23 листопада 2021 року
м.Суми
Справа №577/1303/21
Номер провадження 22-ц/816/1715/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
сторони справи:
позивач - керівник Конотопської окружної прокуратури, діючий в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України в Сумській області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - Конотопська міська рада,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу керівника Конотопської окружної прокуратури на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 жовтня 2021 року в складі судді Кравченка В.О., постановлену у м. Конотоп, повне судове рішення складено 7 жовтня 2021 року,
Керівник Конотопської окружної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України в Сумській області, звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків заподіяних навколишньому природному середовищу в розмірі 19001 грн.
Позов обґрунтований тим, що протиправними діями ОСОБА_1 , за які він був підданий адміністративному стягненню за ст. 153 КУпАП, навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду в розмірі 19001 грн, яка відповідно до ст. 1166 ЦК України та Законів України «Про охорону навколишнього середовища» та «Про рослинний світ» підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На обґрунтування необхідності представництва прокурор у поданому позові послався на те, що своєчасність і повнота наповнення бюджету має важливе значення для виконання соціальних програм держави, а невідшкодування відповідачем до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища, який утворюється у складі відповідного місцевого бюджету, шкоди, заподіяної внаслідок самовільної рубки деревини завдає шкоди державним інтересам. Державна екологічна інспекція у Сумській області, яка відповідно до ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» наділена правом подання позовів про відшкодування збитків і витрат, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, належним чином не здійснює захисту інтересів держави в частині відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою. Відповідний позов про стягнення з відповідача збитків до суду не заявлено, що свідчить про нездійснення суб'єктом владних повноважень захисту законних інтересів держави, що в силу ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 131-1 Конституції України є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред'явлення відповідного позову, ураховуючи, що інтереси держави на цей час залишаються незахищеними.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 жовтня 2021 року позовну заяву керівника Конотопської окружної прокуратури залишено без розгляду.
Своє рішення суд першої інстанції обґрунтовував тим, що позов прокурора не обґрунтовано та не надано доказів того, в чому полягає нездійснення або неналежним чином здійснення представництва в суді законних інтересів держави органом, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від імені і в інтересах якого пред'явлено позов, оскільки державний орган у цій справі не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом, надавши при цьому докази сплати судового збору чи докази в підтвердження неможливості вчинення вказаної дії.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Конотопська окружна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки звернення прокуратури до суду з позовом здійснено у відповідності до положень Конституції України , Закону України «Про прокуратуру» та ЦПК України, а Державною екологічною інспекції України в Сумській області не було здійснено самостійного реагування на звернення до суду з позовом.
Крім того, прокурор звертає увагу на те, що відсутність у екологічної інспекції коштів на сплату судового збору є об'єктивною причиною не звернення з позовом до суду, проте наявність цієї причини не повинна слугувати тому, щоб інтереси держави залишались
Відзивів на апеляційну скаргу відповідачем не направлено.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргі і просив задовольнити.
Від міського голови міста Конотоп надійшов лист про розгляд справи без участі представника міської ради.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Залишаючи позовну заяву керівника Конотопської окружної прокуратури без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не обґрунтовано необхідності представництва в суді законних інтересів держави, оскільки державний орган у цій справі не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом, надавши при цьому докази сплати судового збору чи докази в підтвердження неможливості вчинення вказаної дії.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Державної екологічної інспекції України у Сумській області №012028 від 09 січня 2020 року ОСОБА_1 визнаний винним за ст. 153 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу на суму 850 грн, за те, що він в кінці листопада - на початку грудня 2019 року (без оформлення спеціального дозволу-ордеру) зрубав 15 сироростущих дерев породи «верба» різного діаметру на території населеного пункту м. Конотоп, в результаті чого навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду в розмірі 19001 грн (а.с. 16-17).
22 березня 2021 року керівник Конотопської окружної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України в Сумській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків заподіяних навколишньому природному середовищу в розмірі 19001 грн, який добровільно не бажає відшкодувати завдану шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, оскільки уповноважений державною орган - Державна екологічна інспекція України у Сумській області до суду з позовом про стягнення таких збитків не зверталась і з фінансових можливостей не може оплатити судовий збір.
Перед зверненням керівника прокуратури до суду, останній на ім'я начальника Державна екологічна інспекція України у Сумській області було направлено листа з роз'ясненням актуальності питання відшкодування збитків, заподіяних неправомірними діями фізичних осіб і просив направити документи для встановлення виключних підстав для вжиття прокурором заходів представницького характеру.
У відповіді керівника Державна екологічна інспекція України у Сумській області на це звернення повідомляється, що кримінальне провадження закрито 21.11.2019р.
10.03.2020 року ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспекції про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, яка ще не розглянута. Збити державі і не відшкодовані. В цьому листі прокурора було проінформовано про відсутність коштів для сплати судового збору за подання позову до суду.
21.12.2020р. керівник окружної прокуратури виходячи з наявністю підстав для захисту інтересів держави знову просив повідомити про намір Державна екологічна інспекція України у Сумській області звернутися до суду. На що було отримано листа від керівника інспекції, де він просить вжити заходів представницького характеру в суді через брак коштів.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру».
Пунктом 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що на прокуратуру покладаються такі функції, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Частинами 3, 4, 5 ст. 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи зміст поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи могло відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).
Таким чином, «інтереси держави» охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави» може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт незвернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів великої кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
Враховуючи, що навколишнє природне середовища перебувається під охороною держави задля відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище.
У позовній заяві пред'явлення вказаного позову прокурором обґрунтовано тим, що з часу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (09 січня 2020 року) Державна екологічна інспекція України в Сумській області, яка підтримує позовну заяву, жодних заходів, спрямованих на відшкодування державі збитків завданих вирубкою ОСОБА_1 дерев без дозвільних документів, не вживала.
На підтвердження зазначених обставин прокурор надав до суду листування Державної екологічної інспекції України в Сумській області та Конотопської місцевої прокуратури, зі змісту якого вбачається, що у інспекції відсутні можливості для самостійного звернення до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 збитків, завданих навколишньому природному середовищу, через брак коштів для оплати судового збору, при цьому інспекція не заперечує проти звернення до суду прокуратури з таким позовом в інтересах держави (а.с. 21-31).
При цьому, колегія суддів враховує, що саме факт неналежного виконання державним органом своїх повноважень щодо відшкодування збитків завданих навколишньому середовищу, зокрема й з причин відсутності коштів для сплати судового збору, свідчить про те, що у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів суспільства та звернення до суду з таким позовом.
Отже, вбачається, що прокурором було виконано вимоги законодавства щодо обґрунтованості звернення до суду із вказаним позовом в інтересах держави й здійснено відповідне повідомлення екологічної інспекції, яка підтримала позовні вимоги.
Зважаючи на викладене, висновок суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, з огляду на відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави, є передчасним і таким, що не ґрунтується на матеріалах справи.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи, що апеляційна скарга Конотопської окружної прокуратури підлягає задоволенню, то питання відшкодування судових витрат, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу керівника Конотопської окружної прокуратури задовольнити.
Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 жовтня 2021 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 26 листопада 2021 року.
Судді: С.С. Ткачук
О.Ю. Кононенко
О.І. Собина