ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.11.2021Справа № 910/20574/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Бабич М.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОФТ"
про стягнення 145 055,03 грн
Представники сторін:
від позивача: Кузуб С.П.,
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОФТ" про стягнення 145 055,03 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на виконання робіт № 620/КТЕЦ від 01.06.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/20574/20, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОФТ" до спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №910/20574/20, справу №910/20574/20 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 03.03.2021.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 05.04.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі №910/20574/20 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОФТ" до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення 17 040,24 грн залишено без розгляду.
В судовому засіданні 26.04.2021 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відкласти судове засідання на 19.05.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 витребувано у Господарському суді міста Києва матеріали справи № 910/20574/20.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОФТ" на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі № 910/20574/20 та додані до неї матеріали повернуто скаржнику, матеріали справи повернуто до суду першої інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.11.2021.
10.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про заміну найменування та місцезнаходження відповідача.
В судове засідання 24.11.2021 з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
При цьому, судом враховано при розгляді цієї справи, що відповідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до відбулась зміна найменування відповідача на Товариство з обмеженою відповідальністю "ШПАК ТРЕЙД ГРУП" та його місцезнаходження.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 24.11.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
01.06.2020 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хофт" (підрядник) було укладено Договір на виконання робіт № 620/КТЕЦ-20 (надалі також - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого підрядник зобов'язується виконати Підсилення конструкцій будівлі побутового корпусу (ІІ черга) ТЕЦ-6 СП «КИІВСЬКІ ТЕЦ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» м. Київ, вул. Пухівська, 1А згідно з ДК 021:2015:45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи (надалі - роботи), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.
Пунктом 1.2 договору визначено, що характеристики, обсяг, склад, ціна робіт, які виконуються за цим договором, визначаються договірною ціною та кошторисною документацією до неї (Додаток 1 до цього договору).
Згідно з пунктами 1.3, 1.4 договору обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та/або потреб замовника. Підрядник виконує роботи відповідно до договірної ціни та кошторисної документації до неї (Додаток 1) та Відомості обсягу робіт (Додаток 2 до цього договору).
У пунктах 3.1, 3.2 договору визначено, що ціна цього договору визначена договірною ціною та кошторисною документацією до неї (Додаток 1), є твердою і становить 447 000,99 грн, крім того ПДВ 20% 89 400,20 грн. Загальна ціна договору з ПДВ становить 536 401,19 грн.
Ціна цього договору може бути зменшена, зокрема, за взаємною згодою сторін.
Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом перерахування попередньої оплати (авансу) в розмірі 20% від загальної ціни договору на підставі рахунку-фактури, наданого підрядником, протягом 10 робочих днів від дня укладення договору та отримання замовником відповідного рахунку-фактури. Підрядник протягом 30 календарних днів з дня отримання авансових коштів підтверджує їх використання наданням Замовнику звіту про використання коштів за призначенням, якій стає невід'ємною частиною Договору, про використання авансових коштів разом з підтверджуючими документами (копії накладних/актів, платіжних доручень з відміткою банку, тощо). В разі ненадання у встановлений строк такого звіту або виявлення факту нецільового використання та/або невикористання авансового платежу Замовник вправі достроково розірвати Договір, повідомивши Підрядника та/або вимагати повернення всієї суми авансового платежу, з урахуванням інфляції та відсотків річних.
Згідно з п. 4.1.1 договору, подальша оплата Замовником за виконані роботи проводиться після підписання Сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в (далі - Акт КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 (далі - Довідка КБ-3) у термін до 45 календарних днів з врахуванням суми отриманого авансу.
Строк виконання робіт: згідно графіка виконання робіт (Додаток 3 до Договору) (п. 5.1 договору).
Згідно з 5.4 договору виконання робіт може бути призупинено або подовжено в залежності від наявності у замовника відповідного фінансування, а також змінено строки виконання робіт у наступних випадках: форс-мажорні обставини, поява нових чи додаткових робіт за ініціативою замовника. Зміни строків виконання робіт можуть бути обумовлені внесенням змін до складу та обсягів робіт, зазначених у кошторисній документації. Рішення про зміну строків оформлюється сторонами шляхом підписання додаткових угод.
Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його обома Сторонами і діє до 31.12.2020 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного завершення (п. 11.1 договору).
Відповідно до п. 12.11 договору, усі повідомлення, будь-яке листування тощо за цим договором (крім направлення повідомлень (документів), які відповідно до умов договору направляються (надаються) засобами електронного зв'язку) будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним). У будь-якому разі замовник вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а підрядник з моменту направлення замовником відповідного листа (передання до поштового відділення зв'язку та отримання фіскального чеку; постановлення на копії документа будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання підрядником).
