Справа № 315/1166/21
Номер провадження № 2/315/356/21
25 листопада 2021 року
Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі головуючої: судді Телегуз С.М., при секретарі Дмитренко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
30.07.2021 року до суду звернувся представник позивача: адвокат Іванісов В.С. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
16.08.2021 року ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду в судове засідання по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 21.11.2016 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» і ОСОБА_1 була підписана Заява про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), зазначений Договір розміщений на сайті Ощадбанку (https://www.oschadbank.ua/). Згідно з Заявою на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту) Відповідачу був наданий кредитний ліміт за платіжною карткою в сумі 21000 грн. зі сплатою 28% річних на строк 36 місяців. Також відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені умови кредитування.
Позивачем всі зобов'язання за договором були виконанні належним чином.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим заборгованість станом на 10.06.2021 року складає 33556,59 грн., у тому числі 20999,93 грн. - заборгованість за основним боргом (кредитом), 6459,45 грн. - проценти за користування кредитом, 14 грн. - комісія, 1596,73 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 1004,54 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 644,63 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 1535,76 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 1301,55 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
Прохали стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» борг згідно з Заявою про приєднання від 21.11.2016 року до Договору комплексного банківського обслуговування в сумі 33556,59 грн., у тому числі 20999,93 грн. - заборгованість за основним боргом (кредитом), 6459,45 грн. - проценти за користування кредитом, 14 грн. - комісія, 1596,73 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 1004,54 грн. -3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 644,63 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 1535,76 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 1301,55 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 грн.
04.11.2021 року до суду звернувся ОСОБА_1 з відзивом на позов, в якому посилався на те, що 24.11.2015 року між сторонами підписано заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), банк відкрив клієнту поточний рахунок з тарифним пакетом «Зарплатний» та встановив кредит в розмірі 3000 грн., процентна ставка за кредитом є фіксованою і складає 30% річних за користування кредитними коштами.
21.11.2016 року між сторонами підписано заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), банк збільшив кредитний ліміт з 3000 грн. на 21000 грн., процентна ставка за кредитом є фіксованою та складає 28% річних за користування кредитними коштами.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, прохав крім суми основного боргу стягнути складові його повної вартості, зокрема пеню за несвоєчасну сплату кредиту, проценти за користування кредитними коштами та 3% річних від простроченої суми заборгованості. Отже, приймаючи рішення про стягнення сум за кредитним договором, слід звернути увагу, що на підтвердження заявлених позовних вимог АТ «Ощадбанк» надано копію договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з додатками, серед яких наявні Умови користування кредитною лінією (кредитом), паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (на Загальних умовах кредитування, на умовах кредитування клієнтів, які отримують заробітну плату (або прирівняні до неї виплати) на умовах кредиту на споживчі потреби, у якому визначено суму кредитного ліміту в розмірі 21000 грн. строком на 36 місяців на споживчі цілі з фіксованою процентною ставкою в розмірі 28% річних та з пенею в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення, таблицю обчислення загальної вартості Кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за кредитним договором. Повідомлення про умови кредитування не містить умов щодо розміру процентів, в матеріалах справи відсутні будь-які інші письмові докази, які б містили узгодження між сторонами порядку нарахування та сплати процентів за користування кредитними коштами. За таких обставин, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір процентів за користування кредитом.
Відтак відповідні вимоги про стягнення заборгованості зі сплати процентів, а також інфляційних втрат, які є похідними від цієї вимоги, не підлягають до задоволення за недоведеністю. Зважаючи на особливу (компенсаційну) правову природу 3%, вони можуть нараховуватися лише на суму основного боргу, а не на проценти за користування кредитом, адже іншого у укладеному між сторонами кредитному договорі не зазначено. Вказана правова позиція висловлена у Постанові Великої Палати Верховного суду від 16.01.2019 року (справа №464/3790/16-ц, провадження №14-465цс18). Таким чином, вимоги позивача щодо сплати 3% річних від простроченої суми заборгованості за процентами не підлягає задоволенню у зв'язку із необґрунтованістю.
Також Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 08.03.2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10цс18) звернула увагу на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу та втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу слід залишити без задоволення, однак, з огляду на те, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку не повернуті, тому є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за основним боргом в розмірі 21000 грн., тому позов в цій частині підлягає задоволенню (а.с.37-38).
25.11.2021 року до суду звернувся представник позивача: адвокат Іванісов В.С. з відповіддю на відзив, в якій посилався на те, що 21.11.2016 року між сторонами була підписана оновлена Заява про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування, згідно якої відповідачу був наданий кредитний ліміт за платіжною карткою в сумі 21000 грн. зі сплатою 28% річних на строк 36 місяців з можливим подовженням на той самий строк, також відповідачу було вручене повідомлення про умови кредитування.
