Справа № 309/2017/20
Провадження № 2-ві/309/9/21
26 листопада 2021 року м. Хуст
Суддя Хустського районногосуду Закарпатської області Піцур Я.Я., за участю секретаря Губаль Г.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сідея Ярослава Ярославовича при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Кошелівської сільської ради про скасування державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування рішення сільської ради,
В провадженні Хустського районного суду під головуванням судді Сідея Я.Я. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Кошелівської сільської ради про скасування державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування рішення сільської ради.
Під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Сідея Я.Я.
Заява про відвід вмотивована тим, що «упорством» судді Сідей Я.Я. розглядати дану справу. Просить розглянути справу у іншому складі суду, оскільки він не бажає зустрічатися з ОСОБА_2 , який «шкодить» йому з 2010 року, а в 2008 році пробив велосипед. Вважає, що суддя винесе у даній справі незаконне рішення.
З даного приводу слід зазначити наступне.
Відповідно до п.5 ч.1ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо: є обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».
Європейський суд з прав людини в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті б, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».
На додачу, в п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності».
Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. «об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття». Вказані вище факти щодо поведінки судді під час виконання своїх професійних обов'язків суперечить вимогам ст. 129 КУ, ст. 6Конвенції про права людини.
Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частина 3 ст. 40 ЦПК України визначає, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ч.7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Частина 8 ст. 40 ЦПК України передбачає, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд вважав за можливе питання про відвід судді вирішувати за відсутності учасників справи.
Частинами 1-3 статті 36 ЦПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частина 2 ст. 36 ЦПК України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Отже стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
В рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п.66, зазначено, що згідно з усталеною практикою Євросуду наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»), У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).
Суд констатує, що наведені заявником обставини є голослівними та не можуть свідчити ні про пряму, ні про побічну заінтересованість у результаті розгляду справи, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді у вирішенні справи, які відповідно до приписів статті 36 ЦПК України виключають участь судді у розгляді справи,зазначені в заяві твердження не є аргументованими достатніми доводами, самі по собі певні припущення позивача, які належним чином не обґрунтовані, не можуть бути підставою для відводу судді.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що заяву про відвід необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 40,41, ЦПК України суд ,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Сідея Ярослава Ярославовича при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Кошелівської сільської ради про скасування державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування рішення сільської ради - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 26 листопада 2021 р.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.