29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"19" листопада 2021 р. Справа № 924/608/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Устінової А.П., розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд", м. Вінниця
до товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Славутського району Хмельницької області
про розірвання договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №/1000061445 від 07.07.2020 року,
розірвання договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №/1000061736 від 16.07.2020 року,
розірвання договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №/1000062405 від 04.08.2020 року,
та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Славутського району Хмельницької області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд", м. Вінниця
про стягнення 4 099 155,2 грн. пені за договорами купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061445 від 07.07.2020 року, №1000061736 від 16.07.2020 року, №1000062405 від 04.08.2020 року,
за участю представників сторін:
позивача (за первісним позовом): Цюпик О.В. - згідно ордеру серії ХМ №044412 від 22.12.2020 року;
відповідача (за первісним позовом): Стельмах Ю.М. - довіреність № б/н від 12.10.2020 року, (в режимі ВКЗ);
рішення ухвалюється після оголошеної 16.11.2021 року перерви в судовому засіданні
позивач звернувся до суду з первісним позовом, у якому просить розірвати договори купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №/1000061445 від 07.07.2020 року, №/1000061736 від 16.07.2020 року та №/1000062405 від 04.08.2020 року. Вимоги мотивує положеннями ст. 652 ЦК України, зокрема, істотною зміною обставин, якими позивач керувався при укладенні спірних договорів.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.06.2021 року відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд", м. Вінниця до товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Славутського району Хмельницької області про розірвання договорів купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №/1000061445 від 07.07.2020 року, №/1000061736 від 16.07.2020 року, №/1000062405 від 04.08.2020 року; призначено підготовче засідання.
30.06.2021 року від ТОВ «Суффле Агро Україна» надійшов зустрічний позов, у якому відповідач просить суд стягнути з позивача 847 835,79 грн. пені за договором №1000061445 від 07.07.2020 року; 425 378,02 грн. пені за договором №1000061736 від 16.07.2020 року та 261 535,66 грн. пені за договором №1000062405 від 04.08.2020 року. Вимоги мотивує неналежним виконанням ТОВ «Вінницяагропроектбуд» своїх зобов'язань з поставки врожаю за договорами.
Ухвалою суду від 15.07.2021 року зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Славутського району Хмельницької області до ТОВ «Вінницяагропроектбуд» про стягнення 1 534 751,47 грн. пені за договорами купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061445 від 07.07.2020 року, №1000061736 від 16.07.2020 року, №1000062405 від 04.08.2020 року, повернуто заявнику.
Ухвалою суду від 31.08.2021 року закрито підготовче провадження; призначено справу №924/608/21 до судового розгляду по суті.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 року ухвалу суду від 15.07.2021 року скасовано; матеріали оскарження ухвали надіслано до Господарського суду Хмельницької області для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до розгляду.
Ухвалами суду від 23.09.2021 року та від 24.09.2021 року прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом; вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом; вирішено перейти у справі №924/608/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд", м. Вінниця до товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Славутського району Хмельницької області про розірвання договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №/1000061445 від 07.07.2020 року, розірвання договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №/1000061736 від 16.07.2020 року, розірвання договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №/1000062405 від 04.08.2020 року, та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Славутського району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд", м. Вінниця про стягнення 1 534 751,47 грн. пені за договорами купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061445 від 07.07.2020 року, №1000061736 від 16.07.2020 року, №1000062405 від 04.08.2020 року, до стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 27.09.2021 року прийнято заяву ТОВ "Суффле Агро Україна" від 24.09.2021 року про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом.
Ухвалою суду від 21.10.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Повноважний представник позивача за первісним позовом під час судового розгляду спору позов підтримав в повному обсязі, наполягає на його задоволенні.
Відповідач за первісним позовом в судовому засіданні та у відзиві на первісний позов вважає вимоги позивача необґрунтованими. Зауважує, що наданий на підтвердження істотної зміни обставин висновок експерта від 17.03.2021 року не є допустимим доказом, оскільки він не містить даних про те, що був виготовлений для подання до Господарського суду Хмельницької області у справі №924/608/21. Крім того, такий висновок та додані до нього документи містять маніпулятивні та вибіркові факти, які також суперечать обставинам справи. Зокрема, наголошує на відсутності в законодавстві такого предмету економічної експертизи як обґрунтування неотриманого доходу та методології визначення питань такої експертизи; при цьому, врожай не може бути достовірно прогнозованим.
