36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
06.04.2010 р. Справа №20/15
за позовом Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство імені Іваненка", с.Петрівці Миргородського району Полтавської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Миргород
про стягнення 33 368 грн. 10 коп.
Суддя Киричук О.А.
Представники:
від позивача: не з"явився
від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 422 від 25.01.2010р.
Розглядається позовна заява про стягнення 33 368 грн. 10 коп. заборгованості за договором № 2 від 01.04.2005р., № 2 від 01.11.05 р. (донарахована плата за спільне використання основних засобів з врахуванням коригування на індекс інфляції).
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що між державним підприємством “Дібрівський кінний завод № 62”, правонаступником якого є позивач, та відповідачем були укладені договори № 2 від 01.04.2005р., № 2 від 01.11.05 р. про спільне використання основних засобів, відповідно до положень яких відповідач користувалася частиною нежитлового приміщення, за що повинна була сплачувати заводу плату 45000 грн. на рік та 21600 грн. на рік відповідно. Договорами передбачалося, що ця плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої у встановленому порядку. На підставі цього позивач вважає, що відповідач повинна була сплачувати Заводу плату за користування Приміщенням з урахуванням положень пункту 13 Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року N 786 (далі -Методика), який передбачає визначення розміру орендної плати за кожний наступний місяць шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оскільки відповідач не коригувала зазначеним чином розмір плати за користування Приміщенням, її заборгованість склала 33 368 грн. 10 коп. Розмір даної плати встановлений позивачем на підставі акту перевірки КРУ в м. Миргороді та Миргородському районі діяльності Заводу від 08.01.2009 року № 01-21/1.
Позивач у позові зазначає про припинення договірних відносин між державним підприємством "Дібрівський кінний завод №62" та відповідачем з 01.05.2009 року внаслідок односторонньої відмови Відповідача від цього договору.
В судове засідання 06.04.2010 року позивач явку повноважних представників не забезпечив, причини неявки не повідомив.
Відповідач у відзивах (вх. № 01165д від 28.01.2010р. та № 01704д від 09.02.2010р.) проти позову заперечив, посилаючись на те, що договори, копії яких надано відповідачем не відповідають дійсності; відповідач використовувала приміщення магазину "Гастраном" площею 60 кв.м. в період з 01.11.05 р. по 30.04.09 р. згідно договорів про спільне використання основних засобів від 01.11.05 р. та від 01.03.08 р.
Крім того, як зазначає відповідач, він на прохання заводу сплачував плату за користування приміщенням наперед нерівномірними частками, внаслідок чого йому сплачено плату, розмір якої більший за розмір, що передбачений вказаними договорами, навіть з урахуванням її коригування відповідно до Методики. Згідно даних відповідача розмір плати за користування приміщенням за весь період з урахуванням індексу інфляції згідно Методики склав 70957,55 грн. Сплачено відповідачем згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів 70971 грн.
Крім цього, відповідач вважає позов безпідставним, оскільки між сторонами не було ніяких господарських правовідносин. Державна реєстрація позивача здійснилася вже після розірвання даних договорів, право власності на Приміщення позивачем не набуте у встановленому законом порядку, а тому позивач не є правонаступником прав Заводу за вказаними правовідносинами. Відповідач також вважає, що на дані правовідносини не поширюється дія Методики та Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 року N 2269-XII.
У відзивах відповідач також зазначив про сплив позовної давності та просить суд застосувати позовну давність при вирішенні спору.
В судовому засіданні за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд, встановив:
Як свідчать матеріали справи, між державним підприємством "Дібрівський кінний завод №62", правонаступником якого є позивач, та відповідачем існували договірні відносини щодо використання торгівельної площі магазину "Гастроном", який розташований в м. Миргороді по вул. Гоголя, 139.
В зв'язку з ненаданням позивачем оригіналу договору від 01.04.05 р., суд приймає до уваги договори про спільне використання основних засобів, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.
Надані сторонами до матеріалів справи копії договорів від 01.11.05 р. та від 01.03.08 р., пояснення представників сторін, копії квитанцій до прибуткових касових ордерів підтверджують факт користування майном, а саме торгівельною площею у розмірі 60 кв.м. магазину "Гастроном", який розташований в м. Миргороді по вул. Гоголя, 139.
Відповідно до п. 6.1 договору від 01.11.05 р. плата за користування майном складала 21600 грн. на рік
Згідно п 13.2 договору від 01.03.08 р., з моменту підписання цього договору, договір від 01.11.05 р. втратив чинність.
Відповідно до п. 6.1 договору від 01.03.08 р. плата за користування майном складала 900 грн. за місяць.
Актом прийому-передачі від 30.04.09 р. підтверджено факт передачі основних засобів, які зазначені в цьому акті, "з під звіту П.П. ОСОБА_1 в під звіт ОСОБА_3 ".
Відповідно до п. 3.3 договору від 01.11.05 р. передача майна в користування здійснюється протягом 7 днів з моменту початку роботи двосторонньої комісії.
Згідно пояснень представників сторін, акт про передачу майна в користування, на виконання умов договорів від 01.11.05 р., від 01.03.08 р., сторонами не підписувався.
Наявність договору від 01.03.08 р. з визначеною в ньому платою за користування майном в розмірі 900 грн. за місяць спростовує доводи позивача та надані ним розрахунки щодо наявності заборгованості відповідача в сумі 33368,10 грн. При цьому, відповідачем надані докази на підтвердження здійснення оплати за період з 01.11.05 р. по 30.04.09 р. в сумі 70971 грн.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, позивач не обґрунтував та не підтвердив відповідними доказами наявність у відповідача заборгованості по оплаті за договорами щодо використання торгівельної площі магазину "Гастроном".
Сам по собі акт ревізії КРВ в м. Миргород та Миргородському районі від 08.01.2009 р. за №01-021/1 не приймається судом в якості належного доказу на підтвердження заборгованості відповідача, яка заявлена до стягнення.
З огляду на зазначені у позовній заяві обставини та надані докази, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,
В позові відмовити.
Суддя Киричук О.А.