18.11.2021 року м. Дніпро Справа № 904/7189/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Верхогляд Т.А., Вечірка І.О.
при секретарі судового засідання: Радіновському Р.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради та Приватного підприємства "Ромбус-Приват"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя - Панна С.П.) від 05.05.2021р. у справі № 904/7189/20
за позовом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Приватного підприємства "Ромбус-Приват", м. Київ
третя особа Дніпровська міська рада, м. Дніпро
про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії, -
У грудні 2020р. Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до "Ромбус-Приват" про: розірвання договору купівлі-продажу від 16.08.2005 № 134/А укладеного між комітетом комунальної власності Дніпропетровської міської ради та Приватним підприємством "Ромбус-Приват", який посвідчений 16.08.2005 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. та зареєстрований в реєстрі за № 5393, з урахуванням укладених Договорів про зміни, у зв'язку з порушенням Відповідачем пункту 5.4 умов цього Договору (зі змінами); зобов'язання ПП "Ромбус-Приват", 03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська, (колишня-Червоноармійська, 72), ідентифікаційний код юридичної особи 33396638 повернути Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код юридичної особи 37454258 об'єкт незавершеного будівництва готельного комплексу Парус, загальною площею 43 620,6 кв.м., що розташований за адресою: вул. Січеславська Набережна (Набережна В.І. Леніна), 5, м. Дніпро, за актом приймання-передачі, що передбачено п. 5.7 Договору купівлі-продажу від 16.08.2005 № 134/А (зі змінами).
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що між комітетом комунальної власності Дніпропетровської міської ради та Приватним підприємством "Ромбус-Приват" було укладено договір купівлі-продажу від 16.08.2005 № 134/А (зі змінами), відповідно до якого Відповідач мав закінчити будівництво об'єкта за початковим призначенням або зі зміною профілю до 16.08.2020 року. Позивач зазначає в позовній заяві, що порушення Відповідачем істотної умови спірного Договору купівлі-продажу № 134/А від 16.08.2005, а саме п.5.4 Договору стало підставою для звернення із позовом до суду.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021р. у справі № 904/7189/20:
- позовні вимоги задоволено у повному обсязі;
- розірвано договір купівлі-продажу від 16.08.2005 № 134/А укладений між Комітетом комунальної власності Дніпропетровської міської ради та Приватним підприємством “Ромбус-Приват”, посвідчений 16.08.2005 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрований в реєстрі за № 5393, з урахуванням укладених Договорів про зміни, у зв'язку з порушенням відповідачем пункту 5.4 умов цього Договору (зі змінами);
- зобов'язано Приватне підприємство “Ромбус-Приват”, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, (колишня-Червоноармійська, 72), поверх 7, ідентифікаційний код юридичної особи 33396638 повернути Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код юридичної особи 37454258 об'єкт незавершеного будівництва готельного комплексу “Парус”, загальною площею 43 620,6 кв.м., що розташований за адресою: вул. Січеславська Набережна (Набережна В.І. Леніна), 5, м. Дніпро, за актом приймання-передачі, що передбачено п. 5.7 Договору купівлі-продажу від 16.08.2005 № 134/А (зі змінами);
- стягнуто з Приватного підприємства “Ромбус-Приват” на користь Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради витрати на сплату судового збору у розмірі 4 204,00грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернувся Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021р. у справі № 904/7189/20 змінити в частині стягнення судових витрат та стягнути з Приватного підприємства “Ромбус-Приват” на користь Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради витрати на сплату судового збору у розмірі 352 783,54 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує, що вимога про зобов'язання відповідача повернути спірний об'єкт нерухомості, якій має вартістну оцінку, має майновий характер, тому позивачем було сплачено при поданні позову судовий збір за цю майнову вимогу у розмірі 350 681,54грн. та судовий збір за немайнову вимогу у розмірі 2102,00грн., втім суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.ст. 123, 129 ГПК України стягнув з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору лише у розмірі 4 204,00грн., тобто як за дві вимоги немайнового характеру.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2021 для розгляду справи № 904/7189/20 обрано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чередко А.Є., судді - Мороз В.Ф., Коваль Л.А.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021р. у справі № 904/7189/20, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 08.07.2021р.
