вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"18" листопада 2021 р. Cправа № 902/666/21
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Шушковій А.П.,
За участю представників:
позивача Петрук Л.І., ордер серії ВН № 153572 від 22.04.2021;
відповідачів1 не з'явився;
відповідача2 Кравчук М.О., ордер серії АВ № 1005888 від 03.09.2021.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця Ларкіної Ірини Миколаївни ( АДРЕСА_1 )
до: Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" (вул. Хмельницьке шосе, 29, м. Вінниця, 21100)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродлогістика" (вул. Нансена, буд. 5, м. Вінниця, 21001)
про визнання рішення недійсним. його скасування та визнання недійсним договору
Фізична особа-підприємець Ларкіна Ірина Миколаївна звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" про визнання незаконним та скасування рішення Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" від 14.04.2021 та визнання недійсним договору поставки №90 від 19.04.2021.
Ухвалою від 25.06.2021 суд постановив відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження, продовжити строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та підготовче засідання у справі призначити на 17 серпня 2021 року о 12:30 год.
10.08.2021 на адресу суду засобами електронного зв'язку надійшла заява представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 16.08.2021 суд постановив вищевказану заяву задовольнити та проведення судового засідання 17.08.2021 о 12:30 год. у справі здійснити в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EasyCon".
16.08.2021 на адресу суду засобами електронного зв'язку надійшло клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи та відзив на позовну заяву.
На визначену судом дату (17.08.2021) у судове засідання з'явилась представник позивача, представник відповідача взяв участь у судовому засіданні режимі відеоконференції.
Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання відповідача про залучення до участі у справі ТОВ "Укрпродлогістика" у якості третьої особи та подала клопотання про залучення до участі у справі ТОВ "Укрпродлогістика" у якості співвідповідача.
Представник відповідача не заперечив проти задоволення вищевказаного клопотання.
Ухвалою від 17.08.2021 суд постановив залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпродлогістика" до участі у справі в якості співвідповідача та відкласти підготовче засідання на 06.09.21 о 10:30.
25.08.2021 на адресу суду засобами електронного зв'язку надійшла заява відповідача 1, якою надано докази направлення сторонам у справі відзиву на позовну заяву.
06.09.2021 до суду надійшли від позивача клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та заява про уточнення позовних вимог. Крім того, 06.09.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача 2.
На визначену судом дату (17.08.2021) у судове засідання з'явились представники відповідачів 1,2, які заперечили проти прийняття судом заяви позивача про уточнення позовних вимог.
Ухвалою від 06.09.2021 суд постановив залишити без руху позивача б/н від 05.09.2021 про уточнення позовних вимог в частині п.3 прохальної частини заяви та встановити позивачу строк до 23.09.2021 для визначення предмету та підстав позову.
У судовому засіданні 06.09.2021 представник позивача позивача дізналась про залишення позовної вимоги без руху та про встановлення відповідного строку для усунення даних недоліків. Крім того, повний текст ухвали було направлено на електронну пошту представника позивача, зазначену нею у позовній заяві (а.с.1) та заяві про уточнення позовних вимог (а.с.80), 07.09.2021.
Таким чином, 07.09.2021 є датою отриманння позивачем повного тексту ухвали про залишення позовної вимоги без руху. На визначену судом дату (23.09.2021) у судовому засіданні в режимі відеоконференції взяла участь представник позивача, яка не заперечила щодо факту отримання позивачем ухвали про залишення позовної вимоги без руху та не висловила наміру усунути відповідні недоліки.
Ухвалою від 23.09.2021 суд постановив позовну вимогу, викладену у п.3 прохальної частини заяви Фізичної особи-підприємця Ларкіної Ірини Миколаївни б/н від 05.09.2021 (вх. номер канцелярії суду 01-34/7868/21 від 06.09.2021) про уточнення позовних вимог щодо зобов'язання Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" укласти договір поставки по предмету закупівлі ДК 021:2015-15610000-7 - Продукція борошномельно-круп'яної промисловості (Борошно та крупи в асортименті), ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-29-005380-с з Фізичною особою-підприємцем Ларкіною Іриною Миколаївною - залишити без розгляду.
