Справа №592/7432/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/1352/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Крадіжка
Іменем України
11 листопада 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 592/7432/21 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.11.2021 про обрання обвинуваченому СИРОВАТЦІ запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням застави,
установила:
В поданій апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання прокурора і обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки матеріали кримінального провадження та ухвала суду не містить належного обґрунтування.
ОСОБА_8 було пред'явлене обвинувачення за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК у кримінальному провадженні № 12021200480001225 від 07.06.2021.
Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження по суті ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.11.2021 обвинуваченому ОСОБА_9 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02.01.2022 включно. Цим же рішенням суду обвинуваченому був визначений розмір застави 47580 грн, а також покладені обов'язки у разі внесення застави і звільнення з-під варти: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Оскільки учасники судового провадження належним чином повідомлені про час і місце апеляційного розгляду, будь-яких клопотань від них про розгляд кримінального провадження у їх присутності не надходило (від прокурора надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність), то колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд за відсутності сторін, що узгоджується з вимогами ч. 4 ст. 422-1 КПК.
Перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а згідно ст. 177 цього Кодексу підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті, тобто: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Відповідно ч. 1 ст. 331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, а згідно ч. 2 цієї статті вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою продовжує дію запобіжного заходу на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу (ч. 3 ст. 331 КПК).
Ухваливши рішення щодо обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про необхідність тримання обвинуваченого під вартою, оскільки при вирішенні зазначеного питання у повній мірі дотримався вимог ст. 176, 177, 183, 194, 197 і 331 КПК, а саме з'ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість застосування до особи такого запобіжного заходу як тримання під вартою з визначенням застави, зокрема те, що судове провадження перебуває на початковій стадії, наявні заявлені прокурором ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, існують і не зменшились та можуть вплинути на оперативність судового розгляду кримінального провадження а також неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно установленої практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та обвинуваченої особи (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців тощо), її поведінки під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Колегія суддів, вирішуючи питання про обґрунтованість продовження строку ув'язнення ОСОБА_10 враховує і наявність об'єктивної потреби у цьому, зважуючи на всі обставини, що свідчать «за» і «проти» наявності справжнього публічного інтересу, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.
ОСОБА_9 є обвинуваченим у кримінальному провадженні і обґрунтованість пред'явленого обвинувачення може бути вирішена виключно при ухваленні судом першої інстанції вироку, яким закінчується кримінальне провадження, а тому колегія суддів не уповноважена надавати оцінку як доказам сторони захисту, так і доказам сторони обвинувачення, і може вирішувати питання тільки щодо наявності передбачених ч. 1 ст. 177 КПК ризиків та необхідності (доцільності) тримання під вартою обвинуваченого для їх запобігання.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обвинувачений ОСОБА_9 може переховуватись від суду і цей ризик не зменшився, зважаючи на майбутнє покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, конкретні обставини провадження.
Згідно з практикою ЄСПЛ суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Суд вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Беручи до уваги зазначене, колегія суддів вважає, що наявні підстави вважати, що ризик переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, не зменшився і є актуальним.
Враховуючи наявність попередніх судимостей ОСОБА_9 , відсутність у останнього місця роботи та легальних засобів до існування, обґрунтованим є і ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність у матеріалах кримінального провадження належного обґрунтування ризиків, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки вони спростовуються фактичними обставинами судової справи.
Зважаючи на наявність ризиків переховування ОСОБА_9 від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, необхідність забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника судового провадження була застосована належна правова процедура, колегія суддів вважає, що суспільний інтерес, що полягає у захисті прав потерпілого від кримінального правопорушення привалює над принципом поваги до свободи особистості і виправдовує саме на теперішній час тримання обвинуваченого під вартою. При цьому останній може сплатити визначену судом першої інстанції заставу, розмір якої не є надмірним, внаслідок чого бути звільненим з-під варти.
На підставі викладеного, оскаржену ухвалу суду колегія суддів вважає законною, обґрунтованою та належним чином умотивованою, внаслідок чого це судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України,
постановила:
Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.11.2021 відносно ОСОБА_11 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4