18.06.2021р. до Центального апеляційного господарського суду на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021р. у справі № 904/7189/20 також надійшла апеляційна скарга Приватного підприємства “Ромбус-Приват”, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021р. у справі № 904/7189/20 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:
- суд першої інстанції не врахував, що відповідач є власником спірного об'єкту нерухомості не лише на підставі договору купівлі-продажу від 16.08.2005 № 134/А, а і на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2007р. у справі № 12/8-07, яке є чинним, тому підстави для повернення спірного об'єкту нерухомості до комунальної власності відсутні;
- суд першої інстанції не врахував, що неможливість для відповідача завершення будівництва спірного об'єкту нерухомості у строк встановлений п. 5.4. договору купівлі-продажу від 16.08.2005 № 134/А зумовлена певними фактичними обставинами, а саме: початком у квітні 2014р. військових дій на Донбасі, що вплинуло на платоспроможність відповідача; вчиненням Дніпровською міською радою та пов'язаною з нею фіичною особою з жовтня 2017р. протиправних дій з припинення користування відповідачем земельною ділянкою, на якій розташована спірна недобудова, що унеможливило здійснення будівництва; безпідставним ініціюванням міською радою розірвання в судовому порядку спірного договору та тривалого судового розгляду відповідної справи;
- суд першої інстанції не надав належної правової оцінки незаконним діям позивача, які полягали у відмові у видачі відповідачу містобудівних умов та обмежень, що була викладена у листах ГоловАПУ Дніпровської міської ради від 30.04.2021р. № 8/21-203 та від 30.07.2020р. № 7/20-369;
- суд першої інстанції не вірно застосував до спірних правовідносин норми ст.ст. 614, 652 ЦК України, ст. 42 ГК України, при цьому не застосував висновки Верховного Суду (Касаційного господарського суду), які підлягали застосуванню у спірних правовідносинах, а також протиправно не застосував до спірних правовідносин норми ст.ст. 18, 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність» в частині державних гарантій захисту інвестицій в Україні та сприяння інвестору у здійсненні інвестиційної діяльності;
- судом першої інстанції було безпідставно відхилені доводи відповідача щодо належного виконання ним п. 5.6. договору купівлі-продажу від 16.08.2005 № 134/А в частині забезпечення вимог екологічної безпеки, техніки безпеки, охорони навколишнього середовища під час будівництва та подальшого введення в експлуатацію об'єкта;
- судом першої інстанції під час розгляджу справи були допущені порушення норм процесуального права, які призвели до суттєвого порушення процесуальних прав відповідача, зокрема судом не було належним чином повідомлено відповідача про призначення судових засідань шляхом направлення відповідних ухвал на вказану ним електронну адресу, або поштову адресу та безпідставно відмовлено у задоволенні обгрунтованих клопотань відповідача про відкладення судових засідань, що призвело до прийняття рішення за відсутності представника відповідача та обмеження останнього у доступі до правосуддя.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2021р. апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ромбус-Приват" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021р. у справі № 904/7189/20 залишено без руху, скаржнику у строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору у сумі 529 175,31 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2021р. клопотання Приватного підприємства "Ромбус-Приват" про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 29.07.2021р.