Зазначає про безпідставність посилання у висновку як на методологію Порядок визначення фактичних збитків, завданих унаслідок посухи у стравні 2007 року, затверджений спільним Наказом Мінагрополітики України та Міністерства економіки України від 15.06.2007 року №417/180, а також суб'єктивності розрахунків щодо майбутніх доходів від врожаю кукурудзи. Окрім того, бізнес-проект ТЕО «Кукурудза-2020» стосується всіх посівів кукурудзи на площі 726,58 га, проте, в експертному висновку зазначається про недоотриманий дохід на ділянках площею 445 га.
Стверджує також про надання позивачем недостовірних відомостей про нібито втрату всього врожаю, оскільки щонайменше 371,7 тонн кукурудзи позивач у вересні-жовтні вивіз на зберігання до ТОВ «Крижопільський елеватор» та продав ТОВ «Вторметекспорт». Припускає, що насправді товар було продано позивачем третім особам за ціною, вищою, ніж у спірному договорі.
Звертає увагу на відсутності належних доказів на підтвердження втрати врожаю та недослідженості експертами первинних бухгалтерських документів та регістрів бухгалтерського обліку, зокрема, звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур у серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2020 року, щомісячні статистичні форми 37-сг, що стосуються земельних ділянок ТОВ «Вінницяагропроектбуд» площею 445 га, що розташовані у Крижопільському районі Вінницької області на території Гарячівської, Вільшанської сільських рад; звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року форма 4-сг (річна), що стосуються земельних ділянок ТОВ «Вінницяагропроектбуд» площею 445 га, що розташовані у Крижопільському районі Вінницької області на території Гарячівської, Вільшанської сільських рад; звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду, форма 29-сг (річна), що стосуються земельних ділянок ТОВ «Вінницяагропроектбуд» площею 445 га, що розташовані у Крижопільському районі Вінницької області на території Гарячівської, Вільшанської сільських рад; фінансової звітності малого підприємства «Вінницяагропроектбуд» станом на 30.06.2020 року; фінансової звітності малого підприємства ТОВ «Вінницяагропроектбуд» станом на 31.12.2020 року; звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур а період з 01 серпня по 01 грудня 2020 року, форма 37-сг щомісячна, на земельних ділянках площею 281,58 га, що розташовані у Немирівському районі Вінницької області; звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду, форма 29-сг (річна), що стосується земельних ділянок ТОВ «Вінницяагропроектбуд» 281,58 га, що розташовані у Немирівському районі Вінницької області.
Щодо істотної зміни обставин наголошує на положенні п. 8.3. договорів, згідно яких договори можуть бути виконані продавцем як шляхом поставки вирощеного зерна, так і придбаного на ринку, що, на переконання відповідача, свідчить про усвідомлення позивача щодо можливості настання обставин, які виплинуть на врожайність кукурудзи.
Додатково зазначає про необхідність доведення того, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що відповідна зміна обставин не настане та безпідставності твердження, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Позивач у відповіді на відзив від 20.08.2021 року наголошує на тому, що при укладенні спірних договорів керувався можливостями виконати свої зобов'язання, проте, внаслідок несприятливих погодних умов та втратою врожаю змушений був звернутись до відповідача з проханням відстрочити виконання за договорами у строк до 30.11.2021 року. Проте, ТОВ «Суффле Агро Україна» залишило лист без відповіді. В подальшому, позивач повторно звернувся до відповідача з проханням проведення переговорів щодо незастосування санкцій за договорами, проте, ТОВ «Суффле Агро Україна» знову залишила лист без відповіді. Окрім того, стверджує про обґрунтованість висновку експертів та фінансову неспроможність закупити товар у третіх осіб.
Позивач за зустрічним позовом під час судового засідання вимоги зустрічного позову підтримав в повному обсязі; наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідача за зустрічним позовом під час судового розгляду спору та у наданому суду відзиві на зустрічний позов від 27.09.2021 року просить відмовити в задоволенні зустрічного позову. Заперечення мотивує тим, що не виконання взятих на себе зобов'язаннях по договорах стало наслідком дії обставин непереборної сили, при цьому, відповідачем за зустрічним позовом вчинялись дії щодо відстрочення виконання зобов'язання, які залишились без задоволення зі сторони позивача за зустрічним позовом. Посилається також на висновок експертів №2230-2.2021-1005 від 17.03.2021 року та часткове виконання зобов'язань перед ТОВ «Суффле Агро Україна» за договорами поставки від 01.01.2018 року та від 01.01.2019 року, а також аграрною розпискою від 13.05.2020 року. У разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення пені, просить суд зменшити її розмір до 10 000,00 грн., оскільки невиконання зобов'язання зумовлене посухою, тобто, об'єктивними причинами.
