29 листопада 2021 року Справа № 915/1690/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченко О.В.,
розглянувши матеріали заяви
боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
22.11.2021р. Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області із заявою, сформованою в системі "Електронний суд" б/н від 19.07.2021 (вх. № 17431/21) про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2021, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1690/21 та визначено головуючим у справі суддю Ткаченко О.В.
Згідно ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 1 КУзПБ боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 КУзПБ.
Статтею 115 КУзПБ передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції. Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам КУзПБ.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Заявниця звернулася до суду та зазначає, що у неї відсутні фінансові можливості погашати вимоги перед кредиторами.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Згідно з вимогами ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частина 1 ст. 74 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Дослідивши матеріали заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення даної заяви без руху у зв'язку з невідповідністю приписам КУзПБ, виходячи з наступного.
По-перше, боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано належних доказів (договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Заявниця зазначає, що у неї наявна заборгованість перед 20 кредиторами: ТОВ «ФК «ФОРЗА», ТОВ «СОС КРЕДИТ», ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «ФК «Н.А.ГРУП», ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «Кредит-Капітал», АТ «АЛЬФА БАНК», АТ «ПУМБ», АТ «ТАСКОМБАНК», АТ КБ «ПриватБанк», ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», ТОВ «МАНІФОЮ», ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ТОВ «ФК «Є ГРОШІ КОМ», ТОВ «Кредитпромінвест», ТОВ «МІЛОАН», ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», АТ «БАНК ФОРВАРД».
Проте до матеріалів заяви додано лише відомості щодо частини грошових зобов'язань перед ТОВ «СОС КРЕДИТ», ТОВ ФК «ФОРЗА», ТОВ ФК «Н.А. ГРУП», ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», АТ «АЛЬФА-БАНК», АТ «ПУМБ», ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», ТОВ «МАНІФОЮ», ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ТОВ «ФК «Є ГРОШІ КОМ», ТОВ «МІЛОАН», ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБЇХІДНИХ КРЕДИТІВ», ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Банк Форвард»
Щодо інших зобов'язань заявниця наголошує, що копій договорів, квитанцій та виписок у неї не має через їх відсутність або втрату. Надана заявницею роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
Крім того, заявниця зауважує, що з метою встановлення фактичного розміру заборгованості нею проводилася досудова робота, зокрема, були надіслані адвокатські запити до фінансових установ, проте, проаналізувавши відповіді фінансових установ на вказані запити, вбачається, що неналежне оформлення запитів стало підставою відмови фінустанов надавати інформацію стосовно заборгованості заявниці. Крім того, банківські установи відмовляли через банківську таємницю та неналежний порядок звернень щодо її розкриття.
По-друге, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в обов'язковому порядку додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором. Однак, наданий боржником конкретизований список кредиторів не містить зазначення складу грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо).
По-третє, відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Згідно з ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
У наданих суду деклараціях про майновий стан боржника, заявником не внесено відомостей щодо колишнього чоловіка, оскільки шлюб розірвано в 2020 році, тобто дата розірвання шлюбу входить до трирічного періоду, вказаного у даній статті. Крім того, відповідно до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 (із змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2020 р. № 3186/5) форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, в Розділі I "Загальні відомості" в рядку 7 "Дані про членів сім'ї боржника" зазначається - Прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство. Однак, у доданих до заяви Деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, в Розділі I "Загальні відомості" в рядку 7 "Дані про членів сім'ї боржника" не зазначено громадянства членів сім'ї боржника, їх паспортних даних, реєстраційних номерів облікової картки платника податків членів сім'ї.
По-четверте, заявницею не подано відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, оскільки доказом таких відомостей є довідка податкового органу за місцем проживання фізичної особи;
По-п'яте, заявницею не подано відомостей щодо припинення боржником погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
По-шосте, відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржником мають бути додані докази здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (ч. 2 ст. 30 Кодексу).
Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", зокрема, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.07.2021 встановлено у розмірі 2379,0 грн.
Таким чином, авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за три місяці виконання повноважень становить 35685,0 грн. (2379,0*5*3=35685,0).
Заявницею у тексті заяви зазначено, що нею здійснено авансування грошової винагороди арбітражному керуючому на рахунок суду з посиланням на квитанції №11682014 від 29.10.2021р., №107312016 від 29.09.2021р., №94400118 від 26.06.2021р., №92725790 від 11.06.2021р., №89087703 від 1405.2021р., №111817532 від 30.10.2021р., та №114380282 від 16.11.2021р., однак у переліку додатків до заяви вказані квитанції відсутні та у доданих до заяви файлах зі сканкопіями документів даних квитанцій також немає.
Підсумовуючи викладене, суд встановив, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подана без дотримання вимог ст. 116 КУзПБ, а отже містить недоліки, які є підставою для залишення заяви без руху у відповідності до ст. 37 КУзПБ та ст. 174 ГПК України та надання боржнику часу для усунення недоліків.
Згідно ч. 3 ст. 37 КУзПБ, яка застосовується судом на підставі ст. 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. ч. 3,4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Зазначені у даній ухвалі недоліки заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.
Відповідно до змісту п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, диспозитивність.
Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При цьому, судом прийнято до уваги прецедентні рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28.10.98 та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Керуючись ст. ст. 2, 30, 37, 113, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 174, 234-235 ГПК України, суд, -
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 19.11.2021р. (вх. № 17431/21) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
2. Заявниці усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
3. Роз'яснити заявниці, що при невиконанні вимог даної ухвали, заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.В. Ткаченко