29.11.2021 року м. Дніпро Справа № 904/4847/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Вечірка І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Південний 4/6”
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Васильєв О.Ю.) від 12.08.2021р. у справі № 904/4847/21
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Південний 4/6”, м. Дніпро
про стягнення 200 710,00 грн., -
У травні 2021р. Дніпровська міська рада (позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Південний 4/6” (відповідач) про стягнення 200 710,00 грн. - майнової шкоди, завданої відповідачем внаслідок самовільного знесення нерухомого майна, належного позивачу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021р. у справі № 904/4847/21 позовні вимоги задоволено у повному обсязі; стягнуто з відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Південний 4/6” (49000, м. Дніпро, вул. Південна, б.4; код ЄДРПОУ 37987984) на користь позивача - Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75; код ЄДРПОУ 26510514): 200 710,00 грн. - збитків та 3 010,65 грн. витрат на сплату судового збору.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Південний 4/6”, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021р. у справі № 904/4847/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні безпідставно встановлена наявність в діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, які необхідні для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, оскільки судом не взято уваги наступне:
- будинок № 6 по вул. Південна у м. Дніпро було передано на баланс відповідача згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.07.2012 № 23/26, а тому, як вважає відповідач, він є належним розпорядником вказаного будинку;
- відповідні дозвільні документи на реконструкцію будинку № 6 по вул. Південна у м. Дніпро надано структурним підрозділом позивача - Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, з чого відповідач вбачає, що позивач був обізнаний про те, що планувалося знесення вказаного будинку;
- Звіт про незалежну оцінку, наданий позивачем на обґрунтування розміру майнової шкоди, не може бути прийнятий як належний доказ, оскільки: 1) даний звіт складений не на час звернення до суду, 2) замовником оцінки не є позивач, 3) мета оцінки - визначення ринкової вартості для оренди; 4) визначення розміру вартості майна здійснено не у відповідності до Методики оцінки майна, затвердженої поставновою КМУ від 10.12.2003 №1891;
- судом першої інстанції невірно застосовано до спірних правовідносин ст. 224 ГК України, в той час як позивач просить стягнути матеріальну шкоду в порядку ст. 1166 ЦК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Південний 4/6” у справі № 904/4847/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Чередка А.Є., суддів Мороза В.Ф., Вечірка І.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Південний 4/6” на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021р. у справі № 904/4847/21 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи, встановлено позивачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Дніпровською міською радою подано відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого відповідач заперечує проти її задоволення, вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021р. у справі № 904/4847/21 законним та обґрунтованим, винесеним з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу позивач зазначає, що будинок № 6 по вул. Південна у м. Дніпро був переданий на баланс відповідача, а не у власність, при цьому, вважає, що позиція відповідача щодо ототожнення понять балансоутримувач та власник (розпорядник) майна є невірною. Стверджує, що Управління державного архітектурно-будівельного контролю є окремою юридичною особою, а тому посилання відповідача на той факт, що дозвіл на реконструкцію майна надано саме позивачем не знаходить свого підтвердження у документах, що є офіційними. Звертає увагу, що з листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю № 4/1-501 від 08.12.2020 вбачається, що в реєстрі будівельної діяльності станом на час надання відповіді не міститься інформація про реєстрацію та видачу дозвільних документів за адресою: м. Дніпро, вул. Південна, 6. Щодо Звіту про незалежну оцінку, яким визначено ринкову вартість майна, зазначає, що він складений 15.02.2019, а дозвіл на здійснення будівельних робіт отриманий відповідачем 26.04.2019, тобто с проміжком часу у два місяці. До того ж, у зв'язку з тим, що на момент звернення позивача до суду з цим позовом майна вже не існувало, то визначити його ринкову вартість на цей момент не вбачається за можливе.
Разом з відзивом на апеляційну скаргу позивачем подано до Центрального апеляційного господарського суду заперечення проти розгляду справи у письмовому провадженні.
Необхідність розгляду справи № 904/4847/21 у загальному позовному провадженні у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін позивач обґрунтовує суспільно важливим інтересом даної справи, який на думку заявника вбачається з того, що рішення суду по даній справі може суттєво вплинути на матеріальну основу Дніпровської міської ради як органу місцевого самоврядування.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, апеляційний суд виходить з наступного.
