36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
08.04.2010 Справа № 3/167-09
По позову Селянського (фермерського) господарства “Світанок”, 37100, смт. Чорнухи Полтавської області, вул. Шевченка, 8
До відповідача Чорнухинська районна державна адміністрація, 37100, смт. Чорнухи Полтавської області, вул. Леніна, 30
Треті особи без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача -
1. Вороньківська сільська рада, с. Воронька, Чорнухинського району Полтавської області
2. Відділ Держкомзему у Чорнухинському районі Полтавської області, смт. Чорнухи, Полтавська область
3. Лохвицька державна податкова інспекція в особі Чорнухинського відділу Лохвицької МДПІ, смт. Чорнухи Полтавської області
Про визнання незаконним Розпорядження голови районної державної адміністрації Чорухинського району Полтавської області від 21.01.2004р. №10, яким було:
(1) припинено право постійного користування СФГ “Світанок” земельною ділянкою, що була надана для ведення фермерського господарства на території Вороньківської сільської ради загальною площею 59,9 га, в т.ч. с/г угідь 56,6 га, з них ріллі 44,8 га, сіножаті 11,8 га, лісових угідь 3,3 га та
(2) визнано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, виданий Чобітько Ніні Сергіївні від 20 грудня 1996 року серія ПЛ №7 таким, що втратив чинність,
С у д д я БУНЯКІНА Ганна Іванівна
Представники:
від позивача -Чобітько Н.С., Мудрий Я.М. (див. протокол)
від відповідача -Головко А.М. (див. протокол)
від третіх осіб: І, ІІ, ІІІ - відсутні ( див. протокол)
Суть спору: Розглядається позов СФГ “Світанок”, смт. Чорнухи про визнання незаконним Розпорядження голови районної державної адміністрації Чорнухинського району Полтавської області від 21.01.2004р. №10, яким було: (1) припинено право постійного користування СФГ “Світанок” земельною ділянкою, що була надана для ведення фермерського господарства на території Вороньківської сільської ради загальною площею 59,9 га, в т.ч. с/г угідь 56,6 га, з них ріллі 44,8 га, сіножаті 11,8 га, лісових угідь 3,3 га та (2) визнано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, виданий Чобітько Ніні Сергіївні від 20 грудня 1996 року серія ПЛ №7 таким, що втратив чинність ( в редакції заяви про зміну позовних вимог від 24.03.2010р., вх.№04104д від 25.03.2010р.).
Позовні вимоги селянського (фермерського) господарства «Світано껴рунтуються на тому, що оспорюваним розпорядженням відповідача порушені права господарства як постійного користувача земельною ділянкою за Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 20 грудня 1996 року серії ПЛ №7. Несплата земельного податку з об'єктивних причин ( на думку позивача) не є підставою для позбавлення права користування. До об'єктивних причин несплати земельного податку позивач відносить той факт, що фермерське господарство «Щуров»не повернуло позивачу урожай гречки та соняшнику, вирощеного та зібраного на земельній ділянці, що належить на праві користування останньому (СФГ «Світанок»).
За наведеного позивач резюмує, що відповідач-РДА не врахувала зазначених вище обставин та недотрималась чинних норм земельного законодавства.
В відзиві на позов та представник відповідача в судовому засіданні послався на те, що спірне розпорядження №10 від 21.01.2004р. було прийняте в межах повноважень РДА та відповідно до чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд - в с т а н о в и в:
На підставі рішення УІІІ сесії Чорнухинської районної ради від 20.12.1996 р. Чобітько Ніні Сергіївні була надана у постійне користування земельна ділянка площею 59,9 га з земель запасу Вороньківської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства, про що закріплено Державним актом на право постійного користування землею, який було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №7.
Саме фермерське господарство «Світанок»пройшло державну реєстрацію 31.12.1996р. Про останню обставину засвідчує Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія АОО №621133.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про юридичну особу -ФГ «Світанок»внесені 14.12.2005р., а 05.02.2007р. до цього ЄДР внесені дані судового рішення щодо припинення ФГ «Світанок»як юридичної особи. Однак, з ЄДРАПОУ позивач не виключений.
Відповідно до Розпорядження голови районної державної адміністрації Чорухинського району Полтавської області від 21.01.2004р. №10 було припинено право постійного користування СФГ “Світанок” земельною ділянкою, що була надана для ведення фермерського господарства на території Вороньківської сільської ради загальною площею 59,9 га, в т.ч. с/г угідь 56,6 га, з них ріллі 44,8 га, сіножаті 11,8 га, лісових угідь 3,3 га та визнано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, виданий Чобітько Ніні Сергіївні від 20 грудня 1996 року серія ПЛ №7 таким, що втратив чинність.