Протокольною ухвалою від 23.09.2021 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу для розгляду по суті на 21.10.2021.
У визначену судом дату (21.10.2021) розгляд справи не відбувся у зв'язку із перебуванням судді Маслія І.В. на лікарняному.
22.10.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою від 01.11.2021 суд постановив повідомити учасників справи про призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 11.11.2021 о 12:00 год.
11.11.2021 до суду від позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження процесуальних строків розгляду справи по суті.
На визначену судом дату (11.11.2021) у судове засідання з'явився представник відповідачіа 1, який не заперечив проти відкладення розгляду справи та підтримав клопотання позивача про продовження процесуальних строків розгляду справи по суті.
Дослідивши вищевказані клопотання та врахувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи та про продовження процесуальних строків розгляду справи по суті.
З викладених підстав суд ухвало від 11.11.2021 відклав розгляд справи по суті на 18.11.2021.
На визначену судом дату з'явились представники позивача та відповідача2, відповідач1 правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався.
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача1.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзиви. Крім того, повідомила суду що протягом 5 днів після ухвалення рішення позивачем будуть подані докази понесених витрат на правничу допомогу та відмовити в задоволенні стягнення з позивача витрат на правову допомогу понесених відповідачем2.
Представники відповідача2 проти задоволення позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити в задоволенні позову та покласти на позивача витрати на правничу допомогу понесені відповідачем2.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 18.11.2021, в зв'язку з неявкою представників сторін на проголошення вступної та резолютивної частини рішення остання долучена до матеріалів справи без проголошення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин подання учасниками торгів тендерних пропозицій, обставин відхилення тендерної пропозиції позивача, обставин визначення переможцем торгів відповідача2 та укладення з ним договору.
29.03.2021 Комунальним підприємством "Вінницька транспортна компанія" в системі електронних торгів оприлюднено оголошення № UА-2021-03-29-005380-с про проведення спрощеної закупівлі по предмету закупівлі: ДК 021:2015-15610000-7 - Продукція борошномельно-круп'яної промисловості (Борошно та крупи в асортименті). Очікувана вартість закупівлі товару 178 000,00 грн з ПДВ.
В Документації для проведення закупівлі через систему електронних закупівель замовником поміж іншого зазначено, що учасник надає свою цінову пропозицію з урахуванням усіх своїх витрат, податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені, в тому числі на транспортування до місця поставки, страхування та таке інше.
У вказаній процедурі закупівлі приймали участь наступні учасники: ФОП Облапенко В.І., ПП «Ремекс», ФОП Ларкіна І.М., ТОВ «Укпродлогістика», ПП «ТД «Солодкий світ».
Уповноваженою Особою - Король С.І., за результатами оцінки пропозицій учасників закупівлі № UА-2021-03-29-005380-с були прийняті рішення оформлені протоколами від 14.04.2021, зокрема відхилена пропозиція учасника торгів - ФОП Ларкіна І.М. з підстав того, що учасник не являється платником ПДВ, а тому його пропозиція не являється найбільш економічно вигідною, визначено переможцем спрощеної закупівлі учасника торгів - ТОВ «Укрпродлогістика» (переможець) та ухвалено рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем спрощеної закупівлі.
Фізична особа-підприємець Ларкіна Ірина Миколаївна (далі позивач) звернулась до уповноваженої особи Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" з вимогою про усунення порушення під час проведення закупівлі №36 від 16.04.2021 в якій позивачем зазначено, що на підтвердження факту реєстрації ФОП Ларкіна І. М., як платника єдиного податку, у складі пропозиції було надано копію свідоцтва платника єдиного податку. Оскільки, ФОП Ларкіна І. М. є платником єдиного податку, сума пропозиції зазначалась без урахування ПДВ (про що було надано відповідний лист-пояснення).
