25 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/16181/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Вронська Г. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Бондаренко-Легких Г. П.
від 06.04.2021 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Ткаченко Б. О., Гаврилюк О. М., Майданевич А. Г.
від 07.09.2021
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОЕНЕРГОІНВЕСТ"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 7 156 384,72 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРОЕНЕРГОІНВЕСТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 2 283 089,90 грн пені, нарахованої за прострочення основного зобов'язання у частині дотримання строків оплати електричної енергії за період з 25.03.2020 по 09.10.2020, та 4 873 294,82 грн штрафу (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі № 910/16181/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОЕНЕРГОІНВЕСТ" до Державного підприємства "Гарантований покупець" задоволено частково: присуджено до стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОЕНЕРГОІНВЕСТ" 913 235,96 грн пені, 1 949 317,93 грн штрафу та 107 345,77 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення 1 369 853,94 грн пені та 2 923 976,89 грн штрафу - відмовлено.
Постановою від 07.09.2021 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі № 910/16181/20.
28 вересня 2021 року Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося до Верховного Суду через Північний апеляційний господарський суд з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 у справі № 910/16181/20.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець", Судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах ;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Зі змісту касаційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" вбачається, що підставами касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 у справі № 910/16181/20 скаржник вважає наявність випадків, передбачених пунктами 2 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, в обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України Державне підприємство "Гарантований покупець" зазначило, що відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування статей 530, 551, 614 Цивільного кодексу України, статей 174, 196, 218, 233 Господарського кодексу України, статей 33 та 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо покладення спеціальних обов'язків із збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел не лише на Державне підприємство "Гарантований покупець", а й на іншого учасника правовідносин Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Проте в обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Державне підприємство "Гарантований покупець" зазначило про необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.05.2021 (в касаційній скарзі помилково вказано від 12.04.2021) у справі № 910/11830/20, однак без обґрунтування необхідності такого відступлення.
Суд зауважує, що у випадку касаційного оскарження на підставі зазначеного пункту скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього (абзац 3 пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто не менше 2 102,00 грн та не більше 735 700,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2 102,00 грн, а позов поданий у 2020 році.
Згідно з частиною 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Оскільки Державне підприємство "Гарантований покупець" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 у справі № 910/16181/20 в частині задоволених позовних вимог, то в даному випадку судовий збір за подання касаційної скарги про часткове скасування зазначених судових рішень повинен вираховуватись із оспорюваної суми - із присуджених до стягнення 913 235,96 грн пені та 1 949 317,93 грн штрафу, всього - 2 862 553,89 грн.
Враховуючи викладене судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду підлягав сплаті у сумі - 85 876,62 грн (1,5% від 2 862 553,89 грн * 200%).
Однак до касаційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" не додано доказів сплати судового збору, натомість у тексті та прохальній частині касаційної скарги заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення постанови касаційним судом у цій справі.
Розглянувши клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення сплати судового збору, Суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Оскільки предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" задоволенню не підлягає.
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, касаційна скарга Державного підприємства "Гарантований покупець" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом:
- належного обґрунтування необхідності відступлення від правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.05.2021 у справі № 910/11830/20;
- надання Суду доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 у справі № 910/16181/20 у встановленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 85 876,62 грн.
Крім того, статтею 291 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, надсилати іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
До касаційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" не додано доказів надіслання копії касаційної скарги та доданих до неї документів Товариству з обмеженою відповідальністю "ГІДРОЕНЕРГОІНВЕСТ", листом з описом вкладення.
Згідно із частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Відповідно до частини 2 статті 294 Господарського процесуального кодексу України до відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження.
Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", Суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 у справі № 910/16181/20 до ухвалення постанови касаційним судом.
2. Касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 у справі № 910/16181/20 залишити без руху.
3. Надати Державному підприємству "Гарантований покупець" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
4. Роз'яснити Державному підприємству "Гарантований покупець", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді С. В. Бакуліна
Г. О. Вронська