24.11.2021 м. Дніпро Справа № 908/2399/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Вечірка І.О.,
секретар судового засідання Мацекос І.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Бердянського морського порту) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.08.2021 (суддя Мірошниченко М.В.) у справі № 908/2399/21
за позовом Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14) в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Бердянського морського порту) (71112, м. Бердянськ, вул. Горького, буд. 6)
до відповідача Капітана Череповського Володимира Петровича СЧС “Вера”, як представника Судновласників (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд. 138-а)
про стягнення суми
1. Зміст і мотиви оскаржуваного рішення у справі.
18.08.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 945/11-01-03/Вих від 13.08.2021) Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Бердянської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Бердянського морського порту) до відповідача: Капітана Череповського Володимира Петровича СЧС «Вера», як представника Судновласників, про стягнення 19284,23 грн. заборгованості за надані послуги СЧС «Вера» з відшкодування витрат на послуги з передачі електроенергії на судно і відшкодування витрат на послуги з технічного обслуговування та утримання електроустановок і електромереж, 2966,22 грн. 3% річних та інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.08.2021 у справі № 908/2399/21 відмовлено Державному підприємству “Адміністрація морських портів України” в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Бердянського морського порту) у прийнятті позовної заяви (вих. № 945/11-01-03/Вих від 13.08.2021) до відповідача: Капітана Череповського Володимира Петровича СЧС “Вера”, як представника Судновласників, про стягнення 19284,23 грн. заборгованості за надані послуги СЧС “Вера” з відшкодування витрат на послуги з передачі електроенергії на судно та відшкодування витрат на послуги з технічного обслуговування та утримання електроустановок та електромереж, 2966,22 грн. 3% річних та інфляційних втрат; позовні матеріали повернуто заявнику - Державному підприємству “Адміністрація морських портів України” в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, оскільки заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач звернувся з позовом до капітана СЧС «Вера» Череповського В.П. як до службової (фізичної) особи, при цьому не зазначив, представником яких судновласників (яких юридичних осіб чи-то фізичної особи-підприємця) виступає вказана особа.
Відповідно до ст. 49 Кодексу торговельного мореплавства України капітан судна (відповідач) входить до екіпажу судна, до його командного складу.
Згідно зі ст. 59 даного Кодексу капітан судна внаслідок свого службового становища визнається представником судновласника і вантажовласника щодо дій, викликаних потребами судна, вантажу або плавання, а також позовів, що стосуються довіреного йому майна, якщо на місці немає інших представників судновласника або вантажовласника.
Суд наголосив, що оскільки капітан СЧС «Вера» Череповський В.П. є фізичною особою (службовою особою), то за приписами п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України у відкритті провадження у справі слід відмовити, оскільки заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
2. Короткий і узагальнений зміст апеляційної скарги.
Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Бердянського морського порту) звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.08.2021 у справі № 908/2399/21 та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин справи місцевим господарським судом.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач наголошує, що позов подано до капітана СЧС «Вера» Череповського В.П. як до представника судновласників (юридичних осіб): ПП «Група науково-промислових досліджень», Bark CG Fishing, ТОВ «Почерк», про що зазначено в тексті позовної заяви, від імені та за рахунок яких капітан діяв як представник, замовляв і отримував відповідні послуги з електрозабезпечення судна.
Тому, в силу приписів ст. 58 Кодексу торговельного мореплавства України, ч. 2 ст. 4 ГПК України, позов подано в межах господарської юрисдикції, отже, у господарського суду були відсутні підстави для відмови у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Відповідач проти апеляційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.10.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Бердянського морського порту) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.08.2021 у справі № 908/2399/21; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 24.11.2021 о 14:15 год.
23.11.2021 від позивача до суду надійшли письмові пояснення, в яких, зокрема, просив здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.
23.11.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання, в якому він просив врахувати відзив на апеляційну скаргу та розглянути справу за його відсутності, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
У судове засідання представники сторін не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
24.11.2021 прийнято вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні ним ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін з таких підстав.
5. Встановлені та неоспорені обставини справи і відповідні їм правовідносини.
