Справа №1-149/2010 р.
25 травня 2010 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:
головуючої - судді Копняк С.М.
при секретарі Кунинець І.І.
з участю прокурора Кузь Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Жовкві Львівської області кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Р.Руська, Жовківського району, Львівської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, з середньою освітою, громадянина України, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, інших непрацездатних осіб на утриманні також не має, військовозобов'язаного, на військовому обліку перебуває в Жовківському районному військовому комісаріаті Львівської області, такого, що раніше не судився,
- за ст.185 ч. 3 КК України,
Підсудний ОСОБА_1 , в серпні 2009 року, близько 02 год. ночі, знаходячись в АДРЕСА_2, шляхом відкриття замка на вхідних дверях, умисно проник в приміщення житлового будинку потерпілого ОСОБА_2, звідки таємно викрав гроші в сумі 1500 грн.00 коп., заподіявши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на зазначену суму.
Підсудний ОСОБА_1, в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і пояснив, що літом приблизно в серпні або в вересні 2009 року він разом із ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, та чоловіком на ім'я ОСОБА_2, прізвища якого не знає, знаходився в центрі м. Рава-Руська по вул. Львівській біля бару «Кури-гриль» в автомобілі належному ОСОБА_5, вживали спиртні напої. Приблизно о 01 годині ночі, ОСОБА_2 попросив ОСОБА_5 завезти його та ОСОБА_6 в с. Шабельня додому ОСОБА_2, за що ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_5 50 гривень. ОСОБА_5 погодився і всі поїхали в с. Шабельня. Біля будинку ОСОБА_2 ОСОБА_5 зупинився, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вийшли з автомобіля і пішли до будинку, а ОСОБА_8 разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поїхав до центру м. Рава-Руська. По дорозі в м. Рава-Руська ОСОБА_1 образився на товаришів, вийшов з автомобіля і повернувся до с. Шабельня до будинку ОСОБА_2 для того щоб забрати ОСОБА_6. Коли він підійшов до будинку ОСОБА_2, то побачив, що в одній із кімнат світиться світло. Він вирішив зайти до будинку. Коли він заходив в будинок, вхідні двері були зачинені, але не на замок. Коли він зайшов, то побачив, що в будинку нікого немає. ОСОБА_1 зайшов до кімнати і побачив, що на полці серванту, який стояв в кімнаті справа від входу в кімнату, лежать гроші в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень номіналом по 50 гривень. Тоді він вийшов з будинку і, впевнившись в тому, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 знаходяться в літній кухні і його не бачать, знову зайшов в будинок і таємно викрав вище вказані гроші в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень. Він взяв гроші, положив їх собі в кишеню і вийшов з будинку. Він був впевнений що його ніхто не бачить. Вийшовши з подвір'я він пішов в напрямку м. Рава-Руська, де на вулиці 1-го листопада зустрівся з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які їхали на автомобілі належному громадянину ОСОБА_5 Вони відвезли ОСОБА_4 додому, а самі поїхали до центру м. Рава-Руська і зупинилися біля ресторану «Леокс». Приблизно через 10 хвилин до них підійшла громадянка ОСОБА_6, сіла до них в машину і вони поїхали спочатку на заправку, а потім до с. Потелич. Про вчинення ним крадіжки він розповів ОСОБА_4, але вже пізніше при випивці, десь через два місяці після цього. Викрадені гроші ОСОБА_1 витратив на їжу та одяг. Того вечора про те, що він вчинив крадіжку грошей із будинку ОСОБА_2, не розповідав нікому. Також ОСОБА_1 додав, що завдану шкоду буде повертати. У вчиненому кається і просить суд не позбавляти його волі.