На підставі розпоряджень керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із відпусткою суддів Коваль Л.А., Мороза В.Ф. та протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2021р., для розгляду справи № 904/7189/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чередко А.Є., судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.07.2021р., вказаним складом суду, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021р. у справі № 904/7189/20, поновлено Приватному підприємству "Ромбус-Приват" строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021р. у справі № 904/7189/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Ромбус-Приват" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021р. у справі № 904/7189/20 та приєднано її до спільного розгляду з апеляційною скаргою Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 16.09.2021р.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2021р., у зв'язку з відрядженням судді Паруснікова Ю.Б., для розгляду апеляційних скарг у справі № 904/7189/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Верхогляд Т.А., Вечірка І.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2021р. апеляційні скарги Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради та Приватного підприємства "Ромбус-Приват" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021р. у справі № 904/7189/20 прийняті до свого провадження вищенаведеним складом суду.
В судовому засіданні по справі було оголошено перерву з 16.09.2021р. по 28.10.2021р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2021р. клопотання Приватного підприємства "Ромбус-Приват" про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд апеляційних скарг відкладено в судове засідання на 18.11.2021р.
У судовому засіданні представники позивача та відповідача доводи своїх апеляційних скарг підтримали у повному обсягу та просили їх задовольнити, проти задоволення апеляційних скарг один одного заперечували.
Так, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу відповідача проти її задоволення заперечує, вважає оскаржуване рішення, в частині задоволення позовних вимог, законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, посилаючись при цьому на не виконання відповідачем п. 5.4. договору купівлі-продажу № 134/А від 16.08.2005 року, який містить строки закінчення будівництва спірного об'єкту нерухомості, що є підставою для розірвання договору та повернення майна до комунальної власності.
Позивач також вказує, що підставою для виникнення у відповідача права власності на спірний об'єкт нерухомості є саме договір купівлі-продажу № 134/А від 16.08.2005, а відповідачем не наведено обставин та не подано належних доказів, які-б підтверджували об'єктивну неможливість у виконанні відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо завершення будівництва ГК «Парус» та протиправність дій Дніпровської міської ради, адже розпорядження землями комунальної власності, встановлення містобудівних умов та контроль за їх виконанням, звернення до суду з позовами про захист прав та інтересів територіальної громади належить до компетенції та є правом органу місцевого самоврядування.
Питання щодо наявності підстав для продовження строку виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором також було предметом розгляду у справі № 904/4506/20 за позовом ПП «Робмус-Приват» до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради про внесення змін до п. 5.4. договір купівлі-продажу № 134/А від 16.08.2005 та продовження на 7 років строків завершення будівництва, у задоволенні якого було відмовлено постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.03.2021р., яка набула законної сили.
Відповідач не надав відзиву на апеляційну скаргу позивача, а в судовому засіданні його представник проти її задоволенні заперечував, наполягаючи на відсутності підстав для задоволення позову та необхідності скасування оскаржуваного рішення в цілому.
Представник третьої особи у відзивах на апеляційні скарги та у судовому засіданні доводи апеляційної скарги позивача підтримав та просив її задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував з підстав, наведених позивачем.
Відповідачем у судовому засіданні 18.11.2021р. заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у пов'язаній судовій справі № 904/8353/21 про внесення змін до договір купівлі-продажу № 134/А від 16.08.2005, яке відхилено апеляційним судом шляхом постановлення в судовому засіданні усної ухвали.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між Комітетом комунальної власності Дніпропетровської міської ради (правонаступником якого є Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міської ради, далі - позивач, продавець) та Приватним підприємством “Ромбус-Приват” (далі - відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу № 134/А від 16.08.2005 (далі за текстом - договір) у відповідності із нормами Закону України “Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва”, рішень міської ради від 18.06.2003 № 36/10 “Про затвердження умов приватизації об'єктів незавершеного будівництва”, від 30.07.2003 № 44/11 “Про включення незавершеного будівництвом готельного комплексу “Парус” до Переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом конкурсу” та від 08.12.2004 № 29/22 “Про внесення змін до рішення міської ради від 30.07.2003 № 44/11 “Про включення незавершеного будівництвом готельного комплексу “Парус” до Переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом конкурсу”.