Додатково стверджує про нарахування пені поза межами шестимісячного терміну.
Позивач за зустрічним позовом у відповіді на відзив від 05.10.2021 року зазначає про невідповідність законодавству питань, поставлених для експертного дослідження, оскільки законодавство не містить таких предметів економічної експертизи, а також методів дослідження, методик проведення судових експертиз із зазначених питань. Зауважує на проведенні експертизи з копій документів, відсутності вказівки в експертному висновку на номер судової справи, для якої він підготовлений та порушенні вимог до правил оформлення висновку експертів при проведенні комісійної експертизи. Вказане, на переконання ТОВ «Суффле Агро Україна», свідчить, що висновок експертів не є висновком судової експертизи, а висновком експертів, що має статус професійної думки.
З посиланням на позиції ВС, зокрема, у справі №910/6471/20, заперечує проти зменшення розміру штрафних санкцій. Зазначає про понесення збитків від невиконання ТОВ «Вінницягропроектбуд» своїх зобов'язань в розмірі 17 500 000,00 грн., оскільки вартість однієї тонни кукурудзи у порівнянні з договірною ціною збільшилась на 2500,00 грн., а ТОВ «Суффле Агро Україна» було змушене закупляти товар за збільшеною ціною. Натомість, відповідачем за зустрічним позовом отримано надприбуток у розмірі 17500000,00 грн. Додатково наголошує на невиконанні відповідачем за зустрічним позовом зобов'язань, відсутності доказів складного матеріального становища та недобросовісності ТОВ «Вінницяагропроектбуд», яке полягало у ствердженні про знищення врожаю.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
07 липня 2020 року, 16 липня 2020 року та 04 серпня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" (Продавець) укладено договори купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061445 (далі - договір №1), №100006136 (далі - договір №2), №1000062405 (далі - договір №3) (разом - договори).
Відповідно до п. 1.1. договорів продавець зобов'язується поставити покупцю Товар (кукурудза врожаю 2020 року) в строки, передбачені в цьому Договорі, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість.
У пункті 1.2. договорів Сторони погодили наступну залікову вагу/кількість та ціну на товар: загальну вартість договору: 19835200,00 грн., 736000,00 дол. США (договір №1), 9951760,00 грн., 364000,00 грн. дол. США (договір №2), 5181 960,00 грн., 186 000,00 доларів США (договір №3) (ціна вказана станом на дату укладення Договору та зазначено її еквівалент в доларах США). Під заліковою вагою (кількістю) сторони розуміють залікову вагу товару, доведеного до якісних характеристик, що передбачені в даному договорі.
Згідно з п. 1.3. договорів вартість товару у гривні коригується за комерційним курсом на дату, що передує дню видачі видаткової накладної (за наведеною у договорі формулою).
За змістом п. 3.1 договорів поставка товару здійснюється на умовах СРТ у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010/2020. Місцем поставки є будь-який із портових терміналів (надалі - зерновий склад) на цілковито одноособовий вибір покупця в наступних портах: Одеському, Південному, Чорноморську. Покупець зобов'язаний завчасно повідомити продавця у будь-який зручний спосіб (в т. ч. засобами електронного зв'язку) про місце поставки.
За додатковою угодою сторін поставка товару також можлива на умовах EXW (елеватор продавця) у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010. В такому разі сторони у вказаній додатковій угоді погоджують нову ціну товару, яка визначатиметься з урахуванням наступних витрат та підлягатиме зменшенню на: - транспортно-логістичні витрати із доставки товару із елеватора продавця до терміналу/терміналів поставки згідно із пунктом 3.1 вище. При цьому транспортно-логістичні витрати надаються експедиторами та/чи перевізниками покупця; - вартість послуг одного місця складського зберігання товару на елеваторі продавця; - вартість послуг відвантаження товару для доставки в порт; - 0,7% втрат (розмір природних втрат при зберіганні товару згідно норм природного убутку; розмір втрат в процесі сушки і очистки товару; механічні втрати, що виникають під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт та переміщення товару); - фінансові втрати покупця із розрахунку 8% річних за місяць в долара США. (п. 3.1.1. договорів)
Відповідно до умов п. 3.2. договорів Продавець зобов'язується передати Покупцю оригінали (якщо не буде зазначеного іншого) наступних документів на товар: товарної (видаткової) накладної; податкової накладної (в електронній формі, передбаченій в ПКУ); аналізної картки Ф47 на партію зерна. Для поставки на EXW додатково надаються: посвідчення якості лабораторії зернового складу, складська квитанція на ім'я Покупця, акт приймання-передачі Товару, підписаний Зерновим складом та Продавцем - для підпису Покупцем. Окрім того, продавцем у випадку необхідності може бути надано рахунок-фактуру.
