №30/04-2 оренди обладнання від 30.04.2018 року, акту приймання-передачі від 01.05.2018 року, вимоги про сплату заборгованості за Договором оренди обладнання №30/04-2 від 30.04.2018 року від 09.01.2019 року, вимоги про сплату заборгованості за Договором оренди обладнання №30/04-2 від 30.04.2018 року від 06.01.2020 року, вимоги про сплату заборгованості за Договором оренди обладнання №30/04-2 від 30.04.2018 року від 09.03.2021 року.
07.06.2021 року позивач за первісним позовом подав відповідь на відзив (вх.№ 13297), яку досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.
Крім того, 07.06.2021 року разом із відповіддю на відзив позивач за первісним позовом подав клопотання про виклик свідка, в якому просить викликати для допиту у якості свідка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_2 .
07.06.2021 року позивач за первісним позовом подав клопотання про повернення зустрічної позовної заяви (вх.№ 13298), оскільки вона підписана особою, яка не мала її підписувати.
У підготовчому засіданні 08.06.2021 року оголошено перерву до 22.06.2021 року до 11:45 год.
15.06.2021 року відповідач за первісним позовом подав заперечення на відповідь на відзив (вх.№ 14136), які досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.
15.06.2021 року відповідач за первісним позовом подав клопотання про долучення письмових доказів (вх.№ 14137), які досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.
15.06.2021 року відповідач за первісним позовом подав заперечення на клопотання про повернення зустрічного позову (вх.№ 14135), які досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.
17.06.2021 року позивач за первісним позовом надав витребувані судом документи (вх.№ 14433), які досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.
17.06.2021 року відповідач за зустрічним позовом подав відзив на зустрічний позов (вх.№ 14434), який досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.
17.06.2021 року відповідач за зустрічним позовом подав відповідь на заперечення на клопотання про повернення зустрічного позову (вх.№ 14435), які досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.
17.06.2021 року ОСОБА_2 подав заяву про залучення ОСОБА_2 до участі у справі №922/1144/21 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні відповідача за зустрічним позовом (вх.№ 14436).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.06.2021 у задоволенні клопотання відповідача за зустрічним позовом про повернення зустрічної позовної заяви відмовлено. Підготовче засідання відкладено на "06" липня 2021 року на 11:00 год.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про його залучення до участі у справі №922/1144/21 у якості третьої особи відмовлено. У задоволенні клопотання позивача за первісним позовом про виклик свідка відмовлено. Клопотання позивача за зустрічним позовом про призначення судової технічної експертизи задоволено частково. Призначено у справі судову технічну експертизу документів та поставлено експерту наступні питання:
- чи виготовлено надані документи, а саме: оригінал договору №30/04-2 оренди обладнання від 30.04.2018 року та оригінал акту приймання-передачі від 01.05.2018 року - шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки?
- чи виготовлені надані документи, а саме: оригінал договору №30/04-2 оренди обладнання від 30.04.2018 року та оригінал акту приймання-передачі від 01.05.2018 року у час, яким вони датовані (30.04.2018 року та 01.05.2018 року)? Проведення судової експертизи доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса. Витрати, пов'язані із проведенням експертизи, покладено на КА "Харків". Матеріали справи направлено до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса для проведення судової експертизи. Провадження у справі 922/1144/21 зупинено на час проведення експертизи.
ТОВ "Житлові мережі" з ухвалою не погодилося, звернулося з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлові мережі", м. Харків на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/1144/21 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі №922/1144/21 залишено без змін.
16.09.2021 матеріали справи повернуто судом апеляційної інстанції на адресу суду першої інстанції.
29.09.2021 Господарським судом Харківської області матеріали справи направлено до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса для проведення судової експертизи.
22.10.2021 до Господарського суду Харківської області надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення судової технічної експертизи документів №25709 від 12.10.2021 (вх. № 2001 від 22.10.2021) разом із матеріалами справи. У поданому клопотанні судовий експерт просить надати для порівняльного дослідження:
- вільні зразки відтисків печатки ТОВ "Житлові мережі" за період з 02.01.2018 по 02.04.2021 з щільним (бажано щоденним) їх розташуванням у часі, але не менше 15 документів за кожний місяць визначеного періоду часу, та не менше трьох зразків за 30.04.2018 і 01.05.2018.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.10.2021 провадження у справі № 922/1144/21 поновлено. Призначено підготовче засідання на "02" листопада 2021 р. о 10:15. Запропоновано ТОВ "Житлові мережі" у строк до 02.11.2021 надати до суду на прохання судового експерта для порівняльного дослідження: вільні зразки відтисків печатки ТОВ "Житлові мережі" за період з 02.01.2018 по 02.04.2021 з щільним (бажано щоденним) їх розташуванням у часі, але не менше 15 документів за кожний місяць визначеного періоду часу, та не менше трьох зразків за 30.04.2018 і 01.05.2018.
