Справа № 740/5327/21
Провадження № 2/740/1423/21
10 листопада 2021 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді Гагаріної Т.О., за участі секретаря судового засідання Ісаєнко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ніжині цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
встановив:
позивачка звернулася з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як повнолітньої дитини, що продовжує навчання, у розмірі 2 000 грн. щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову і до 30.06.2024.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що з 23.11.2002 по 07.04.2006 вона перебувала в шлюбі з відповідачем. Мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є студентом 2 курсу навчально-наукового інституту «Інститут інформаційних технологій в економіці Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.
Ухвалою судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01.10.2021 вказаний вище позов прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивачка ОСОБА_1 в поданому позові просила справу розглядати без її участі.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив, відзив на позов не подав.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Статтею 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Зокрема, ст.182 ЦПК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 - 1 ) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3 - 2 ) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 03.10.2003 (а.с.7).
Шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 07.04.2006 (а.с.6).
З довідки навчально-наукового інституту «Інститут інформаційних технологій в економіці Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» №118 від 01.09.2021 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є студентом 2 курсу денної форми навчання, строк закінчення університету 30.06.2024 (а.с.9).
Зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 значиться за адресою АДРЕСА_1 разом з матір'ю ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї від 20.09.2021 (а.с.10)
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на наведене суд, вважає вимоги позивачки обґрунтованими, оскільки відповідно до ст.199 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання.
Відповідно до норм ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до вимог ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повноліття і продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги.
При цьому, суду не надано жодного доказу в підтвердження непрацездатності відповідача, наявності у нього інших утриманців та доказів того, що відповідач перебуває в скрутному матеріальному становищі, а тому суд вважає, що відповідач працездатний та може надавати матеріальну допомогу на утримання сина, який продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги. Суд враховує майнове становище сторін, а саме: позивача, на утриманні якої перебуває повнолітній син, який продовжує навчання і потребує матеріальних витрат, та відповідача, щодо якого відсутні відомості про його матеріальне становище, наявність інших утриманців та стан його здоров'я.
Враховуючи вищенаведені обставини, обов'язок обох батьків утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, приходить до висновку що вимоги позовача про стягнення коштів на утримання повнолітнього сина в сумі 2 000 грн. щомісячно, починаючи з 23.09.2021 і до закінчення навчання, але не більш, ніж до досягнення ним 23 років є обгрунтовані та такі, що підлягають до задоволення.
Право на утримання аліментів невід'ємно, пов'язане з навчанням, тому закінчення навчання припиняє право на утримання аліментів.
На підставі п.3 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 182, 191, 192, 198 -200 СК України, ст.ст. 259, 263-265, 268, 272, 279, 430 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП- НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , аліменти на повнолітнього сина, який продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2 000 грн. щомісячно на період продовження навчання, починаючи з 23.09.2021 і до 30.06.2024.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП- НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Т.О.Гагаріна