вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" листопада 2021 р. Справа№ 925/108/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Алданової С.О.
Зубець Л.П.
при секретарі Загрунній Л.І..
за участю представників зазначених в протоколі від 16.11.2021р.
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну
скаргу Черкаської міської ради
на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2021 р.
у справі № 925/108/21 (суддя - Кучеренко О.І.)
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "555"
до Черкаської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача
Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради
про визнання права власності, визнання недійсним рішення міської ради та скасування рішення про реєстрацію речового права
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "555" звернулось з позовом до Господарського суду Черкаської області до Черкаської міської ради, у якому просить суд:
- визнати право спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку по вулиці Кобзарській номер 103 у місті Черкаси на приміщення цокольного поверху багатоквартирного будинку по вулиці Кобзарській номер 103 у місті Черкаси загальною площею 93,2 кв.м як на допоміжні та такі, що призначені для забезпечення експлуатації приміщення цього будинку.
- визнати недійсним рішення Черкаської міської ради від 08.07.2020 року №2-5940 «Про визначення балансоутримувачем нежитлових приміщень департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради» в частині (пункт 17) внесення доповнення до переліку об'єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління (додаток№1 рішення Черкаської міської ради №3-531 від 26.06.2003) у розділ 16 «Нежитлові вбудовано-прибудовані приміщення» та включення об'єкту п. 214 «нежитлові приміщення по вул. Кобзарській, 103».
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 54870344 від 30.10.2020 державного реєстратора Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Крилової Оксани Миколаївни, прийняте на підставі рішення Черкаської міської ради №2-5940 від 08.07.2020 та рішення Черкаської міської ради від 26.06.2003 №3-531 (запис №38935784 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право комунальної власності Черкаської міської ради (ЄДРПОУ 25212542) та відшкодувати судові витрати в сумі 4540,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пунктом 17 рішення Черкаської міської ради №2-5940 від 08.07.2020 «Про визначення балансоутримувачем нежитлових приміщень департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради» внесено доповнення до Додатку №1 рішення Черкаської міської ради від 26.06.2003 №3-531 «Про перелік об'єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління», а саме: до розділу 16 «Нежитлові вбудовано-прибудовані приміщення» включено об'єкт: пункт 214 «нежитлові приміщення по вул. Кобзарській, 103». У подальшому 30.10.2020 державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Криловою Оксаною Миколаївною на підставі рішення Черкаської міської ради №2-5940 від 08.07.2020 та рішення Черкаської міської ради від №3-531 26.06.2003 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 54870344 та внесено запис №38935784 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право комунальної власності Черкаської міської ради (ЄДРПОУ 25212542) на нежитлове приміщення по вулиці Кобзарській, 103 у місті Черкаси (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2208205871101) як на складову частину житлового будинку (приміщення підвалу), А-2 загальною площею 93,2 кв.м. Позивач вважає, що вказані нежитлові приміщення є допоміжними приміщеннями багатоквартирного житлового будинку № 103 вул. Кобзарській в м. Черкаси, які призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, а тому Черкаська міська рада безпідставно зареєструвала право комунальної власності на вказані приміщення.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.06.2021 року по справі № 925/108/21 позов задоволено частково. Визнано недійсними рішення Черкаської міської ради №2-5940 від 08.07.2020 "Про визначення балансоутримувачем нежитлових приміщень департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради" в частині (пункт 17) внесення доповнення до переліку об'єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління (додаток №1 рішення Черкаської міської ради №3-531 від 26.06.2003) у розділ 16 "Нежитлові вбудовано-прибудовані приміщення" та включення об'єкту пункт 214 "Нежитлові приміщення по вул. Кобзарській, 103". Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 54870344 від 30.10.2020, яке прийняте на підставі рішення Черкаської міської ради №2-5940 від 08.07.2020 та рішення Черкаської міської ради №3-531 від 26.06.2003 (запис №38935784 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право комунальної власності Черкаської міської ради. Стягнуто з Черкаської міської ради на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "555" 4 540,00 грн судового збору та 3 333,33 грн витрат на надання правничої допомоги. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Черкаська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2021 року по справі № 925/108/21 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "555". Також, Черкаська міська рада просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021 р. апеляційну скаргу Черкаської міської ради передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), Зубець Л.П., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2021 року задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2021 року по справі № 925/108/21 та поновлено Черкаській міській раді зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Черкаської міської ради та призначено справу до розгляду на 22.09.2021 р. Зупинено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2021 року по справі № 925/108/21. Витребувано з Господарського суду Черкаської області справу №925/108/21.