Пунктом 3.3. договору №1 встановлено, що Продавець зобов'язується здійснити поставку всього об'єму Товару у строк до 30.11.2020 року; договору №2 - до 30.11.2020 року; договору №3 - 30.12.2020 року.
Продавець зобов'язаний поставляти Товар вантажними автомобілями або залізничним транспортом (хопер-вагони зерновози). Для оптимізації поставки об'єм і термін та місце поставки кожної партії може додатково узгоджуватися представниками сторін у будь-який прийнятий спосіб - письмовий, електронна пошта, переговори тощо. Дана норма жодним чином не змінює обов'язку Продавця поставити весь погоджений об'єм Товару в погоджений строк, оскільки приймання товару в сезон врожаю здійснюється Покупцем цілодобово. (п. 3.4. договорів).
Відповідно до п. 4.1. договорів оплата Товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця. Покупець зобов'язується оплачувати вартість поставленого Товару в наступні строки: 80% вартості Товару протягом 3 банківських днів після фактичної поставки та надання видаткової накладної; 20% вартості Товару протягом 3 банківських днів після фактичної реєстрації податкової накладної згідно чинного законодавства України та надання усіх документів, вказаних в п. п. 3.2., 3.7. договорів.
Відповідно до п. 5.1. договорів при доставці товару автомобільним транспортом кількість поставленого зерна визначається за показниками ваги Покупця або вантажоотримувача відповідно до місця поставки. У разі транспортування зерна з поля та неможливості зазначення у товарно-транспортній накладній точної маси зерна показники прибуткової накладної приймаються Сторонами як остаточні, а сама прибуткова накладна має силу Акту про приймання матеріалів за формою №М-7, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 №193.
Товар вважається переданим Продавцем за кількістю після підписання видаткової накладної в передбаченому законодавством порядку (п. 5.3. договорів).
За умовами п. 5.4. договорів поставка товару на умовах EXW здійснюється відповідно до порядку переоформлення права власності на зерно на зерновому складі. Усі складські документи повинні відповідати вимогам Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 27.06.2003 №198, та іншим вимогам законодавства. Товар вважається переданим продавцем за кількістю, вказаною у складській квитанції. Товар вважається переданим продавцем покупцю за якістю у відповідності до посвідчення якості (форма №47), виданим зерновим складом (із можливістю застосування п. 5.2 договору). На умовах поставки EXW (зерновий склад) послуги із сушки та очистки повинні бути сплачені Продавцем.
У разі затримки поставки у заліковій вазі Продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості невчасно поставленого товару за кожен день прострочення (п. 6.2. договорів).
У разі затримки поставки Товару у заліковій вазі на строк понад 15 календарних днів з моменту погодженого п. 3.3. Договору, Продавець зобов'язується сплатити Покупцю штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого Товару, що визначається за такою формулою: ВТ = (ОП- ОП1)*Ц, де: ВТ - вартість непоставленого товару, грн з ПДВ, ОП - об'єм планової поставки товару у заліковій вазі, зазначеній у п. 1.2, без врахування відхилення, тонн, ОП1 - об'єм фактичної поставки товару у заліковій вазі, тонн, Ц - ціна на товар, що обраховується відповідно до п. 1.2., 1.3. Договору на останній робочий день, що передує даті, зазначеній у п. 3.3 Договору, грн з ПДВ, але не може бути меншою ніж 3 800,00 грн за одну тонну. (пп. 6.2.1. договорів).
У разі затримки поставки Товару у заліковій вазі додатково на строк понад 30 календарних днів після прострочення згідно з п. 6.2.1 Договору, Продавець зобов'язується сплатити Покупцю додатково штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару, що визначається за вказаною формулою. Крім цього, Покупець матиме право на одностороннє припинення дії цього Договору (пп. 6.2.2. договорів).
Пунктом 7.1 договорів визначено, що вони набирають чинності з моменту їх підписання і скріплення печатками Сторін, та діють до моменту виконання Сторонами усіх своїх обов'язків за Договором.