У відповідності до ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (ч. 1).
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті (ч. 3).
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (ч. 10).
Частина 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, за загальним правилом суд апеляційної інстанції переглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження, однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може розглядати справу у судовому засіданні за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
В даному випадку предметом позову є стягнення суми меншої, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також, ця справа не відноситься до категорії справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, апеляційний суд вважає, що дана господарська справа у розумінні Господарського процесуального кодексу України є малозначною справою, яка має бути розглянута без проведення судового засідання.
У своєму клопотанні про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, позивач не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання, а також належним чином не обґрунтував, у чому полягає складність предмету доказування.
Враховуючи викладене, судова колегія апеляційного суду вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні клопотання про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, Дніпровська міська рада відповідно до статті 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” є представницьким органом місцевого самоврядування.
Частиною 1 статті 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
У відповідності до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Право комунальної власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення №8 по вул. Південна, 6 на першому поверсі будинку літ. А-2, площею 46,2 кв.м підтверджується Витягом №4544 з реєстру об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 162358049 (а.с. 14, 15).
Підставою виникнення права власності на зазначений об'єкт нерухомості є рішення Дніпропетровської міської Ради народних депутатів від 27.11.1991р. №46 “Про комунальну власність Дніпропетровської міської Ради народних депутатів” (а.с. 16).
Вказане вище нежитлове приміщення перебуває на балансі КП “Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю” ДМР згідно з рішенням Дніпровської міської ради від 19.12.2018р. №50/39 (а.с. 29).
01.04.2019р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право комунальної власності на нежитлове приміщення №8 по вул. Південна, 6 на першому поверсі житлового будинку літ. А-2, площею 46,2 кв.м. за територіальною громадою міста Дніпра.
28.11.2011р. було створено юридичну особу - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Південний 4/6” (далі - ОСББ “Південний 4/6”), код ЄДРПОУ 37987984. (а.с. 36).
На підставі листів ОСББ “Південний 4/6” від 13.01.2012р. вх. №15/21 та Управління житлового господарства Дніпровської міської ради від 05.06.2012р. вх. №8/1913 рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.07.2012р. № 23/26 було вирішено зняти з балансу КЖРЕВП Бабушкінського району багатоквартирний житловий комплекс (будинки) за адресою: вул. Південна, 4 (А-2, Б-2) та вул. Південна, 6 (А-2), в якому знаходилось приміщення № 8, що належить територіальній громаді міста Дніпра та вирішено передати на баланс Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку “Південний 4/6” (а.с. 38-40).
Так, КЖРЕВП Бабушкінського району разом з ОСББ “Південний 4/6” було складено акт приймання-передачі житлового комплексу, підготовлено та передано за описом технічні паспорти та відповідну документацію на житловий комплекс (а.с. 44-48).
За твердженням позивача, нежитлове приміщення № 8 за адресою вул. Південна, 6 продовжує залишатися у комунальній власності, а ОСББ “Південний 4/6” є лише балансоутримувачем будинку.
Рішенням Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради № 937 від 28.12.2008 року “Про затвердження акта районної технічної комісії про визнання квартири №8 будинку №6 по вул. Південна непридатною для проживання” було вирішено вважати квартиру №8 у будинку №6 по вул. Південна непридатною для проживання (а.с. 49).
Відповідно до ст. 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 10.12.2009р. №3374 було вирішено виключити квартиру № 8 по вул. Південній, 6 з житлового фонду міста. КП “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” за зверненням КЖРЕП Бабушкінського району зобов'язано внести зміни в облікові дані та оформити право комунальної власності, з видачею свідоцтва, територіальній громаді міста в особі Дніпропетровської міської ради на нежитлове приміщення №8 по вул. Південній, 6. Крім того, зобов'язано Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради після надходження інформаційних відомостей від Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району щодо виключення квартири (п.1 цього рішення) з житлового фонду включити нежитлове приміщення №8 по вул. Південній, 6 до Реєстру об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста (а.с. 50).
