Справа №578/559/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/952/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях
22 листопада 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
засудженої - ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_7 на ухвалу Краснопільського районного суду Сумської області від 09.06.2021 року, якою задоволено подання Краснопільського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області та скасовано іспитовий строк, призначений вироком Краснопільського районного суду Сумської області від 16.07.2020 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і направлено її відбувати покарання за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України, у виді 2 років обмеження волі, -
До Краснопільського районного суду Сумської області звернувся начальник Краснопільського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Сумській обалсті з поданням про скасування ОСОБА_7 іспитового строку, призначеного вироком Краснопільського районного суду Сумської області від 16.07.2020 року та направлення її відбувати покарання за цим вироком за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України, у виді 2 років обмеження волі.
Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської обалсті від 09.06.2021 року вказане подання задоволено, оскільки встановлено, що засуджена ОСОБА_7 будучи ознайомленою з порядком та умовами відбування строку випробування, а також з покладеними на неї обов'язками і наслідками їх не виконання, 7 разів не прибула на реєстрацію до органу пробації, за що тримала попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення її його відбувати реально, а також 4 рази притягувалась до адміністративної відповідальності.
Не погодившись з таким рішенням суду засуджена ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу в якій просила ухвалу Краснопільського районного суду Сумської області від 09.06.2020 року сккасувати та постановити нову ухвалу, якою просила відмовити у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення її для вібування призначеного вироком суду покарання реально.
В обгрунтування своїх вимог засуджена вказувала, що рішення суду незаконне і необгрунтоване, судовий розгляд проведено не повно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність та істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону. Наголошувала, що в суді вона не заперечувала того, що дійсно до органу пробації не з'являлась на відмітки, однак це було з поважних причин, зокрема через те, що в цей період часу Сумська область в тому числі і Краснопільський район де вона проживає, перебувала у червоному рівні епідеміологічної небезпеки у зв'язку з поширенням захворюваності на COVID-19, а тому було відсутнє транспортне сполучення між с. Осоївка,в якому вона мешкає, та смт Краснопілля, куди повинна була являтись на відмітки,відстань між якими становить 45 км. Транспорт в цей час був відсутній. Самостійно дійстатись до смт Краснопілля не могла через відсутність коштів, оскільки не працює, домогосподарка та малозабезпечена. Стверджувала, що кожного разу коли не з'являлась на відмітки то телефонувала інспектору на ім'я ОСОБА_8 та повідомляла їй про неможливість прибути через відсутність транспортного сполучення. Просила врахувати, що до закінчення іспитового строку в 1 рік, залишилось менше 1 місяця, а тому не вважає, що її дії по неявці свідчать про її небажання ставати на шлях виправлення.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженої ОСОБА_7 , яка вимоги апеляційної скарги підтримала, просила задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, думку прокурора, який просив відмовити засудженій в задоволенні її апеляційної скарги та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та дводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла такого висновку.
За змістом ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і в мотивованим.
Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Так, ст.78 КК України регламентовано правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням, які полягають у тому, що після закінчення іспитового строку, засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
З огляду на ч.2 ст.165 КВК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, контроль за його поведінкою припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Виходячи зі змісту вказаних правових норм, підставою звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, є комплекс елементів, дотримання яких в цілому свідчить про дотримання засудженим вимог ст.75 КК України та можливість застосування до нього ст.78 КК України.
Зокрема, такими елементами є закінчення іспитового строку, який визначений конкретними часовими межами, перебування засудженого протягом іспитового строку під контролем органів, визначених в ч.2 ст.76 КК України, виконання засудженим покладених на нього вироком суду обов'язків, визначених в ст.76 КК України, а також обов'язок не вчинити протягом іспитового строку нового злочину.
Недотримання будь-якої із вищезазначених умов вказує на порушення засудженим положень ст.75 КК України щодо звільнення його при ухваленні вироку від відбування покарання з випробуванням та не дає підстав для застосування ст. 78 КК України навіть у разі закінчення визначеного судом терміну іспитового строку.
Судом першої інстанції встановлено, що вироком Краснопільського районного суду Сумської області від 16.07.2020 року ОСОБА_7 засуджено за ч.1 ст. 190, ч. 2 ст.190, ч.1 ст.70 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України її звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку на 1 рік. У відповідності зі ст. 76 КК на неї покладено обов'язки періодично з'являтися на реєстрацію в уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання; повідомляти про зміну місця проживання даний орган.
Також, судом було встановлено і те, що 28.08.2020 року засуджена була ознайомлена з порядком та умовами відбування строку випробування, а також їй були роз'яснені обов'язки, покладені на неї судом згідно ст. 76 КК України. За результатами проведеної бесіди ОСОБА_7 надала підписку про ознайомлення з вимогами законодавства, їй була винесена постанова про встановлення днів явки на реєстрацію від 28.08.2020 року, згідно якої вона зобов'язана з'являтись для реєстрації до Краснопільського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області другий та четвертий понеділок кожного місяця, а також заведений листок реєстрації.
