ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.11.2021Справа № 910/11951/21
Господарський суд місті Києва у складі судді - Г. П. Бондаренко-Легких розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 910/11951/21
За позовом Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (03151, м. Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 94)
до Приватного акціонерного товариства "Інститут землевпорядних технологій" (01030, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 10-А, офіс 67)
про стягнення 47000,00 грн.
Суддя Бондаренко-Легких Г.П.
Без виклику представників сторін.
Державне підприємство "Завод 410 ЦА" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Інститут землевпорядних технологій" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 47000,00 грн. попередньої оплати, в зв'язку порушенням зобов'язання за Договором № 38-11 від 28.11.2017 в частині виконання обумовлених правочином комплексу топографо-геодезичних робіт у визначений пунктом 8.4. Договору строк.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач листом-вимогою від 20.05.2021 відмовився від договору, у зв'язку з чим позивач скористався наданим йому правом передбаченим ч. 4 ст. 849 ЦК України та відмовився від договору підряду в односторонньому порядку, а відтак на підставі приписів ст. 1212 ЦК України просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі сплаченої позивачем за зобов'язанням попередньої оплати, що становить 47000, 00 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати у розмірі 2 270, 00 грн судового збору.
02.08.2021 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, про що постановив відповідну ухвалу.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
28.11.2017 між Приватним акціонерним товариством «Інститут землевпорядних технологій» (надалі - виконавець, відповідач) та Державним підприємством «Завод 410 ЦА» укладено Договір №38-11 (надалі - Договір), згідно п.1.1. якого виконавець зобов'язується виконати з дотриманням вимог чинного законодавства комплекс топографо-геодезичних робіт зі складання топоплану масштабу 1:500 земельної ділянки (кадастровий № 8 000 000 000:72:252:0402), місце розташування якої: вул. Петра Радченка, 3 у Солом'янському районі м. Києва (далі - роботи), а замовник прийняти та оплатити виконані роботи (Національний класифікатор видів річної діяльності ДК 009:2010 код 71.12. "Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання технічного консультування в цих сферах" та ДК 009:2010 код 72.19. "Дослідження та експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук").
Серед іншого сторони домовились про наступне:
Пункт 1.3. Договору - робота вважається виконаною виконавцем після передачі замовнику топоплану земельної ділянки масштабу 1:500 узгодженого архітектурним управлінням м. Києва на паперовому та електронному носіях.
Пункт 2.2. Договору - загальна вартість робіт за цим Договором становить 47 000, 00 грн.
Пункт 2.3. Договору - оплата здійснюється одноразово у вигляді 100 % попередньої оплати в розмірі, що визначений в п. 2.2. даного Договору.
Пункт 4.1. Договору - договір може бути розірваний достроково тільки за взаємною згодою сторін, про що складається додаткова угода.
Пункт 8.2. Договору - виконавець приступає до роботи після надходження оплати в розмірі та в порядку, який визначений в п. 2.3. даного Договору, на поточний рахунок виконавця.
Пункт 8.4. Договору - строки виконання робіт по договору - 2 місяці з дня зарахування коштів на поточний рахунок виконавця в розмірі та в порядку, який визначений в п. 2.3. Договору.
Пункт 9.4. Договору - усі правовідносини, що виникають, у зв'язку з виконанням умов Договору і не врегульовані ним регламентуються згідно з чинним законодавством.
На виконання вимог п. 2.3. Договору позивач здійснив на користь відповідача авансовий платіж у розмірі 47 000, 00 грн, в підтвердження чого подано належним чином завірену копію платіжного доручення №1873 від 12.12.2017.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі №910/5947/19 позов ДП «Завод 410 ЦА» було задоволено частково та стягнуто з ПрАТ «Інститут землевпорядних технологій» штраф у розмірі 3 290, 00 грн за невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором №38-11. Рішення набрало законної сили 27.12.2019.
Предметом розгляду у справі №910/5947/19 було, серед іншого, обставини виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань. Суд встановив, що відповідач в порушення умов Договору, у визначений строк, виконання топографічних робіт не здійснив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Доказів на підтвердження виконання відповідачем робіт у строк або виконання їх взагалі, останній до суду під час розгляду даної справи не подав та твердження позивача жодним чином не заперечив.