Згідно пояснень потерпілого ОСОБА_2 на досудовому слідстві, які були оголошені та перевірені в судовому засіданні, він проживає в АДРЕСА_2. Наприкінці серпня 2009 року точної дати він не пригадує він вирішив, ідучи з роботи додому зайти в гриль-бар, що знаходиться в центрі м. Рава-Руська, щоб випити 100 грам горілки. Це було близько 24.00 години ночі. В барі він знаходився близько 20 хвилин. В барі знаходилися три візуально знайомі йому хлопці та дівчина. Один із хлопців був власником автомобіля ВАЗ 21011 його звали ОСОБА_5. Випивши 100 грам горілки, ОСОБА_2 попросив власника автомобіля, відвезти його додому до с. Шабельня, за що запропонував йому 50 гривень. Власник автомобіля погодився і він сів до нього в машину, також в машину сіли два хлопці, які знаходилися в барі, і дівчина ОСОБА_6. Вони разом поїхали в с. Шабельня. Коли приїхали додому, ОСОБА_2 вийшов з автомобіля, разом з ним з автомобіля вийшла ОСОБА_6. Коли він заходив до себе на подвір ' я, в ' їздна брама та хвіртка були зачинені. Вхідні двері в будинок також були зачинені на врізний замок. Він відкрив двері своїм ключем і зайшов в будинок, включив світло і, взявши сигарети, вийшов з будинку і пішов в літню кухню. Коли виходмв з будинку, вхідних дверей він на ключ не зачиняв. В будинку він знаходився не більше п ' яти хвилин. Чи виключав світло чи ні не пригадує. В кімнату де знаходилися гроші він, коли ішов за сигаретами, не заходив. Зайшовши в будинок, ОСОБА_2 включив світло на веранді і замітив, що двері в кімнату де знаходилися гроші були відчинені навстіж, його це здивувало. Він зайшов в кімнату і зауважив що в серванті де знаходилися гроші була відкрита шухляда. Коли він ретельно все перевірив, то виявив, що гроші в сумі 1500 (одна тисяча п ' ятсот) гривень номіналом по 50 гривень були відсутні. Перед тим він останній раз бачив свої гроші зранку того ж дня близько 12.00 години, коли він брав звідти 100 гривень із собою на роботу на свої потреби, решту грошей залишив в серванті. Хто міг вчинити даний злочин він не знає і нікого не підозрює. До органів МВС по даному факту він не звертався тривалий час так як вважав, що гроші йому повернуть.
A.c. № 28-30
Відповідно до вимог ст.299 ч.3 КПК України, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, дослідженням показів потерпілої на досудовому слідстві та характеризуючих підсудного матеріалів справи. Крім повного визнання своєї винуватості підсудним, така у скоєнні інкримінованого йому злочину стверджується вище переліченими доказами, а також доказами, які є в матеріалах справ. Фактичні обставини справи, які стверджуються цими доказами, не оспорювались в ході судового слідства ні підсудним, ні іншими учасниками судового розгляду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що винуватість підсудного ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину доведена повністю.
Дії підсудного ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло. Така кваліфікація дій підсудного, на думку суду, є вірною.
У відповідності до ч.4 ст.12 КК України, злочин скоєний підсудним ОСОБА_1 є тяжким злочином.
При обранні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує тяжкість скоєного ним злочину, обставини справи, дані, що характеризують особу підсудного, і з врахуванням таких, перспективи його виправлення та попередження з його боку нових злочинів, а саме, що підсудний на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судився, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює.
Як пом'якшуючі покарання обставини підсудному ОСОБА_1, суд враховує те, що він у скоєному щиро розкаявся.
Обставин, які б обтяжували покарання підсудному ОСОБА_1, судом не встановлено.
Таким чином, з врахуванням вище наведеного, суд вважає, що покарання підсудному ОСОБА_1 слід обрати в межах санкції статті, за якою він судиться. І оскільки суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, то до нього слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробування, поклавши на нього обов'язки, зокрема, не виїжджати за межі України на інше постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, праці чи навчання, а також систематично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконвчої системи.
Також з підсудного ОСОБА_1 слід стягнути в користь потерпілого ОСОБА_2 1500 грн. 00 коп. завданої його злочинними діями матеріальної шкоди.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим та засудити:
- за ст.185 ч.3 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового терміну 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності до вимог ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на інше постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, праці чи навчання, а також систематично з”являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконвчої системи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обраний - підписку про невиїзд.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 в користь потерпілого ОСОБА_2 1500 грн. 00 коп. (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. матеріальної шкоди.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Львівської областьі через Жовківський районний суд Львівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя
Оригінал.Виготовлено в єдиному примірнику.