01.11.2021 до Господарського суду Харківської області від позивача за первісним позовом надійшов лист за вх. №25527, в якому останній зазначив про неможливість надання матеріалів витребуваних судовим експертом.
15.06.2021 року позивач за первісним позовом до відповіді на відзив надав клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати в Управлінні поліції охорони в Харківській області належним чином посвідчену копію договору про спостереження за ручними системами засобі тривожної сигналізації об'єкта з реагуванням нарядів поліції охорони при надходженні сигналу "ТРИВОГА" та їх технічне обслуговування від 23.08.20218 № 303-63457.
Оскільки клопотання про витребування доказів подано поза межами строку встановленого положеннями ст. 80 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, про що вказано в мотивувальній частині ухвали від 02.11.2021.
Також, 05.07.2021 року позивач за первісним позовом подав клопотання про залучення Обслуговуючого кооперативу "Слобода Лідер" до участі у справі №922/1144/21 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні ТОВ "Житлові мережі".
У задоволенні клопотання позивача за первісним позовом про залучення до участі у справі Обслуговуючого кооперативу "Слобода Лідер" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відмовлено, про що вказано в мотивувальній частині ухвали від 02.11.2021.
За результатами дослідження матеріалів справи №922/1144/21 в підготовчому засіданні 02.11.2021, беручи до уваги те, що позивач за первісним позовом не може надати документи необхідні для проведення судової технічної експертизи на вимогу ухвали суду від 25.10.2021 року та неможливість її проведення у такому разі, ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "09" листопада 2021 р. о 11:00.
05.11.2021 представником відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат, які він має понести у зв'язку із розглядом справи за вх. № 26027, в якому останній просить зобов'язати позивача - ТОВ “Житлові мережі” внести на депозитний рахунок господарського суду Харківської області грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача за первісним позовом на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести за первісним позовом у зв'язку із розглядом справи в розмірі 8 250,00 протягом 5-ти днів з дня постановлення відповідної ухвали. Вказане клопотання було прийнято судом до розгляду у судовому засіданні 09.11.2021.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.11.2021 року судом оголошено перерву у судовому засіданні до 25.11.2021 року на 10:15 год.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.11.2021 у задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом про забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (вх. № 26027 від 05.11.2021) відмовлено.
Присутній представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом первісний позов підтримував та просив його задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити.
Присутній представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом проти первісного позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити. Зустрічний позов підтримував та просив його задовольнити.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Позивач зазначає, що 30.04.2018 року між ТОВ "Житлові мережі", (далі по тексту - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, орендодавець за договором), та Кооперативом автогаражів "Харків" (далі по тексту - відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, орендар за договором), укладено договір оренди обладнання № 30/04-2, (далі по тексту - договір оренди).
Відповідно до п. 1.1 договору оренди, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне використання майно, що належить Орендодавцю на праві власності або іншого майнового права, а саме: обладнання приймально-контрольного безпровідного каналу зв'язку GSM типу SAMSON SA-3.0 разом з акумуляторною батареєю типу Energy 24 12V7Ah, кнопкою виклику та антеною.
Адреса, за якою знаходиться орендоване майно на період дії Договору оренди є: м. Харків, вул. Ньютона, 94 (п. 6.3.3 Договору оренди).
У відповідності до п. 3.1 договору оренди обладнання передається в оренду орендарю до 31.12.2020р. включно.
Після завершення строку цього договору Орендар має переважне право поновлення його на новий термін. В цьому випадку, якщо жодна зі Сторін в термін 30 діб до завершення строку дії договору оренди обладнання письмово не сповістить про свій намір його розірвати, цей договір оренди обладнання автоматично продовжується на строк 1 календарний рік.
Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом вказує, що орендар заяви про свій намір розірвати договір оренди у термін до 01 грудня 2020 року включно не надавав, отже, строк договору оренди продовжено до 31 грудня 2021 року.
Пунктом 4.1 Договору оренди встановлено, що орендна плата складає 450,00 грн. за один календарний місяць
Орендна плата виплачується Орендарем щомісячно в безготівковій формі на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 5 числа кожного поточного місяця (п.4.2 Договору оренди).
