вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" листопада 2021 р. Справа№ 910/4775/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання: Поливач В.Д.
за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2021, повний текст складено на підписано 09.08.2021
у справі № 910/4775/21 (суддя Привалов А.І.)
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "СІПІДЖІ АССЕТС МЕНЕДЖМЕНТ", що діє від свого імені, за рахунок та в інтересах закритого недиверсифікованого пайового венчурного інвестиційного фонду "АКТИВ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги"
про стягнення 5 085 723,45 грн,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "СІПІДЖІ АССЕТС МЕНЕДЖМЕНТ", що діє від свого імені, за рахунок та в інтересах закритого недиверсифікованого пайового венчурного інвестиційного фонду "АКТИВ"
про розірвання договору,
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "СІПІДЖІ АССЕТС МЕНЕДЖМЕНТ", що діє від свого імені, за рахунок та в інтересах закритого недиверсифікованого пайового ВІФ "АКТИВ" (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" (надалі - відповіач) про стягнення 5 085 723,45 грн.
Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором купівлі-продажу частки в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмедіа Груп» від 21.02.2019, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 5 085 723,45 грн.
26.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" звернулося до Господарського суду міста Києва у межах справи № 910/4775/21 з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "СІПІДЖІ АССЕТС МЕНЕДЖМЕНТ", що діє від свого імені, за рахунок та в інтересах закритого недиверсифікованого пайового ВІФ "АКТИВ" про розірвання договору.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 у справі № 910/4775/21 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "СІПІДЖІ АССЕТС МЕНЕДЖМЕНТ", що діє від свого імені, за рахунок та в інтересах закритого недиверсифікованого пайового венчурного інвестиційного фонду "АКТИВ" заборгованість у сумі 5 085 723 грн 45 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 76 285 грн 85 коп. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Задовольянючи первісний позову суд виходив з доведеності обґрунтованості позовних вимог; вимоги за зустрічним позовом визнав необгрунтованими та безпідставними.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 у справі №910/4775/21 в частині зустрічного позову та прийняти нове судове рішення яким вимоги зустрічного позову задовольнити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4775/21 та невідкладено надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №910/4775/21.
17.08.2021 судом апеляційної інстанції скеровано до суду першої інстанції запит про направлення матеріалів справи та копію ухвали суду від 16.08.2021.
08.09.2021 матеріали справи №910/4775/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4184/21 від 09.09.2021, у зв'язку з перебуванням судді Зубець Л.П., яка входить до складу колегії суддів, на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/4775/21.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 09.09.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Сулім В.В., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 у справі №910/4775/21. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 21.10.2021 о 13:45 год. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 13.10.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв,клопотань, пояснень, заперечень в письмовій формі до 13.10.2021. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов'язковою.
У ході розгляду справи судом оголошувалась перерва, 21.10.2021 до 10.11.2021, 10.11.2021 до 15.11.2021.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "СІПІДЖІ АССЕТС МЕНЕДЖМЕНТ" у відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційну скаргу відхилити, та оскаржене судове рішення залишити без змін, як правильне та обґрунтоване.
Явка представників сторін.
В судове засідання від 15.11.2021 з'явилися представники позивача та відповідача.
Розгляд клопотань.
У судовому засіданні від 15.11.2021 представник скаржника заявив усне клопотання, у якому просив суд апеляційної інстанції оголосити в судовому засіданні переву для підготовки пояснень у справі.
Колегія суддів, протокольною ухвалою від 15.11.2021 дійшла висновку відмовити у задоволення цього клопотання. Суд виходив з того, що скаржником не наведено обґрунтованих та поважних причин для оголошення переви у судовому засіданні. Крім того, суд враховує, що у розяглід цієї справи неодноразово оголошувалась перерва і в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2021 серед іншого було встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень, заперечень в письмовій формі до 13.10.2021, відтак у скаржника було достатньо часу для надання пояснень у справі.
Крім того, 08.10.2021 через відділ докментального забезпечення суду від скаржника надійшло клопотання, у якому останній просив на підставі ч.4 ст. 269 ГПК України вийти за межі доводів та вимог апеляційної та змінити рішення рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 у справі №910/4775/21 та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні первісного позову у повному обсязі, а зустрічний позов - задовольнити.
