ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.11.2021Справа № 910/5740/21
За позовом1.Міністерства оборони України, 2.Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд"
до 1. Фізичної особи-підприємця Пустової Людмили Леонідівни, 2. Фізичної особи-підприємця Туманік Ганни Георгіївни, 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Левра"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачівКабінет Міністрів України
провизнання права власності та витребування майна
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники учасників справи:
від позивача-1Тужиков М.А.;
від позивача-2Івашин Є.В.;
від відповідача-1не з'явились;
від відповідача-2не з'явились;
від відповідача-3Антоненко А.О., Луценко В.В.;
від Кабінету Міністрів України Лагута В.В.
Міністерство оборони України та Державне підприємство Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Пустової Людмили Леонідівни, Фізичної особи-підприємця Туманік Ганни Георгіївни та Товариства з обмеженою відповідальністю "Левра", в якому просять суд:
- визнати за Державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення №200, літера "А", загальною площею 34,6 кв.м.; нежиле приміщення №201, літера "А", загальною площею 40,2 кв.м; нежиле приміщення №201, літера "А", загальною площею 384,7 кв.м, що знаходиться за адресою: вул.Бориспільська, буд.43 та вул.Бориспільська, буд.47, м.Київ;
- витребувати шляхом вилучення у Фізичної особи-підприємця Пустової Людмили Леонідівни нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення №200, літера "А", загальною площею 34,6 кв.м, по вул.Бориспільська, буд.43, м.Київ та передати його Державному підприємству Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" в експлуатацію;
- витребувати шляхом вилучення у Фізичної особи-підприємця Туманік Ганни Георгіївни нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення №201, літера "А", загальною площею 40,2 кв.м, по вул.Бориспільська, буд.43, м.Київ та передати його Державному підприємству Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" в експлуатацію;
- витребувати шляхом вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Левра" нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення №201, літера "А", загальною площею 384,7 кв.м, по вул.Бориспільська, буд.47, м.Київ та передати його Державному підприємству Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" в експлуатацію.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначили про те, що відчуження державного військового майна, а саме: частини приміщень у будинках за адресою: вул.Бориспільська, буд.43 та вул.Бориспільська буд.47, м.Київ, відбувалося поза волею та без участі власника, тобто Держави Україна, під час фіктивного банкрутства Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд", внаслідок чого відповідачі придбали це майно в особи, яка не мала права його відчужувати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2021 позовну заяву Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" та додані до неї документи повернуто позивачам на підставі п.2 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.04.2021 у справі №910/5740/21 скасовано, справу №910/5740/21 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021 справу №910/5740/21 передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 на підставі ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" було залишено без руху.
Позивачами у строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 відкрито провадження у справі №910/5740/21, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, підготовче засідання у справі призначено на 03.11.2021.
27.09.2021 від відповідача-3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Левра" надійшла заява про визначення попереднього розміру судового збору та зобов'язання позивачів сплатити недоплачену суму.
30.09.2021 від відповідача-3 надійшла заява про закриття провадження в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Левра".
25.10.2021 від відповідача-3 надійшло клопотання про забезпечення судових витрат (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
01.11.2021 від відповідача-1 та відповідача-2 надійшли відзиви на позовну заяву.
03.11.2021 від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву разом із заявою про застосування наслідків спливу строків позовної давності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 залучено до участі у справі Кабінет Міністрів України третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів, зобов'язано сторони невідкладно направити на адресу третьої особи копії заяв по суті справи, докази чого надати у наступне підготовче засідання; встановлено третій особі строк для подання письмових пояснень до 18.11.2021, розгляд заяв відповідача-3 про закриття провадження у справі та про визначення попереднього розміру судового збору відкладено до наступного підготовчого засідання, у задоволенні клопотання відповідача-3 про забезпечення судових витрат відмовлено, відкладено підготовче засідання у справі на 25.11.2021.
18.11.2021 від відповідача-1 та від відповідача-2 надійшли заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності, заява про визначення попереднього розміру судового збору та зобов'язання позивачів сплатити недоплачену суму.
22.11.2021 від третьої особи надійшли пояснення по суті спору з клопотанням про поновлення строку на їх подання. Судом прийнято зазначені пояснення до розгляду.
25.11.2021 від позивача-1 надійшли пояснення по справі.
25.11.2021 від позивача-2 надійшли заперечення на заяви відповідача-3 про закриття провадження у справі та на заяву про визначення попереднього розміру судового збору.
У судовому засіданні 25.11.2021 судом розглянуто заяву відповідача-3 про закриття провадження у справі №910/5740/21 в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Левра" на підставі п.3 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, яка мотивована тим, що Господарським судом міста Києва вже було прийнято рішення від 28.11.2014 у справі №910/19793/14, яке набрало законної сили, у спорі між позивачами та відповідачем-3, про той самий предмет і з тих самих підстав, у зв'язку з чим суд зазначає про таке.