Розмір процентної ставки зазначено як в заяві на встановлення відновлюваної кредитної лінії (п.6.5.1 Заяви), так і в повідомленні про умови кредитування (в розділі Розмір процентної ставки, тарифу, платежу), тому не відповідають дійсності заперечення відповідача щодо відсутності розміру процентів за користування кредитом, узгодженого між сторонами.
Також, звертає увагу, що в Заяві про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування відповідач як Клієнт підтвердив, що отримав, ознайомився і погодився із Правилами користування Карткою, Тарифами, які діють на дату підписання Заяви про приєднання, також Клієнт усвідомив, що ця Заява про приєднання рівною мірою поширюється на всі продукти та послуги, що будуть надаватись Банком Клієнту в майбутньому в рамках цієї Заяви про приєднання, Тарифів та Договору. Тому, підписуючи Заяву про присідання, відповідач підтвердив факт ознайомлення з умовами Договору комплексного банківського обслуговування, який розміщений на сайті Ощадбанку (https://www.oschadbank.ua/) і містить умови про кредитування (розділ XXII «Загальні умови надання кредиту).
В цьому ж розділі зазначено, що проценти нараховуються методом факт/факт на фактично отриману Клієнтом суму Кредиту та за строк фактичного користування ним, починаючи з першого дня отримання Кредиту включно, та до дня фактичного повернення Кредиту (його частини). Сплата нарахованих процентів за користування Кредитом здійснюється не пізніше 25 числа кожного місяця (п.1.15, 1.18 розділу XXII), тому, також спростовуються доводи відповідача про відсутність порядку нарахування та сплати процентів за користування кредитним коштами.
Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу в порядку ст.625 ЦК України, треба врахувати наступне. Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошовою зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошовою зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошовою зобов'язання до моменту його усунення (правова позиція Верховного Суду Постанова від 30.01.2019 року, справа № 922/175/18).
Прохав позов задовольнити в повному обсязі (а.с.43).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи без участі представника не надав, 25.11.2021 року представник подав відповідь на відзив, в якій прохав позов задовольнити в повному обсязі (а.с.43).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі не надав, 04.11.2021 року подав відзив на позов, в якому частково визнав позовні вимоги на суму 21000 грн., в іншій частині позову прохав відмовити (а.с.37-38).
Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
21.11.2016 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» і ОСОБА_1 була підписана Заява про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), згідно з Заявою на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту) Відповідачу був наданий кредитний ліміт за платіжною карткою в сумі 21000 грн. зі сплатою 28% річних на строк 36 місяців (а.с.4-5).
Також 21.11.2016 року відповідачем підписано Повідомлення про умови кредитування, відповідно до якого сума кредиту складає 21000 грн., тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, мета кредиту - споживчі цілі, строк кредиту - 36 місяців, тип процентної ставки - фіксована, розмір процентів - 28% річних, комісія за надання кредиту - 0%, комісія за обслуговування кредиту - 0%, орієнтовна сукупна вартість кредиту - 9767,72 грн. (а.с.6).
Заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 10.06.2021 року за розрахунками позивача складає 33556,59 грн., у тому числі 20999,93 грн. - заборгованість за основним боргом (кредитом), 6459,45 грн. - проценти за користування кредитом, 14 грн. - комісія, 1596,73 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 1004,54 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 644,63 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 1535,76 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 1301,55 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом (а.с.7-9).
Суд, задовольняючи позов частково, виходить з наступного.
Визначення поняття зобов'язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України відповідно до якої зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст.599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч.1 ст.1048 ЦК України.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору . Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Судом встановлено, що до суду звернувся позивач, як кредитор, з позовом до відповідача, як позичальника, за кредитним договором від 21.11.2016 року, про стягнення кредитної заборгованості станом на 10.06.2021 року в розмірі 33556,59 грн., у зв'язку з тим, що відповідач в порушення умов договору неналежним чином виконував своє зобов'язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування.
Як встановлено судом, відповідач, підписавши 21.11.2016 року з ПАТ «Державний ощадний банк України» Заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), отримав кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 21000 грн. зі сплатою 28% річних на строк 36 місяців.