Колегія суддів дійшла висновку відмовити у задоволенні цього клопотання, підстав для його задоволення суд не вбачає.
15.11.2021 через відділ докментального забезпечення суду від скаржника надійшли письмові пояснення, у яких останній заявив клопотання та просив на підставі ч.4 ст. 269 ГПК України вийти за межі доводів та вимог апеляційної та змінити рішення рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 у справі №910/4775/21 та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні первісного позову у повному обсязі, а зустрічний позов - задовольнити.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2021 було встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень, заперечень в письмовій формі до 13.10.2021. Скаржник подав письмові пояснення,у яких викладено відповідне клопотання - 15.11.2021, тобто з пропуском строку, встановленого судом. При цьому з клопотанням про поновлення строку для подання пояснень (клопотання) товариство не звертається.
Згідно зі статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Оскільки пояснення подані скаржником з порушенням строку, визначеного ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2021, то відповідно до положень статті 118, суд залишає пояснення у яких заявлено відповідне клопотання без розгляду.
Межі та строк розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього представника позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення у даній справі залишити без змін, виходячи з такого.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
21.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «СІПІДЖІ ACCETC МЕНЕДЖМЕНТ» (далі - Продавець або позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАСА НАРОДНОЇ ДОПОМОГИ" (далі - Покупець або відповідач) укладено Договір купівлі-продажу частки в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмедіа Груп».
Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець передає у власність Покупця належну йому на праві власності частку у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕДІА ГРУП» у розмірі, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Покупець приймає та зобов'язується оплатити цю частку на умовах, визначених цим Договором.
У п. 1.2. Договору зазначено відомості про Товариство та частку Учасника, а саме: організаційно-правова форма: Товариство з обмеженою відповідальністю; повне найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕДІА ГРУП»; ідентифікаційний код юридичної особи: 35534341; місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, будинок 6/8; дата проведення державної реєстрації: 06 листопада 2007 року; Статутний капітал: 28 450 000 (двадцять вісім мільйонів чотириста п'ятдесят тисяч гривень 00 коп., та сформований в повному обсязі; частка Продавця у Статутному капіталі Товариства: 100% (сто відсотків), що дорівнює 28 450 000 (двадцять вісім мільйонів чотириста п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп.; частка Продавця у Статутному капіталі Товариства, що підлягає продажу: 100% (сто) Статутного капіталу Товариства, що дорівнює 28 450 000 (двадцять вісім мільйонів чотириста п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.; за домовленістю Сторін продаж частки у розмірі 100% (сто) Статутного капіталу Товариства здійснюється за ціною 28 450 000 (двадцять вісім мільйонів чотириста п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.
Згідно п. 3.1. Договору, сторони домовились про те, що продаж частки, що відчужується за цим договором, здійснюється за ціною 28 450 000 (двадцять вісім мільйонів чотириста п'ятдесят тисяч ) гривень 00 коп.
Відповідно до п. 3.2. Договору оплата вартості частки здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Покупця на рахунок Продавця у строк до 31 липня 2019 року.
Перехід права власності на частку у Товаристві від Продавця до Покупця відбувається з моменту повного розрахунку сторонами Договору (п. 2.1. Договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами взятих на себе цим Договором зобов'язань (п. 8.1. Договору).
21.02.2019 сторонами підписано Акт приймання-передачі, відповідно до якого Продавець передав, а Покупець прийняв частку в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕДІА ГРУП», що становить 100% Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕДІА ГРУП», що в грошовому виразі становить 28 450 000 грн.
Відповідач на виконання умов Договору частково сплатив на користь позивача 23 364 276,55 грн вартості частки.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 29/01-21-05 від 29.01.2021 про сплату боргу в сумі 5 085 723,45 грн.
У відповідь на вказану претензію відповідач листом №36-01/21 від 15.02.2021 зазначив, що ним було здійснено розрахунок за договором в розмірі 23 364 276,55 грн. При цьому, Продавцем не було передано покупцю оригінали правовстановлюючих документів ТОВ «ТРАНСМЕДІА ГРУП», жодного документу стосовно господарської діяльності та податкової звітності ТОВ «ТРАНСМЕДІА ГРУП», не було передано печатку ТОВ «ТРАНСМЕДІА ГРУП», про що керівництво та уповноважені особи Товариства неодноразово наголошувало керівництву ТОВ «КУА «СІПІДЖІ ACCETC МЕНЕДЖМЕНТ». Тобто, фактично ТОВ «КУА «СІПІДЖІ ACCETC МЕНЕДЖМЕНТ» не в повному об'ємі було передано Товариству право власності на частку у ТОВ «ТРАНСМЕДІА ГРУП».
