просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
29 листопада 2021 року м. Харків Справа № 913/705/21
Провадження №14/913/705/21
Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А.,
за участі секретаря судового засідання Славгородської К.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Комунального підприємства «Жилбудсервіс», м. Щастя Луганської області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Щастя Луганської області
про визнання договору недійсним
У засіданні брали участь:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - представник не прибув.
Комунальне підприємство «Жилбудсервіс» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якій просить визнати недійсним договір про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків № 486 від 16.12.2020, укладений між ФОП ОСОБА_3 та КП «Жилбудсервіс».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до умов укладеного договору відповідач зобов'язався за завданням позивача надавати послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків м. Щастя, а позивач, у свою чергу, зобов'язався оплачувати надані послуги в розмірі, порядку та на умовах, визначених договором.
Позивач вказує, що договір від його імені підписано попереднім директором ОСОБА_1 , якого 17.03.2021 розпорядженням керівника Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області звільнено з посади директора КП «Жилбудсервіс». Після звільнення останнього підприємство встановило, що у грудні 2020 року, тобто за три місяці до звільнення, ОСОБА_1 від імені КП «Жилбудсервіс» та всупереч інтересам позивача було укладено 43 ідентичні договори з ФОП ОСОБА_3, який є колишнім працівником цього підприємства.
Як зазначає позивач, оспорюваний договір укладено в умовах реального конфлікту інтересів в обхід тендерних процедур, оскільки директор КП «Жилбудсервіс» ОСОБА_2 був особисто знайомий з ОСОБА_3 , який працював на цьому підприємстві з 09.10.2008 по 09.10.2017 на посаді начальника житлово-комунального господарства.
Позивач стверджує, що ОСОБА_2 в період з 16.12.2020 по 23.12.2020 від імені КП «Жилбудсервіс» здійснив закупівлю ідентичних послуг на загальну суму 2001355,20 грн згідно договорів про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків №№ 470-488 від 16.12.2020, №№ 489-507 від 17.12.2020 та №№ 523-527 від 23.12.2020 без проведення процедури публічних закупівель, з поділом предмету закупівлі на частини. Позивач вважає, що наведене є порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та самостійною підставою для визнання оспорюваного договору недійсним. Окремо позивач наголосив, що 12.07.2021 за фактом зловживання ОСОБА_1 службовим становищем було порушено кримінальне провадження.
Крім того, у позовній заяві КП «Жилбудсервіс» поставив сім запитань ФОП ОСОБА_3 в порядку ст. 90 ГПК України та навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зокрема на правову допомогу, які позивач поніс та які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, що складають 10000 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.10.2021 позовну заяву Комунального підприємства «Жилбудсервіс» було залишено без руху. Суд ухвалив Комунальному підприємству «Жилбудсервіс» протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати докази сплати судового збору у встановленому розмірі та у зазначений строк подати заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 29.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/705/21. Суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання суд призначив на 29.11.2021.
10.11.2021 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 04.11.2021, яким він проти позовну заперечує, посилаючись на те, що ФОП ОСОБА_3 не є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Крім того, відповідач не погоджується з твердженням позивача, що договір № 486 було укладено в умовах реального конфлікту інтересів. Робота ОСОБА_3 в період часу з 2008 по 2017 роки в КП «Жилбудсервіс» жодним чином не свідчить про наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу. Жодних обґрунтувань наявності між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 особистих, сімейних, дружніх чи інших позаслужбових стосунків, які мали місце на момент укладання договору, у позовній заяві не наведено та доказів таких стосунків до позовної заяви не долучено.
Також, відповідач наголошує, що не є підставою визнання договору № 486 недійсним і наявність кримінального провадження за фактом укладання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 43 договорів про надання послуг. По цій справі колишні посадові особи КП «Жилбудсервіс» та ФОП ОСОБА_3 не є ані підозрюваними, ані обвинувачуваними, сама справа розслідується за можливим фактом порушення тендерних процедур і жодних рішень на підтвердження цього слідчими органами не винесено.
Крім того, відповідач зауважив, що позивач у позовній заяві на підставу визнання договору недійсним посилається на ч. 7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», проте вказана стаття містить лише чотири частини, отже позивач посилається на неіснуючі норми закону.