За таких обставин, суд, з огляду на преюдиційне значення рішення у справі №910/5947/19 вважає встановленими обставини невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань.
Однак, під час розгляду справи №910/5947/19, суд відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення розміру сплаченого позивачем авансу у розмірі 47 000, 00 грн з підстав того, що законодавцем чітко визначено правові наслідки порушення сторонами зобов'язань за договором підряду відповідно до ст. 849 ЦК України, проте позивачем не надано належних доказів відмови позивача від Договору підряду в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 849 ЦК України, до моменту звернення з даним позовом до суду, позаяк жодна з претензій позивача окрім вимог про повернення передплати та сплати штрафних санкцій не містить зазначення про таку відмову від правочину.
При зверненні до суду з даним позовом у справі №910/11951/21 позивач посилається на ч. 4 ст. 849 ЦК України та зазначає, що листом-вимогою від 20.05.2021 №8-1732 останній повідомив відповідача про відмову від Договору №38-11 та вимагав повернути сплачені за виконання даного договору кошти у розмірі 47 000, 00 грн, докази надсилання листа на поштову адресу відповідача (01030, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 10-А, офіс 67) додані до позову, а саме належним чином засвідчені копії опису вкладення у цінний лист, поштова накладна (службовий чек) та квитанція відділення поштового зв'язку (фіскальний чек).
Втім, відповідач сплачений позивачем авансовий платіж не повернув, з огляду на що, позивач керуючись ч. 4 ст. 849 ЦК України та ст. 1212 ЦК України просить стягнути з відповідача в судовому порядку розмір виконаного грошового зобов'язання за розірваним в односторонньому порядку договором, що становить 47 000, 00 грн.
II. Предмет позову.
Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 47 000, 00 грн, у зв'язку з односторонньою відмовою від договору підряду.
III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
(1) Між сторонами було укладено Договір підряду №38-11 від 28.11.2017;
(2) Позивач на виконання умов п. 2.3. Договору оплатив вартість робіт у вигляді 100% попередньої оплати в розмірі 47 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1873 від 12.12.2017;
(3) Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/5947/19 від 20.11.2019, яке набрало законної сили встановлено факт невиконання підрядником (відповідачем) робіт у визначений договором строк, а також встановлено факт здійснення позивчаем попередньої оплати у розмірі 47 000, 00 грн;
(4) Керуючись правом ч. 4 ст. 849 ЦК України позивач листом-вимогою від 20.05.2021 відмовився від договору підряду в односторонньому порядку та просив повернути сплачений аванс, оскільки, відповідачем обумовлені Договором підряду роботи виконані не були.
(5) Відповідач в порядку ст. 1212 ЦК України зобов'язаний повернути виконане позивачем грошове зобов'язання у вигляді сплаченого авансового платежу в розмірі 47 000, 00 грн.
IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.
02.08.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Означеною ухвалою, суд запропонував відповідачеві надати до суду відзив впродовж 15 днів з дня її вручення.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.08.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01030, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 10-А, офіс 67.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи поштового повернення ухвала суду від 02.08.2021 не була вручена представнику відповідача, у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Згідно із ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зі змісту пункту 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.
Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 у справі № 910/11951/21 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду з 03.08.2021.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відзив від відповідача або заява про продовження строку для його поновлення до суду не надходила, а відтак відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
V. Оцінка доказів судом та висновки суду.
Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності та/або відсутності у відповідача обов'язку повернути позивачеві виконане ним грошове зобов'язання за розірваним договором підряду у вигляді попередньої оплати, що становить 47 000, 00 грн.
Як зазназначено судом вище, з огляду на те, що факт здійснення позивачем попередньої оплати в розмірі 47 000, 00 грн та невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань в частині виконання робіт в строк обумовлений договором підряду встановлений в рішенні Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі №910/5947/19, суд враховує преюдиційне значення такого рішення та вважає такі факти встановленими, а отже такими, що не потребують доказуванню.
На переконання суду, для вирішення справи по суті суду, необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:
- чи мала місце відмова замовника (позивача) від договору в порядку ч. 4 ст. 849 ЦК України;
- чи підлягає поверненню позивачеві попередня оплата в порядку передбаченому статтею 1212 ЦК України, а відтак чи обґрунтовані позовні вимоги.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 615 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Відповідно до частин першої та третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
Судом встановлено, що між сторонами виникли відносини у сфері підряду щодо виконання проектних робіт, а саме: комплекс топографо-геодезичних робіт зі складання топоплану масштабу 1:500 земельної ділянки (кадастровий № 8 000 000 000:72:252:0402), місце розташування якої: вул. Петра Радченка, 3 у Солом'янському районі м. Києва (далі - роботи).