У зв'язку із зазначеними обставинами, за попередньою домовленістю, остаточний розрахунок мав бути здійснений відповідачем лише після передачі повного комплекту документів стосовно ТОВ «ТРАНСМЕДІА ГРУП», корпоративні права на яке придбані відповідачем за договором.
З огляду на викладене, відповідач повідомив, що відмовляється від договору, готовий здійснити повернення частки у Статутному капіталі ТОВ «ТРАНСМЕДІА ГРУП» та вимагає повернення сплачених за Договором коштів.
У відповідь на вказаний лист, позивач листом №08/03-21-01 від 08.03.2021 повідомив відповідача, про те, що договір купівлі-продажу не містить жодного обов'язку передачі будь-яких документів або печатки, а тому порушення з боку Продавця відсутні. Договір купівлі-продажу частки укладено 21.02.2019, в цей же день укладено акт приймання-передачі частки, за яким частка була передана в повному обсязі ТОВ «Каса народної допомоги». Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 25.02.2019 внесено зміни до реєстру та змінено інформацію про засновника товариства. 01.04.2019 відбулась зміна директора ТОВ «Трансмедіа Груп». Зазначеними обставинами підтверджується, що після передання частки Продавцем, Покупець не тільки мав змогу, а й вчиняв дії по керівництву підприємством.
Позивач зазначив, що станом дату звернення до суду з даним позовом відповідач свого обов'язку щодо сплати боргу за Договором купівлі-продажу частки в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмедіа Груп" від 21.02.2019 в розмірі 5 085 723,45 грн не здійснив.
Викладене стало підставою для звернення до суду з первісним позовом у даній справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" 5 085 723,45 грн.
Відповідач, в свою чергу, проти первісного позову заперечує, зазначаючи наступне.
Сподіваючись на економічний ефект від укладення Договору, ТОВ «КНД» було здійснено розрахунок за Договором в розмірі 23 364 276,55 грн та проведено зміну учасника та керівника Товариства із відповідною державною реєстрацією цих змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як то передбачено чинним законодавством.
Відповідач стверджує, що після проведення реєстраційних дій позивач почав уникати виконання попередніх усних та істотних домовленостей, яких було досягнуто сторонами під час укладення договору.
Зокрема, позивачем не було передано ТОВ «КНД», як покупцю, оригінали правовстановлюючих документів ТОВ «ТРАНСМЕДІА ГРУП», жодного документу стосовно господарської діяльності та податкової звітності ТОВ «ТРАНСМЕДІА ГРУП», не було передано печатку ТОВ «ТРАНСМЕДІА ГРУП» та будь-якої інформації стосовно стану банківських рахунків Товариства та доступу до них.
Також, відповідач зазначив, що за попередньою домовленістю позивача та відповідача остаточний розрахунок мав бути здійснений ТОВ «КНД» лише після передачі повного комплекту документів стосовно ТОВ «ТРАНСМЕДІА ГРУП», корпоративні права на яке придбані ТОВ «КНД» за Договором та виконання інших домовленостей. Тому сторонами і був передбачений пункт 7.2. Договору.
У подальшому, враховуючи невиконання домовленостей Продавцем, ТОВ «КНД» повністю втратило комерційний інтерес до ТОВ «ТРАНСМЕДІА ГРУП».
В обґрунтування обов'язку позивача передати документи стосовно ТОВ «ТРАНСМЕДІА ГРУП» відповідач посилається на те, що Договором та законом не передбачено положення, що у випадку придбання частки у розмірі 100% статутного капіталу не повинні передаватись установчі документи, документи про господарську діяльність товариства і печатка. Вимога щодо передачі всіх документів про господарську діяльність під час придбання підприємства, на переконання відповідача, є звичаєм ділового обороту і базується на принципі розумності.
