ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.11.2021Справа № 910/19228/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоіндбуд» про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінжсервіс»
про стягнення 76 636, 44 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоіндбуд» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінжсервіс» про стягнення 76 363, 44 грн, що виникли внаслідок несплати коштів за поставлений товар за рахунком-фактури №481 від 01.04.2021.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Наказне провадження - це самостійний, особливий, спрощений вид судового провадження під час розгляду господарських справ про стягнення грошової заборгованості за договором, спрямований на швидкий та ефективний захист прав заявника, в якому суд в установлених законом випадках за заявою особи без судового засідання і виклику сторін на підставі достатніх, допустимих і належних доказів видає судовий наказ, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.
За загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість вимог заявлених стягувачем по суті (пункт 7 частини 1 статті 155 Господарського процесуального кодексу України).
Вимоги щодо форми та змісту судового наказу встановлені статтею 150 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Так, в обґрунтування заявлених вимог заявник зазначає про те, що між ним та боржником було укладено договір на підставі рахунку-фактури №481 від 01.04.2021 та було поставлено товар, що підтверджується видатковою накладною №375 від 01.07.2021, проте Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінжсервіс», за твердженнями заявника зобов'язання зі сплати коштів не виконало.
Проте до заяви про видачу судового наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоіндбуд» не додано Договору поставки від 01.04.2021, а надані заявником докази є суперечливими і не надають можливості встановити за яким саме договором утворився борг, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що заявником не надано документів, якими він обґрунтовує свої вимоги, чим порушено вимоги пункту 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, подана Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоіндбуд» заява про видачу судового наказу не відповідає приписам, встановленим пунктом 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України, а відтак суд дійшов висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України).
Суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 152, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Відмовити Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоіндбуд» у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінжсервіс» про стягнення 76 636, 44 грн.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя О.М. Спичак