ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.11.2021Справа № 910/16249/19 (757/56287/17-ц)
За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Фортуна-Банк" (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, ідентифікаційний код 26254732)
про стягнення заборгованості
в межах справи №910/16249/19
За заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
про неплатоспроможність
Суддя Мандичев Д.В.
секретар судового засідання Судак С.С.
Представники учасників:
від позивача - ОСОБА_3
від відповідача - ОСОБА_4
від третьої особи-не з'явилися
У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/16249/19 за заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про його неплатоспроможність.
ОСОБА_1 у вересні 2017 року звернулася до Печерського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , уточнивши який просила стягнути з ОСОБА_2 суму основного боргу в розмірі 670 750,00 доларів США та суму 3 % річних в розмірі 56 343,00 доларів США, а всього 727 093,00 доларів США.
У травні 2019 року ОСОБА_1 подано до Печерського районного суду міста Києва заяву про залишення без розгляду позову в частині вимог про стягнення з ТОВ «Бестом» заборгованості в розмірі 670 750,00 дол. США.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21.05.2019 заяву ОСОБА_1 про залишення позову в частині без розгляду задоволено.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15.03.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про передачу справи на розгляд до Господарського суду міста Києва відмовлено. Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: АТ "Фортуна-Банк" про стягнення заборгованості закрито. Повернуто ОСОБА_1 з державного бюджету 7 500,00 грн. судового збору.
Постановою Київського апеляційного суду від 27.05.2021 задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 15.03.2021. Матеріали справи № 757/56287/17-ц передано до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа № 910/16249/19 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказану справу передано на розгляд судді Мандичеву Д.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 справу № 910/16249/19 (757/56287/17-ц) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості прийнято суддею Мандичевим Д.В. до розгляду в межах справи № 910/16249/19 про неплатоспроможність ОСОБА_2 . Розгляд справи № 910/16249/19 (757/56287/17-ц) постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.07.21.
21.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 відкладено підготовче засідання на 06.09.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 закрито підготовче провадження у справі № 910/16249/19 (757/56287/17-ц) та призначено справу до розгляду по суті на 06.10.2021.
У судовому засіданні 06.10.2021 судом оголошено перерву до 10.11.2021.
Під час судового засідання 10.11.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
Після виходу суду з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
25.02.2014 між ПАТ ''Фортуна-Банк" та ТОВ «Бестом» (позичальник) укладено договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 04КЛ/11/1269/ЮР, за умовами якого кредитор за умови наявності кредитних ресурсів зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти та виконувати інші зобов'язання, передбачені цим договором.
Надання кредиту здійснюється в доларах США окремим частинами зі сплатою 13 % річних (3 % відповідно до додаткової угоди від 05.03.2015 № 15) у межах максимального ліміту заборгованості 687 248,09 дол. США, з кінцевим терміном повернення кредиту 12.12.2016.
У забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Бестом» за вказаним договором, 23.09.2016 між ОСОБА_1 (заставодавець), яка діяла як майновий поручитель за позичальника ТОВ «Бестом», та ПАТ ''Фортуна-Банк" (заставодержатель) укладено договір застави № 043Т/11/1269/ЮР, за умовами якого кредитор передала у заставу Банку майнові права - право вимоги грошових коштів за депозитами в іноземній валюті на загальну суму 670750,00 доларів США.
Разом з правами вимоги грошових коштів - сум вкладів в заставу передані також і права вимоги на нараховані на вклад проценти за зазначеними договорами банківських вкладів (п.1.1 договору застави).
Відповідно до пунктів 2.2 договору заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави у разі: 2.2.1) якщо сума наданого кредиту не буде повернена у встановлений основним договором строк, в тому числі у строк при достроковому поверненні кредиту, передбаченому основним договором; 2.2.2) якщо проценти за користування кредитом не будуть сплачені у встановлені основним договором розмірі та строки, в тому числі при одноразовій несплаті процентів; 2.2.3) не виконання (несвоєчасне або неналежне виконання) будь-яких зобов'язань за основним договором.
Пункт 5.3 договору передбачає, що в разі звернення стягнення заставодержателем на предмет застави, заставодавець набуває право вимоги до позичальника в розмірі фактичної суми, направленої на погашення боргу позичальника.
