36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
15 квітня 2010 р. Справа № 5/297
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 37500, АДРЕСА_1
до Приватного підприємства "Торговий дім "Калинка", провулок Спортивний, 4, кім. 2, м. Полтава, 36014
про стягнення 4280,82 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: не з"явився
від відповідача: не з"явився
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 4280,82 грн. заборгованості, з них: 4000,00 грн. - борг за договором постачання № 58 від 14.08.2009 року та 280,82 грн. - пеня.
Позивач надіслав телеграму (вх. № 86 від 14.04.2010 року), в якій просить суд розгляд справи проводити без участі представника в судовому засіданні та повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Клопотання судом задовольняється.
Представник відповідача вимог попередньої ухвали суду не виконав, в судове засідання не з"явився, ухвала, направлена на адресу, вказану в Витязі з реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, повернулася до суду з відміткою "за даною адресою підприємство не існує".
Враховуючи, що суд направив ухвалу відповідачу на адресу вказану у витязі, останній вважається повідомленим належним чином.
У зв"язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах достатньо, і господарський суд повідомив належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:
Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається, зокрема, на договір постачання № 58 від 14.08.2009 року.
В судовому засіданні судом оглянутий оригінал договору постачання, який позивачем не підписаний, про що зазначено в протоколі судового засідання від 25.03.2010 року.
Відповідно до п. 3 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
З вищевикладеного випливає, що договір постачання № 58 від 14.08.2009 року не є укладеним, а, отже, поставка продукції здійснювалася не на підставі договору.
Позивачем було відпущено товар на суму 5139,60 грн., що підтверджується накладною № 4191 від 15.08.2009 року.
З виписки по рахунку № 1678 від 13.10.2009 року випливає, що відповідач перерахував на рахунок позивача лише 1139,60 грн. за отриманий товар.
Отже, заборгованість відповідача складає 4000,00 грн.
Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначив можливим пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний термін від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
04.11.2009 року на адресу відповідача було направлено претензію про сплату боргу за поставлений товар у сумі 4000,00 грн., яка була отримана відповідачем 12.11.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення, копія якого додана до позовної заяви.
Відповідач претензію позивача залишив без відповіді, розрахунок не провів.
Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, правомірними і такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача 4000,00 грн.
За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.
Згідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Позивачем за неналежне виконання зобов"язань нарахований штраф, що становить 280,82 грн. за період з 16.08.2009 року по 18.12.2009 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (N 543/96-ВР від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань (№ 02-5/293 від 29.04.1994 р. зі змінами та доповненнями), розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі.
Оскільки договір між сторонами не укладений, підстави для стягнення пені відсутні.
Виходячи з викладеного позовні вимоги в частині стягнення пені необгрунтовані та задоволенню не підлягають.
Господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Торговий дім "Калинка" (пров. Спортивний, 4, кім. 2, м. Полтава, 36014, р/р 26002060036954 в ПГРУ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 34322661) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (37500, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ПГРУ КБ "Приватбанк" м. Полтави, МФО 331401, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 4000,00 грн. основного боргу, 95,31 грн. державного мита та 220,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання цим рішення законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Суддя Гетя Н.Г.