ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.11.2021Справа № 910/1453/21
За заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»
про забезпечення позову в справі
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова корпорація «ПРОМ ЕКСПОРТ»
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіс»
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ««Промислова корпорація «ПРОМ ЕКСПОРТ»
до 1) Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «АРДЕНА»,
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіс
про визнання договору недійсним,
Суддя Я.А.Карабань
Без виклику сторін
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова корпорація «ПРОМ ЕКСПОРТ» (надалі - відповідач), в якому просить суд: витребувати з незаконного володіння відповідача на користь позивача об'єкти нерухомого майна: 1) реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2265637980000, загальна площа 17 640, 6 кв.м., адреса: місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 70, корпус А; 2) реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2265656780000, загальна площа 228, 5 кв.м., адреса: місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 70, корпус В; 3) реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2265669780000, загальна площа 153, 8 кв.м., адреса: місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 70, корпус Г, що утворені в результаті поділу нерухомого майна реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 944707880000, адреса: місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 70.
Разом з позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в задоволенні якої відмовлено ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/1453/21, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.03.2021.
03.03.2021 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів та поновлення строку на його подання.
05.03.2021 від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній заперечує проти позову в повному обсязі.
Також 05.03.2021 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ардена», в якій просить суд: визнати недійним договір іпотеки від 10.06.2016 укладений між ТОВ «АРДЕНА» та АТ КБ «ПриватБанк», який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №4642.
Засідання призначене на 09.03.2021 не відбулося, в зв'язку із перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному.
22.03.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
30.03.2021 від представника позивача надійшла заява про зловживання відповідачем процесуальними правами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання призначено на 28.04.2021.
Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 зустрічну позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
13.04.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова корпорація «ПРОМ ЕКСПОРТ» надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова корпорація «ПРОМ ЕКСПОРТ» (надалі - відповідач за первісним/позивач за зустрічним позовом) до 1) Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - позивач за первісним/відповідач-1 за зустрічним позовом), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ардена» (надалі - відповідач-2 за зустрічним позовом) про визнання договору іпотеки недійсним.
28.04.2021 від позивача за первісним позовом надійшли відзив на зустрічну позовну заяву, заява про застосування позовної давності та додаткові пояснення щодо витребування доказів.
У підготовче засідання 28.04.2021 з'явились представники позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом. Відповідач-2 за зустрічним позовом у засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач за первісним позовом заявив клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з документами поданими позивачем за первісним позовом, суд з урахуванням думки учасників справи протокольно задовольнив клопотання та відклав підготовче засідання на 19.05.2021.
29.04.2021 від позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому останній заперечує проти зустрічного позову посилаючись на його необґрунтованість.
17.05.2021 від відповідача-2 за зустрічним позовом надійшло клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальності «Артіс». Також просив відкласти підготовче засідання на більш пізніший строк.
18.05.2021 від відповідача за первісним позовом надійшли відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, письмові пояснення щодо заяви про застосування строків позовної давності, письмові пояснення на клопотання про витребування доказів, а також клопотання про залишення первісного позову без руху.
У підготовче засідання 28.04.2021 з'явились представники позивача за первісним/ відповідача за зустрічним позовом та відповідача за первісним/позивача за зустрічним позовом, відповідач-2 за зустрічним позовом у засідання не з'явився, причину своєї неявки суд не повідомив. Судом протокольно відкладено розгляд клопотання відповідача-2 за зустрічним позовом про залучення третьої особи, клопотань позивача за первісним позовом про витребування доказів та клопотання відповідача за первісним позовом про залишення первісного позову без руху.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 зупинено провадження в справі № 910/1453/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/15803/19.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва про зупинення провадження від 19.05.2021 скасовано, справу №910/1453/21 повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
07.09.2021 матеріали справи повернулися до Господарського суду міста Києва та 10.09.2021 передані судді Карабань Я.А.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 призначено підготовче засідання на 20.10.2021.
19.10.2021 від позивача за первісним позовом надійшла заява про доповнення підстав позову та клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальності «Артіс» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом та відповідача-2 за зустрічним позовом.
20.10.2021 від відповідача за первісним позовом надійшла заява про відкладення розгляду справи, в зв'язку з зайнятістю 20.10.2021 в Київському апеляційному суді в справі № 757/9403/21-К в якості представника, що підтверджується копією ордера серії КС № 592911.
20.10.2021 від позивача за первісним позовом надійшли клопотання про накладення арешту в порядку ч. 12 ст. 238 ГПК України та про колегіальний розгляд справи.
У підготовче засідання 20.10.2021 з'явився представники позивача за первісним позовом представники відповідача за первісним позовом та відповідача-2 за зустрічним позовом в засідання не з'явились. У матеріалах справи відсутні відомості щодо належного повідомлення відповідача-2 за зустрічним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 клопотання ТОВ «АРДЕНА» та АТ КБ «ПриватБанк» про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору задоволено та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом та на стороні відповідача-2 за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Артіс», підготовче засідання відкладено на 30.11.2021.