Також зазначено, що сума пропозиції учасника ФОП Ларкіна І. М. у даній закупівлі становить 161 711,00 грн., тоді як уповноважена особа Замовника у своєму рішенні безпідставно визначила сумою пропозиції учасника ФОП Ларкіна І. М. суму 194 053,20 грн.
В порушення норм Закону, уповноважена особа Замовника не розглянула пропозицію учасника ФОП Ларкіна І.М. на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника та відхилила пропозицію ФОП Ларкіної І. М. неправомірно, з підстави, що не передбачена чинним законодавством.
На вимогу ФОП Ларкіна І.М. №36 від 16.04.2021 Комунальне підприємство "Вінницька транспортна компанія" надала відповідь 19.04.2021 в якій зазначило, що у відповідності до ст.5 ЗУ "Про публічні закупівлі", поряд із принципом недискримінацїї є принцип максимальної економії та ефективності. У тендерній документації вказано, що пропозиція учасника має включати ПДВ. ФОП Ларкіна І.М. не являється платником ПДВ. Відповідно до правил системи оподаткування КП "ВТК" є платником ПДВ. Таким чином придбання товару у не платника позбавляє КП "ВТК" на отримання податкового кредиту та автоматично збільшу операційну вартість придбання товарів у ФОП Ларкіна І.М, на 20%. Таким чином, пропозиція ФОП Ларкіна І.М. не відповідає вимогам ст. 5 в частині вимог принципу максимальної економії та ефективності. КП ВТК, звертає увагу, що у визнаного переможцем учасника вартість пропозиції без урахування ПДВ складає 144 550,00 грн натомість пропозиція ФОП Ларкіна І.М. складає 161 711,00 грн.
19.04.2021 між Комунальним підприємством "Вінницька транспортна компанія" (в договорі Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпродлогістика" (в договорі Продавець) укладено договір поставки продукції (товару) №90, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити товар, а саме: ДК 021:2015-15610000-7 - Продукція борошномельно-круп'яної промисловості (Борошно та крупи в асортименті). Загальна вартість договору: 173 460,00 грн. з ПДВ. Строк поставки товару до 30.04.2022 р.
Як зазначено позивачем в позовній заяві, останній не погоджується з рішенням відповідача1 прийнятим за результатами розгляду тендерної пропозиції учасника ФОП Ларкіна ГМ., вважає його незаконним та неправомірним і таким, що порушує принципи здійснення публічних закупівель.
З огляду на викладене позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання незаконним та скасування рішення уповноваженої особи Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" від 14 квітня 2021р про відхилення пропозиції ФОП Ларкіна І.М. та визначення ТОВ «Укрпродлогістика» переможцем процедури закупівлі по предмету закупівлі ДК 021:2015-15610000-7 - Продукція борошномельно-круп'яної промисловості (Борошно та крупи в асортименті), ідентифікатор закупівлі UА-2021-03-29-005380-с, а також визнання недійсним договору поставки №90 укладеного 19 квітня 2021 року між Комунальним підприємством "Вінницька транспортна компанія" та ТОВ «Укрпродлогістика».
У відзиві на позовну заяву відповідач1 зазначив, що позивачка приймала участь у спрощеній закупівлі UА-2021-03-29-005380-с розміщеній на офіційному вебпорталі уповноваженого органу з питань закупівлі «Рrоzorrо», яка проходила у електронній формі. За наслідком проведеної процедури пропозиція позивачки була відхилена по причині її невідповідності вимогам визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі (пп.1 ч.ІЗ ст.14 ЗУ "Про публічні закупівлі" - Надалі «Закон»).
Така невідповідність полягала у тому, що позивачка не будучи платником ПДВ, вказала, що її пропозиція в сумі 161 711,00 грн надана з урахуванням ПДВ. Тобто, позивачка безпідставно включила до суми пропозиції закупівлі ПДВ. За визначенням Податкового Кодексу України податок на додану вартість - це непрямий податок загальнодержавного значення, який входить у ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець.
