Справа 556/1920/21
Номер провадження 1-в/556/177/2021
іменем України
про відмову у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення
09.11.2021 року. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3
представника ДУ «Полицька ВК (№76)» ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець в режимі відеоконференції клопотання в.о. начальника ДУ «Полицької виправної колонії (№ 76)» та спостережної комісії при Вараській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
українця, громадянина України, уродженця та жителя
АДРЕСА_1 , до арешту не працювавшого, одруженого, освіта середня, раніше не судимого:
Засуджений: 22.07.2009 Апеляційним судом Рівненської області за ч.2 ст. 187, п.п.4,6,13 ч. 2 ст.115, ч.1 ст. 70 КК України - 15 років позбавлення волі з конфіскацією власного майна.
26.01.2016 ухвалою Маневицького районного суду Волинської області ОСОБА_5 зараховано на підставі ч.5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення з 10.01.2009 по 12.11.2009 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Встановив:
Адміністрація ДУ «Полицької виправної колонії (№ 76)» спільно із спостережною комісією Вараської райдержадміністрації звернулись до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , який відбув 3/4 частини строку покарання.
В судовому засіданні представник адміністрації підтримав це клопотання, пояснив, що ОСОБА_5 довів своє виправлення.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав клопотання.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечив, оскільки засуджений ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до відповідальності за порушення режиму відбування покарання, в т.ч. тричі поміщався в ДІЗО, тому не довів свого виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши письмові докази у справі, в т.ч. особову справу засудженого ОСОБА_5 суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Апеляційного суду Рівненської області від 22 серпня 2009 року за ч.2 ст. 187, п.п.4,6,13 ч. 2 ст.115, ч.1 ст. 70 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією власного майна.
В місцях позбавлення волі ОСОБА_5 перебуває з 10.01.2009, в т.ч. в ДУ «Полицька ВК (№ 76)» - з 18.12.2020.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
За вимогами ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, тобто однією з найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Критеріями оцінки ступеня виправлення засудженого при застосуванні до нього положень ст.ст.81, 82 КК України є:
- ставлення засудженого до дотримання вимог встановленого порядку відбування покарання (режим) за весь період відбування покарання;
- участь у суспільно-корисній праці;
- участь у виховних заходах;
- участь у загальноосвітньому та професійно-технічному навчанні;
- участь у самодіяльних організаціях та соціально-корисна активність;
- участь у роботах з благоустрою установ та прилеглих територій,
- поліпшенні житлово-побутових умов засуджених або допоміжних робіт по забезпеченню установи продовольством;
- прагнення засудженого до відшкодування нанесених злочином збитків, сплати аліментів (за наявності виконавчих листів);
- визнання своєї вини у вчиненому злочині і каяття в ньому;
- підтриманні соціально-корисних зв'язків та позитивних намірів на життя після звільнення.
Вказані критерії повинні враховуватись з урахуванням всього часу перебування засудженого в місцях позбавлення волі.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст.50 КК України.
Вивченням матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_5 встановлено, що за весь час відбування покарання, в т.ч. в слідчому ізоляторі, в Державні установі «Цуманська виправна колонія (№84)» та в Держаній установі «Полицька виправна колонія (№76)» засуджений ОСОБА_5 мав шістнадцять стягнень , в тому числі три рази застосовано найсуворіший захід стягнення - ДІЗО, накладених за: зберігання заборонених предметів, встановлення між камерного зв'язку, пошкодження державного майна, порушення розпорядку дня, порушення форми одягу, невиконання команди «Підйом», порушення дисципліни строю, висловлювання нецензурною лайкою, систематичне порушення розпорядку дня. Вказані стягнення хоча і погашені на час судового розгляду клопотання, однак свідчать про систематичне порушення засудженим правил і норм, що регулюють порядок відбування покарання.
ОСОБА_5 дійсно дев'ять разів заохочувався адміністрацією установи, разом з тим, співвідношення між стягненнями та заохоченнями, на думку суду, не свідчить про повне виправлення засудженого, клопотання є передчасним, оскільки відсутні підстави вважати, що засуджений остаточно став на шлях виправлення.
Протягом останнього календарного року засуджений ОСОБА_5 не допускав порушень режиму відбування покарання, однак вказаний період, на думку суду, не є достатнім для висновку про виправлення ОСОБА_5 . При цьому суд приймає до уваги, що виправлення засудженого - це не тільки виконання обов"язків, правил та вимог, визначених нормативними актами, а активна, усвідомлена поведінка, яка свідчить про повний відхід особи від неправомірних дій, і яка є прикладом для інших засуджених.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що поведінка ОСОБА_5 та його ставлення до праці не є достатньо сумлінними, внаслідок чого він не довів своє виправлення, і підстав для застосування відносно нього положень ст.81 КК України суд не вбачає, оскільки належна поведінка, дотримання порядку та умов відбування покарання є для засуджених обов'язком впродовж всього строку відбування покарання, процес виправлення та перевиховання має бути постійним та послідовним.
Враховуючи викладене, керуючись ст.81 КК України, ст.538, 539 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання в.о. начальника ДУ «Полицької виправної колонії (№ 76)» та спостережної комісії при Вараській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 ,відмовити за безпідставністю.
На ухвалу суду може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області протягом 7 діб з моменту проголошення, а засудженим - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1 .
Повний текст ухвали проголошено 12 листопада 2021 року.