Відтак, укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є підрядом, який регулюється в тому числі загальними положеннями про підряд визначеними в параграфі 1 глави 61 ЦК України.
Пунктом 4.1. Договору сторони передбачили, що договір може бути розірваним достроково тільки за взаємною згодою сторін, про що складається додаткова угода.
Натомість, права замовника та відповідальність підрядника визначено положеннями частин другої - четвертої статті 849, частини другої статті 852, частини третьої статті 858 ЦК України.
Так, права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:
- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);
- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);
- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);
- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).
Правовий аналіз частин другої - четвертої статті 849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.
Отже, право замовника на одностороннє розірвання договору підряду передбачено законом та в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.
З урахуванням наведеного та зважаючи на те, що спір у справі стосується саме повернення попередньої оплати за договором підряду у зв'язку з відмовою замовника від договору, суд констатує, що для правильного вирішення даного спору суду необхідно достовірно з'ясовувати обставини щодо підстав такої відмови з урахуванням положень ст. 849 ЦК України.
Позивач звертаючись до суду з даним позовом обґрунтовує позовні вимоги тим, що останній керуючись ч. 4 ст. 849 ЦК України розірвав в односторонньому порядку договір підряду до закінчення робіт.
В матеріалах справи міститься лист-вимога №8-1732 від 20.05.2021, якою позивач відмовився від договору №38-11 та вимагав повернути сплачені на виконання даного договору кошти у вигляді попередньої оплати, що становить 47 000, 00 грн. Лист-вимога була надіслана на адресу відповідач 21.05.2021 (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 1-А, оф. 67). З трекінгу відстеження на сайті «Укрпошта» вбачається, що поштове відправлення за накладною № 0315122582656 було отримано відповідачем 08.06.2021.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що роботи за Договором №38-11 були розпочаті та закінчені відповідачем, та відповідач у встановленому ГПК України порядку зворотного суду не довів, відтак, позивач як замовник скористався власним правом, передбаченим частиною четвертою статті 849 ЦК України щодо розірвання договору підряду від 28.11.2017 в односторонньому порядку тому звернувся до суду з позовною вимогою про повернення попередньої оплати (авансу) з підстав, передбачених положеннями статті 1212 ЦК України.
Положеннями частин першої, третьої статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов'язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.
При розгляді справи №910/5947/19 Господарським судом міста Києва в рішенні від 20.11.2019 встановлено, що на виконання умов Договору позивачем як замовником було здійснено авансовий платіж у розмірі 47000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1873 від 12.12.2017 року на вказану суму із зазначенням призначення платежу "оплата за комплекс топографо - геодезичних робіт зг. дог. 38-11 від 28.11.2017..." та факт отримання передплати та її розмір сторонами не заперечувався. Копія означеного платіжного доручення додана, в тому числі, до позову у справі №910/11951/21.
З огляду на розірвання позивачем договору підряду в односторонньому порядку на підставі ч. 4 ст. 849 ЦК України, а також доведеність факту невиконання відповідачем підрядних робіт та виконання позивачем грошового зобов'язання за розірваним договором, суд вважає, що попреденя оплата у розмірі 47 000, 00 грн повинна бути повернута замовнику, а отже позовні вимоги є доведеними та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
VI. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 ст. 129 ГПК судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, у зв'язку з задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позову на відповідача. Про понесення та розподіл інших судових витрат, пов'язаних з розглядом позивачем не заявлялось.
Керуючись 13, 73-77, 86, 129, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Позовні вимоги Державного підприємства "Завод 410 ЦА" до Приватного акціонерного товариства "Інститут землевпорядних технологій" задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інститут землевпорядних технологій" (01030, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 10-А, офіс 67; ідентифікаційний код33500347) на користь Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (03151, м. Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 94; ідентифікаційний код: 01128297) 47000 (сорок сім тисяч) грн 00 коп. - попередньої оплати, а також 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г. П. Бондаренко-Легких