Дата документу 16.11.2021 Справа № 554/5693/21
Провадження №1-кс/554/9612/2021
16 листопада 2021 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Октябрського районного суду в м. Полтаві скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,-
До суду надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, від 28.02.2020 року про закриття кримінального провадження № 42015200000000367 за ч. 2 ст. 365 КК України, в якій просить скаргу постанову слідчого скасувати. У скарзі посилається на неповноту досудового розслідування. Постанова про закриття кримінального провадження є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки органом досудового розслідування не вжито належних заходів щодо забезпечення проведення всебічного і повного розслідування кримінального провадження. Під час досудового розслідування не з'ясовано та не перевірено всіх обставин, які зазначені в заяві про вчинення кримінального правопорушення.
У судове засідання скаржник та слідчий, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду скарги, не з'явилися.
Слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги визнано можливим розглянути скаргу за відсутності заявника та уповноваженої особи ТУ ДБР з дотриманням положень ст. ст. 26, 306 КПК України.
Суд, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження № 42015200000000367 від 17.09.2015 року за ч. 2 ст. 365 КК України, приходить до такого висновку.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Так, згідно з вимогами ч. 2 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.
За змістом ст. 110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ньому має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту прав та відповіді на усі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. Мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу.
У свою чергу слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
Зокрема, якщо слідчим закрито кримінальне провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено кримінальне правопорушення та доводи слідчого на їх спростування.
Проте, ці положення кримінального процесуального закону при прийнятті процесуального рішення про закриття кримінального провадження, слідчим не дотримані.
Встановлено, що в провадженні ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, перебувало кримінальне провадження № 420152000000000367 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, внесене на підставі ухвали Зарічного районного суду м. Суми за заявою ОСОБА_3 , засудженого 15.12.2004 року до довічного позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених п.п.1, 6, 12.ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 357, ст. 70 КК України, стосовно того, що в ході розслідування в вказаній кримінальній справі працівники правоохоронних органів застосовували відносно нього недозволені методи досудового розслідування, а саме застосовуючи фізичну силу змушували підписати протоколи допитів, помістили до камери з особою, хворою на відкриту форму туберкульозу.
Вказане кримінальне провадження неодноразово закривалося постановами слідчих ОВС прокуратури Сумської області, які були скасовані ухвалами слідчих суддів Зарічного районного суду м. Суми. Так, ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 19.11.2019 року скасована постанова слідчого в ОВС СВ прокуратури Сумської області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 420152000000000367 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України з підстав того, що попередня ухвала слідчого судді не була виконана.
У подальшому досудове розслідування кримінального провадження № 420152000000000367 здійснювалося ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві.
28.02.2020 року слідчим Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 42015200000000367 від 17.09.2015 року за ч. 2 ст. 365 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Вказана постанова слідчого мотивована тим, що вина ОСОБА_3 та ОСОБА_6 доведена в повному обсязі, пославшись на показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які заперечували застосування щодо ОСОБА_3 недозволених методів.
Водночас треба зазначити, що постанова про закриття, хоча і закрита за відсутністю складу кримінального правопорушення, але слідчим не встановлено в діях конкретно яких осіб відсутній склад кримінального правопорушення.
Слідчий, не провівши після скасування останньої постанови про закриття даного кримінального провадження жодної слідчі дії, виніс постанову про закриття кримінального провадження № 420152000000000367
Слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому у провадженні на здійснення слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування й він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст.3, ч. 3 ст.22 КПК України), однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс процесуальних дій, який би не залишав місце жодним сумнівам, а зроблені висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розслідування не буде ефективним доти, доки всі докази не будуть ретельно вивчені, а висновки не будуть обґрунтовані (рішення у справі № 43577/98 та 43579/98, п. 131 Nachovaand others v. Bulgaria, рішення у справі Михалков та інші проти України від 13.01.2013 року п. 42, рішення у справі Шевченко проти України від 04 квітня 2006 року п. 67). Органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (див. рішення у справі «Асьонов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v.Bulgaria) від 8 жовтня 1998 року, п. 103 з подальшим посиланням, Reports of Judgments and Decisions 1998-VIII).»
Тобто, мотиви прийняття рішення це викладення слідчим у постанові обставин і їх оцінка переконливості, що робить суть прийнятого зрозумілим не тільки для учасників кримінального провадження, а навіть сторонньому спостерігачу, тому що мотиви прийняття рішень це сукупність міркувань і доводів, за якими слідчий приймає своє рішення та які він наводить на підтвердження правильності власних висновків, як самостійної процесуальної особи, які є внутрішніми процесами, причинами, що спонукають слідчого діяти певним чином і визначають спрямованість відповідної ним дії.
Виходячи з практики ЄСПЛ ефективним розслідування, як вказано в рішенні ЄСПЛ у справі «Кулік проти України», буде, якщо органи державної влади здійснять всіх заходів для отримання усіх наявних доказів, які мають стосунок до події, зокрема показання очевидців та експертних висновків тощо. В кримінальному провадженні № 12020170000000392 від 24.07.2020 року за ч. 2 ст. 194 КК України цього зроблено не було.
Отже, слідчий суддя вважає, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження була винесена передчасно без дослідження всіх обставин, викладених в заяві ОСОБА_3 , без перевірки обставин, на які посилається заявник у заяві про вчинення злочину.
Оскільки, в ході досудового розслідування, слідчим була допущена істотна неповнота, усунення якої потребує виконання слідчих та інших процесуальних дій, спрямованих на збирання та перевірку доказів, зміст оскаржуваної постанови не відповідає вимогам ст.110 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження допущено ряд порушень чинного кримінального процесуального законодавства, зокрема, не вжито всіх передбачених Законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення, не з'ясовано та не перевірено всіх обставин, які зазначені в заяві про вчинення кримінального правопорушення, тому досудове розслідування проведене неповно, а висновок слідчого є передчасним.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а постанова слідчого про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 303 - 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження задовольнити.
Постанову слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_5 від 28.02.2020 року про закриття кримінального провадження № 42015200000000367 від 17.09.2015 року за ч. 2 ст. 365 КК скасувати та направити матеріали кримінального провадження для проведення досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1