Відповідно до п. 1.1 договору, продавець продає, а покупець купує незавершене будівництво готельного комплексу “Парус” загальною площею 40 808,9 кв.м. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, 5, згідно з умовами, які визначені у вказаному договорі.
Зазначений у цьому договорі об'єкт продано за 23 378 769,26 грн., в т.ч. ПДВ - 3 896 461,54 грн. (п. 1.6 договору).
Пунктом 5.4 договору було визначено обов'язок покупця закінчити будівництво об'єкта за початковим призначенням або зі зміною профілю не пізніше 5 років з моменту укладення договору купівлі-продажу. Продовження терміну завершення будівництва вирішується міською радою.
За п. 5.6. договору, покупець зобов'язаний був забезпечити вимоги екологічної безпеки, техніки безпеки, охорони навколишнього середовища під час будівництва та подальшого введення в експлуатацію об'єкта.
Договором про зміни № 1 від 11.03.2010р. сторонами було викладено п. 5.4. договору у наступній редакції: «Закінчити будівництво об'єкта за початковим призначенням або зі зміною профілю не пізніше 10 років з моменту укладення договору купівлі-продажу. Продовження терміну завершення будівництва вирішується міською радою».
22.08.2013 сторонами укладено договір про зміни № 2, яким п. 5.4 викладено у такій редакції: “Закінчити будівництво об'єкта за початковим призначенням або зі зміною профілю до 16 серпня 2020 року. Продовження терміну завершення будівництва вирішується міською радою”.
18.06.2015 сторонами було укладено договір про зміни № 3, яким п. 5.6 договору викладено у такій редакції: “Забезпечення вимог екологічної безпеки, техніки безпеки, охорони навколишнього середовища під час будівництва та подальшого введення в експлуатацію об'єкта. Забезпечення та наявності на території об'єкту незавершеного будівництва до моменту початку будівництва не менше двох, цілодобових стаціонарних, постів охорони. Забезпечення заходів для не допуску сторонніх осіб на територію об'єкту незавершеного будівництва”.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено місцевим господарським судом під час розгляду справи та не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, рішення міської ради про продовження терміну будівництва не приймалося, а відповідачем свої зобов'язання, встановлені п. 5.4 договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва готельного комплексу "Парус" від 16.08.2005 № 134/А (зі змінами) виконані не були, що і було підставою для пред'явлення позивачем даного позову в господарському суді.
Отже, предметом позову у справі є розірвання договору купівлі-продажу № 134/А від 16.08.2005 року, а підставою позову є не виконання відповідачем своїх зобов'язань, встановлених п. 5.4. договору.
Задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було виконано умов договору щодо закінчення у встановлений строк будівництва готельного комплексу “Парус”, а порушення умов договору має істотний характер, що згідно з умовами договору та нормами чинного законодавства України є підставою для його розірвання та повернення спірного об'єкту незавершеного будівництва до комунальної власності, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, зі змісту Договору купівлі-продажу № 134/А від 16.08.2005, вбачається що основною метою продажу незавершеного будівництва готельного комплексу “Парус”, яке здійснювалося у відповідності до норм Закону України “Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва”, та основним обов'язком покупця є завершення будівництва за початковим призначенням або зі зміною профілю.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні за змістом норми містяться і у ст. 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5.4. договору в редакції договору про зміни № 2 від 22.08.2013 визначено, що покупець зобов'язаний закінчити будівництво об'єкта за початковим призначенням або зі зміною профілю до 16 серпня 2020 року.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно з ч. 1 ст. ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 5.7. договору передбачено, що у разі невиконання пунктів 5.3., 5.4. та 5.6. цих умов договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець повертає об'єкт за актом приймання-передачі та відшкодовує територіальній громаді збитки, завдані невиконанням умов договору. Розірвання договору купівлі-продажу є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки, на якій розташований об'єкт.
Згідно з ч.ч. 3, 9, 10 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», умовами для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є невиконання умов продажу і зобов'язань покупця визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк.