Проте, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що орендар жодної оплати на виконання договору оренди не здійснив, отже станом на 02.04.2021 заборгованість останнього перед орендодавцем складає 15 750,00 грн.
Згідно підпункту 9.1.2 пункту 9.1 договору оренди Орендар несе наступну відповідальність за Договором оренди, а саме: у випадку прострочення строків сплати орендних платежів Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення сплати орендного платежу, що діяла на момент виникнення прострочення та 15 % річних за кожний день прострочення.
Отже, у зв'язку із простроченням орендарем сплати орендної плати за користування обладнанням, орендодавцем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення сплати орендної плати у сумі 4912,18 грн. за період з 06.05.2018 по 02.04.2021 та 15 % річних від простроченої суми орендних платежів у сумі 3526,48 грн. за період з 06.05.2018 по 02.04.2021.
З метою вирішення питання про добровільне погашення заборгованості за договором оренди орендодавцем на адресу орендаря було направлено вимоги про сплату заборгованості за Договором оренди: за вих.№ 1/19 від 09.01.2019 отримано орендарем 10.01.19; за вих. № 1/20 від 06.01.2020р., отримано орендарем 06.01.2020; за вих. №4/21 від 09.03.2021р отримано орендарем 09.03.2021р. Всі вимоги були вручені у той же день, що підтверджується відмітками про їх отримання головою правління КА “Харків”, а також поштовою накладною за №6100353878006 про направлення цінного листа та чеком від 09.03.2021р.
Однак, орендар відповідей на жодну із вимог не надавав та заборгованість за Договором оренди не сплатив.
Відповідач за первісним позовом позов не визнає, проти його задоволення заперечує, скористався правом на подання зустрічного позову про визнання договору оренди обладнання № 30/04-2 від 30.04.2018 фіктивним.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначає, проте, що Рішення загальних зборів уповноважених членів кооперативу №18 від 27.03.2016 року Кооперативу автогаражів «Харків», яким ОСОБА_1 обрано Головою Правління Кооперативу автогаражів «Харків» - визнано недійсним рішенням господарського суду Харківської області у справі №922/756/19 від 02.10.19 року.
Зазначеним судовим рішенням у справі № 922/756/19 встановлено, що загальні збори не були правомочними через порушення права членів кооперативу на участь в управлінні кооперативом, у зв'язку з недотримання процедури скликання загальних зборів кооперативу, а саме не повідомлення належним чином про скликання та проведення таких загальних зборів, документально не підтверджено факт делегування членами кооперативу уповноважених осіб, що приймали участь у загальних зборах уповноважених членів кооперативу автогаражів «Харків» 27.03.2016р., не доведено наявність кворуму на проведених 27.03.2016р. загальних зборах уповноважених членів кооперативу, що свідчить про порушення порядку скликання і проведення загальних зборів кооперативу, порушення прав членів кооперативу.
Позивач за зустрічним позовом вказує, що 26.01.2020 скликані та проведені позачергові загальні збори уповноважених членів кооперативу, рішення на якому були оформлені протоколом №4 від 26.01.2020.
Відповідно до вищевказаного протоколу позачергових загальних зборів уповноважених членів кооперативу автогаражів «Харків», було прийняті наступні рішення:
- обрано Головою позачергових загальних зборів ОСОБА_3 , секретарем ОСОБА_4 ;
- вирішили затвердити статут кооперативу у новій редакції;
- обрано правління кооперативу у складі: ОСОБА_3 - Голова правління, ОСОБА_5 - член правління, ОСОБА_4 - Заступник голови правління, ОСОБА_6 - член правління;
- звільнено з посади Голови правління та вирішено виключити із списку підписантів гр. ОСОБА_1 з 26.01.2020, вирішено призначити Головою правління та підписантом ОСОБА_3 з 27.01.2020.
Правління Кооперативу автогаражів «Харків» повідомило ОСОБА_1 про необхідність передачі бухгалтерських документів, печатку та залишок коштів у касі Кооперативу та інші документи та майно Кооперативу.
ОСОБА_1 ухилявся від цієї передачі, блокував доступ до адміністративної будівлі, де зберігалися документи.
За даним фактом відкрито кримінальне провадження №12020225540000066 від 15.07.2020 за ч. 1 ст. 190 КК України.
Також, позивач за зустрічним позовом зазначає, що ОСОБА_1 не повернув документи та печатку. Наразі триває досудове розслідування щодо кримінального правопорушення внесене в ЄРДР за №120202255400000066 від 15.07.2020 року здійснює ОСОБА_1 по ч. 1 ст.190 КК України.