12.08.2020р. комісією у складі першого заступника директора КП “Бюро” Кота А.І., начальника відділу оренди КП “Бюро” Матковського В.О., фахівця відділу благоустрою КП “Бюро” Романенко Д.В. було обстежено нежитлове приміщення №8 по вул. Південна, 6 (А-2), площею 46.2 кв.м та складено акт, відповідно до якого було встановлено, що на момент обстеження будівля, в якій розташоване нежитлове приміщення № 8, знесена, а на її місці розташований новозбудований житловий будинок (а.с. 51).
Дніпровською міською радою надіслано запит на адресу Управління державного архітектурно-будівельного контролю ДМР щодо надання дозвільних документів на реконструкцію будинку по вул. Південна, 6, м. Дніпро. Листом Управління державного архітектурно-будівельного контролю ДМР від 08.12.2020р. №4/1-501 повідомило, що в реєстрі будівельної діяльності станом на час надання відповіді не міститься інформація про реєстрацію та видачу дозвільних документів за адресою: м. Дніпро, вул. Південна, 6. Водночас проінформовано, що в Реєстрі будівельної діяльності станом на час надання відповіді міститься інформація про реєстрацію та видачу дозволу на виконання будівельних робіт від 26.04.2019р. ДП 112191160348 об'єкт будівництва “Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по вул. Південній, 4, 6 в м. Дніпро та у подальшому прийнято в експлуатацію на підставі сертифікату від 27.12.19р. ДП 16219361028, замовник - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Південний 4/6” за адресою: м. Дніпро, вул. Південна, 4/6 (а.с.57-58).
При цьому, рішенням Дніпропетровської міської ради від 08.04.2015р. №63/63 надано дозвіл ОСББ “Південний 4/6” на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню багатоквартирного житлового комплексу (будинків) за адресою: вул. Південна №№ 4, 6. Крім того, відповідно до пояснювальної записки до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки встановлено, що на останній розташовані житлові будинки по вул. Південна, 4 та вул. Південна, 6.
Пунктом 3.3 проектного рішення до пояснювальної записки зобов'язано ОСББ “Південний 4/6” при зміні функціонального призначення об'єкта, новому будівництві чи реконструкції в межах зазначеної земельної ділянки, правовстановлюючі документи оформити в установленому порядку.
Рішенням Дніпровської міської ради від 21.06.2017р. №110/22 було передано земельну ділянку по вул. Південна, №№ 4, 6 у постійне користування ОСББ “Південний 4/6” по фактичному розміщенню багатоквартирного житлового комплексу (будинки).
Однак, ОСББ “Південний 4/6” було знесено будинок № 6 по вул. Південна, в якому знаходилось нежитлове приміщення № 8, що належало територіальній громаді міста Дніпра та на його місці побудувало новий будинок.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що у зв'язку із знищенням нежитлового приміщення, яке знаходилось у будинку, що перебувало на балансі ОСББ “Південний 4/6”, та в якому знаходилось нерухоме майно, що належало до комунальної власності територіальної громади міста було порушено майнові права Дніпровської міської ради. Судом першої інстанції було встановлено наявність в діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, які стали підставою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків. На підтвердження розміру збитків судом прийнято наданий позивачем Звіт про незалежну оцінку майна від 15.02.2019р., виконаний ТОВ “Експерт капітал”, згідно з яким вартість нежитлового приміщення по вул. Південна, 6, приміщення № 8 становила 200 710,00 грн. (а.с.98-100).
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.
За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
За змістом положень ч. 3 статті 386 Цивільного кодексу України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
Стаття 22 Цивільного кодексу України дає загальне для цивільного законодавства (як договірного так і деліктного зобов'язання) визначення збитків. Так, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто, порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частина 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, тобто особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених господарським процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності господарського процесу, положень Цивільного кодексу України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Як зазначено вище, встановлено місцевим господарським судом та не заперечується відповідачем, право власності на приміщення № 8 по вул. Південна, 6 у місті Дніпро зареєстроване за позивачем.
Судом першої інстанції встановлено, що замовником об'єкта будівництва за адресою по вул. Південна, будинки 4 та 6 у місті Дніпро є відповідач. Отже, саме відповідач є особою, відповідальною за дії, в результаті яких було знищено належне позивачеві майно, що також не заперечується відповідачем.