14.09.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу,в якому останній зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чнного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2021 року по справі № 925/108/21 без змін.
17.09.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції. У зазначеному клопотанні вказано найменування та місцезнаходження найближчого суду, до якого можуть прибути уповноважені представники (Черкаський окружний адміністративний суд, 18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 117).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 року клопотання представника Черкаської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Судове засідання 22.09.2021 р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не відбулось з технічних причин.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 року розгляд апеляційної скарги Черкаської міської ради відкладено на 13.10.2021 року.
13.10.2021 р. судове засідання не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Мартюк А.І. у відпустці.
18.10.2021р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшл матеріали справи № 925/108/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 призначено справу № 910/8124/21 за апеляційною скаргою Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2021 року по справі № 925/108/21, у зв'язку з перебуванням судді Мартюк А.І. на лікарняному з 18.10.2021 по 29.10.2021р.
Представник відповідача у поясненнях наданих у судовому засіданні, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2021 року по справі № 925/108/21 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
15.11.2021р. представники позивача третьої особи у судове засідання не з'явились. Причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача третьої особи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Рішенням Черкаської міської ради №3-531 від 26.06.2003 «Про перелік об'єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління» було затверджено Перелік об'єктів права міської комунальної власності із зазначенням їх місцезнаходження, а також перелік житлового фонду із вбудовано-прибудованими приміщеннями (серед яких зазначено і житловий будинок по Вербовецького (нині-Кобзарська), 103, загальною площею 128,2 кв. м.
Рішенням Установчих (загальних) зборів співвласників двох багатоквартирних будинків, які знаходяться в місті Черкаси по вул. Гоголя, 555 та по Кобзарській, 103, яке оформлене протоколом №1 від 05.04.2020 було прийнято рішення про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «555». Цим же рішенням загальних зборів співвласників був затверджений Статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «555». 29.04.2020 вказане об'єднання було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Метою створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «555» є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом (пункт 1 Розділу ІІ Статуту).
Об'єднання набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, який встановлений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (пункт 3 Розділу І Статуту).
Завданнями та предметом діяльності об'єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном, здійснення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (пункт 3 Розділу ІІІ Статуту).
Майно об'єднання утворюється з неподільного та загального майна. Неподільне майно це неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання, що забезпечують належне функціонування житлового будинку. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню. Загальне майно це частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, які визначені цим статутом (комірчини, гаражі, у тому числі підземні, майстерні тощо) (пункт 3 Розділу ІV Статуту).
Рішенням Черкаської міської ради №2-5940 від 08.07.2020 «Про визначення балансоутримувачем нежитлових приміщень департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради», Департамент визначено балансоутримувачем майна територіальної громади міста Черкаси щодо деяких нежитлових приміщень, які знаходяться, у тому числі, і у житлових будинках міста. Зокрема, у пункті 17 вказаного рішення вказано про внесення доповнення до переліку об'єктів міської комунальної власності (додаток №1 рішення Черкаської міської ради №3-531 від 26.06.2003 у Розділі 16 «Нежитлові вбудовано-прибудовані приміщення включено пункт 214 «нежитлові приміщення по вул. Кобзарській, 103».