Печатка кооперативу автогаражів «Харків» на даний час знаходиться у ОСОБА_1 , який на думку позивача за зустрічним позовом і підписав Договір, акт та дві вимоги, тому існує вірогідність того, що фактично Договір №30/04-2 оренди обладнання від 30.04.2018 та відповідний Акт приймання-передачі майна від 01.05.2018 підписані ОСОБА_1 та ОСОБА_7 перед зверненням до суду 02.04.2021. Про це свідчить також те, що вимоги від 09.01.2019 та від 06.01.2020 начебто отримані ОСОБА_1 особисто під підпис, а вимога від 09.03.2021 направлена поштою на адресу кооперативу.
Згідно розрахунку заборгованості з орендної плати, Кооператив автогаражів «Харків» не здійснив жодної оплати за час, коли ОСОБА_1 був Головою Правління кооперативу.
Жодне обладнання , про яке йдеться у Договорі №30/04-2 від 30.04.2018, на території за адресою: АДРЕСА_2 не знаходиться, жодній особі, яка працювала у кооперативі обладнання не передано.
Отже, на думку позивача за зустрічним позовом вищенаведене свідчить про фальсифікацію документів, зокрема, Договору №30/04-2 від 30.04.2018, Акту приймання-передачі майна від 01.05.2018 та вимог від 09.01.2019, 012020 за попередньою домовленістю Позивача та ОСОБА_1 .
Окрім того, 10 травня 2018 року між кооперативом автогаражів «Харків» та обслуговуючим кооперативом «СЛОБОДА ЛІДЕР» (ОК «СЛОБОДА ЛІДЕР») укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «А-1», загальною площею 15 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від імені кооперативу автогаражів «Харків» підписано ОСОБА_1 , який діяв на підставі Статуту як голова Правління цього кооперативу, від імені обслуговуючого кооперативу “СЛОБОДА ЛІДЕР” підписано ОСОБА_2 , який є співзасновником облуговуючого кооперативу разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.09.2020 у справі №922/1594/20 договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «А-1» від 10.05.2018 визнано недійсним, оскільки ОСОБА_1 діяв від імені кооперативу автогаражів «Харків» без належних на те повноважень.
Отже, на думку позивача за зустрічним позовом у період з 10.05.2018 по 10.09.2020 будівля «А-1», що розташована за адресою: АДРЕСА_3 належала ОК «СЛОБОДА ЛІДЕР», де ОСОБА_1 є одним із засновників та Головою Правління, що також свідчить про зловмисну домовленість між ОСОБА_1 та позивачем за первісним позовом під час звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором оренди.
У відзиві на зустрічну позовну заяву позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, проти зустрічного позову заперечував, зазначав про пропущення позивачем за зустрічним позовом строку позовної давності, зокрема з огляду на те, що договір укладений 30.04.2018, такий строк закінчився 30.04.2021; вважає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження доводів зустрічної позовної заяви, зокрема що під час укладення спірного договору не було дотримано вимог чинного законодавства, договір обладнання № 30/04-18 від 30.04.2018 був укладений, обладнання на виконання умов договору передано орендарю, отже наявний обов'язок останнього по сплаті орендної плати; твердження КА «Харків» про подання даного позову до здійснення ряду кримінальних справу не підтверджується доказами та вказав, що посилання позивача на протокол позачергових загальних зборів уповноважених учасників кооперативу №4 від 26.01.2020 є безпідставним, оскільки постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі №922/1949/20 вказаний протокол визнано недійсним; також зазначив про неспівмірність судових витрат у розмірі 8000,00 грн., що визначені позивачем у зустрічному позові.
У відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву позивач за зустрічним позовом зазначив наступне: строк позовної давності на подання позову про визнання договору оренди обладнання № 30/04-18 від 30.04.2018 ним не пропущено, оскільки для вимоги про визнання правочину недійсним перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася, або могла довідатися про вчинення цього правочину, такою датою останній вказує 11.03.2021; зазначив про обставини викладені ним у зустрічному позові та те, що спірний договір є фіктивним; зазначав про необхідність призначення технічної експертизи документів.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Предметом первісного позову у даній справі є стягнення орендної плати, пені та 15% річних за користування обладнанням за договором оренди обладнання №30/04-2 від 30.04.2018 року, предметом зустрічного позову є визнання договору №30/04-2 оренди обладнання від 30.04.2018 року, укладеного між ТОВ «Житлові мережі» та Кооперативом автогаражів «Харків», фіктивним.
