02 листопада 2021 року Справа № 915/733/21
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОТОРГ-ДОН” (54025, м. Миколаїв, проспект Героїв України, 113/1, код ЄДРПОУ 31764816)
до відповідача: Фермерського господарства «РУСАН» (57230, Миколаївська область, Вітовський район, с. Білозірка, код ЄДРПОУ 34462769)
про: стягнення заборгованості, -
за участі представників учасників справи:
від позивача: Мартиченко О.І, згідно довіреності,
від відповідача: не з'явився,
07.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОТОРГ-ДОН” звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №241 від 31.05.2020, в якій просить суд стягнути з Фермерського господарства «РУСАН» 54891,32 грн пені, 9564,64 грн 3% річних, 20695,51 грн інфляційних витрат.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №06 785/34462769 від 06.04.2018 щодо оплати вартості товару.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2021, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/733/21 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Ухвалою суду від 14.06.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.
Ухвалу суду від 14.06.2021 надіслано відповідачеві за адресою: 57230, Миколаївська область, Вітовський район, с. Білозірка та отримано адресатом 17.06.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400143812940.
25.06.2021 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог № 280 від 16.06.2021, в якій зазначає, що при складанні позовної заяви була допущена помилка: в прохальній частині сума інфляційних втрат вказана в розмірі 20695,51 грн., замість суми 20695,91 грн.
Ухвалою від 25.08.2021 судом постановлено: розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання у справі призначити на 07 вересня 2021 року о 10:20 год.
01.09.2021 від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
07.09.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 04 жовтня 2021 року о 10:20 год.
04.10.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті 02 листопада 2021 року о 10:00 год.
У судове засідання 02.11.2021 з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання 02.11.2021 не з'явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з приписами ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Враховуючи, що відповідач повідомлявся за юридичною адресою про розгляд справи, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, на розгляд суду не подано, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обґрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений ст. 195 ГПК України.
На підставі ст. 240 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
06 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» та Фермерським господарством «Русан» було укладено договір купівлі - продажу № 06 785/34462769, відповідно до умов якого продавець зобов'язується зобов'язався передати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах передбачених даним Договором, зобов'язується прийняти та оплатити мінеральні добрива, асортимент та кількість яких визначатиметься Сторонами у Специфікації (Додаток до цього Договору) (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п 1.3 Договору, право власності на Товар переходить до Покупця з моменту оплати загальної вартості Товару та підписання Сторонами видаткової накладної відповідно до п. 4.2 цього Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна вартість Товару за даним Договором становить 1892440,00 грн., у т.ч. ПДВ - 315406,67 грн.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 06 квітня 2018 року до Договору купівлі-продажу № 06 785/34462769 від 06.04.2018 року, Покупець зобов'язувався оплачувати Продавцю вартість Товару згідно п. 2.1. Договору, у наступному порядку:
п. 2.2.1. у сумі, що дорівнює 511980,00 грн. у т.ч. ПДВ 85330,00 грн. протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання Сторонами цього Договору.
п. 2.2.2. у сумі, що дорівнює 1380460,00 грн., у т.ч. ПДВ 230076,67 грн в строк до 01 вересня 2018 року.
Відповідно до п. 4.2. Договору, факт поставки товару покупцеві згідно п.п. 3.1.1. цього Договору фіксується шляхом складання відповідної видаткової накладної, у якій зазначається асортимент, кількість та вартість Товару, що передається Покупцю.
Відповідно до п. 5.2.1. Договору, за порушення строків виконання своїх грошових зобов'язань за цим Договором, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 7.2. Договору, Сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання Покупцем своїх зобов'язань за цим Договором припиняється через 3 (три) роки від дня, коли такі зобов'язання мали бути ним виконані.
Відповідно до п. 7.3. Договору, Сторони дійшли згоди про те, що строк позовної давності за вимогами Продавця за цим Договором (у тому числі щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) складатиме 3 (три) роки.
Відповідно до п. 8.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (та скріплення його тексту їхніми печатками) і діє до 31.12.2018 р.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі та передав відповідачу мінеральні добрива на загальну суму 1892440,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 130455 від 02 травня 2018 року.
Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково та сплатив позивачеві 511980,00 грн, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 48-50).