Оскільки позивачка (продавець) не є платником ПДВ і не може здійснювати перерахування, у КП "ВТК" виникає обов'язок їх здійснити самостійно. Виходячи з особливостей адміністрування ПДВ КП «ВТК», така оплата здійснюється шляхом зменшення податкового кредиту на суму поставленого (оплаченого) товару. Внаслідок цього очікувана вартість збільшується на 20%. Тобто, фактично позивачкою подана пропозиція яка є більшою від очікуваної вартості предмета закупівлі (максимальної суми, яку згодився заплатити Замовник).
Господарські взаємовідносини неплатників та платників ПДВ, є невигідними останнім по причині відсутності можливості включення господарських операцій до податкового кредиту платника ПДВ.
Власне, відсутність відповідного статусу платника ПДВ призвело до погіршення економічної складової пропозиції позивачки, а не її організаційно-правова форма діяльності.
Відповідач1 звертає увагу суду, що окрім позивачки, КП «ВТК» також були відхилені пропозиції інших учасників, які також не мали статусу платника ПДВ, з тим же обґрунтуванням, а саме: 1. ФОП "ОБЛАПЕНКО ВЛАДИСЛАВ ІГОРОВИЧ" - 139 950,00 грн. та ПП РЕМЕКС - 145 800,00 грн.
Серед яких також була юридична особа, а пропозиції учасників є більш економічно вигідними ніж пропозиція позивачки, але меш вигідною, ніж у переможця - ТОВ "Укрпро длогістика"».
Підсумовуючи викладене, КП «ВТК» зазначає, що Уповноваженою Особою - Король С.І., при оцінці пропозиції учасників закупівлі № UА-2021-03-29-005380-с було в повній мірі дотримано принципів закупівлі, зокрема «максимальної економії та ефективності», «об'єктивне та неупереджене визначення переможця». А також балансу між конкуруючими принципами.
Крім того, відповідач1 зазначає, що позивач при зверненні до суду з позовом повинен сформулювати заявлені вимоги таким чином, щоб вони відповідали ефективному способу захисту права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів. Позаяк, можливе задоволення позову у даній справі та скасування рішення, яким відхилено пропозицію учасника спрощеної закупівлі, в будь-якому разі не може відновити прав позивача (в разі їх порушення), оскільки скасування спірного рішення не призведе до визначення позивача переможцем закупівлі з подальшим укладанням договору за результатом закупівлі із замовником. Отже, позивачем обрано неефективний спосіб захисту в розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
З огляду на викладене відповідач1 просить у задоволенні позову відмовити.
У відзиві на позовну заяву відповідач2 зазначив, що позивач вважає, що цінова пропозиція не повинна включати податки та збори, зокрема - податок на додану вартість.
У позовній заяві не вказується про недотримання вимог тендерної документації чи порушення вимог закону з боку ТОВ «Укрпродлогістика». Згідно форми цінової пропозиції ФОП Ларкіна І.М. від 05.04.2021 №32, загальна вартість пропозиції становить - 161711,00 грн. без ПДВ. Тоді як, цінова пропозиція ТОВ «Укрпродлогістика» становила - 144550,00 грн. без ПДВ та 173460,00 грн. з ПДВ.
Тобто ТОВ «Укрпродлогістика» має більш економічно вигідну пропозицію ніж позивач, якщо обидві сторони виключать з них ПДВ.
Та обставина, що позивач у своїй пропозиції занизив ціну закупівлі не врахувавши податок на додану вартість, що відповідно до п .193.1, ст.193 ПК України становить - 20 відсотків - ніяким чином не звільняє відповідача1 від сплати ПДВ та понесення таких витрат.
Відповідач2 звертає увагу суду, що єдиним критерієм оцінки пропозицій є ціна; найбільш економічно вигідною пропозицією буде вважатись пропозиція з найнижчою ціною з урахуванням усіх податків та зборів, в тому числі ПДВ, питома вага цінового критерію. Оцінка тендерних пропозицій здійснюється з урахуванням усіх податків та зборів, в тому числі податку на додану вартість (ПДВ). Зазначений податок суттєво пливає на витрати замовника при тендерних закупівлях. Мається на увазі економічна вигідність саме для замовника, а не учасника.