Відповідач за первісним позовом під час розгляду справи зазначив, що надані ТОВ «Житлові мережі» документи, а саме договір №30/04-2 оренди обладнання від 30.04.2018 року та акт приймання-передачі від 01.05.2018 року не є оригіналами, а є кольоровими копіями документів, оскільки вбачається, що відтиск печатки на копії акту, що надавався разом з позовною заявою кращий ніж на «оригіналі», який надано суду 17.06.2021 року. Відповідач за первісним позовом також зазначив, що існує вірогідність, що фактично договір №30/04-2 оренди обладнання від 30.04.2018 року та акт приймання-передачі від 01.05.2018 року підписані перед зверненням до суду 02.04.2021 року.
Таким чином, під час розгляду справи в поясненнях сторін виникли розбіжності щодо факту підписання спірного договору та акту приймання-передачі у той час, яким вони датовані, тобто квітень - травень 2018 рік. При цьому, встановлення факту наявності або відсутності договірних відносин між сторонами важливе для правильного вирішення даного спору.
У зв'язку із вищенаведеними обставинами, судом ухвалою від 06.07.2020 у справі № 922/1144/21 було призначено судову технічну експертизу документів. На вирішення судового експерта поставлені наступні питання:
- чи виготовлено надані документи, а саме: оригінал договору №30/04-2 оренди обладнання від 30.04.2018 року та оригінал акту приймання-передачі від 01.05.2018 року - шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки?
- чи виготовлені надані документи, а саме: оригінал договору №30/04-2 оренди обладнання від 30.04.2018 року та оригінал акту приймання-передачі від 01.05.2018 року у час, яким вони датовані (30.04.2018 року та 01.05.2018 року)? Проведення судової експертизи доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса.
22.10.2021 до Господарського суду Харківської області надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення судової технічної експертизи документів №25709 від 12.10.2021 (вх. № 2001 від 22.10.2021) разом із матеріалами справи. У поданому клопотанні судовий експерт просить надати для порівняльного дослідження:
- вільні зразки відтисків печатки ТОВ "Житлові мережі" за період з 02.01.2018 по 02.04.2021 з щільним (бажано щоденним) їх розташуванням у часі, але не менше 15 документів за кожний місяць визначеного періоду часу, та не менше трьох зразків за 30.04.2018 і 01.05.2018.
Проте, 01.11.2021 до Господарського суду Харківської області від позивача за первісним позовом надійшов лист за вх. №25527, в якому останній зазначив проте, що основним видом діяльності ТОВ "Житлові мережі" за КВЕД є 81.10 - комплексне обслуговування об'єктів в Україні.
Клас 81.10 включає надання комплексу допоміжних послугу приміщеннях клієнта. Ці послуги включають загальне прибирання приміщень, догляд за ними, усунення сміття, забезпечення охорони та безпеки, доставку пошти, послуги портьє, прання та суміжні послуги допоміжного характеру. Зазначені види послуг здійснює обслуговуючий персонал, який не відповідає за результати діяльності компанії або роботи клієнта.
Цей клас також включає: обслуговування зайнятих урядом і органами державного управління будинків; управління житлом та іншим нерухомим майном у співвласності, діяльність житлово - експлуатаційних контор, діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та їх асоціацій, діяльність садових товариств, гаражних і житлово-будівельних кооперативів.
Позивач за первісним позовом повідомив проте, що ТОВ «Житлові мережі» надавало послуги з утримання багатоквартирних будинків.
Документами у запитуваний судом час - є договори про надання житлово-комунальних послуг, які укладені між ТОВ «Житлові мережі» з співвласниками багатоквартирних будинків, додаткові угоди до них, угоди про розірвання договорів, документи претензійно-позовного характеру.
Дані документи містять персональні дані співвласників багатоквартирних будинків - фізичних осіб. Згоду на розповсюдження інформації, яка містить персональні дані, зазначені особи не надавали.
Крім того, з моменту створення ОСББ у багатоквартирних будинках (у 2017р.- 2018 роках), ТОВ «Житлові мережі» припинило надавати послуги з основного виду діяльності.
Таким чином, документи у зазначений в ухвалі суду період, ТОВ «Житлові мережі» майже не складало, отже ТОВ «Житлові мережі» не має можливості надати оригінали інших документів, ніж ті, що містяться в матеріалах справи.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про неможливість проведення судової технічної експертизи документів, що була призначена судом згідно ухвали від 06.07.2021, у зв'язку із ненаданням ТОВ «Житлові мережі» зазначених судовим експертом документів.
Відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Відповідно до ч. 11 ст. 80 ГПК України у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.
Про вказані приписи ч.6 ст. 91 ГПК України та ч.11 ст. 80 ГПК України зазначав відповідач за первісним позовом, та з метою встановлення виготовлення оригіналів: договору №30/04-2 оренди обладнання від 30.04.2018 року та акту приймання-передачі від 01.05.2018 року - шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки, а також щодо виготовлення вказаних документів у час яким вони датовані - 30.04.2018 та 01.05.2018 судом була призначена судова технічна експертиза.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 102 ГПК України при визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
У разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з'ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
Системний аналіз положень вищевказаних норм процесуального законодавства дозволяє дійти висновку, що одним із принципів господарського судочинства є змагальність сторін (ч. 3 ст. 2 ГПК України), яка полягає у поданні саме сторонами доказів до суду. При цьому, кожна сторона на підставу своїх вимог або заперечень подає докази. Положеннями ГПК України передбачено наслідки вчинення або невчинення відповідних процесуальних дій для сторін.
Враховуючи вищенаведене та те, що ТОВ "Житлові мережі" не надано документів необхідних для проведення судової технічної експертизи, суд, керуючись приписами ч. 6 ст. 91 ГПК України та ч.4 ст. 102 ГПК України, не бере до уваги відповідні письмові докази, а саме оригінали договору №30/04-2 оренди обладнання від 30.04.2018 року та акту приймання-передачі від 01.05.2018 року
Факт укладення письмового договору може підтверджуватись лише письмовим договором. В спірному випадку, позивачем за первісним позовом не подано суду оригіналу договору, що дозволяє стверджувати про те, що договір №30/04-2 оренди обладнання від 30.04.2018 року не укладений, тобто такий, що не створює юридичних наслідків для сторін, оскільки оригіналу вказаного договору суду не подано, що унеможливлює встановлення як факту підписання/не підписання договору, так і встановлення факту наявності/відсутності печаток сторін.
Відсутність у суду оригіналу документа (договору оренди) унеможливлює встановлення як факту його вчинення (укладення), так і його умов.
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову у повному обсязі.
Щодо зустрічного позову КА "Харків" про визнання Договору №30/04-2 оренди обладнання від 30.04.2018 року, укладений між ТОВ "Житлові мережі" та Кооперативом автогаражів "Харків" фіктивним, суд зазначає про наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно з ч. ч. 2-4 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.
Проте, в даному випадку, з урахуванням того, що судом не взяті до уваги відповідні письмові докази: оригінали договору №30/04-2 оренди обладнання від 30.04.2018 року та акту приймання-передачі від 01.05.2018 року, що дозволило суду дійти висновку, що вказаний договір не був укладений, тобто є таким, що не створив юридичних наслідків для сторін, оскільки відсутність оригіналу вказаного договору унеможливлює встановлення як факту підписання/не підписання договору, так і встановлення факту наявності/відсутності печаток сторін. Відсутність у суду оригіналу документа (договору оренди) унеможливлює встановлення як факту його вчинення (укладення), так і його умов.
У постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 387/970/17 викладено правову позицію, згідно з якою, як у ч. 1 ст. 215 ЦК України, так і у ст. 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (14-499цс19) міститься наступна правова позиція: відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує ч. ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.
Крім того, у постанові Великої палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц Велика палата дійшла висновку, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
У постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 387/970/17 викладено правову позицію, згідно з якою встановивши, що спірна угода позивачем не підписувалась, тобто вона не є укладеною, суду належало відмовити в задоволенні позову про визнання такої угоди недійсною.
Враховуючи, що суду не подано належних доказів вчинення правочину (укладення та підписання між сторонами оспорюваного договору оренди №30/04-18 від 30.04.2018), у суду відсутні правові підстави для визнання недійсним договору, який не укладено.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати з оплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу по первісному позову покладаються на позивача по первісному позову; за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.
На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні первісного позову повністю.
Відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач (за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом): Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлові мережі" (61002, м. Харків, вул. Алчевських (Артема), буд. 4, ідентифікаційний код 36818263).
Відповідач (за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом): Кооператив автогаражів "Харків" (61162, м. Харків, вул. Ньютона, б. 94, ідентифікаційний код 22645756).
Повне рішення складено "29" листопада 2021 р.
Суддя О.В. Смірнова