У зв'язку із не передачею документації по ТОВ «ТРАНСМЕДІА ГРУП», як ТОВ «КНД», так і новопризначений директор ТОВ «ТРАНСМЕДІА ГРУП» були обмежені в управлінні ТОВ «ТРАНСМЕДІА ГРУП», що призвело до відсутності будь-яких фінансових результатів від діяльності цього Товариства, на які очікувало ТОВ «КНД» як новий учасник.
У листах-відповідях ТОВ «КНД» на адресу позивача зазначено, що повний розрахунок за договором здійснено не було, тобто пункт 3.1 Договору щодо сплати повної ціни Договору Товариством виконано не було. У зв'язку із цим, ТОВ «КНД» також акцентовано увагу позивача на п. 1.2. Договору, яким передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов п. 3.1 цього Договору, сторони зобов'язуються укласти договір (угоду) про розірвання цього Договору.
З огляду на викладене, на підставі п.7.2 Договору, ТОВ «КНД» звернулось до позивача із вимогою про розірвання Договору, укладення відповідної угоди про розірвання Договору та надано для підписання проект Угоди від 29.03.2021 про розірвання договору купівлі-продажу частки в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕДІА ГРУП» від 21.02.2019 у двох примірниках.
Листом № 13/04-2101 від 13.04.2021 позивач відмовився від підписання угоди про розірвання договору та повідомив про необхідність сплати коштів.
Відповідач вважає, що умовами п. 7.2 Договору передбачений механізм врегулювання питання неповного розрахунку ТОВ «КНД» перед позивачем, а тому останнім обрано неналежний спосіб захисту своїх прав та порушено умови укладеного Договору.
З огляду на викладені обставини, у зв'язку із не підписанням ЗНП ВІФ «Актив» Угоди від 29.03.2021 про розірвання договору купівлі-продажу частки в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕДІА ГРУП» від 21.02.2019, ТОВ «КНД» звернулось до суду із зустрічним позовом про розірвання договору купівлі-продажу частки в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмедіа Груп" від 21.02.2019.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Щодо первісного позову.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 2 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав, а відповідач прийняв частку в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕДІА ГРУП», що становить 100% Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕДІА ГРУП», що в грошовому виразі становить 28 450 000 грн.
Вказана обставина підтверджується підписаним представниками сторін та скріпленим печатками підприємств Актом приймання-передачі від 21.02.2019.
Крім того, про отримання відповідачем частки у Статутному капіталі ТОВ «ТРАНСМЕДІА ГРУП» свідчить і факт здійснення ТОВ «КНД» зміни учасника та керівника ТОВ «ТРАНСМЕДІА ГРУП» із відповідною державною реєстрацією цих змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п. 3.2. Договору сторони погодили, що оплата вартості частки здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Покупця на рахунок Продавця у строк до 31 липня 2019 року.
Отже, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару є таким, що настав.
При цьому, слід звернути увагу, що Договором обов'язок з оплати відповідачем 28 450 000 грн вартості частки у Статутному капіталі жодним чином не ставиться у залежність від настання будь-яких обставин, та ним чітко визначений строк та порядок оплати, а саме у п. 3.2. Договору - до 31 липня 2019 року.
В контексті зазначеного суд також зауважує, що ненадання позивачем відповідачу документів щодо ТОВ «Трансмедіа Груп» не звільняє останнього від обов'язку оплати 28 450 000 грн вартості отриманої частки у Статутному капіталі у строк до 31 липня 2019 року, не змінює строк виконання такого обов'язку.
Разом з тим, усні домовленості сторін, на які посилається відповідач, не мають юридичної сили у правовому полі, а договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу статті 629 Цивільного кодексу України.
Зважаючи на викладене, заперечення відповідача проти задоволення первісного позову є неспроможними та такими, що не заслуговують на увагу.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як свідчать матеріали справи, відповідач всупереч договору своє зобов'язання зі своєчасної оплати частки в Статутному капіталі не виконав, здійснивши часткову оплату в сумі 23 364 276,55 грн. У зв'язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість з оплати частки в Статутному капіталі у розмірі 5 085 723,45 грн.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що строк оплати вартості частки в Статутному капіталі за Договором настав, а доказів оплати станом на день розгляду справи відповідачем не надано, первісні позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в розмірі 5 085 723,45 грн.
Відповідач за первісним позовом зазначених висновків суду не спростував, належних та допустимих доказів в розумінні статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України не подав.
