ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.11.2021Справа № 910/15672/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВ ІНВЕСТ»
про стягнення 73 568, 35 грн
Без повідомлення (виклику) учасників судового процесу
Комунальне підприємство «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВ ІНВЕСТ» про стягнення 73 568, 35 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 535/1 від 31.01.2020 щодо повної та своєчасної сплати орендної плати за період з квітня 2020 року по червень 2021 року, внаслідок чого й утворилась спірна заборгованість про стягнення якої просить позивач.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 29.09.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02090, м. Київ, вул. Хорольська, буд. 8/4, кв. 13.
Однак, конверт з ухвалою суду був повернутий відділенням поштового зв'язку у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та його повернення до суду є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо його належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про розгляд справи у розумінні Господарського процесуального кодексу України.
Приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
31.01.2020 між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «СОВ ІНВЕСТ» (орендар) та Комунальним підприємством «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА» (підприємство-балансоутримувач) було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 535/1 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сулеймана Стальського, буд. 24, для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи.
У пункті 2.1 Договору визначено, що об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 174, 10 кв.м., у т.ч. цоколь (підвал) - 174, 10 кв.м.
Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 (із змінами та доповненнями), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку вересень 2019 року - 46, 73 грн за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 8 135, 00 грн (п. 3.1 Договору).
У пункті 3.2 Договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Згідно пунктів 3.6, 3.7 Договору, орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі за наведеними реквізитами. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.
Відповідно до п. 9.1 Договору, він є укладеним з моменту підписання сторонами і діє з 31 січня 2020 року до 29 січня 2023 року.
01.03.2020 сторонами підписано акт приймання-передавання нерухомого майна, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв у користування нежитлове приміщення, загальною площею 174, 10 кв.м., у т.ч. підвал - 174, 10 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сулеймана Стальського, 24.
Звертаючись до суду з даним позовом, заявник вказує, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання за Договором в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, внаслідок чого станом на червень 2021 року за ним обліковується заборгованість у розмірі 73 568, 35 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами частини 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.
Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. (ч. 6 ст. 283 ГК України).
Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
За встановленими обставинами справи, відповідач, підписавши Договір, прийняв в строкове користування нежитлові приміщення, загальною площею 174, 10 кв.м., у тому числі цоколь (підвал) - 174, 10 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сулеймана Стальського, 24.
Прийняття майна в оренду зумовлює виникнення обов'язку зі сплати орендних платежів та відшкодування інших витрат, обумовлених Договором.
В підтвердження надання послуг з оренди у період з квітня 2020 року по червень 2021 року позивачем надані акти виконаних робіт № 1096 від 30.04.2020 на суму 1 779, 83 грн, № 919 від 31.05.2020 на суму 4 984, 10 грн, № 1011 від 30.06.2020 на суму 4 999, 06 грн, № 1055 від 31.07.2020 на суму 5 009, 05 грн, № 1019 від 31.08.2020 на суму 4 978, 99 грн, № 998 від 30.09.2020 на суму 4 969, 03 грн, № 1135 від 31.10.2020 на суму 4 993, 88 грн, № 1127 від 30.11.2020 на суму 5 043, 82 грн, № 1332 від 31.12.2020 на суму 5 109, 40 грн, № 1090 від 31.01.2021 на суму 5 155, 38 грн, № 1037 від 28.02.2021 на суму 5 222, 40 грн, № 1053від 31.03.2021 на суму 5 274, 62 грн, № 1072 від 30.04.2021 на суму 5 364, 29 грн, № 942 від 31.05.2021 на суму 5 401, 84 грн, № 998 від 30.06.2021 на суму 5 472, 06 грн.
Загальний розмір орендної плати за період з квітня 2020 року по червень 2021 року складає 73 757, 75 грн.
Аналогічний розмір орендної плати зазначався позивачем і у виставлених відповідачеві рахунках-фактурах за цей же період.
Також, за наслідком господарських операцій з надання майна в оренду, позивачем складались податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, про що свідчать відповідні квитанції. Розмір грошових зобов'язань та податкових зобов'язань з ПДВ відповідає тим, що зазначені в актах виконаних робіт та рахунках фактурах.
Суд звертає увагу, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку своєчасного внесення орендної плати.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18.
Більше того, в Договорі сторони погодили розмір та строки внесення орендної плати, а відтак, відповідач фактично був обізнаний про розмір орендної плати, що підлягав оплаті позивачеві та строки її оплати. Обов'язок щодо оформлення актів надання послуг чи виставлення рахунків на внесення орендної плати умовами Договору не передбачений.
Враховуючи відсутність претензій щодо неможливості використання об'єкту оренди, суд вважає, що позивач виконав свої зобов'язання за Договором.
Окрім того, позивач вказує на часткове погашення заборгованості відповідачем у розмірі 189,40 грн.
Суд також враховує наявний в матеріалах справи акт звіряння взаємних розрахунків між сторонами. Попри те, що такий доказ не є первинним документом бухгалтерської звітності, який підтверджує здійснення господарської операції, суд надає йому оцінку у сукупності з іншими доказами.
Враховуючи, що такі твердження свідчать про зменшення суми боргу, вони не підлягають спростуванню відповідачем, а тому суд вважає їх доведеними.
Інших доказів виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, суд встановив, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної сплати орендних платежів, що свідчить про наявність у нього перед позивачем заборгованості в загальному розмірі 73 568, 35 грн.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується із положеннями статей 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частин 1, 2 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищенаведене та встановлення факту неналежного виконання відповідачем обов'язку зі сплати орендної плати за Договором та факту наявності боргу, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 73 568, 35 грн, є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, беручи до уваги те, що відповідачем не спростовано факту наявності спірної заборгованості, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до положень статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВ ІНВЕСТ» (02090, м. Київ, вул. Хорольська, буд. 8/4, кв. 13; ідентифікаційний код 41823851) на користь Комунального підприємства «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА» (02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9-Г; ідентифікаційний код 39606435) 73 568, 35 грн (сімдесят три тисячі п'ятсот шістдесят вісім гривень 35 коп) заборгованості з орендної плати та 2 270, 00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Рішення в повному обсязі складено 29.11.2021.
Суддя О.С. Комарова