25 листопада 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою військового прокурора Одеського гарнізону ОСОБА_5 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 лютого 2021 року про направлення до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 386, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_6 ,
захисник - ОСОБА_7
за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2021 р. для розгляду апеляційної скарги військового прокурора Одеського гарнізону ОСОБА_5 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 лютого 2021 року, визначений склад колегії суду: головуюча - ОСОБА_1 , судді ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як учасники колегії.
05.10.2021 р. до канцелярії Миколаївського апеляційного суду надійшла заява заступника керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_1 .
Мотивуючи свою заяву прокурор ОСОБА_5 зазначив, що головуюча суддя - ОСОБА_1 раніше приймала участь в апеляційному розгляді поєднаного кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.07.2018 р., яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та ОСОБА_8 , обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
За наслідками апеляційного розгляду, 16.07.2019 р. Миколаївським апеляційним судом постановлено ухвалу про скасування вказаного вироку із направленням кримінального провадження до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку, що, з урахуванням відсутності окремих думок суддів, які входили до складу колегії, свідчить про одностайність прийнятого рішення.
Заслухавши зміст поданої заяви, доводи прокурора на підтримку заявленого відводу, думку обвинуваченого та захисника, які заперечували проти задоволення відводу, оскільки не вбачали достатніх на те підстав, вивчивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов наступного.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
На думку апеляційного суду участь судді ОСОБА_1 у розгляді поєднаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , не свідчить про її упередженість.
Разом з тим, відповідно до положень ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 р. у справі «Мироненко і Мартенко проти України», зазначено, що наявність безсторонності має визначатися за допомогою як суб'єктивного, так і об'єктивного критеріїв, і якщо за першим оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, то відповідно до другого визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (п. 38 рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10.06.1996 р.).
У цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється» (п. 26 рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984 р.). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (п. 45 рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» від 28.10.1998 р.).
Згідно з положеннями «Бангалорських принципів» неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків, забезпечення дії принципу незалежності, неупередженості та безсторонності, в тому числі і у стороннього спостерігача.
Враховуючи наявність у прокурора сумнівів в неупередженості судді ОСОБА_1 , з метою формування у останнього, а також у будь-якого стороннього, неупередженого спостерігача, впевненості в неупередженості суду, апеляційний суд вважає за доцільне, задовольнити заяву прокурора в частині відводу головуючої судді ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 376, 405, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
заявлений прокурором ОСОБА_5 відвід судді ОСОБА_1 задовольнити.
Відвести суддю ОСОБА_1 від участі в розгляді апеляційної скарги військового прокурора Одеського гарнізону ОСОБА_5 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 лютого 2021 року про направлення до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 386, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Матеріали кримінального провадження передати до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу відповідно до ст. 35 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3