У пункті 8.1. договорів Сторони погодили, що сторона звільняється від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов'язань за даним Договором, якщо це невиконання виявилося наслідком дії обставин непереборної сили, вплив яких не залежить від волі сторін. До таких обставин відносяться: війни і воєнні дії будь-якого характеру; блокади, ембарго та інші міжнародні санкції; акти та дії державних органів, що унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов'язань; пожежі, повені, землетруси, інші стихійні лиха, закриття шляхів сполучення, страйки, епідемії і т.п.
При таких (п. 8.1) обставинах Сторона повинна протягом одного тижня з моменту їх настання будь-якими доступними засобами письмово сповістити про них іншу сторону. Несвоєчасне повідомлення про обставини нездоланної сили позбавляє відповідну Сторону права посилатися на них у майбутньому. При припиненні зазначених у п. 8.1 обставин Сторона повинна без зволікання письмово сповістити про це іншу сторону. У повідомленні повинен бути зазначений термін, у який передбачається виконати зобов'язання за даним Договором (п. 8.2. договорів).
Згідно з п. 8.3. договорів виникнення, строк дії та/або припинення дії обставин, передбачених в п. 8.1, та їх наслідків підтверджується офіційним документом, який видається Торгово-промисловою палатою України. Сторони домовилися, що відсутність/пошкодження врожаю у Продавця з будь-яких причин (в т.ч. несприятливі погодні умови) не є форс-мажорними обставинами для цілей даного Договору, оскільки Договір може бути виконаним Продавцем як шляхом поставки вирощеного зерна, так і придбаного на ринку.
Договори №№1-3 підписані сторонами та скріплені їхніми печатками.
Відповідно до акту від 25.09.2020 року обстеження посівів кукурудзи у ТОВ «Вінницяагропроектбуд» на територіях Гарячківської та Вільшанської сільських рад Крижопільського району Вінницької області, затвердженого директором ТОВ «Вінницяагропроектбуд» та начальником управління виробництва продуктів рослинництва та технічної політики Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА, комісією у складі працівників ТОВ «Вінницяагропроектбуд», голови Гарячківської сільської ради Крижопільського району, начальника управління виробництва продуктів рослинництва та технічної політики Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА, проведено обстеження посівів кукурудзи, що належать ТОВ «Вінницяагропроектбуд», загальною площею 445 га, та виявлено, що на земельних площею 307,1 га загинули 90% посівів та площею 137,9 га загинули 85% посівів. Комісією зроблено висновок, що внаслідок несприятливих умов - посухи в червні, липні, серпні 2020 року посіви кукурудзи на обстежуваних площах загинули повністю; площі знаходяться в незадовільному стані, подальший догляд за посівами недоцільний. Комісією запропоновано списати 445 га загиблих посівів кукурудзи, внести відповідні зміни до статистичної звітності, площу передрібнити та переорати.
У довідці Вінницького обласного центру з гідрометеорології №04-03/2-13/414 від 25.09.2020 року про погодні умови в період вегетації кукурудзи 2020 року за даними спостережень метеостанції Гайсин, що найближча до с. Одаї та с. Вільшанка Крижопільського району Вінницької області повідомлено, що заморозки 13.05.2020 року пошкодили сходи кукурудзи; високий температурний режим в липні обумовив швидкий розвиток рослин; недостатня кількість опадів в період листоутворення та формування репродуктивних органів; зменшення запасів вологи до критичних показників в період формування репродуктивних органів. Вказані погодні умови можуть негативно вплинути на стан рослин та суттєво знизити урожай. У довідці Вінницького обласного центру з гідрометеорології №04-03/2-13/441 від 02.10.2020 року про погодні умови в період вегетації кукурудзи 2020 року за даними спостережень авіаметеостанції Вінниця, що найближча до с. Ковалівка, Зарудинці, Кудлаї, Некифоровці, Байраківка, Язвинки, Кірово Немирівського району Вінницької області повідомлено про фактори погоди, що негативно вплинули на вегетацію кукурудзи (зокрема, понижений температурний режим в початковий період розвитку рослин; високий температурний режим в липні, який обумовив швидкий розвиток рослин, недостатня кількість опадів в період листоутворення та формування репродуктивних органів). Вказані погодні умови можуть негативно вплинути на стан рослин та суттєво знизити урожай.