Крім того, позивачем було зайнято останнє місце за ціновою пропозицією без ПДВ, та даний судовий спір ніяким чином не захищає прав позивача.
Обставини, на які посилається позивач, не свідчать про наявність у нього порушеного суб'єктивного права з боку відповідачів, що є підставою для відмови у задоволені позову з покладенням на позивача судових витрат понесених відповідачем2 на правничу допомогу.
У відповіді на відзиви позивач спростовує твердження відповідачів викладені у відзивах та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, крім того заперечує щодо покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу відповідача2 в розмірі 8000,00 грн.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" (далі по тексту ЗУ "Про публічні закупівлі").
Відповідно до частини 1 статті 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.
За ч. 2 даної статті спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; б) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.
Частиною 3 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" визначені відомості, що обов'язково зазначаються в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в тому числі інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі (п.3).
За ч. 4 та ч. 5 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель. Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Відповідно до частини 7 даної статті у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз'ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі. Усі звернення за роз'ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов'язаний надати роз'яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі. У разі внесення змін до оголошення про проведення спрощеної закупівлі строк для подання пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель не менше ніж на два робочі дні. Замовник має право з власної ініціативи внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій. Зміни, що вносяться замовником, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції документів.
Згідно з ч. 8 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" для проведення спрощеної закупівлі із застосуванням електронного аукціону має бути подано не менше двох пропозицій. У разі якщо була подана одна пропозиція, електронна система закупівель після закінчення строку подання пропозицій автоматично переходить до етапу розгляду на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозиції учасника.
За ч. ч. 9, 10 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" пропозиції подаються учасниками після закінчення строку періоду уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником. Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його пропозиції із зазначенням дати та часу. Кожен учасник має право подати лише одну пропозицію, у тому числі до визначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі частини предмета закупівлі (лота).
Пропозиції учасників, подані після закінчення строку їх подання, електронною системою закупівель не приймаються. Пропозиція учасника повинна містити підтвердження надання учасником забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення спрощеної закупівлі. Учасник має право внести зміни або відкликати свою пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення строку подання пропозицій. Розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 11 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п'ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону.
За ч. ч. 12, 13 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця. У разі відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції відповідно до частини тринадцятої цієї статті замовник розглядає наступну пропозицію учасника, який за результатами оцінки надав наступну найбільш економічно вигідну пропозицію. Наступна найбільш економічно вигідна пропозиція визначається електронною системою закупівель автоматично. Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо: 1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі; 2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю; 4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю (у тому числі через неукладення договору з боку учасника) більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.
Як вбачається з протоколу розкриття тендерних пропозицій, пропозиція позивача була третьою та за наслідком проведеної процедури пропозиція позивача була відхилена по причині її невідповідності вимогам визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі пп.1 ч.13 ст.14 ЗУ "Про публічні закупівлі".
Суд погоджується з твердженням відповідача1, викладеним у відзиві на позовну заяву, що позивач не є платником ПДВ і не може здійснювати перерахування, у відповідача1 виникає обов'язок їх здійснити самостійно. Виходячи з особливостей адміністрування ПДВ КП «ВТК», така оплата здійснюється шляхом зменшення податкового кредиту на суму поставленого (оплаченого) товару. Внаслідок цього очікувана вартість збільшується на 20%. Тобто, фактично позивачем подана пропозиція яка є більшою від очікуваної вартості предмета закупівлі (161711,00 грн. - вартість визначена в тендерній пропозиції позивача + 20% ПДВ = 194 053,20 грн, а очікувана вартість закупівлі товару визначена в документації для проведення закупівлі 178 000,00 грн).