На підставі рішень Черкаської міської ради №3-53126 від 26.06.2003 та №2-5940 від 08.07.2020, державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Криловою Оксаною Миколаївною 26.10.2020 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 54870344 та внесено запис №38935784 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про право комунальної власності Черкаської міської ради (ЄДРПОУ 25212542) на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2208205871101), як на складову частину житлового будинку (приміщення підвалу), А-2 загальною площею 93,2 кв.м.
Судом встановлено, що Літвінова Наталія Дмитріївна, є власником квартири АДРЕСА_1 з 2004 року, яка набула її у власність шляхом приватизації, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У зв'язку з незадовільним технічним станом будинку 103 по вул. Вербовецького (нині - Кобзарська) Літвінова Наталія Дмитріївна протягом тривалого строку (більше 10 років), регулярно зверталася до балансоутримувача цього житлового будинку (ремонтно-експлуатаційної організації комунального підприємства), Черкаської міської ради та до її департаментів з метою усунення наслідків аварійних ситуацій комунікацій та внутрішньо будинкових мереж, які були спричинені неналежним технічним станом цього будинку.
За доводами останньої з метою приведення у належний стан та проведення ремонту цокольного приміщення будинку, у якому проходять комунікації будинку, ОСОБА_1 звернулась з заявою про отримання у оренду приміщення цокольного (підвального) приміщення будинку АДРЕСА_1 .
За замовленням Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради Комунальним підприємством «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» 27.10.2017 було виготовлено технічний паспорт, у якому зазначено, що площа приміщень житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями літера А-2 вулиця Кобзарська становить 93,2 кв. м, з яких основна 47,1 кв. м та 46,1 кв.м допоміжна. Рік побудови до 1917, відсоток зносу 65%.
01.12.2017 між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Літвіновою Наталією Дмитріївною (орендар) було укладено договір оренди об'єкта нерухомості №2044.
За умовами договору орендодавець зобов'язався передати орендареві у строкове платне користування нежитлове приміщення, що належить до міської комунальної власності на підставі рішення Черкаської міської ради №3-531 від 26.06.2003 «Про перелік об'єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління, а саме: нежитлові приміщення цокольного поверху в житловому будинку (Літ. А-2) з №1 до №3, з №6 до №11; адреса (місцезнаходження): м. Черкаси, вул. Кобзарська, 103; загальна площа - 80,00 кв.м; вартість об'єкта - 94 900,00 грн станом на 17.11.2017. Об'єкт передається орендарю під офіс. Договір оренди укладено на термін з 01.12.2017 до 31.10.2020.
23.09.2020 керівник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «555» Літвінова Наталія Дмитрівна звернулась з листом до Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради та повідомила про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул. Кобзарська, 103 та про припинення права передачі в оренду за договором оренди нерухомості №2044 від 01.10.2017, у зв'язку з тим, що орендоване приміщення є підвалом та спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку по вул. Кобзарська, 103 у м. Черкаси. Вказане звернення залишене без задоволення.
Згідно з приписами частини 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території, відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Судом встановлено, що мешканці будинку по Вербовецького (нині - Кобзарська) 103 у місті Черкаси, набули у власність шляхом приватизації квартири, які знаходяться у цьому будинку.
Співвласниками цього багатоквартирного будинку було утворене Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «555».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що співвласники багатоквартирного будинку це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Згідно з частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
За змістом статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» під допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку розуміють приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення), в той час як нежитлове приміщення це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна.
Рішенням Черкаської міської ради №2-5940 від 08.07.2020 нежитлові приміщення житлового будинку по вул. Кобзарській, 103 включені до переліку об'єктів права міської комунальної власності. На підставі цього рішення проведена державна реєстрація прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про право комунальної власності Черкаської міської ради на нежитлове приміщення по вулиці Кобзарській, 103 у місті Черкаси, як на складову частину житлового будинку (приміщення підвалу), А-2 загальною площею 93,2 кв.м.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно зі статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до пункту 10 Розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.
Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.