ТОВ «Вінницяагропроектбуд» надіслано ТОВ «Суффле Агро Україна» лист №26/09-2 від 26.09.2020 року з проханням відстрочити виконання зобов'язань по контракту №1000061445 від 07.07.2020 року до 30.11.2021 року; по контракту №1000061736 від 16.07.2020 року до 30.11.2021 року та по контракту №1000062405 від 04.08.2020 року до 30.12.2021 року по причині дії обставин непереборної сили, а саме посухи, внаслідок чого урожай кукурудзи на земельних ділянках загальною площею 445,00 га, які розташовані на території Крижопільського району, а саме Вільшанської та Гарячківської сільських рад, втрачено повністю, та суттєво знижений на території Немирівського району на земельних ділянках площею 281,58 га.
Відповідно до витягу з протоколу №51 від 04.12.2020 року позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Крижопільскій районній адміністрації Вінницької області, комісією вирішено вважати ситуацію, що склалася на полях ТОВ «Вінницяагропроектбуд» надзвичайною подією, що призвела до загибелі посівів кукурудзи на територіях Гарячківської та Вільшанської сільських рад Крижопільського району (445 га) та може бути причиною виникнення форс-мажорних обставин.
ТОВ «Крижопільський елеватор» у листі від грудня 2020 року повідомив приватного виконавця про те, що станом на 30.11.2020 року на ТОВ «Крижопільський елеватор» на зберіганні зерна ТОВ «Вінницяагропроектбуд» немає, при цьому, протягом вересня-жовтня 2020 року ТОВ «Вінницяагропроектбуд» згідно договору складського зберігання на зберігання було завезено 371,7 тонн фізичної ваги кукурудзи, залікова вага 334,640 тонн. 23.11.2020 року ТОВ «Вінницяагропроектбуд» було переоформлено зерно кукурудзи на ТОВ «Вторметекспорт» в кількості 334,640 тонн.
Позивачем надіслано відповідачу 04.03.2021 року листи-пропозиції про розірвання договорів купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи від 16.07.2020 року №1000061736, від 04.08.2020 року №1000062405, від 07.07.2020 року №1000061445 у зв'язку з несприятливими погодними умовами та загибеллю посівів кукурудзи на загальній площі 445,0000 га на територіях Гарячківської та Вільшанської сільської ради Крижопільського району Вінницької області.
До листів додано проекти додаткових угод про розірвання договорів.
У відповідь ТОВ «Суффле Агро Україна» у листах від 25.03.2021 року повідомило про відхилення пропозиції про розірвання договорів.
Судовими експертами Корінько М.Д. (доктор економічних наук, професор, свідоцтво №1005 від 14.07.2006 року, видане ЦЕКК МЮ України, термін дії безстроково, про присвоєння кваліфікації судового експерта за спеціальностями: 11.1 «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності», 11.2 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій», 11.3 «Дослідження документі фінансово-кредитних операцій», стаж експертної роботи з 2033 року) та Мухіним О.О. (кандидат економічних наук, Заслужений економіст України, свідоцтво №1746 від 02.10.2015 року, видане ЦЕКК МЮ України, дійсне до 26.10.2021 року про присвоєння кваліфікації судового експерта за спеціальностями: «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності», 11.2 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій», 11.3 «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій», стаж експертної роботи з 2015 року», за результатами проведення комісійного експертного економічного дослідження з питань, поставлених на вирішення та зазначених у клопотанні ТОВ «Вінницяагропроектбуд», складено висновок експертів №223-02.2021-1005 від 17.03.2021 року, у якому досліджувались питання: Чи обґрунтовано документально розрахунок недоотримання ТОВ «Вінницяагропродукт» доходу, передбаченого техніко-економічним обґрунтуванням проекту «Кукурдза-2020», внаслідок дії несприятливих погодних умов, що зумовили загибель посівів кукурудзи? Чи характеризують господарсько-фінансову діяльність ТОВ «Вінницяагропроектбуд» основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності та прибутковості тощо) його фінансово-господарського стану станом на дату укладання договорів купівлі-продажу майбутнього врожаю (кукурудзи) за №1000061445 від 07.07.2020 року, №1000062405 від 04.08.2020 року, №1000061736 від 16.07.2020 року як таку, що забезпечує виконання їх умов? Чи характеризують господарсько-фінансову діяльність ТОВ «Вінницяагропроектбуд» основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності і прибутковості тощо) його фінансово-господарського стану станом на 31.12.2020 року як таку, що не забезпечує виконання умов договорів купівлі-продажу майбутнього врожаю (кукурудзи) за №1000061445 від 07.07.2020 року, №1000062405 від 04.08.2002 року, №1000061736 від 16.07.2020 року?
У висновку експерта зазначено, що він підготовлений для подання до суду та те, що експерти обізнані про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України.