Єдиним критерієм оцінки пропозицій є ціна; найбільш економічно вигідною пропозицією буде вважатись пропозиція з найнижчою ціною з урахуванням усіх податків та зборів, в тому числі ПДВ, питома вага цінового критерію. Оцінка тендерних пропозицій здійснюється з урахуванням усіх податків та зборів, в тому числі податку на додану вартість (ПДВ). Зазначений податок суттєво пливає на витрати замовника при тендерних закупівлях. Мається на увазі економічна вигідність саме для замовника, а не учасника.
Принципи закупівель викладені у ст. 5 Закону, а саме: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Посилання позивача на дискримінаційний підхід при оцінці її пропозиції, за ознакою «організаційно-правової форми діяльності» є помилковим оскільки суб'єкти господарювання на власний розсуд обирають систему оподаткування, у тому числі бути чи не бути платником ПДВ. Такий вибір не залежить від організаційно-правової форми діяльності, зокрема ним може бути будь-яка юридична та фізична особа.
Загально відомо, що господарські взаємовідносини неплатників та платників ПДВ, є невигідними останнім по причині відсутності можливості включення господарських операцій до податкового кредиту платника ПДВ.
Власне, відсутність відповідного статусу платника ПДВ призвело до погіршення економічної складової пропозиції позивача, а не її організаційно- правова форма діяльності.
З викладеного слідує, що тендерна пропозиція Фізичної особи - підприємця Ларкіної Ірини Миколаївни містить недоліки лише в частині подання пропозиції на суму більшу (з урахуванням ПДВ) ніж очікувана вартість закупівлі товару визначена в документації для проведення закупівлі, що є підставою для її відхилення.
Отже, позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення уповноваженої особи Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" від 14 квітня 2021р про відхилення пропозиції ФОП Ларкіна І.М. - задоволенню не підлягають.
Позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішення уповноваженої особи Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" від 14 квітня 2021р про визначення ТОВ «Укрпродлогістика» переможцем процедури закупівлі по предмету закупівлі ДК 021:2015-15610000-7 - Продукція борошномельно-круп'яної промисловості (Борошно та крупи в асортименті), ідентифікатор закупівлі UА-2021-03-29-005380-с фактично базуються на твердженні позивача про незаконність відхилення його тендерної пропозиції (є похідною), а тому задоволенню також не підлягає.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини.
14.04.2021 - відбувся розгляд тендерної пропозиції позивача.
14.04.2021 - визначено переможця торгів.
19.04.2021 - укладено договір з переможцем торгів.
Вся дана інформація відображена на веб-ресурсі "Прозорро".
Крім того, обізнаність позивача про відхилення його пропозиції підтверджується вимогою позивача про усунення порушення під час проведення закупівлі №36 від 16.04.2021 та відповіддю відповідача1 від 19.04.2021 на дану вимогу.
Суд звертає увагу на необхідність дотримання балансу інтересів сторін. Позивач мав можливість відразу після розгляду його тендерної пропозиції та визначення переможця торгів (14.04.2021) чи навіть негайно після підписання договору (19.04.2021) звернутися до суду і в суду наявні повноваження для ефективного розгляду справи до початку виконання договору (вжиття заходів забезпечення позову тощо).
Проте позивач звернувся до суду лише 24.06.2021 року, що підтверджується штампом суду на позовній заяві від 20.06.2021.
Розглянувши вимогу позивача про визнання недійсним договору поставки №90 укладеного 19 квітня 2021 року між Комунальним підприємством "Вінницька транспортна компанія" та ТОВ «Укрпродлогістика», суд дійшов наступних висновків.
Як зазначалось вище, уповноваженою особою - Король С.І., за результатами оцінки пропозицій учасників закупівлі № UА-2021-03-29-005380-с було прийнято рішення оформлені протоколом від 14.04.2021 про визначення переможцем спрощеної закупівлі учасника торгів - ТОВ «Укрпродлогістика» (переможець) та ухвалено рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем спрощеної закупівлі.
