Справа № 740/4444/21
Провадження № 2/740/1261/21
25 листопада 2021 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді Гагаріної Т.О., за участі секретаря судового засідання Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ніжині цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ніжинської міської державної нотаріальної контори Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), третя особа на стороні відповідача - Ніжинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), про скасування арешту майна,
встановив:
позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила: скасувати арешт домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови Ніжинського міського суду Чернігівської області від 17.03.1997 про арешт майна, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 3670228; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 31.08.2006 за № 3670228 про арешт домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона та її чоловік - ОСОБА_2 є власниками житлового будинку АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, після його смерті відкрилася спадщина на належну йому частину будинку, вказану спадщину позивач прийняла.
Позивачці стало відомо, що спадковий будинок у цілому перебуває під арештом на підставі постанови про арешт майна від 17.03.1997, винесеної Ніжинським міським судом Чернігівської області за поданням судового виконавця.
Позивачка звернулася до Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) щодо припинення обтяження, на що 28.11.2019 отримала відповідь, що у Ніжинському МР ВДВС відомості про обтяження цього майна відсутні. У відповідь на адвокатський запит отримано інформацію, що до Ніжинського МР ВДВС не надходили виконавчі листи про стягнення із ОСОБА_2 боргу, і на виконанні будь-які провадження стосовно нього не перебувають.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15.01.2021 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) відмовлено, оскільки позов було пред'явлено до неналежного відповідача.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
Позивачка та її представник у судове засідання не з'явилися. Від представника позивачки до суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримують.
Представник відповідача Ніжинської міської державної нотаріальної контори Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), обов'язки якої виконує Бахмацька районна державна нотаріальна контора, в судове засідання не з'явився, подав до суду листа про розгляд справи за відсутності представника відповідача, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.
Представник третьої особи - Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення судового засідання від них не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що відповідно до технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого станом на 13.09.2019 будинок АДРЕСА_1 перебуває у власності ОСОБА_2 - 2/3 частини та ОСОБА_1 - 1/3 частини. При цьому право власності на 2/3 частини цього будинку отримано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 04.11.1971 на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Ніжинської державної нотаріальної контори (а.с. 10 - 16).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16.03.2019 (а.с. 8).
Позивачка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 15.03.2019, що підтверджується витягом про реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі (а.с. 17).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, на будинок АДРЕСА_1 накладено обтяження у виді арешту, датою виникнення вказано 03.04.1997, підставою - Ніжинський міськрайонний суд; власником цього будинку зазначений ОСОБА_2 ; зареєстровано 31.08.2006 за № 3670228 реєстратором - Ніжинською міською державною нотаріальною конторою (а. с. 18).
З копії ухвали Ніжинського міськсуду від 17.03.1997 в справі № 2-1426/1997 р., вбачається, що на підставі подання судового виконавця Ніжинського міськсуду з метою забезпечення виконання виконавчого листа про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 900 грн. накладено арешт на майно ОСОБА_2 , а саме: автомобіль М-412, держ. № НОМЕР_2 , автомобіль ГАЗ-53 держ.номер НОМЕР_3 , автомобільний причіп держ. № НОМЕР_4 (а.с.20).
Як вбачається з наданої на адвокатський запит інформації від 25.05.2020 до Ніжинського МР ВДВС не надходили та на виконанні не перебувають виконавчі документи про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 900 грн. (а.с.21)
Відповідно до листа державного нотаріуса Ніжинської міської державної нотаріальної контори Кухта Т.О. №77/02-14 від 01.07.2021 оскільки арешт на майно боржника був накладений шляхом відкриття виконавчого провадження, він скасовується за ініціативою боржника або його зацікавленої особи тільки шляхом звернення до суду (а.с.22).
Державний нотаріальний архів Чернігівської області у відповідь на запит суду повідомив, що на майно ОСОБА_2 03.04.1997 накладено арешт на підставі ухвали Ніжинського міськсуду Чернігівської області від 17.03.1997.
Згідно із ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як зазначено у ч.1 - 4 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.
У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах роз'яснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на момент вчинення процесуальної дії).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 4 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" (з наступними змінами) особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При цьому вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.
Таким чином, арешт майна, який не пов'язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 26 вересня 2019 року в справі № 607/3894/17 (провадження № 61-34202св18).
Згідно ч.1 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження", особа яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Згідно зі ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У відповідності до вимог ст.16 ЦК України, захист права позивача необхідно вчинити шляхом припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення, тобто звільнити майно з-під арешту.
За таких обставин, суд вважає, що вказаний арешт перешкоджає позивачу в повному обсязі реалізувати своє право щодо розпорядження майном, а тому позовні вимоги щодо скасування арешту є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволенню.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 48, 51, 76 - 81, 89, 263 - 265, 318 - 319 ЦПК України, суд
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_1 до Ніжинської міської державної нотаріальної контори Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), третя особа на стороні відповідача - Ніжинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), про скасування арешту майна, - задовольнити.
Скасувати арешт домоволодіння АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови Ніжинського міського суду Чернігівської області від 17.03.1997 про арешт майна, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 3670228.
Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 31.08.2006 за № 3670228 про арешт домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Т.О. Гагаріна