ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.11.2021Справа № 910/15267/21
За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
до Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний 1»
про стягнення 37 097,93 грн,
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Пасічнюк С.В.
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - позивач, ПРАТ «АК «Київводоканал») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний 1» (далі - відповідач, ОСББ «Елітний 1») про стягнення 37 097,93 грн на підставі Договору № 08556/4-10 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 20.01.2009, з яких: 32 512,38 грн основного боргу, 1 477,74 грн інфляційних втрат, 368,72 грн 3% річних, 1 113,47 грн пені, 1 625,62 грн штрафу.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо повної та своєчасної оплати за надані позивачем послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з 01.02.2020 по 30.06.2021.
Безпосередньо у позовній заяві міститься клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2021 позовну заяву ПРАТ «АК «Київводоканал» залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
01.10.2021 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви у справі № 910/15267/21.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15267/21, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/15267/21, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, заяву про усунення недоліків позовної заяви та додані до них докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд
20.02.2009 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», яке в подальшому було перейменоване у Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал») (постачальник, позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Елітний 1» (абонент, відповідач) був укладений Договір № 08556/4-10 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - Договір або Договір № 085564-10 від 20.02.2009), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред?явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва (надалі - дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізіції м. Києва (в подальшому - місцеві правила приймання), а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 165/374 (в подальшому Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 р. за № 403/6691 (в подальшому Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Згідно з пунктом 1.3 Договору обсяг води, що підлягає постачанню та прийняттю в систему каналізацій, надається абонентом у вигляді нормативного розрахунку (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг), який узгоджується з постачальником і є невід'ємною частиною договору. Обсяг поставки води підлягає узгодженню з постачальником кожного наступного року з моменту укладання договору. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих абоненту протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод.
Облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями водолічильника. В разі технічної неможливості встановлення водолічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу (пункт 2.1.1 договору).
Відповідно до пункту 2.1.2 Договору зняття показань з лічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водопостачання (до 30 м.куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.
Згідно пункту 2.1.4 Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності із розділом 21 Правил користування та місцевих правил приймання.
Відповідно до пункту 2.1.5 Договору абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника.
Облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітнім кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом (пункт 2.1.6 Договору).
Пунктами 2.2.1 та 2.2.2 Договору визначено, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжні документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів. У розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.
Відповідно до пункту 2.2.3 Договору в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.
У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документу, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною (пункт 2.2.4 Договору).
Пунктами 7.1, 7.2 Договору визначено, що цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Відносини сторін до укладання нового договору регулюються даним договором. Договір може бути розірвано у випадках, передбачених чинним законодавством, за згодою сторін або у судовому порядку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме: 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; 2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір. Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг. Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.
Пунктом 3 Розділу VI («Прикінцеві та перехідні положення») Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Доказів укладення позивачем або іншим виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення індивідуальних договорів зі співвласниками багатоквартирного будинку за адресою місто Київ, вулиця Пирогова, будинок 6-А, як і інших доказів припинення дії Договору № 085564-10 від 20.02.2009 сторонами суду не надано, а чинним законодавством передбачено обов'язковість укладення індивідуальних договорів зі співвласниками багатоквартирного будинку виключно щодо комунальних послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії, тому суд дійшов висновку про дійсність Договору № 085564-10 від 20.02.2009.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи актів 29-946-052 обстеження та зняття показань з вузла обліку за лютий 2020 року, за березень 2020 року, за червень 2021 року та розрахунків обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання та централізованого відведення на об?єктах споживача, позивач на виконання умов Договору в період з 01.02.2020 по 30.06.2021 надав відповідачу послуги водопостачання та приймання стічних вод на загальну суму 80 750,74 грн, які в силу приписів пункту 2.2.4 Договору, були прийнятті відповідачем без жодних зауважень (незгоди) щодо їх кількості та вартості.
В поясненнях, наданих на виконання вимог ухвали суду від 24.09.2021, позивач зазначив, що ним було додано до позовної заяви всі наявні у нього акти 29-946-052 обстеження та зняття показань з вузла обліку за лютий 2020 року, за березень 2020 року, за червень 2021 року. Відсутність актів обстеження та зняття показань з вузла обліку за період з квітня 2020 року по травень 2021 року пояснюється позивачем запровадженням в Україні карантину та необхідністю обмеження контактів для запобігання поширенню коронавірусу COVID-19.
У зв?язку із зазначеним, нарахування відповідачу у період з 01.03.2020 по 31.05.2021 проводились за середньодобовими показниками споживання відповідачем послуг за показаннями приладу обліку в попередні періоди.
15.06.2021 представниками позивача було проведено обстеження та зняття показань з вузла обліку, що зафіксовано у відповідному акті 29-946-052 обстеження та зняття показань з вузла обліку за червень 2021 року. За наслідками здійснення обстеження та зняття показань з вузла обліку відповідача позивачем було проведено перерахунки та донараховано відповідачу обсяги наданих у період з березня по червень 2021 року послуг з постачання питної води та приймання стічних вод згідно з показаннями приладу обліку.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за вказаним Договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов Договору.
Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної оплати наданих послуг належним чином не виконав, здійснивши лише часткову оплату наданих позивачем послуг у розмірі 75 680,80 грн, що підтверджується позивачем доданим до позовної заяви реєстром надходження грошових коштів.
З огляду на зазначене, у відповідача виник борг перед позивачем зі сплати вартості наданих останнім у період з 01.02.2020 по 30.06.2021 послуг в розмірі 32 512,38 грн (80 750,74 грн (вартість послуг позивача наданих у період 01.02.2020 по 30.06.2021) + 27 442,44 грн (вартість донарахованих відповідачу обсягів наданих у період з березня по червень 2021 року послуг) - 75 680,80 грн (розмір часткової сплати відповідачем наданих позивачем послуг) = 32 512,38 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 11, ст. 629 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами Договір № 085564-10 від 20.02.2009 є договором надання послуг водопостачання та водовідведення, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. глави 63 Цивільного кодексу України та Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення».
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положенням ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України закріплено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.
За приписами ст. 1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Централізоване водовідведення -господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.
Відповідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності; індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно із ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» споживачі питної води зобов'язані, зокрема своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
За змістом пункту 26 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (далі - Правила № 690) рахунки на оплату послуг формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачеві або його представникові не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором.
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору № 085564-10 від 20.02.2009 ним надано Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Елітний 1» послуги з водопостачання та водовідведення у період з 01.02.2020 по 30.06.2021 на загальну суму 108 193,18 грн ( з урахуванням перерахунків на суму 27 442,44 грн), в підтвердження чого позивачем надано акти 29-946-052 обстеження та зняття показань з вузла обліку за лютий 2020 року, за березень 2020 року, за червень 2021 року та розрахунки обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання та централізованого відведення на об?єктах споживача за період з 01.02.2020 по 30.06.2021.
Відповідно до пункту 2.2.4 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документу, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.
Будь-яких доказів висловлення заперечень щодо кількості та вартості послуг матеріали справи не містять, а отже вони прийняті відповідачем і підлягають оплаті.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами пункту 2.2.2 Договору оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.
При цьому, пунктом 25 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (далі - Правила № 690) визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, пункту 25 Правил № 690 та змісту пункту 2.2.2 Договору, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати наданих послуг за Договором на момент розгляду справи настав.
Відповідач свого обов'язку з оплати отриманих послуг не виконав, у зв'язку з чим виник борг за надані послуги в сумі 32 512,38 грн. Доказів зворотного суду не надано.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем визначених умовами договору послуг та факт порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 32 512,38 грн основного боргу.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені, штрафу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Статтями 626, 627 вказаного Кодексу передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у наданій сторонам можливості за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Окрім того, відповідно до пункту 4.6 Договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити.
При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16.
Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати за Договором, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пунктів 4.2, 4.6 Договору нараховано і заявлено до стягнення пеню в розмірі 1 113,47 грн та 1 625,62 грн штрафу за прострочку оплати послуг.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині у заявленому позивачем розмірі, оскільки він відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить умовам укладеного Договору № 085564-10 від 20.02.2009.
Водночас, перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга» доданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені за визначені позивачем періоди прострочення, за розрахунком суду її розмір є більшим, ніж заявлено позивачем.
Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Нормативне визначення принципу диспозитивності надає право учаснику справи вільно розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України.
При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України).
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивач у позовній заяві просить стягнути суму пені у розмірі 1 113,47 грн, а суд не може виходити за межі позовних вимог, сума пені підлягає стягненню у заявленому позивачем розмірі 1 113,47 грн.
Окрім цього, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано 3% річних в сумі 368,72 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 477,74 грн.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 910/12604/18 від 01.10.2019.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга» перевірку доданого позивачем до позовної заяви розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та здійснений відповідно до приписів чинного законодавства України, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заборгованість, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.
Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 2 270,00 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний 1» (Україна, 01030, місто Київ, вулиця Пирогова, будинок 6-А; ідентифікаційний код 36175727) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (Україна, 01015, місто Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний код 03327664) 32 512,38 грн (тридцять дві тисячі п?ятсот дванадцять гривень 38 коп.) основного боргу, 1 113,47 грн (одну тисячу сто тринадцять гривень 47 коп.) пені, 1 625,62 грн (одну тисячу шістсот двадцять п?ять гривень 62 коп.) штрафу, 368,72 грн (триста шістдесят вісім гривень 72 коп.) 3% річних, 1 477,74 грн (одну тисячу чотириста сімдесят сім гривень 74 коп.) інфляційних втрат та 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.
Повне рішення складено 29.11.2021.
Суддя Гумега О.В.