По першому питанню експертами надано відповідь, що за результатами дослідження даних, що містяться у Техніко-економічному обґрунтуванні Бізнес-проекту «Кукурудза-2020» з урахуванням уточнення стосовно валового збору та доходу, 08.2019 та Розрахунку недоотриманого доходу і розміру фактичних збитків ТОВ «Вінницяагропродукт» по вирощуванню кукурудзи на земельних ділянках, розташованих на територіях Гарячківської, Вільшанської сільських рад Крижопільського району Вінницької області у 2020 року, з використанням методу документального контролю-співставлення, наведеного у додатку №1 до цього Висновку встановлено документальне обґрунтування даних, що містяться у розрахунку недоотримання ТОВ «Вінницяагропроектбуд» доходу (за виключенням «фактичної ціни»), передбаченого техніко-економічним обґрунтуванням проекту «Кукурудза-2020», внаслідок дії несприятливих погодних умов, що зумовили загибель кукурудзи, зазначеними у додатку №1 до цього висновку, наданими на дослідження документами. Отже, розрахунок недоотримання ТОВ «Вінницяагропроектбуд» доходу, передбаченого техніко-економічним обґрунтуванням проекту «Кукурудза - 2020», внаслідок дії несприятливих погодних умов, що зумовили загибель посівів кукурудзи, документально обґрунтовано.
На друге питання експертами надано відповідь, основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності і прибутковості тощо) фінансово-господарського стану ТОВ «Вінницяагропроектбуд» на дату укладання договорів купівлі-продажу майбутнього врожаю (кукурудзи) за №1000061445 від 07.07.2020 року, №1000062405 від 04.08.2020 року та №1000061736 від 16.07.2020 року характеризують господарсько-фінансову діяльність ТОВ «Вінницяагропроектбуд» як таку, що забезпечує виконання їх умов, за умови вирішення питання стосовно залежності господарсько-фінансової діяльності від запозичень.
На третє питання експертами надано відповідь, що основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності і прибутковості тощо) фінансово-господарського стану ТОВ «Вінницяагропроектбуд» на дату виконання умов договорів купівлі-продажу майбутнього врожаю (кукурудзи) за №1000061445 від 07.07.2020 року. №1000062405 від 04.08.2020 року, №1000061736 від 16.07.2020 року характеризують господарсько-фінансову діяльність ТОВ «Вінницяагпроектбуд» як таку, що не забезпечує повного виконання умов договорів купівлі-продажу майбутнього врожаю (кукурудзи) за №1000061445 від 07.07.2020 року, №1000062405 від 04.08.2020 року та №1000061736 від 16.07.2020 року.
Позивачем також надано фінансову аграрну розписку від 13.05.2020 року про безумовне грошове зобов'язання позивача в даній справі сплатити ТОВ «Суффле Агро Україна» 17 097 255,00 грн. в строк до 15.10.2020 року; в забезпечення виконання зобов'язання ТОВ «Вінницяагропроектбуд» передано в заставу майбутній урожай, вирощений на 488,493 га земельних ділянок на території Вінницької області.
21.11.2020 року приватним нотаріусом на підставі вказаної фінансової розписки вчинено виконавчий напис про стягнення з позивача на користь ТОВ «Суффле Агро Україна» 2 523 201,10 грн. не погашеної заборгованості, штрафу на суму 3 761 600,55 грн. Позивачем перераховано відповідачу 2 523 201,10 грн. згідно платіжного доручення №2331 від 25.11.2020 року.
З вищевикладеного, позивач за первісним позовом звернувся з даним позовом до суду. В свою чергу, у зв'язку з невиконанням позивачем за первісним позовом своїх зобов'язань з поставки товару відповідачу за первісним позовом, останній подав зустрічний позов.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Щодо вимог за первісним позовом.
В силу ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом положень вищевказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Як свідчать матеріали справи, позовні вимоги ТОВ «Вінницяагропроектбуд», з посиланням на положення ст.652 ЦК України, спрямовані на розірвання договорів купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №№100061445 від 07.07.2020 року, №100006136 від 16.07.2020 року та №1000062405 від 04.08.2020 року внаслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Відповідно до спірних договорів позивач за первісним позовом взяв на себе зобов'язання з поставки відповідачу за первісним позовом кукурудзи врожаю 2020 року в кількості 7000 тонн на загальну суму 34968920,00 грн. з розрахунку 4958,8 грн. за 1 тонну згідно договору №1, 4975,88 грн. за тонну згідно договору №2 та 5181,96 грн. за тонну згідно договору №3 (в кількості 6000 тонн на суму 29 786 960 грн. - до 30.11.2020 року та 1000 тонн на суму 5 181 960,00 грн. до 30.12.2002 року).