Також, 23.09.2016 на виконання договору застави між ОСОБА_1 та ПАТ ''Фортуна-Банк" укладено Договір відступлення прав вимоги, за яким заставодавець передає, а заставодержатель приймає права вимоги, яке є предметом застави, на отримання у власність грошових коштів та розпорядження рахунками, на суми та за договорами, зазначеними в додатку 1 до цього договору.
Згідно пункту 1.2 договору останній укладений під відкладальною умовою тієї обставини, що позичальник не виконає (або виконає неповністю) взяті на себе перед заставодержателем щодо повернення кредиту та сплати процентів та інших платежів, за наступними договорами (всіма разом окремо): кредитний договір № 043Т/11/1269/ЮР від 25.02.2014 з всіма змінами та доповненнями до нього, надалі - кредитний договір, укладений між заставодержателем та позичальником, на суму в межах максимального ліміту кредитної заборгованості 687 248,09 дол. США, з кінцевим строком повернення кредиту 12.12.2016, плата за користування кредитом - 3 проценти річних, надалі - проценти.
У разі невиконання або виконання позичальником зобов'язань, передбачених кредитним договором не в повному обсязі, цей договір набуває чинності та підлягає виконанню (пункт 1.4 договору).
Відповідно до пункту 2.1.1 договору протягом двох календарних днів з дати набуття чинності цим договором передати заставодержателю всі документи, що підтверджують права вимоги, які є предметом цього договору, про що сторонами складається відповідний акт.
23.09.2016 у зв'язку з укладенням між сторонами договору застави майнових прав № 043Т/11/1269/ЮР від 23.09.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ ''Фортуна-Банк" укладено договір, за яким повернення вкладів можливе лише після припинення застави, яка виникла відповідно до договору застави, укладеного між сторонами.
Крім того, 23.09.2016 між ОСОБА_1 (кредитор) та ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель усвідомлює, що майно (активи), яке знаходиться в розпорядженні (на балансі) юридичних осіб, які мають заборгованість перед АТ «Фортуна-банк» за кредитними договорами, та знаходяться під фактичним контролем поручителя, недостатньо для виконання цими юридичними особами взятих на себе зобов'язань перед АТ «Фортуна-банк».
Відповідно до пункту 1.1 договору у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язків боржника за зобов'язаннями, перелік яких передбачений у пункті 2 цього договору.
Згідно пункту 1.2 договору в разі порушення боржником зобов'язання щодо повернення кредитору боргу, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.
Пункт 2.1 договору визначає, що під зобов'язаннями в цьому договорі розуміються зобов'язання боржника щодо сплати кредитору суми боргу, яка виникла в результаті звернення стягнення на предмет застави (майнові права) щодо погашення кредитором боргу боржника за кредитним договором від 25.02.2014 № 043Т/11/1269/ЮР, із усіма змінами та доповненнями до нього (далі - основний договір), який укладений між АТ «Фортуна-банк» та ТОВ «Бестом» та зобов'язання, за якими забезпечені кредитором майновими правами за своїми вкладними рахунками на підставі договору застави від 23.09.2016 № 043Т/11/1269/ЮР. Згідно з умовами договору застави в разі звернення стягнення на предмет застави, кредитор має право зворотної вимоги до боржника на загальну суму, зазначену в пункті 2.1 цього договору.
Відповідальність поручителя перед кредитором, згідно пункту 3.1 договору, обмежується сумою, сплаченою кредитором за боржника та становить: 20 000,00 дол. США; 513 750,00 дол. США; 137000,00 дол. США. Також підлягають відшкодуванню нараховані банком на вклад та списані для погашення боргу боржника проценти по вкладу кредитора.
У разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язків в частині сплати кредитору боргу кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Сплата поручителем суми боргу здійснюється по 20 % у строк до 01.08.2017, до 01.08.2018, до 01.08.2019, до 01.08.2020, до 01.08.2021 (пункт 4.1 договору).
Пунктами 4.2, 4.3 договору передбачено, що після виконання поручителем обов'язку щодо сплати боргу, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують права вимоги до боржника. До поручителя, який виконав обов'язок за основним договором, переходять усі права кредитора щодо цього обов'язку.