Отже, для вирішення цього спору ключовим є визначення правового статусу нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку номер 103 по вулиці Кобзарській у місті Черкаси, а саме встановлення того, чи належить спірне приміщення до числа допоміжних чи є нежитловим приміщенням у структурі житлового будинку.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у постанові від 18.05.2021 у справі №918/917/19 зазначив, що відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», офіційне тлумачення положень якого наведено у Рішенні Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 02.03.2004 (зі змінами), власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території, відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно та окремо приватизації не підлягають. У зазначеному Рішенні Конституційного Суду України визначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.
Допоміжні приміщення згідно з пунктом 2 статті 10 зазначеного Закону стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень. Відтак відповідне рішення Ради, яке посвідчує право власності на спірне приміщення, не змінює його правового статусу за умови встановлення у справі належності спірних приміщень до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, а отже, позивачу не потрібно доводити право власності на ці приміщення, оскільки за наявності у них статусу допоміжних приміщень, вони перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 15.05.2019 у справі №906/1169/17, від 22.11.2018 у справі №904/1040/18, від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17
Суд критично оцінює надані відповідачем докази на підтвердження того, що спірні приміщення цокольного поверху належать до комунальної власності та те, що ці приміщення є нежитловими, а не допоміжними. Зокрема, укладення договору оренди спірного майна не може бути належним доказом на підтвердження наведених відповідачем доводів, оскільки передавати в оренду майно має тільки законний власник або особа, якій належать майнові права на це майно.
Як вбачається зі змісту наведеного договору оренди, підставою для розпорядження спірним нерухомим майном відповідач вказує рішення Черкаської міської ради №3-531 від 26.06.2003 «Про перелік об'єктів права міської комунальної власності», у якому відсутній такий об'єкт комунальної власності, як нежитлове приміщення у житловому будинку.
Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (який був чинним на час укладення договору оренди) об'єктами оренди можуть бути: цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць); грошові кошти та цінні папери; нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств; майно, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації); нерухоме майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, може бути передано в оренду без права викупу орендарем та передачі в суборенду.
Водночас, на час укладення договору оренди відповідач не був власником спірного майна, (наявність технічного паспорту на об'єкт не свідчить про таке право) оскільки права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 Цивільного кодексу України).
Посилання відповідача, що наявність технічного паспорту додатково вказує на те, що спірне приміщення є саме нежитловим приміщенням не пов'язаним з експлуатацією будинку, не примаються судом, оскільки згідно з довідками Комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» вказані приміщення є приміщеннями підвалу та не містять будь-яких доказів, що вказані приміщення є окремими нежитловими приміщеннями не пов'язаними з мережами цього будинку.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження своїх доводів щодо належності спірного приміщення до допоміжних та таких, що призначені для забезпечення експлуатації будинку приміщення цокольного поверху багатоквартирного будинку номер 103 по вулиці Кобзарській у місті Черкаси, позивачем надано висновок експертного будівельно-технічного дослідження №53/20/буд, яке виконане судовим експертом Гнаток В.Г. (свідоцтво №950 від 22.12.2005, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України)
Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження №53/20/буд, який є належним доказом відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодксу Україн, судом встановлено, що спірне приміщення є цокольним приміщенням житлового будинку, яке знаходиться не під усією плямою забудови житлового будинку, а займає приблизно 2/3 площі забудови. У цокольному поверсі знаходяться приміщення: коридорів №1, №2, №3 та №8, комори №6, туалету №9, електрощитової №4, бойлерна приміщення №5, а також приміщення №7, №10 та №11. Гідроізоляція фундаменту житлового будинку відсутня, в наявності глиняна підлога, на яку покладені плити ДСП. Приміщення цокольного поверху мають один вхід з двору, через приміщення коридорів №1, №2 та №3, інший вхід відсутній. Під стелею приміщень, №8, №9 та №10 проходять трубопровід каналізації та трубопровід водопостачання, які проходять також через приміщення №11 через вхідний трубопровід каналізації до зовнішньої каналізаційної камери. У приміщеннях №5, №6, №8, №9 знаходяться мережі теплопостачання, водопостачання та каналізація житлового будинку. У приміщенні електрощитової знаходиться вхід до системи електропостачання і електрична розводка на житлові квартири. За висновком експерта приміщення цокольного поверху багатоквартирного будинку номер 103 по вул. Кобзарській у м. Черкаси є допоміжними приміщеннями цього будинку, що призначені для забезпечення експлуатації будинку та обслуговування його мешканців.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне приміщення, яке розміщене в цокольному поверсі будинку 103 по вул. Кобзарській у м. Черкаси загальною площею 93,2 кв.м, є допоміжним приміщенням багатоквартирного житлового будинку, призначенням якого є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням.