На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду.
У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність.
Аналогічні за змістом норми також містились у Законі України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" від 14.09.2000 № 1953-ІІІ та у Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 № 2163-XII, які були чинними на момент укладення спірного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Виходячи з предмету та умов договору, метою його укладення був продаж незавершеного будівництва готельного комплексу «Парус» для завершення будівництва за початковим призначенням або зі зміною профілю, тобто при укладенні договору позивач розраховував одержати за продаж об'єкту незавершеного будівництва грошові кошти, одержання яких ним не оспорюється, а також усунути на території міста довгобудову та одержати на його основі (місці) новий сучасний об'єкт інфраструктури з благоустроєм прилеглої території, створити нові робочі місця, забезпечити надходження податків та зборів до місцевого та державного бюджетів.
Втім, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, територіальна громада міста Дніпра не досягла соціально-економічного позитивного результату, на який розраховувала при його укладенні, адже зі спливом 15 років після укладення договору у центральній частині міста і досі перебуває багатоповерховий об'єкт незавершеного будівництва, а відповідач навіть не приступив до виконання будівельних робіт.
Отже, відповідачем допущено істотне порушення умов договору, а суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав для його розірвання та повернення об'єкту купівлі-продажу до комунальної власності.
При цому колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо набуття ним права власності на спірний об'єкту нерухомості не лише на підставі договору купівлі-продажу від 16.08.2005 № 134/А, а і на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2007р. у справі № 12/8-07, тобто відсутність підстав для повернення майна, навіть внаслідок розірвання договору, адже згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", який був чинним на момент укладення спірного договору, право власності на об'єкт незавершеного будівництва виникає у покупця з моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу, а при розгляді справи № 12/8-07 суди виходили з чинності договору, тому прийняте у справі № 12/8-07 рішення не може бути перешкодою у розірванні договору та відповідно у зобов'язанні відповідача повернути його позивачу, про що також зазначено у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.05.2007 у справі № 12/8-07.
Апеляційний суд також враховує, що згідно з первісною редакцією п. 5.4. договору відповідач був зобов'язаний закінчити будівництво об'єкта не пізніше 5 років з моменту укладення договору купівлі-продажу, а в подальшому сторонами ще двічи продовжувався строк виконання відповідачем свого зобов'язання, який загалом склав 15 років, тобто відповідач мав достатній строк для завершення будівництва, втім як вбачається з матеріалів справи, на виконання свого зобов'язання відповідач лише звернувся у 2006р. до Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради з заявою про надання містобудівного висновку.
Так, 20.04.2007р. Головним архітектурно-планувальним управлінням Дніпропетровської міської ради на підставі заяви ПП «Ромбус - Приват» від 24.10.06 № 11/8558 (зареєстровано у ГоловАПУ від 03.11.06р № 03/5829) надано містобудівний висновок щодо реконструкції об'єкта незавершеного будівництва № 03/5829 (протокол засідання архітектурно-містобудівної ради від 21.07.06 № 545/1), згідно з яким ГоловАПУ вважає можливим проведення реконструкції об'єкта незавершеного будівництвом готелю "Парус" під багатофункціональний готельно-офісно-розважальний комплекс з апартаментною забудовою та паркінгом розташованого по вул. Набережній В.І. Леніна, 5, на підставі відповідного рішення міськвиконкому, за умови виконання вимог архітектурно-містобудівної ради та у відповідності з вимогами затвердженого проекту "Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга р. Дніпро у межах готельного комплексу "Парус" по вул. Набережній В.І. Леніна, 5 Кіровського району м. Дніпропетровська".
ГоловАПУ також було визначено «Пункти до рішення міської ради про дозвіл на проведення реконструкції»:
1. Затвердити містобудівне обґрунтування реконструкції об'єкта незавершеного будівництвом готелю "Парус" під багатофункціональний готельно-офісно-розважальний комплекс з апартаментною забудовою та паркінгом по вул. Набережній В.І. Леніна, 5 (протокол засідання архітектурно-містобудівної ради від 21.07 06 № 545/1).
