Номер провадження: 22-ц/813/3575/21
Номер справи місцевого суду: 523/12368/18
Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М.
Доповідач Погорєлова С. О.
16.11.2021 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.
за участю секретаря: Дубрянської Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відмову від позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
встановила:
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики (а.с. 2-4).
В обґрунтування позову посилався на те, що позивач за договором позики від 15.08.2017 року передав відповідачу грошові кошти у розмірі 12 000 000,00 грн. Зазначені обставини підтверджуються розпискою складеною власноруч ОСОБА_2 15.07.2017 року.
Відповідач в свою чергу, отримавши грошові кошти зобов'язалась повернути їх в строк до 17.12.2017 року, однак свої зобов'язання не виконала, грошові кошти не повернула. Посилаючись на зазначені обставини позивач просив стягнути з відповідача суму боргу.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2018 року заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 до вирішення справи по суті (а.с. 20).
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 15.08.2017 року в розмірі 12 000 000 грн., судовий збір в розмірі 8 810,00 грн. (а.с. 37).
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю предмету позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а.с. 44-48).
03.11.2021 року до Одеського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від позову в якій він просить постановити ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, також просить скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2018 року.
Сторони в судове засідання не з'явилися, були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність вимог позивача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 49 ЦПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. ч. 1-3,5 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє
Крім того, аналогічна норма викладена у п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, згідно якої суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Згідно ч.1 ст. 373 ЦПК України, в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Згідно ч.2 ст. 373 ЦПК України, якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
За правилами ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Роз'яснити ОСОБА_1 наслідки, передбачені ч. 2 ст. 256 ЦПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить до висновку, що вимоги заяви ОСОБА_1 про відмову від позову є обґрунтованими та відповідають інтересам позивача у справі, у зв'язку з чим заява підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає визнанню нечинним.
Відповідно до ч. 4 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
З урахуванням викладеного, скасуванню підлягає захід забезпечення позову, вжитий ухвалою Суворовського районного суду м Одеси від 20 вересня 2018 року, якою накладено арешт на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Керуючись ст. ст. 367, 368, 373, 374, 389 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову - задовольнити.
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2018 року - визнати нечинним.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - закрити.
Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Суворовського районного суду м Одеси від 20 вересня 2018 року у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) - скасувати.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення складений 25 листопада 2021 року.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді А.П. Заїкін
О.М. Таварткіладзе