Не погоджуючись з даним розпорядженням Чорнухинської РДА Селянське (фермерське) господарство «Світанок»смт. Чорнухи звернулося до суду з даним позовом.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, оскільки земля є об'єктом цивільних прав і обов'язків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод. До таких справ слід відносити справи, пов'язані із захистом права власності або користування землею, в яких, захищаючи свої цивільні права і охоронювані законом інтереси, беруть участь суб'єкти господарської діяльності; якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства (п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. № 01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого господарського суду № 01-8/218 від 08.04.2008 р.).
Оскільки заявлені в цьому провадженні позовні вимоги випливають із відносин власності (постійного землекористування), що мають приватноправовий характер, вимога про визнання частково недійсним розпорядження органу владних повноважень є похідною від права землекористування, участь у справі відповідача, який в інших правовідносинах є суб'єктом владних повноважень, та оскарження його рішення не змінюють правову природу спірних правовідносин і не перетворюють спір у публічно-правовий.
Таким чином, зазначений спір зводиться до вирішення питання про право користування суб'єкта господарювання земельною ділянкою, а отже, не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи), наведене у пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України. Компетенція адміністративних судів, установлена статтею 17 зазначеного Кодексу, на цей спір не поширюється.
Відповідно до ст. 16 Земельного кодексу Української РСР (який діяв під час набуття позивачем права постійного землекористування) відведення земельних ділянок провадиться на підставі рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею.
Право землекористування згідно зі ст. 20 Земельного кодексу Української РСР засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі.
Видача державних актів на право користування землею, а також актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів (ст. 21 Земельного кодексу Української РСР). Приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється (ст. 22 Земельного кодексу Української РСР).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач мав правові підстави для постійного землекористування земельною ділянкою площею 59,9 га , яка знаходиться на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області за межами населеного пункту в період з 31.12.1996р. по 21.01.2004р., тобто до прийняття відповідачем -РДА спірного розпорядження.
Приймаючи розпорядження №10 від 21.01.2004р. про припинення права постійного користування земельною ділянкою СФГ «Світанок»відповідач діяв в межах повноважень, визначених пунктом 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2002р. та за яким до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади. В нашому випадку -Чорнухинська районна державна адміністрація Полтавської області.
Підставою ж для припинення права постійного користування земельною ділянкою СФГ «Світанок»та прийняття відповідного розпорядження РДА, що є предметом спору у цій справі, послужило подання Чорнухинського райземвідділу та Чоргухинського відділення Лохвицької МДПІ від 19.01.2004р., за яким серед інших порушень землекористувача значиться систематичне несплата земельного податку. Підтвердженням цій обставині ( наявність боргу з земельного податку) є справа №8/490 про банкрутство СФГ «Світанок», з ініційована Лохвицькою МДПІ з підстав заборгованості господарства по податках, в тому числі по земельному податку в сумі 1 707, 32 грн. за період 2002-2003р.р. Позов про визнання банкрутом до суду був поданий 08.12.2003р.
Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України однією із підстав для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати ( див. пп. «д»). При цьому законодавець, визначивши підстави для припинення землекористування, не ставить в залежність послідуючу сплату податку. Тому доводи позивача з посиланням на факт затвердження мирової угоди за ухвалою ГСПО від 01.04.2004р. по справі №8/490 суд не приймає до уваги.
За відмічених обставин, суд дійшов висновку, що розпорядження голови районної державної адміністрації Чорнухинського району Полтавської області від 21.01.2004р. №10 про припинення права постійного користування СФГ “Світанок” земельною ділянкою, що була надана для ведення фермерського господарства на території Вороньківської сільської ради загальною площею 59,9 га, в т.ч. с/г угідь 56,6 га, з них ріллі 44,8 га, сіножаті 11,8 га, лісових угідь 3,3 га та визнання Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, виданий Чобітько Ніні Сергіївні від 20 грудня 1996 року серія ПЛ №7 таким, що втратив чинність, відповідає приписам чинного законодавства, а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, суд -
1. В позові відмовити.
2. Копію цього рішення надіслати сторонам та третім особам за адресами, зазначеними в його вступній частині.
СУДДЯ БУНЯКІНА Г.І.
Примітка: Рішення господарського суду набирає законної сили після
закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного
подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили
після розгляду справи апеляційною інстанцією.