2. Дати дозвіл на одержання вихідних даних для проектування об'єкта та проектно-вишукувальних робіт в установленому порядку.
3. Зобов'язати забудовника:
3.1 Замовити у проектній організації, яка має відповідну ліцензію на проектування, проектну документацію відповідно до вихідних даних. Проектну документацію погодити в установленому порядку.
3.2 Урахувати законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва у відповідності до ст. 5 Закону України «Про основи містобудування».
Відповдіно до витягу з протоколу № 545 засідання архітектурно-містобудівної ради від 21.07.2008р. ухвалено затвердити концептуальне рішення зазначеної забудови («Реконструкція об'єкта незавершеного будівництва готелю «Парус» під багатофункціональний готельно-офісний-розважальний комплекс з апартаментно забудовою та паркінгом по вул. Набережній В.І.Леніна в районі буд. № 5) та погодити містобудівне обґрунтування в межах землекористування для подальшого затвердження в установленому порядку. Замовнику необхідно отримати рекомендації ВАТ ЕК «Дніпрообленерго» на розрахування джерела електропостачання у зв'язку з дефіцитом потужності електропостачання міста.
Втім, відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання ним зобов'язань, визначених пунктом 3.1. Висновку ГоловАПУ від 20.04.07р № 03/5829 з замовлення у проектній організації, яка має відповідну ліцензію на проектування, проектної документації відповідно до вихідних даних та погодження її в установленому порядку та отримання рекомендації ВАТ ЕК «Дніпрообленерго» на розрахування джерела електропостачання у зв'язку з дефіцитом потужності електропостачання міста у відповідності до протоколу № 545 засідання архітектурно-містобудівної ради від 21.07.2008р.
В подальшому, з листами про видачу містобудівних умов та обмежень, відповідач звернувся до ГоловАПУ Дніпровської міської ради вже у квітні та червні 2020р., на які одержав листи у відповідь від 30.04.2021р. № 8/21-203 та від 30.07.2020р. № 7/20-369 з відмовами у видачі містобудівних умов та обмежень.
Отже, відповідачем не вчинялося жодних дій з виконання своїх зобов'язань за договором щодо завершення будівництва спірного об'єкту нерухомості з 2006р. по 2020р., у якому вже закінчувався строк завершення будівництва. Відповідач же за чотири місяці до закінчення цього строку лише звернувся з листом про видачу містобудівних умов та обмежень, тобто на протязі 15 років відповідач навіть не замовив розроблення та не подав на затвердження проектну документацію будівництва.
За наведених обставин доводи відповідача про неможливість завершення ним будівництва спірного об'єкту нерухомості у строк встановлений п. 5.4. договору купівлі-продажу від 16.08.2005 № 134/А, зокрема внаслідок початку у квітні 2014р. військових дій на Донбасі, вчинення Дніпровською міською радою та пов'язаною з нею фізичною особою з жовтня 2017р. протиправних дій з припинення користування відповідачем земельною ділянкою, на якій розташована спірна недобудова, безпідставним ініціюванням міською радою розірвання в судовому порядку спірного договору, незаконної відмови у видачі ГоловАПУ Дніпровської міської ради відповідачу містобудівних умов та обмежень та відсутності сприяння Дніпровської міської ради у реалізації відповідачу проекту реконструкції об'єкта незавершеного будівництва готелю «Парус», що передбачено ст.ст. 18, 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність», є безпідставними, адже не завершення будівництва обумовлено суб'єктивними обставинами, а саме ставленням відповідача до виконання своїх зобов'язань за договором, а не наявністю об'єктивних причин, що унеможливлювали будівництво.