Відповідно до п. 12.1.2. договору дострокове розірвання договору може бути здійснене в односторонньому порядку з ініціативи замовника (незалежно від наявності або відсутності будь-яких підстав для такого розірвання), оформленої письмово у вигляді повідомлення про розірвання договору, що має бути відправлено підряднику не пізніше 7-ми робочих днів до моменту розірвання договору.
У Додатку №3 до договору на виконання робіт сторони погодили графік виконання робіт, відповідно до якого підрядник мав розпочати обумовлені договором роботи в червні 2020 року та закінчити виконання відповідних робіт у листопаді 2020 року.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 4.1 договору позивач перерахував на рахунок відповідача аванс за підсилення конструкцій ТЕЦ-6 по дог. № 620/КТЕЦ-20 від 01.06.2020 у розмірі 90 240,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 28359 від 16.07.2020.
25.09.2020 позивач направив відповідачу лист № 42/31/652 від 25.09.2020 про порушення строків виконання робіт та з вимогою усунути порушення своїх зобов'язань за договором, який отримано відповідачем 29.09.2020.
01.10.2020 позивач направив відповідачу лист № 42/31/675 від 25.09.2020 про порушення строків виконання робіт та з вимогою у строк до 02.10.2020 надати актуальні графіки виконання робіт, який отримано відповідачем 05.10.2020.
04.11.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 42/31/868 від 04.11.2020 повернути перераховану попередню оплату за договором, яка отримана відповідачем 09.11.2020.
12.11.2020 позивач направив відповідачу лист № 42/31/890 від 12.11.2020 з вимогою терміново прибути до 13.11.2020 для проведення огляду фактично виконаних робіт та узгодження закінчення робіт у встановлені строки, який отримано відповідачем 16.11.2020.
У відповідь на названі листи відповідач листом № 15-05/10-20 від 15.10.2020 повідомив про готовність завершити роботи по усім укладеним договорам до лютого 2021 року, а у разі неможливості продовжити строки виконання робіт повідомив про ініціювання розірвання договору.
09.12.2020 позивач направив на адресу відповідача лист-повідомлення № 42/31/947 від 09.12.2020 про розірвання договору з 21.12.2020.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в порушення умов договору відповідач не виконав жодних робіт у встановлений строк, а тому, має повернути попередню оплату у розмірі 90 240,00 грн, а також сплатити штраф у розмірі 53 640,11 грн та втрати від інфляції в розмірі 1174,92 грн відповідно до вимог п. 7.2.1 договору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Як встановлено у ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як встановлено судом, на виконання п. 4.1 договору позивач перерахував на рахунок відповідача аванс за підсилення конструкцій ТЕЦ-6 по дог. № 620/КТЕЦ-20 від 01.06.2020 у розмірі 90 240,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 28359 від 16.07.2020.
Як вбачається з погодженого сторонами графіку виконання робіт (Додаток 3 до договору), що включає загалом 5 етапів їх виконання, підрядник мав розпочати обумовлені договором роботи в червні 2020 року та закінчити виконання відповідних робіт у листопаді 2020 року.
Однак, роботи у погоджені договором строки відповідач не здійснив. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Окрім того, ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України встановлене безумовне право замовника за договором підряду, у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Пунктом 6.2.1 договору визначено, що замовник має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання зобов'язань підрядником, повідомивши про це підрядника не пізніше ніж за 7 робочих днів до дати розірвання.
Враховуючи направлення відповідачу повідомлення №42/31/947 про розірвання договору 09.12.2020, цей договір, є розірваним з дати, вказаній у повідомленні, а саме, з 21.12.2020, що відповідає вимогам чинного законодавства та узгоджується із 7-денним строком, вказаним у пункті 6.2.1 договору.
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Абзацом 2 пункту 4.1 договору визначено, що підрядник протягом 30 календарних днів з дня отримання авансових коштів підтверджує їх використання наданням Замовнику звіту про використання коштів за призначенням, якій стає невід'ємною частиною Договору, про використання авансових коштів разом з підтверджуючими документами (копії накладних/актів, платіжних доручень з відміткою банку, тощо). В разі ненадання у встановлений строк такого звіту або виявлення факту нецільового використання та/або невикористання авансового платежу Замовник вправі достроково розірвати Договір, повідомивши Підрядника та/або вимагати повернення всієї суми авансового платежу, з урахуванням інфляції та відсотків річних.