08.10.2019 між Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТОРГ-ДОН» та Фермерським господарством «Русан» будо складено акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого:
1. Сторона-1 та Сторона-2 керуючись ст.601 ЦК України, дійшли згоди про припинення зобов'язань шляхом заліку однорідних вимог:
1.1 частково, в су мі 1 186 510, 30 грн. (один мільйон сто вісімдесят шість тисяч п'ятсот десять гривень тридцять копійок), за договором купівлі-продажу № 21/08 від 21.08.2019 року, укладеного між Сторонами, де Сторона-1 є боржником, а Сторона-2 - кредитором.
1.2 частково, в сумі 1 186 510,30 грн. (один мільйон сто вісімдесят шість тисяч п'ятсот десять гривень тридцять копійок) за договором купівлі-продажу № 06 785/34462769 від 06.04.2018 року, укладеного між сторонами, де Сторона-2 є боржником, а Сторона-1 - кредитором.
2. Розмір взаємних вимог, які припиняються, становить 1 186 510,30 грн. (один мільйон сто вісімдесят шість тисяч п'ятсот десять гривень тридцять копійок).
3. Сторони підтверджують, що після підписання даного Акту вони не будуть мати одна до одної будь-яких претензій в частині виконання зобов'язань, що припиненні згідно даного Акту.
4. Даний Акт складений в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін.
5. Даний Акт вступає в силу з моменту його підписання.
Таким чином, відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати вартості товару виконано частково в загальній сумі 1698490,30, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлені мінеральні добрива складає 193949,70 грн.
26 квітня 2021 року Господарським судом Миколаївської області було видано судовий наказ у справі № 915/537/21, яким стягнуто з Фермерського господарства «Русан» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» 193949,70 грн. основного боргу.
У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання за Договором, позивач скористався своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 29 ГПК України, звернувся з даним позовом до Господарського суду Миколаївської області за місцем виконання зобов'язання з позовом про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, які нараховані на прострочену суму.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за Договором, з яких: 54891,32 грн - пеня, 9564,64 грн - 3% річних, 20695,91 грн - інфляційні втрати.
При вирішенні даного спору судом враховано наступне.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Як зазначено вище, відповідно до п. 5.2.1. Договору, за порушення строків виконання своїх грошових зобов'язань за цим Договором, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Також сторони дійшли згоди про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання Покупцем своїх зобов'язань за цим Договором припиняється через 3 (три) роки від дня, коли такі зобов'язання мали бути ним виконані (п 7.2. Договору). Строк позовної давності за вимогами Продавця за цим Договором (у тому числі щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) складатиме 3 (три) роки (п. 7.3. Договору).
Таким чином, на підставі статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України та положень Договору, з урахуванням акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.10.2019, позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.
На підставі п 5.2.1, п. 7.2, п. 7.3 Договору, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання за Договором, щодо своєчасної та повної оплати товару, позивачем нараховано пеню в розмірі 54891,32 грн. за період з 09.10.2019 по 31.05.2021.
Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено, що період нарахування пені та суму позивачем визначено правильно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Отже, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 54891,32 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 9564,64 грн та 3% річних в сумі 20695,91 грн, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Стаття 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 20695,91 грн за період з жовтня 2019 по квітень 2021 року та 3% річних в сумі 9564,64 грн за період з 09.10.2019 по 31.05.2021.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних судом встановлено, що розрахунок суми інфляційних втрат в сумі 20695,91 грн за період з жовтня 2019 по квітень 2021 року та 3% річних в сумі 9564,64 грн за період з 09.10.2019 по 31.05.2021 є арифметично правильними, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 20695,91 та 3% річних в сумі 9564,64 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фермерського господарства «РУСАН» (57230, Миколаївська область, Вітовський район, с. Білозірка, код ЄДРПОУ 34462769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОТОРГ-ДОН” (54025, м. Миколаїв, проспект Героїв України, 113/1, код ЄДРПОУ 31764816) пеню в розмірі 54891,32 грн, 3% річних в розмірі 9564,64 грн., інфляційні втрати в розмірі 20 695,91 грн. та судовий збір у сумі 2270,00 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
5. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Сторони у справі:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОТОРГ-ДОН” (54025, м. Миколаїв, проспект Героїв України, 113/1, код ЄДРПОУ 31764816),
відповідач: Фермерське господарство «РУСАН» (57230, Миколаївська область, Вітовський район, с. Білозірка, код ЄДРПОУ 34462769).
Повний текст рішення складено і підписано 29.11.2021 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді.
Суддя В.О. Ржепецький