Слід також зазначити, що у відповідності до норм земельного та цивільного законодавства, прийняття Дніпровською міською радою VІІ скликання рішення № 163/28 від 20.12.2017 "Про припинення ПП "Ромбус-Приват" права користування земельною ділянкою по вулиці Січеславській Набережній, 5 (Центральний район)" не є підставою для автоматичного припинення відповідного договору оренди землі чи його розірвання в односторонньому порядку, а існування судових спорів між сторонами не звільняло відповідача від виконання своїх зобов'язань за договором.
Щодо відсутності сприяння міської ради у завершенні відповідачем будівництва готелю «Парус» у відповідності до норм ст.ст. 18, 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність», на які посилається відповідач, то колегія суддів зауважує, що сторонами двічи додатковими угодами продовжувалися строки завершення будівництва за договором, а спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» та Цивільним Кодексом України, якими встановлені певні правові наслідки у порушенні особою свого зобов'язання за договором, що має місце саме у діях відповідача, а не позивача, тому останній не може нести негативних наслідків у вигляді неможливості розірвання договору, який тривалий час не виконується відповідачем.
Крім цього, обставини неможливості своєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором були предметом дослідження у справі № 904/4506/20 за позовом ПП «Робмус-Приват» до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради про внесення змін до п. 5.4. договір купівлі-продажу № 134/А від 16.08.2005 та продовження на 7 років строків завершення будівництва, у задоволенні якого було відмовлено постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.03.2021р., яка була предметом касаційного перегляду Верховного Суду, втім ухвалою від 27.07.2021р. касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Ромбус-Приват" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.03.2021 у справі № 904/4506/20 було закрито.
Таким чином, відповідач не довів належними та допустимими доказами відсутності вини у невиконанні свого зобов'язання, встановленого п. 5.4. договору, та відсутності підстав для розірвання цього договору. Навпаки з матеріалів справи вбачається, що відповідач у період дії договору не вживав всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відхиляє апеляційний суд і доводи відповідача щодо не доведення позивачем порушення відповідачем п. 5.6. договору купівлі-продажу від 16.08.2005 № 134/А в частині забезпечення вимог екологічної безпеки, техніки безпеки, охорони навколишнього середовища під час будівництва та подальшого введення в експлуатацію об'єкта, адже підставою пред'явлення даного позову є невиконання відповідачем п. 5.4. договору, що становить істотне порушення його умов, на відміну від п. 5.6.
Колегія суддів апеляційного суду також не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права, які-б були обов'язковими підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Так, матеріали справи свідчать, що провадження у справі було відкрито у січні 2021р., а представники відповідача брали участь у підготовчих засіданнях 16.02.2021, 22.02.2021, 17.03.2021, 01.04.2021, 05.04.2021, у яких відповідач у повній мірі мав можливість скористатися своїми процесуальними правами, зокрема щодо доведення суду своєї правової позиції по справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2021 було закрито підготовче провадження та призначено справу № 904/7189/20 до судового розгляду по суті на 22.04.2021.
22.04.2021 представник відповідача не з'явився до судового засідання, а відповідач звернувся до суду з клопотанням про відкладення судового засідання та ухвалою від 22.04.2021 Господарський суд Дніпропетровської області відклав судове засідання на 28.04.2021р.
28.04.2021р. представник відповідача знов не з'явився в судове засідання, а відповідач звернувся з клопотанням про відкладення судового засідання, наслідком чого було відкладення ухвалою від 28.04.2021 судового засідання по справі на 05.05.2021, яка була направлена судом на поштові адреси сторін, а представника відповідача також було додатково повідомлено телефонограмою про час та місце наступного судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.
05.05.2021 від відповідача до канцелярії суду надійшли клопотання про зупинення провадження у справі до завершення касаційного перегляду справи № 904/4506/20 та про відкладення судового засідання у зв'язку із хворобою представників, які були відхилені судом першої інстанції, а по справі ухвалено рішення за відсутності представників відповідача.