Враховуючи, що укладений між сторонами договір було розірвано, а відповідачем не надано жодних доказів щодо використання суми попередньої оплати (авансу) у розмірі 90 240,00 грн, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення попередньої оплати (авансу) підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на Закон України "Про публічні закупівлі" в обґрунтування доводів про те, що договір не є розірваним, суд зазначає таке.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" КП "Київтеплоенерго" є замовником в розумінні даного закону та підпадає під його дію.
Публічну закупівлю будівельних робіт проведено через авторизований електронний майданчик, договір від 01.06.2020 №620/КТЕЦ-20 опубліковано на відповідному сайті prozorro.gov.ua.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлі, а саме: звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або про його розірвання.
Всупереч вимогам вказаної статті звіт про розірвання договору до електронної системи закупівель не вносився.
Суд зазначає, що договором сторони обумовили порядок та можливість одностороннього розірвання договору за ініціативою замовника, а як підтверджено матеріалами справи замовник дотримався приписів укладеного договору, тому договір є розірваним з 21.12.2020. При цьому, порушення замовником приписів Закону України "Про публічні закупівлі" щодо відсутності публікації інформації про розірвання договору не має наслідком продовження дії договору.
Крім того, суд відхиляє доводи відповідача, що ним було зупинено виконання робіт за договором у зв'язку зі сплатою позивачем лише частини авансу (сплачено 90 240,00 грн замість 107 280,24 грн) та з порушенням строку його сплати, про що повідомлено позивачу у листі № 15-05/10-20 від 15.10.2020, з огляду на таке.
За приписами ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
При цьому, суд вважає слушними зауваження відповідача про порушення позивачем обсягу та строків оплати авансу за договором, однак, таке порушення суд не вважає суттєвим та таким, що спричинило зупинення відповідачем виконання своїх зустрічних зобов'язань за договором.
Тим більше, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів реалізації відповідачем права на зупинення виконання своїх зобов'язань за договором у зв'язку з неналежним виконанням позивачем своїх зобов'язань з оплати авансу. При цьому, лист № 15-05/10-20 датований лише 15.10.2020, в той час як відповідач повинен був завершити роботи вже в листопаді 2020 року.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013).
Відповідно до п. 7.2.1 договору, у разі невиконання та/або неналежного виконання, зобов'язань за цим Договором Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від загальної ціни Договору, передбаченої п. 3.1. цього Договору, за кожний випадок порушення умов Договору, а у разі здійснення попередньої оплати (виплати авансу) Підрядник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.
На підставі вказаного пункту договору позивач заявив до стягнення з відповідача штраф у розмірі 53 640,11 грн, який суд визнає обґрунтованим та арифметично правильним.
При цьому, умовами договору передбачено різні види відповідальності сторін. Зокрема, вже згаданим пунктом 7.2 Договору передбачена відповідальність підрядника за невиконання зобов'язань у вигляді штрафу, пунктом 7.3 передбачена неустойка у розмірі 0,1% від ціни договору у разі порушення терміну виконання робіт, пунктом 7.4 договору передбачені оперативно-господарські санкції підрядника.
Суд зазначає, що вибір способу захисту порушеного права та виду штрафної санкції, яка, на підлягає стягненню з відповідача, є виключним правом позивача.
Крім того, враховуючи невиконання відповідачем умов договору взагалі, то заявлення позивачем санкцій в порядку пункту 7.2.1 договору є цілком обґрунтованим.
З огляду на викладене, суд відхиляє аргументи відповідача про безпідставність застосування у даному випадку п. 7.2.1 договору.
Стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1174,92 грн, суд вважає, що ця вимога не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляційних втрат, трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
На підставі зазначених норм позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1174,92 грн, нарахованих за період з серпня по жовтень 2020 року.
Враховуючи, що умовами пункту 4.1 договору передбачено право замовника вимагати повернення авансу, безумовний обов'язок повернення авансу настає лише після розірвання договору, а вимогу про повернення авансу було надіслано у листопаді 2020 року (лист № 42/31/868 від 04.11.2020), відсутні підстави для стягнення інфляційних втрат, нарахованих на суму авансу за період з серпня по жовтень 2020 року, тобто до направлення вимоги про повернення суми авансу.
Згідно статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШПАК ТРЕЙД ГРУП" (вул. Дальницька, 25, м. Одеса, 65005, ідентифікаційний код 40710017) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (площа Івана Франка, 5, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 40538421) попередню оплату у розмірі 90 240,00 грн, штраф у розмірі 53 640,11 грн та судовий збір у розмірі 2158,20 грн.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 29.11.2021
Суддя Т. Ю. Трофименко