18.08.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 945/11-01-03/Вих від 13.08.2021) Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Бердянської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Бердянського морського порту) до відповідача: Капітана Череповського Володимира Петровича СЧС «Вера», як представника Судновласників, про стягнення 19284,23 грн. заборгованості за надані послуги СЧС «Вера» з відшкодування витрат на послуги з передачі електроенергії на судно та відшкодування витрат на послуги з технічного обслуговування та утримання електроустановок та електромереж, 2966,22 грн. 3% річних та інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.08.2021 у справі № 908/2399/21 відмовлено Державному підприємству “Адміністрація морських портів України” в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Бердянського морського порту) у прийнятті позовної заяви (вих. № 945/11-01-03/Вих від 13.08.2021) до відповідача: Капітана Череповського Володимира Петровича СЧС “Вера”, як представника Судновласників, про стягнення 19284,23 грн. заборгованості за надані послуги СЧС “Вера” з відшкодування витрат на послуги з передачі електроенергії на судно та відшкодування витрат на послуги з технічного обслуговування та утримання електроустановок та електромереж, 2966,22 грн. 3% річних та інфляційних втрат; позовні матеріали повернуто заявнику - Державному підприємству “Адміністрація морських портів України” в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, оскільки заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
Статтею 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Конституційний Суд України у рішенні № 2-рп/2007 від 12.06.2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).
При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець; 17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства; 18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями; 19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій.
Стаття 20 ГПК України містить вичерпний перелік справ, підвідомчих господарським судам України, і розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням
За приписами ст. 49 Кодексу торговельного мореплавства України капітан судна входить до екіпажу судна, до його командного складу.
Згідно зі ст. 59 даного Кодексу капітан судна внаслідок свого службового становища визнається представником судновласника і вантажовласника щодо дій, викликаних потребами судна, вантажу або плавання, а також позовів, що стосуються довіреного йому майна, якщо на місці немає інших представників судновласника або вантажовласника.
Приписами п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Судом встановлено, що позов подано до відповідача - Капітана Череповського Володимира Петровича СЧС «Вера», як представника Судновласників. Тобто, позивачем пред'явлений позов до капітана СЧС «Вера» Череповського В.П. як до службової особи.
Таким чином, на думку колегії суддів, оскільки капітан СЧС «Вера» Череповський В.П. є фізичною особою (службовою особою), суд обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі № 908/2399/21 з огляду на приписи ч. 1 ст. 175 ГПК України, роз'яснивши позивачу, що стороною у господарському процесі має виступати саме судновласник (відповідна юридична особа або фізична особа-підприємець), а не фізична особа - представник юридичної особи.
7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та надавши оцінку всім аргументам, викладеним в апеляційній скарзі, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених в п.п. 5, 6 цієї постанови.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі.
За приписами ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.
Частинами 1-4 статті 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Статтею 1 ГПК України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Судом встановлено, що позивач звернувся з позовом до відповідача: Капітана Череповського Володимира Петровича СЧС «Вера», як представника Судновласників (юридичних осіб): ПП «Група науково-промислових досліджень», ТОВ «Почерк», Bark CG Fishing, від імені та за рахунок яких капітан діяв як представник, замовляв і отримував послуги з електропостачання, про стягнення 19284,23 грн. заборгованості за надані послуги СЧС «Вера» з відшкодування витрат на послуги з передачі електроенергії на судно та відшкодування витрат на послуги з технічного обслуговування та утримання електроустановок та електромереж, 2966,22 грн. 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 49 Кодексу торговельного мореплавства України капітан судна входить до екіпажу судна, до його командного складу.
Згідно зі ст. 59 даного Кодексу капітан судна внаслідок свого службового становища визнається представником судновласника і вантажовласника щодо дій, викликаних потребами судна, вантажу або плавання, а також позовів, що стосуються довіреного йому майна, якщо на місці немає інших представників судновласника або вантажовласника.
За приписами ч.ч. 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
При цьому, обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За змістом ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На думку апеляційного господарського суду, встановлені обставини справи, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, спростовують доводи апеляційної скарги про обґрунтованість подання позовної заяви до капітана як представника юридичних осіб. Твердження скаржника про необґрунтованість висновку господарського суду першої інстанції спростовуються приписами законодавства.
8. Коли і ким були порушені, оспорені або невизнані права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду.
Право скаржника не порушено.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.
10. Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Бердянської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Бердянського морського порту) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.08.2021 у справі № 908/2399/21 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.08.2021 у справі № 908/2399/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів від дати виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 29.11.2021
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя І.О. Вечірко