26.11.2021 від представника позивача за первісним позовом надійшла заява про забезпечення позову, а саме шляхом:
- накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, що належать відповідачу за первісним/позивачу за зустрічним позовом: 1) реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2265637980000, загальна площа 17 640, 6 кв.м., адреса: місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 70, корпус А; 2) реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2265656780000, загальна площа 228, 5 кв.м., адреса: місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 70, корпус В; 3) реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2265669780000, загальна площа 153, 8 кв.м., адреса: місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 70, корпус Г;
- встановлення заборони державним реєстраторам Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в тому числі шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) майнового комплексу, що належить відповідачу за первісним/позивачу за зустрічним позовом , а саме: реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2265637980000, загальна площа 17 640, 6 кв.м., адреса: місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 70, корпус А; 2) реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2265656780000, загальна площа 228, 5 кв.м., адреса: місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 70, корпус В; 3) реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2265669780000, загальна площа 153, 8 кв.м., адреса: місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 70, корпус Г.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач за первісним позовом зазначає, що відповідач за первісним позовом здійснює дії для перешкоджання відновлення правового становища позивача, як власника спірного майна, а саме вказані дії полягають у створенні штучної заборгованості у власника майнового комплексу та отримання рішення суду про стягнення такої заборгованості, з метою його подальшого використання для звернення стягнення на майновий комплекс в порядку, передбаченому для виконання судових рішень. Здійснення відповідачем за первісним позовом реалізації спірного майна в порядку, встановленому для виконання судових рішень фактично унеможливить відновлення права власності банку на відповідний об'єкт нерухомого майна в силу положень ст. 388 Цивільного кодексу України. Вказує, що відповідачем за первісним позовом було здійснено поділ спірного об'єкта нерухомого майна на 3 окремі об'єкти нерухомого майна, що на думку банку також свідчить про здійснення останнім дій щодо унеможливлення повернення майна у власність банку. Окрім цього, зазначає, що заходи забезпечення позову, які позивач за первісним позовом просить вжити гарантують подальший захист його прав та можливість виконання рішення суду після його ухвалення та не призведе до порушень будь-яких прав сторін, адже обмежує виключно можливість відповідача за первісним позовом розпоряджатися спірним майном, яке є предметом спору на час розгляду справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про таке.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Виходячи з положень статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; імовірності ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту (поновлення) прав та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи унеможливити виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Оскільки позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
У той же час позивачем за первісним позовом у встановленому законом порядку не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд зазначає, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2020 по справі № 915/1912/19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено правову позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Поняття «ефективний засіб», за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії"), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Отже, у розумінні зазначених положень, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі №910/361/18.
Припущення позивача за первісним позовом, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази, а також без відповідного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Посилання позивача в частині того, що спірне майно може бути відчужене в порядку примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 в справі №910/12540/20 про стягнення з ТОВ «ПК «ПРОМ ЕКСПОРТ» на користь ТОВ «Рамонда» 125 850 000, 00 грн заборгованості за векселями боргу, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову.
Станом на момент розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивачем за первісним позовом не додано доказів в розумінні ст. ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що вказане рішення перебуває на примусовому виконанні в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» і всі обумовлені законом способи стягнення грошових коштів - не реалізовані/вичерпані учасниками виконавчого провадження та здійснено відповідну заміну способу виконання судового рішення.
Припущення позивача за первісним позовом в частині недобросовісних дій ТОВ «ПК «ПРОМ ЕКСПОРТ» (відповідача за первісним позовом) при укладенні з ТОВ «Ксорікс» договору купівлі-продажу цінних паперів №300720/02-БВ від 30.07.2020, з метою створення штучної заборгованості для подальшого відчуження майнового комплексу є предметом розгляду справи №910/18959/20 за позовом АТ КБ «Приватбанк» до 1) ТОВ «ПК«ПРОМ ЕКСПОРТ», 2) ТОВ «Ксорікс» про визнання договору недійсним і підлягають дослідженню та оцінці під час розгляду вказаної справи по суті спору та не можуть слугувати підставою для забезпечення позову в даній справі.
Також суд зазначає, що доводи позивача за первісним позовом в частині того, що відповідачем за первісним позовом було здійснено поділ спірного об'єкта нерухомого майна на 3 окремі об'єкти нерухомого майна з відкриттям розділів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що, на його думку, свідчить про здійснення останнім дій щодо унеможливлення повернення майна у власність банку, вже були предметом розгляду суду при вирішенні заяви АТ КБ «Приватбанк» про забезпечення позову від 01.02.2021, в задоволенні якої відмовлено ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2021, яка переглядалася в апеляційному порядку та постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 залишена без змін.
Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що позивачем за первісним позовом у заяві про забезпечення позову не наведено належних обґрунтувань та не доведено належними доказами того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за первісним позовом, за захистом яких він звернувся до суду. Наведені позивачем обставини щодо необхідності застосування заходів до забезпечення позову ґрунтуються виключно на припущеннях, які не підтверджені відповідними доказами.
З огляду на наведене вище, підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборони вчинення реєстраційних дій щодо нього, суд на даний час не вбачає, тому в задоволенні заяви відмовляє.
У зв'язку з відмовою в задоволенні заяви, сплачена позивачем за первісним позовом сума судового збору за її подання покладається на позивача за первісним позовом та йому не відшкодовується.
У випадку надання позивачем за первісним позовом належних, допустимих, достовірних або вірогідних у сукупності доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду - позивач не позбавлений права на повторне звернення до суду з заявою про забезпечення позову у загальному порядку.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя Я.А.Карабань