Відповідач вважає, що умови договору № 486 не суперечать вимогам чинного законодавства. Сторонами цей договір прийнято до виконання, про що свідчить здійснення ФОП ОСОБА_3 послуг у відповідності до умов договору, що підтверджується актами виконаних послуг. Умови даного договору були виконані ФОП ОСОБА_3 належним чином, доказів невиконання або неналежного виконання ФОП ОСОБА_3 умов договору суду не надано. Таким чином, відсутні підстави для визнання договору № 486 недійсним згідно з вимогами ст. 203, 215 ЦК України. Поданням позову про визнання недійсним договору № 486 позивач намагається уникнути необхідності провести розрахунок з відповідачем за надані послуги.
Також, відповідач зазначив, що вартість послуг у сумі 10000,00 грн на правову допомогу адвоката є неспівмірною з обсягом послуг, не надано доказів їх надання та не доведено їх обсяг і вартість.
З огляду на викладене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити, розгляд справи здійснювати за його відсутністю.
Крім того, 10.11.2021 від відповідача на адресу суду надійшла заява свідка б/н від 04.11.2021, в якій ОСОБА_3 надав відповіді на поставлені позивачем в позовній заяві запитання № 3, № 4, № 6 та № 7. Надати відповіді на питання № 1, № 2, № 5 відповідач відмовився, зазначивши, що у позовній заяві позивач не ставить під сумнів виконання відповідачем зобов'язань за договором № 485 і не наводить цьому жодних обґрунтувань.
23.11.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 15.11.2021, в якій він зазначив, що у зайві свідка відповідач підтверджує факт особистого знайомства з колишнім директором позивача, а також те, що договір було укладено без процедури публічної закупівлі. Відповідач належним чином не обґрунтував необхідність укладання 43 ідентичних договорів, замість одного договору на 2 млн., оскільки перед укладанням 43 договорів відповідач обслуговував ті ж самі 140 будинків на підставі 2 договорів про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків № 5 від 02.03.2020 та № 3 від 03.02.2020.
Крім того, позивач зазначив, що послуги за спірним договором взагалі не є необхідними для підприємства, вони існують виключно на папері і відповідач ніколи не надавав їх позивачу.
Позивач наголошує, що підставами позову є те, що відповідач з попереднім директором позивача поділили предмет закупівлі на частини, що є порушенням Закону України «Про публічні закупівлі». При цьому, позивач пояснив, що допустив описку в позовній заяві, а саме помилково послався на ч. 7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» замість ч. 10 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», але факт допущення описки в позовній заяві не спростовує тієї обставини, що ділення предмета закупівлі на частини є недопустимим.
Разом з тим, 23.11.2021 від позивача надійшла заява б/н від 15.11.2021 про часткову зміну підстав позову, в якій він просить визнати недійсним спірний договір не у зв'язку з порушенням ч. 7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», а у зв'язку з порушенням ч. 10 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі».
Розглянувши заяву позивача про зміну підстав позову суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права не є зміною підстав позову.
У випадку посилання позивачем не на ті норми права, суд, з'ясувавши це, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію спірних правовідносин та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.
Крім того, зміст статті Закону України «Про публічні закупівлі» наведений позивачем у позовній заяві правильно, проте невірно зазначені номер частини та статті Закону.
З огляду на викладене, у задоволенні заяви позивача про часткову зміну підстав позову суд відмовляє, оскільки це фактично технічна описка, яка буде враховуватись судом при подальшому розгляді справи.
Сторони правом на участь у судовому засіданні 29.11.2021 своїх повноважних представників не скористались.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Частиною 3 ст. 177 ГПК України визначено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З метою повного з'ясування обставин справи та надання можливості сторонам подати по справі необхідні докази і клопотання, суд дійшов висновку відкласти підготовче засідання.
Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 120, 183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відкласти підготовче засідання на 20.12.2021 о 10 год. 00 хв.
2. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, проспект Науки, буд. 5, зал судових засідань № 108.
3. Запропонувати позивачу у строк до 20.12.2021 надати суду Додаток № 1 до договору № 486 від 16.12.2020.
4. Запропонувати відповідачу у разі отримання відповіді на відзив, у п'ятиденний строк з дня її вручення, надати суду обґрунтовані заперечення з доказами направлення іншій стороні; надати суду Додаток № 1 до договору № 486 від 16.12.2020.
5. Явку сторін визнати не обов'язковою.
Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 29.11.2021 та оскарженню не підлягає.
Суддя Євген ЛІСОВИЦЬКИЙ