На підставі даного рішення між Комунальним підприємством "Вінницька транспортна компанія" (в договорі Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпродлогістика" (в договорі Продавець) укладено договір поставки продукції (товару) №90 від 19.04.2021, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити товар, а саме: ДК 021:2015-15610000-7 - Продукція борошномельно-круп'яної промисловості (Борошно та крупи в асортименті). Загальна вартість договору: 173 460,00 грн. з ПДВ.
Строк поставки товару до 30.04.2022 р. (п.1.2. Договору).
Покупець зобов'язується здійснити оплату товару в сумі, що вказана в п.1.1. цього Договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з моменту одержання товару (п. 3.1. Договору).
Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє до 31-05-2022 року та може бути продовжений на один рік, якщо за місяць до його закінчення жодна із Сторін не виявить намір розірвати даний Договір (п. 11.1 Договору).
У відповідності до ч. 1 - 3, 5 та 6 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.
Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Укладений між відповідачами Договір за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статті 655 Господарського кодексу України, статей 264-271 Господарського кодексу України.
Згідно зі ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю- продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст.655 ЦК України, одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтями 179, 180 ГК України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Так, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ст.207 ГК України).
Так, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Як встановлено судом, сторони уклали Договір на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Станом на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов'язань за Договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, але не виключення: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
З огляду на викладені норми закону, суд доходить висновку, що укладений між відповідачами договір відповідає вимогам які ставляться щодо дійсності договору, укладений договір, як зазначено відповідачами у відзивах вже виконується сторонами, тобто це не вдаваний правочин, крім того, процедура спрощеної закупівлі проведена на підставі Закону "Про публічні закупівлі".
З огляду на викладене вимога позивача про визнання договору недійсним задоволенню не підлягає.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем було зайнято останнє місце за ціновою пропозицією без ПДВ і задоволення позову у цій справі та скасування рішення, оформленого протоколом від 14 квітня 2021 р, яким відхилено пропозицію позивача, в будь-якому разі не може відновити прав позивача (в разі їхнього порушення), оскільки скасування спірного рішення не призведе до визначення позивача переможцем закупівлі з подальшим укладанням договору за результатом закупівлі із замовником.
Згідно зі ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18- рп/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого права.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Звертаючись до суду, позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України та сі.20 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, з огляду на наведені положення законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст.76 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 10 жовтня 2012 року №6-110 цс 12.
Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст.12 ЦК України).
До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб'єктам цивільного права.
Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.
Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа, передбачених ст. 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.
У розумінні приписів ст. 15,16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Позивач при зверненні до суду з позовом повинен сформулювати заявлені вимоги таким чином, щоб вони відповідали ефективному способу захисту права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів. При цьому під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого.
Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
На підставі усього вище викладеного доводи позивача в обґрунтування позовних вимог не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.
За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідачів, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору та витрат на послуги адвоката відповідно до ст.129 ГПК України залишаються за позивачем.
Крім того, суд розглянувши вимогу відповідача2 про стягнення з позивача 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Так відповідачем2 у відзиві на позовну заяву заявлено до стягнення з позивача 8000,00 грн. витрат на правничу допомогу, дані витрати підтверджуються Договором про надання правової допомоги №01/09 від 01.09.2021 в якому визначено розмір гонорару в сумі 8000,00 грн та робота за яку даний гонорар виплачується, Ордером серія АВ №1005888 від 03.09.2021, Детальним описом робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, рахунком №01/09 від 01.09.2021 на суму 8000,00 грн та платіжним дорученням №5835794120 від 02.09.2021 на суму 8000,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд зазначає, що у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен. Даний висновок викладений у постанові Верховного суду по справі №640/18402/19 від 28.12.2020 р.