Відтак, факт порушення відповідачем зобов'язань за Договором купівлі-продажу частки в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмедіа Груп" від 21.02.2019 щодо оплати частки належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Тому висновок суду першої інстанції про задоволення первісних позовних вимог є обґрунтованим та законним.
Щодо зустрічного позову.
Як було зазначено, Товариство з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" звернулося із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "СІПІДЖІ АССЕТС МЕНЕДЖМЕНТ", що діє від свого імені, за рахунок та в інтересах закритого недиверсифікованого пайового ВІФ "АКТИВ" про розірвання договору.
Надаючи правову оцінку зустрічному позову суд зауважєу, що згідно з ч. 2 ст. 652 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином, діючим законодавством передбачено, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути доведений належними та допустимими доказами факт порушення стороною умов договору, зокрема, і не виконання своїх зобов'язань за договором.
При цьому, при вирішенні відповідного спору суди мають оцінити істотність такого порушення, тобто дослідити його наслідки та визначити чи була у даному випадку заподіяна шкода, яка позбавляє іншу сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Отже, обов'язок суду під час ухвалення рішення - вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
При розгляді такої справи, позивач, розраховуючи на задоволення позовних вимог, повинен довести: наявність шкоди, завданої йому відповідачем порушенням умов договору; чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати; на скільки він позбавився того, на що він розраховував, з огляду на термін, на який укладався договір, враховуючи і заборгованість, яку допустив відповідач у певний проміжок часу.
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу частки в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмедіа Груп" від 21.02.2019, відповідач стверджує, що позивачем допущено порушення вказаного Договору, яке полягає у ненаданні йому документації щодо ТОВ «ТРАНСМЕДІА ГРУП». Відповідач погоджується з тим, що спірним договором такого обв'язку позивача не встановлено, проте вважає, що він зобов'язаний був передати йому документацію щодо ТОВ «ТРАНСМЕДІА ГРУП» в силу 662 ЦК України.
Зазанчені аргументи позивача за зустрічним позовом не знайшли свого підтвердження, їх правомірнов відхилено судом першої інстанції, оскільки зі змісту спірного Договору вбачається відсутність жодної вимоги щодо передачі будь-яких документів відносно ТОВ «Трансмедіа Груп», що свідчить про відсутність порушення договірних зобов'язань з боку позивача.
Крім того, як встановлено судом вище, позивач належним чином і в повному обсязі виконав взяті на себе договірні зобов'язання.
Посилання ТОВ "КНД" на ст. 662 ЦК України, яка передбачає, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу на думку суду є ґрунтованими. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Проте, суд зазначає, що згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 666 Цивільного кодексу України встановлює, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Таким чином, враховуючи відсутність в договорі купівлі-продажу обов'язку та строку передачі документів, відповідач повинен був звернутись письмово до ТОВ "КУА "СIПIДЖІ ACCETC МЕНЕДЖМЕНТ" та встановити строк для передачі таких документів.
З матеріалів справи вбачається, що про зазначене ТОВ «КУА «СІПІДЖІ ACCETC МЕНЕДЖМЕНТ» повідомило ТОВ «Каса народної допомоги» листом від 13.04.2021 No13/04-21-1.
Суд встановив, що ТОВ "КНД" не зверталось з проханням передати відповідні документи. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції заважив, що в судових засіданнях та в письмових пояснення, наявних в матеріалах справи, позивач також підтверджував свій намір та бажання передати ТОВ "КНДР документи, що стосується ТОВ «Трансмедіа Груп», у випадку отримання відповідного письмового звернення.
Викладене свідчить про відсутність з боку позивача порушень прав відповідача та умов спірного Договору в частині ненадання документів щодо ТОВ «Трансмедіа Груп».
Також, як вбачається доданих до справи доказів та підстав заявленого зустрічного позову, відповідач жодним чином не посилається на наявність шкоди, завданої йому позивачем порушенням умов договору, а також не зазначає наскільки він позбавився того, на що він розраховував.
Поміж тим, суд першої інстанції також правомірно звернув увагу на те, що позивач за зустрічним позовом, набувши частку у Статутному капіталі ТОВ «Трансмедіа Груп», не позбавлений був права звернутись безпосередньо до юридичної особи за отриманням необхідних документів.
Водночас, слід відмітити, що також існують правові механізми щодо виготовлення печатки, у разі її втрати, та отримання копій Статуту та інших документів фінансової звітності юридичної особи від державних органів влади.