При цьому, апелянт не заперечує, що він був замовником вказаного об'єкта будівництва, проте, заперечує наявність його вини в завданні шкоди позивачу, посилаючись на те, що останньому було відомо про наміри ОСББ “Південний 4/6” побудувати новий будинок на місці будинку № 6 по вул. Південна у місті Дніпро.
В обґрунтування своїх тверджень, апелянт посилається на той факт, що ним було отримано дозвіл на будівництво, наданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю, яке є структурним підрозділом позивача.
Колегія суддів критично ставиться до таких тверджень апелянта, з огляду на наступне.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
У відповідності до ч. 5 ст. 25 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (в редакції, чинній на момент отримання відповідачем дозволу на будівництво), проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466 (далі - Порядок).
Згідно з п. 2 Порядку, терміни в ньому вживаються в такому значенні:
- будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту;
- підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.
Отже, знесення будівель і споруд віднесено Порядком до підготовчих робіт.
Пунктом 4 Порядку передбачено, що підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл).
Матеріали справи не містять та апелянтом не надано доказів подання до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, однак, як вбачається з наведеної норми, виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі дозволу на виконання будівельних робіт. Матеріали справи містять докази отримання відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт.
У відповідності до п. 28 Порядку, для отримання дозволу на виконання будівельних робіт замовник подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про отримання дозволу. До заяви серед іншого додається копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту.
Виходячи з аналізу наведених норм законодавства, що регулюють містобудівну діяльність, колегія суддів вважає, що відповідачем, як замовником будівництва, до початку підготовчих робіт, а саме знесення будівлі по вул. Південна, 6 у місті Дніпро, необхідно було отримати згоду Дніпровської міської ради, як власника приміщення №8 у вказаному будинку, на такі дії.
Матеріали справи такої згоди не містять, не надано її апелянтом і разом з апеляційною скаргою. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що з матеріалів справи вбачається, що відоповідач не був власником будівлі по вул. Південна, 6 у місті Дніпро, а був лише її балансоутримувачем.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апелянтом не доведено відсутності його вини у завданні шкоди територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, а тому, в силу приписів цивільного законодавства, позивач вправі вимагати від відповідача відшкодування завданої майнової шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження заявленого розміру майнової шкоди, позивачем наданий Звіт про незалежну оцінку майна від 15.02.2019р., виконаний ТОВ “Експерт капітал”, згідно з яким вартість нежитлового приміщення по вул. Південна, 6, приміщення №8 становила 200 710,00 грн.
Апелянт заперечує проти прийняття даного звіту в якості доказу по справі з наступних підстав: 1) даний звіт складений не на час звернення до суду, 2) замовником оцінки не є позивач, 3) мета оцінки - визначення ринкової вартості для оренди; 4) визначення розміру вартості майна здійснено не у відповідності до Методики оцінки майна, затвердженої поставновою КМУ від 10.12.2003 №1891.
З приводу наведених заперечень апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з аналізу п. 1 Методики оцінки майна, затвердженої поставновою КМУ від 10.12.2003 №1891, ця Методика застосовується для проведення оцінки під час приватизації деравжного та комунального майна, а отже, не може застосовуватися до спірних правовідносин.
Як вірно зазначено позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, у зв'язку з тим, що на момент звернення позивача до суду з цим позовом майна вже не існувало, то визначити його ринкову вартість на цей момент не вбачається за можливе.
Зауваження апелянта щодо мети оцінки та її замовника відхиляються апеляційним судом, оскільки ці зауваження не спростовують основної доказової мети цього документу - визначення ринкової вартості знищеного майна.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно прийнято в якості доказу на підтвердження заявленого розміру майнової шкоди, наданий позивачем Звіт про незалежну оцінку майна від 15.02.2019р.
Щодо твердження апелянта про те, що судом першої інстанції невірно застосовано до спірних правовідносин ст. 224 Господарського кодексу України, колегія суддів звертає увагу, що оскаржуване рішення мотивовано не лише вказаною нормою, а серед іншого і ст. 1166 Цивільного кодексу України, отже, вказаний недолік оскаржуваного рішення не може бути підставою для його скасування.
З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Південний 4/6” безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021р. у даній справі відсутні.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 4 515,99 грн. слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Південний 4/6” на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021р. у справі № 904/4847/21 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2021р. у справі № 904/4847/21 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Південний 4/6”.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя І.О. Вечірко