В рамках даної справи позивачем заявлено, зокрема, вимоги про визнання за Державою Україна в особі Міністерства оборони України права власності на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення №200, літера "А", загальною площею 34,6 кв.м.; нежиле приміщення №201, літера "А", загальною площею 40,2 кв.м; нежиле приміщення №201, літера "А", загальною площею 384,7 кв.м, що знаходиться за адресою: вул.Бориспільська, буд.43 та вул.Бориспільська, буд.47, м.Київ та витребування шляхом вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Левра" нерухомого майна, а саме: нежиле приміщення №201, літера "А", загальною площею 384,7 кв.м, по вул.Бориспільська, буд.47, м.Київ та передати його Державному підприємству Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" в експлуатацію.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначили, що:
- рішення про відчуження державного майна, що належить до сфери управління Міністерства оборони України приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністра оборони України;
- військове майно, як об'єкт цивільних прав є майном, яке обмежене у цивільному обороті і може перебувати виключно у державній власності та не підлягає відчуженню без дотримання процедур, передбачених чинним законодавством України;
- відчуження державного військового майна, а саме: частини приміщень у будинках за адресою: вул.Бориспільська, буд.43 та вул.Бориспільська буд.47, м.Київ, відбувалося поза волею та без участі власника, тобто Держави Україна, під час фіктивного банкрутства Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд", внаслідок чого відповідачі придбали це майно в особи, яка не мала права його відчужувати;
- преюдиціальність факту фіктивного банкрутства Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд", встановленого постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №24/612-б-43/234 для будь-якої справи предметом позову у якій є визнання права власності за Державою Україною на майно, що було незаконно відчужене під час фіктивного банкрутства та витребування такого майна у добросовісних набувачів з урахуванням припинення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" у справі №24/612-б-43/234 з підстав фіктивності банкрутства та сплати боргу перед конкурсними кредиторами;
- наявність законодавчо встановлених обмежень на відчуження частини майна державних підприємств в порядку ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та недотримання положень абз.2 п.а ч.2 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна" при укладанні зазначених біржових угод;.
- відсутність погодження плану санації Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" органом, який уповноважений управляти майном боржника - Міністерством оборони України;
- обов'язковість погодження плану санації боржника з Фондом державного майна України у разі наявності ознак неплатоспроможності боржника - державного підприємства та можливості продажу частини майна боржника-держаного підприємства;
- обов'язковість включення Кабінетом Міністрів України державного підприємства до переліку підприємств, які підлягають приватизації у разі наявності ознак його неплатоспроможності як боржника та можливості продажу частини майна такого державного підприємства;
- наявність визначеного порядку відчуження військового майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 №191;
- нікчемність біржової угоди договору купівлі-продажу нерухомості від 09.04.2003 №28-03/12, яка не породжує будь-яких прав та обов'язків, є недійсною з моменту її вчинення, а право власності у МПП "Квіт" на спірне майно, яке в подальшому відчужене відповідачу-3, не виникло і не могло виникнути на підставі вказаної біржової угоди, а її укладання не створює за собою будь-яких правових наслідків.
Ці обставини і стали підставою для звернення позивачів з позовом до Господарського суду міста Києва, який розглядається в рамках справи №910/5740/21.
В той же час, зазначені обставини досліджувались Господарським судом міста Києва при розгляді справи №910/19793/14 за позовом Заступника прокурора Дарницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Левра", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Мале приватне підприємство "Квіт" про визнання за Державою Україна в особі Міністерства оборони України права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення за №201 (літ.А), загальною площею 384,70 кв.м., що розташоване по вул.Бориспільській, 47, у м.Києві, витребування шляхом вилучення від Товариства з обмеженою відповідальністю "Левра" нежилого приміщення за №201 (літ.А), загальною площею 384,70 кв.м., що розташоване по вул.Бориспільській, 47, у м.Києві та про передачу витребуваного майна Державному підприємству Міністерства оборони України "Укрвійськбуд". Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 у справі №910/19793/14, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2015, у задоволенні зазначеного позову відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 у справі №910/19793/14 відмовлено у задоволенні заяви Міністерства оборони України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 у справі №910/19793/14, рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 у справі №910/19793/14 залишено без змін.
Вказана ухвала залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 та постановою Верховного суду від 19.05.2020.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Згідно з п.2 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Як встановлено судом, суб'єктний склад сторін у справі №910/19793/14 та у справі, що розглядається, співпадає.
Тотожними у справах №910/19793/14 та у справі №910/5740/21, є також і предмет позову та підстави, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивачів до відповідача-3.
По суті доводи позивачів у справі №910/5740/21 зводяться до переоцінки обставин, яким в рамках розгляду справи №910/19793/14 судами надано відповідну правову оцінку.
Відповідно до п.7 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Згідно з ч.1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Згідно з ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" та у рішенні "Рябих проти Російської Федерації" щодо реалізації права на справедливий суд (п.1 ст.6 Конвенції), зазначено, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
У справі "Христов проти України" суд визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка передбачає принцип юридичної визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії").
Таким чином, твердження відповідача-3, що є рішення суду, що набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у справі №910/5740/21, суд визнає обґрунтованим.
Відповідно, провадження у справі №910/5740/21 підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України в частині позовних вимог до відповідача-3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Левра". Можливість закриття провадження у справі в межах підготовчого провадження передбачена п.2 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.231, 234, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі №910/5740/21 в частині позовних вимог Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Левра" про визнання права власності, витребування та передачі Державному підприємству Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" нерухомого майна, нежилого приміщення №201, літера "А", загальною площею 384,7 кв.м по вул.Бориспільська, буд.47, м.Київ, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення Господарського суду міста Києва про той самий предмет і з тих самих підстав, тобто на підставі п.3 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.М. Смирнова