Однак, будучи попередженою про відповідальність за ч.2 ст.78 КК України ОСОБА_7 ухилялась від виконання обов'язків, покладених на неї вироком суду, 09.11.2020 ,14.12.2020, 28.12.2020, 11.01.2021, 25.01.2021, 08.02.2021, 22.02.2021 не прибула на реєстрацію до органу пробації, документів підтверджуючих поважну причину неявки не надала, у зв'язку з чим 22.01.2021 року та 09.03.2021 року їй було винесено попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання.
Розглядаючи подання Краснопільського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області суд першої інстанції встановив, що за час перебування на обліку, засуджена ОСОБА_7 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності 17.10.2020 року за ст. 176 КУпАП; 17.11.2020 року за ст. 176 КУпАП; 25.11.2020 року за ст. 178 ч.1 КУпАП; 25.11.2020 року за ст.44-3 ч.2 КУпАП.
Тому, враховуючи вище викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким за встановлених обставин погоджується і колегія суддів апеляційного суду, що існують законні підстави для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженій ОСОБА_7 та направлення її для відбування призначеного покарання у виді обмеження волі за вироком Краснопільського районного суду Сумської області від 16 липня 2020 року, оскільки вона не виконує покладені на неї обов'язки, що свідчить про її небажання стати на шлях виправлення.
В апеляційній скарзі засуджена не заперечувала того, що дійсно до органу пробації не з'являлась на відмітки, однак це було з поважних причин, зокрема через те, що в цей період часу Сумська область в тому числі і Краснопільський район де вона проживає, перебувала у червоному рівні епідеміологічної небезпеки у зв'язку з поширенням захворюваності на COVID-19, а тому було відсутнє транспортне сполучення між с. Осоївка,в якому вона мешкає, та смт Краснопілля, куди повинна була являтись на відмітки,відстань між якими становить 45 км. Транспорт в цей час був відсутній. Самостійно дійстатись до смт Краснопілля не могла через відсутність коштів, оскільки не працює, домогосподарка та малозабезпечена.
З метою об'єктивного вирішення справи колегія суддів вжила заходів по перевірці вказаних засудженою доводів, зокрема щодо відсутності між с. Осоївка та смт Краснопілля транспортного сполучення, через карантинні заході, у періоди: 09.11.2020 року, 16.11.2020 року; 23.11.2020 року; 14.12.2020 року; 28.12.2020 року; 11.01.2021 року; 08.02.2021 року та 22.02.2021 року.
На запит апеляційного суду до ТОВ «Сумиоблавтотранс» від 31.08.2021 року № 578/559/20/25036/2021, товариство відповіло тим, що у всі вказані дні - крім одного - 14.12.2020 року, рейси по маршруту Суми-Миропілля через Осоївку, здійснювалися щоденно з часом відправлення о 07.15 год та о 15.50 год.
З огляду на викладене, вказані доводи засудженої, про відсутність транспорту між населенеми пунктами, колегія суддів визнає надуманими.
Щодо інших тверджень засудженої, зокрема в частині того, що вона телефонувала інспектору на ім'я ОСОБА_8 та повідомляла їй про неможливість прибути через відсутність транспортного сполучення, то до них колегія суддів відноситься критично, оскільки по-переше, як вказувалося вище, транспортне сполучення між населеними пунктами було, а по-друге, сповіщення засудженою в телефонному режимі орган пробації про неможливість неявки на відмітки, не звільняє її від покладеного на неї судом обов'язку безпосередньо з'являтись до органу пробації на реєстрацію.
Факт того, що до закінчення іспитового строку в 1 рік, залишилось менше 1 місяця, на що обвинувачена вказувал як на підставу для задоволення вимог її апеляційної скарги, то колегія суддів визнати їх поважними чи такими, що спростовують правильність встановлених висновків суду першої інстанції, не може. Більше того, пряме не виконання засудженою покладеного на неї судом обов'язку по явці до органу пробації на реєстрацію, який вона систематично порушувала, не маючи на те об'єктивних підстав, безумовно свідчить про її самовпевненість у відсутності наслідків за порушення покладених на неї обов'язків.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_7 такою, що задоволенню не підлягає, а відтак ухвалу Краснопільського районного суду Сумської області від 09.06.2021 року слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Краснопільського районного суду Сумської області від 09.06.2021 року, якою задоволено подання Краснопільського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області та скасовано іспитовий строк, призначений вироком Краснопільського районного суду Сумської області від 16.07.2020 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і направлено її відбувати покарання за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України, у виді 2 років обмеження волі, залишити без зміни, а апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_7 на цю ухвалу, без задоволення.
На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга протягом 3-х місяців з дня проголошення ухвали.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4