26.09.2016 ПАТ «Фортуна-банк» звернувся до позичальника ТОВ «Бестом» та майнового поручителя ОСОБА_1 з повідомленням про порушення зобов'язань, внаслідок чого Банк вимагав негайно сплатити суму боргу за кредитом у розмірі 687 248,09 дол. США та нараховані проценти.
27.09.2016 ПАТ «Фортуна-банк» на підставі договору застави від 26.09.2016 № 043Т/11/1269/ЮР звернув стягнення на предмет застави в позасудовому порядку та здійснив договірне списання коштів у сумі 679 357,50 дол. США з рахунків ОСОБА_1 , що підтверджується наступними копіями меморіальних валютних ордерів: від 27.09.2016 № 2 на суму 513 750,00 дол. США, від 27.09.2016 № 3 на суму 137 000,00 дол. США, від 27.09.2016 № 6 на суму 20 000,00 дол. США, від 27.09.2016 № 4 на суму 6 979,77 дол. США, від 27.09.2016 № 5 на суму 1 590,32 дол. США, від 27.09.2016 № 7 на суму 37,41 дол. США.
22.09.2017 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Бестом» (боржник) та ОСОБА_2 (поручитель) з вимогою про сплату боргу в сумі 670 750,00 дол. США у зв'язку з виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань, як майновим поручителем ТОВ «Бестом».
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (частина 1 статті 546 ЦК України).
Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно з частиною першою статті 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Із матеріалів справи слідує, що внаслідок прострочення виконання ТОВ «Бестом» за кредитним договором від 25.02.2014 № 043Т/11/1269/ЮР своїх зобов'язань, ПАТ «Фортуна-банк» звертася до ТОВ «Бестом» та майнового поручителя ОСОБА_1 з повідомленням від 26.09.2016 про сплату боргу у розмірі 687 248,09 дол. США та нарахованих процентів.
У зв'язку з невиконанням вказаної вимоги, 27.09.2016 ПАТ «Фортуна-банк» на підставі договору застави від 26.09.2016 № 043Т/11/1269/ЮР звернуло стягнення на предмет застави в позасудовому порядку шляхом договірного списання коштів у сумі 679 357,50 дол. США з рахунків ОСОБА_1 , що підтверджується копіями меморіальних валютних ордерів.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частинами 1 та 2 статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
Відповідно до частини 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Як слідує з умов укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору поруки від 23.09.2016, останній поручився перед ОСОБА_1 за виконання обов'язків ТОВ «Бестом» за кредитним договором від 25.02.2014 № 043Т/11/1269/ЮР на суму 670 750,00 дол. США.
Відтак, унаслідок невиконання ТОВ «Бестом» своїх зобов'язань за кредитним договором від 25.02.2014 № 043Т/11/1269/ЮР та звернення стягнення у зв'язку з цим ПАТ «Фортуна-банк» на грошові кошти ОСОБА_1 , остання набула прав вимоги до ОСОБА_2 , як поручителя.
На підставі матеріалів справи судом встановлено, що 22.09.2017 ОСОБА_1 зверталася до ОСОБА_2 з вимогою про сплату боргу в сумі 670 750,00 дол. США, однак останній свої зобов'язання за договором поруки від 23.09.2016 не виконав.
Таким чином, судом вважаються доведеною пред'явлена позовна вимога про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 670 750,00 дол. США.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Судом здійснено арифметичний перерахунок заявлених позивачем до стягнення трьох процентів річних за період з 13.12.2016 по 30.09.2019 на суму 670 750,00 дол. США, та встановлено, що останні становлять 56 343,00 дол. США та підлягають стягненню в повному обсязі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (статтею 74 ГПК України).
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статей 129 ГПК України покладаються на відповідача.
При цьому суд враховує, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2018 позивачу при поверненні позовної заяви повернуто також судовий збір у розмірі 500,00 грн., проте позивач заходів з виконання даної ухвали не здійснював.
Таким чином, на відповідача підлягає покладенню судовий збір у сумі 8 420,00 грн.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 670 750 (шістсот сімдесят тисяч сімсот п'ятдесят) дол. США 00 центів, 56 343 (п'ятдесят шість тисяч триста сорок три) дол. США 00 центів, 8 420 (вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп. судових витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішенн складено 26.11.2021
Суддя Д.В. Мандичев