Також 21.11.2016 року відповідачем підписано Повідомлення про умови кредитування, відповідно до якого сума кредиту складає 21000 грн., тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, мета кредиту - споживчі цілі, строк кредиту - 36 місяців, тип процентної ставки - фіксована, розмір процентів - 28% річних, комісія за надання кредиту - 0%, комісія за обслуговування кредиту - 0%, орієнтовна сукупна вартість кредиту - 9767,72 грн.
Оскільки відповідач порушив зобов'язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування, так як сплачував його несвоєчасно і не в повному обсязі, то за розрахунками позивача заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 10.06.2021 року складає 33556,59 грн., у тому числі 20999,93 грн. - заборгованість за основним боргом (кредитом), 6459,45 грн. - проценти за користування кредитом, 14 грн. - комісія, 1596,73 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 1004,54 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 644,63 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 1535,76 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 1301,55 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
Факту переказу банком кредитних коштів на картковий рахунок і факту користування банківськими коштами відповідачем не спростовано, навпаки, відповідач визнав заявлені вимоги банку в частині тіла кредиту в розмірі 21000 грн.
За таких обставин суд, дійшов висновку про наявність укладеного між сторонами кредитного договору від 21.11.2016 року та обов'язку відповідача повернути кошти, які фактично отримані ним та використані, а тому погоджується з позовними вимогами позивача стосовно наявності у відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором у вигляді заборгованості за основним боргом (кредитом) в розмірі 20999,93 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 6459,45 грн. - проценти за користування кредитом суд зазначає наступне.
В Заяві про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 21.11.2016 року зазначена фіксована процентна ставка в розмірі 28% річних, така ж процента ставка визначена у Повідомленні про умови кредитування, яка підписана відповідачем 21.11.2016 року.
За таких обставин суд погоджується з позовними вимогами позивача стосовно наявності у відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором у вигляді 6459,45 грн. - проценти за користування кредитом.
В той же час відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь банку пені та комісії: 14 грн. - комісія, 1596,73 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, оскільки в Заяві про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 21.11.2016 року та у Повідомленні про умови кредитуваннявід 21.11.2016 року розмір пені та комісії і порядок їх нарахування та стягнення не зазначено.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1004,54 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 644,63 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 1535,76 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 1301,55 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, суд зазначає наступне.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові від 27 липня 2021 року у справі №910/18943/20 зробив наступні висновки:
«34. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит чи у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України).
35. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч.1 ст.1048 ЦК України і охоронна норма ч.2 ст.625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої ст.1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
36. Отже у спірних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
37. Аналогічні висновки щодо застосування ч.1 ст.1050 та ст.625 ЦК України у їх взаємозв'язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
38. У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/1238/17 розмежоване поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами", а отже "проценти за користування кредитом" - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики) визначених в договорі, і такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, і які сплачуються позичальником та порядок виплати яких урегульований ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1051 ЦК України. "Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами" - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання порядок виплати яких урегульований ч.2 ст.625 ЦК України, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті і після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.
39. При цьому Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що у разі сплати процентів за неправомірне користування кредитом, проценти за користування кредитом за той же період часу не сплачуються».
Таким чином, з огляду на те, що строк кредитування становить 36 місяців - з 21.11.2016 року до 21.11.2019 року, то суд вважає, що за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми кредиту відповідно до умов договору як плата за наданий кредит в розмірі 28% річних в сумі 6459,45 грн., які судом визнано як обґрунтовані.
В той же час за період після такого прострочення (тобто після 21.11.2019 року) позивач має право на стягнення з відповідача індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Однак, одночасне застосування ч.1 ст.1048 ЦК України і ч.2 ст.625 ЦК України неможливе, а стягнення за ч.2 ст.625 ЦК України може бути і після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.
За приписами частин першої, п'ятої та шостої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, враховуючи ненадання позивачем підтверджень про розмір 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом саме після закінчення строку кредитування - 21.11.2019 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
А тому позов підлягає задоволенню в тій частині, що ґрунтується на законі, підтверджена встановленими обставинами та наданими суду доказами.
Відповідно до ст.265 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом задоволено вимоги частково, а саме з заявленої суми 33556,59 грн. задоволено вимоги на суму 27459,38 грн., тобто на 81,83 %, то з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, що складає 1857,54 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 211, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, -
Позов Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (п/р № НОМЕР_2 , МФО 313957, ЄДРПОУ 02760363) борг згідно з Заявою про приєднання від 21.11.2016 року станом на 10.06.2021 року в сумі 27459,38 грн., у тому числі 20999,93 грн. - заборгованість за основним боргом (кредитом), 6459,45 грн. - проценти за користування кредитом; а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1857,54 грн., а всього 29316,92 грн.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя: С.М.Телегуз