Дослідивши докази, надані представником відповідача2 в підтвердження понесених відповідачем2 витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У відповіді на відзиви позивач поміж іншого заперечив щодо заявлених відповідачем 2 витрат на правничу допомогу, зазначивши, що для надання відзиву на позовну заяву, відповідач 2, не мав необхідності використовувати професійну правничу допомогу та залучати адвоката, оскільки висловити свою позицію може в порядку самопредставництва, як це зробив відповідач 1. У відзиві на позовну заяву відповідача 2 не наведено вагомих аргументів з посиланням на законодавство чи правові позиції, які би спростували позицію позивача щодо незаконності рішення відповідача1 про незаконність рішення про відхилення пропозиції позивача.
Крім того, позивач зазначає, що в пункті 1.2 договору про надання правової допомоги №01/09 від 01.09.2021 року вказано про свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ВН 000473 від 24.04.2019 року, яке в матеріалах справи та в додатку до відзиву на позовну заяву відсутнє. В пункті 1.2 договору про надання правової допомоги №01/09 від 01.09.2021 року вказано про те, що адвокату надається право здійснювати представництво інтересів у Господарському суді Миколаївської області, а справа розглядається в Господарському суді Вінницької області. В детальному описі, адресованому Господарському суду Вінницької області вказано головуючого суддю Ржепецького В.О., але справу 902/666/21 розглядає суддя Маслій І.В.
Суд розглянувши заперечення позивача викладені у відповіді на відзив оцінює їх критично з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частиною 1 ст. 58 ГПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
З огляду на викладені норми процесуального законодавства учасники судового процесу особисто вирішують як брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) чи через представника, оскільки це є їх право, яке не може бути обмежено.
Щодо тверджень позивача про відсутність в матеріалах справи свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ВН 000473 від 24.04.2019 року Кравчука М.О., суд зазначає, що ст. 60 ГПК України визначено Документи, що підтверджують повноваження представників. Пунктом 4 даної статті визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Як зазначалось вище в матеріалах справи наявний ордер серія АВ №1005888 від 03.09.2021 виданий на підставі договору про надання правової допомоги №01/09 від 01.09.2021, в якому крім іншого зазначено, що адвокат Кравчук М.О. здійснює свою адвокатську діяльність відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ВН 000473 від 24.04.2019 року виданого Радою адвокатів Вінницької області на підставі рішення №4 від 17.04.2019 р.
Твердження позивача про відсутність доказів того, що витрати понесені адвокатом Кравчуком М.О. саме у справі 902/666/21 в Господарському суді Вінницької області спростовуються Договором про надання правової допомоги №01/09 від 01.09.2021, в якому зазначено, що адвокатське об'єднання приймає на себе доручення від Клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених цим Договором, а саме представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Вінницької області по справі №902/666/21 (п. 1.1.). Адвокату адвокатського об'єднання - Кравчуку Михайлу Олександровичу свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ВН № 000473 від 24.04.19 (надалі - Адвокат) доручається виконання зазначеного Договору (п. 1.2).
Як зазначалось вище у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен, тому твердження позивача, з приводу невірного зазначення в детальному описі прізвища судді також оцінюються судом критично та не беруться до уваги.
Інших заперечень позивача щодо неспівмірності заявлених відповідачем2 витрат на правничу допомогу матеріали справи, на день прийняття рішення, не містять, а заява позивача яка надійшла на електронну адресу суду 25.11.2021 судом не до розгляду не приймається оскільки надійшла після проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення.
У п.2 ч. 4 ст. 129 ГПК України вказано, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення відповідачем2 витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що позивачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на позивача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 80, 86, 91, 123, 124, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
2. Понесені позивачем судові витрат залишити за позивачем.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ларкіної Ірини Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродлогістика" (вул. Нансена, буд. 5, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 37028530) 8000,00 грн - витрат на правову допомогу.
4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
5. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - 2015.grand@gmail.com, lpetruk2@ukr.net, , відповідача1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідача2 - ІНФОРМАЦІЯ_3
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 29 листопада 2021 р.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (АДРЕСА_1)
3 - відповідачу 1 (вул. Хмельницьке шосе, 29, м. Вінниця, 21100)
4 - відповідачу 2 (вул. Нансена, буд. 5, м. Вінниця, 21001)