Отже, відповідача було повідомлено місцевим господарським судом про призначення на 05.05.2021р. судового засідання по справі, відповідачу було достеменно відомо про час та місце судового засідання, що зокрема підтверджується зверненням до суду з клопотаннями про зупинення провадження у справі та відкладення судового засідання, які до його початку були подані представником саме до канцелярії суду, а не відправлені по пошті, тобто не участь представника відповідача в судовому засіданні 05.05.2021 обумовлена обставинами суб'єктивного характеру.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
За наведених вище обставин, в суду першої інстанці були відсутні підстави для відкладення судового засідання у справі, а розгляд справи за відсутності представника відповідача не суперечить вимогам процесуального закону.
З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги відповідача необгрунтованими, а оскаржуване рішення в частині задоволення позовних витмог позивача таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування в цілому рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 05.05.2021р. відсутні.
Разом з цим, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги позивача та зміни оскаржуваного рішення в частині розподілу судових витрат.
Так, предметом позову у справі є дві вимоги позивача, а саме про розірвання договору купівлі-продажу від 16.08.2005 № 134/А, укладеного між Комітетом комунальної власності Дніпропетровської міської ради та Приватним підприємством "Ромбус-Приват", та про зобов'язання ПП "Ромбус-Приват" повернути Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради об'єкт незавершеного будівництва готельного комплексу Парус, загальною площею 43 620,6 кв.м., що розташований за адресою: вул. Січеславська Набережна (Набережна В.І. Леніна), 5, м. Дніпро, за актом приймання-передачі, що передбачено п. 5.7 Договору купівлі-продажу від 16.08.2005 № 134/А (зі змінами).
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 102,00 грн.
За ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2), а позовної заяви немайнового характеру - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2).
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1,2,3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Отже, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Відтак, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Аналогічна правова позиція висвітлена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 № 910/13737/19, проте не була врахована судом першої інстанції під час вирішення питання щодо судових витрат по справі № 904/7189/20.
Частиною 4 статті 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до п. 1.1 спірного договору, позивач продав, а покупець кушів незавершене будівництво готельного комплексу «Парус» загальною площею 40 808, 9 кв. м. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, 5, згідно з умовами, які визначені у вказаному договорі.
Зазначений у цьому договорі об'єкт продано за 23 378 769, 26 грн., в т.ч. ПДВ - 3 896 461,54 грн. (п. 1.6 договору).
Таким чином, позивачем було заявлено дві позовні вимоги, одна з яких немайнова - розірвання договору, а інша майнова - повернення об'єкту нерухомості, тому позивачем сплачений судовий збір на загальну суму - 352 783,54 грн. (відповідні платіжні доручення містяться в матеріалах справи). Немайнова вимога становить - 2 102,00 грн., майнова - 1,5 відсотка від ціни позову, а саме - 350 681,54 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд першої інстанції вищенаведеного не врахував та задовольняючи у повному обсягу позовні вимоги позивача безпідставно стягнув з відповідача на користь позивача, сплачений судовий збір лише у сумі 4 204,00 грн., тобто як за дві вимоги немайнового характеру, що є підставою для зміни рішення та покладення на відповідача судових витрат позивача по сплаті судового збору у повному обсягу.
Виходячи з вищенаведеного та згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 529 175,31грн. слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Ромбус-Приват” на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021р. у справі № 904/7189/20 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради на на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021р. у справі № 904/7189/20 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021р. у справі № 904/7189/20 - змінити в частині розподілу судових витрат, виклавши абзац четвертий резолютивної частини рішення а наступній редакції:
Стягнути з Приватного підприємства “Ромбус-Приват” на користь Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради витрати на сплату судового збору у розмірі 352 783,54грн.
В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021р. у справі № 904/7189/20 - залишити без змін.
Видачу відповідного наказу згідно зі ст. 327 ГПК України доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство “Ромбус-Приват”.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 29.11.2021 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя І.О. Вечірко