З огляду на викладене, зустрічні позовні вимоги є необгрунтованими та недоведеними. Тому у їх задоволенні правомірно відмовлено судом.
Аргументи апеляційної скарги про порушення п. 7.2 договору, який передбачає, що у разі невиконання Покупцем умов п. 3.1. цього Договору, Сторони зобов'язуються укласти договір (угоди) про розірвання цього Договору, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та не спростовують вищезазначених висновків суду.
Процедура та строки визначені договором, зокрема пунктами 2.1, 2.2, 2.3, 3.2 передбачала, що перехід права власності на частку буде відбуватись лише після повної оплати вартості такої частки. В той же час, на випадок, якщо Покупець змінить свої наміри щодо придбання частки та не здійснить повну оплату вартості, сторони передбачили пункт п. 7.2. Договору, за яким зазначений Договір може бути розірваний, однак, при цьому 100% частки повинно бути у Продавця.
З цього приводу ґрунтовними є посилання позивача за первісним позовом про те, що 21.02.2019 сторони домовились та підписали акт приймання-передачі частки, зазначений факт повністю нівелює можливість застосування пункту 7.2. Договору в подальшому, оскільки продавець зі своєї сторони, по-перше достроково повністю виконав покладені на нього зобов'язання, а по-друге повністю втратив будь-який вплив на ТОВ «Трансмедіа Груп», а фактом підписання акту приймання-передачі ТОВ «КНД» виразило свою згоду на зазначену дію. Тобто, фактично шляхом підписання акту приймання-передачі, сторони змінили порядок виконання Договору та передачі предмета Договору, з чим обидві сторони погодились.
В той же час, обов'язок здійснити ТОВ «КНД» оплати за частку до 31.07.2019 є незмінним.
Також, необхідно зазначити, щодо посилань ТОВ «КНД» про одностороннє розірвання договору на підставі п. 7.2. Договору наступне.
Згідно ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Позивачем по справам щодо розірвання договору в односторонньому порядку є особа права якої порушені цим істотним порушенням. В даному випадку, порушення у вигляді неповної оплати придбаної частки по договору дупустив саме покупець. При цьому в іншій частині, а саме реального передання частки у власність покупця, реєстрації права власності договір виконано, що сторонами не заперечено. Покупець тривалий час використовував придбані корпоративні права у своїх цілях як власник цього майна без будь-яких обмежень права власності. Відтак, розривати договір на підставі п. 7.2 довгору в односторонньому порядку на користь сторони, яка вчинила порушення, суд не вбачає підстав. В той же час, позивачем по первісному позову обрано належний спосіб захисту порушених прав у вигляді стягнення боргу за продану частку.
Колегія суддів звертає увагу, що правова позиція апелянта не є послідовною і логічною з точки зору застосування норм процесуальнго закону на стадії апеляційного перегляду справи. Так, відповідно до апеляційної скарги апелянт просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову про розірвання договору. Натомість, апеляційна скарга не містить вимоги щодо скасування рішення про стягнення з нього не сплаченої ним заборгованості з оплати частки в Статутному капіталі у розмірі 5 085 723,45 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині ним не оскаржено.
08.10.2021 через відділ документального забезпечення суду від скаржника надійшло клопотання , у якому останній просив на підставі ч.4 ст. 269 ГПК України вийти за межі доводів та вимог апеляційної та змінити рішення рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 у справі №910/4775/21 та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні первісного позову у повному обсязі, а зустрічний позов - задовольнити.
Колегія суддів дійшла висновку відмовити у задоволенні цього клопотання за відсутності підстав. В даному випадку колегія суддів не вбачає порушень матеріального та процесуального права судом першої інстанції при розгляду цього судового спору.
Доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженого рішення скаржником не наведено.
Всім встановленим обставинам, які мають значення для правильного вирішення спору надана належна правова оцінка.
Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03 від 28.10.2010 Суд повторює, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Проаналізувавши текст оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про вмотивованість судового рішення, враховуючи, що доводи та аргументи сторін були почуті, судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується його рішення, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржника.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 у справі № 910/4775/21 залишити без змін
3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови суду складено та підписано - 29.11.2021, після виходу судді Суліма В.В. з відпустки.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
В.В. Сулім