У рішенні Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 2 березня 2004 року зазначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні тощо) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього, тощо.
Право власності на приміщення цокольного поверху будинку 103 по вул. Кобзарській у м. Черкаси належать усім співвласникам цього будинку у силу закону і підтвердження права власності на ці приміщення та не потребують здійснення додаткових дій, у тому числі і визнавати це право у судовому порядку.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
У частині 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.
Згідно з положеннями частини другої статті 318 Цивільного кодексу України, усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
Одним з основоположних прав людини є право власності.
Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що під час включення пункту 17 у рішення №2-5940 від 08.07.2020, відповідач не дотримався зазначених гарантій та порушив права співвласників багатоквартирного будинку, таким чином судом правомірно частково визнано недійсним рішення Черкаської міської ради №2-5940 від 08.07.2020 «Про визначення балансоутримувачем нежитлових приміщень департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради» в частині пункту 17 (додаток №1 рішення Черкаської міської ради №3-531 від 26.06.2003 у розділі 16 «Нежитлові вбудовано-прибудовані приміщення») та включення об'єкту пункт 214 «Нежитлові приміщення по вул. Кобзарській, 103», оскільки у відповідача не було підстав для віднесення зазначеного спірного приміщення до числа об'єктів нерухомого майна, що є комунальною власністю Черкаської міської ради та, як наслідок, для прийняття спірного рішення в оскаржуваній частині.
Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Оскільки судом встановлено, що співвласники багатоквартирного будинку по вул. Кобзарській, 103 у місті Черкаси є власниками цокольного приміщення у цьому будинку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 54870344 від 30.10.2020, яке прийняте на підставі рішення Черкаської міської ради №2-5940 від 08.07.2020 та рішення Черкаської міської ради №3-531 від 26.06.2003 (запис №38935784 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право комунальної власності Черкаської міської ради.
Щодо вимоги позивача про визнання права спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку по вул. Кобзарській, 103 у місті Черкаси на приміщення цокольного поверху багатоквартирного будинку по вул. Кобзарській, 103 у місті Черкаси загальною площею 93,2 кв.м як на допоміжні та такі, що призначені для забезпечення експлуатації приміщення цього будинку, суд зазначає наступне.
З огляду на положення Законів України «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Рішення Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 02.03.2004, право спільної сумісної власності співвласників на допоміжні приміщення будинку належать співвласникам у силу Закону і не потребують визнання їх судом. При наявності наведених вище обставин відсутня підстава оформлення та/чи видача окремого правовстановлюючого документа, який би визначав частку співвласника багатоквартирного будинку у майні спільної сумісної власності будинку, у тому числі і на допоміжні приміщення, таким чином в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у ч.1 ст. 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Обов'язок доказування тих або інших обставин справи визначається предметом спору.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.
Суд апеляційної інстанції, серед іншого, враховує, що у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом з порушенням норм процесуального та матеріального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Черкаську міську раду.
Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України
1. Апеляційну скаргу Черкаської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2021 р. у справі № 925/108/21 - без змін.
2. Поновити дію рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2021 р. у справі № 925/108/21.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Черкаську міську раду.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 29.11.2021р., в зв'язку з виходом судді Алданової С.О. з відпустки.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді С.О. Алданова
Л.П. Зубець