Укладені між сторонами правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами поставки, за умовами яких відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
За приписами ч.ч.1, 4 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Відповідно до ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам, визначати умови такого договору.
Стабільність та обов'язковість договірних відносин втілена у статті 651 ЦК України, за якою не допускається одностороння зміна або розірвання договору, крім випадків, коли це передбачено законом або самим договором.
Частина перша статті 652 ЦК України встановлює, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Отже, за загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, що відповідає свободі договору.
Відповідно до частини другої статті 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, можливе у разі наявності вказаних чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/9961/16.
Застосування статті 652 ЦК України є відображенням дії у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.
Істотна зміна обставин є оціночною категорією, вона полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання.
Таким чином, передбачене Законом право, зокрема, на розірвання договору у разі істотної зміни обставин, направлене на захист сторін такого договору від настання ще більш несприятливих наслідків, пов'язаних з подальшим виконанням договору в умовах виникнення обставин, що відповідають характеристикам, зазначеним в статті 652 ЦК України.
Одночасне існування умов, що відповідно до частини 2 статті 652 ЦК України є необхідними для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання договору, вимагає з'ясування змісту кожної окремо взятої умови.
Так, першою умовою є умова про те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Відповідно до даної умови, події, що викликали ускладнення у виконанні договору і які можна назвати «істотною зміною обставин» повинні мати місце або стати відомими заінтересованій стороні після укладення договору.
Другою необхідною умовою є умова про те, що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися.
Третьою необхідною умовою є умова про те, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Нормативно-правове та зобов'язальне (договірне) регулювання відносин сторін з моменту укладення договору залишилося незмінним.
Четвертою необхідною умовою є умова про те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
На відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов'язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією. Подібна позиція щодо суті істотної зміни обставин викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17.
Стаття 652 ЦК містить приписи для ситуацій, коли сторона об'єктивно може виконати зобов'язання, проте внаслідок зміни обставин таке виконання втрачає для неї сенс або кінцевий результат буде не тим, на який вона розраховувала на початку (постанова ВС від 21.07.2021 року у справі №912/3323/20).
Загалом розірвання договору у зв'язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення договірних зобов'язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін. Істотна зміна обставин не тягне неможливість виконання договору, така можливість зберігається, але таке виконання стає вкрай невигідним для однієї із сторін і порушує її інтереси.
Дії сторін по укладенню спірних договорів спрямовувались фактично на отримання продавцем прибутку від продажу товару та отримання відповідачем у власність товару по обумовленій в договорі ціні.
За положеннями договорів, у позивача за первісним позовом виник обов'язок з поставки відповідачу 6000 тонн кукурудзи у термін до 30.11.2020 року та 1000 тонн кукурудзи до 30.12.2020 року.
Водночас, внаслідок несприятливих погодних умов, що підтверджується довідками центру з гідрометеорології, актом обстеження посівів кукурудзи від 25.09.2020 року, на земельних ділянках позивача площею 445 га (що становить 61, 25% посівних площ ТОВ «Вінницяагропроектбуд») відбулася загибель посівів кукурудзи. Вказане спричинило звернення ТОВ «Вінницяагропроектбуд» до ТОВ «Суффле Агро Україна» з пропозицією відстрочити виконання зобов'язань по договорах від 07.07.2020 року та від 16.07.2020 року - до 30.11.2021 року, та по договору від 04.08.2020 року - до 30.12.2020 року (лист №26/09-2 від 26.09.2020 року). Повідомлення ТОВ «Вінницяагропроектбуд» про неможливість виконання договорів та прохання про відстрочення поставки, надіслане до закінчення строку передання товару (лист від 26.09.2020 року), залишилися без реагування зі сторони ТОВ «Суффле Агро Україна».
Ситуацію, що склалася на полях ТОВ «Вінницяагропроектбуд» та призвела до загибелі посівів кукурудзи на полях площею 445 га, комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Крижопільської РДА визнано надзвичайною подією, що може бути причиною виникнення форс-мажорних обставин (витяг з протоколу №51 позачергового засідання комісії від 04.12.2020 року).
Відтак, внаслідок надзвичайної події, класифікованої відповідно до ст. 5 Кодексу цивільного захисту України, з врахуванням класифікаційних ознак, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.08.2018 року №658 та державного стандарту ДК 019-2010 (Класифікатор надзвичайних ситуацій), на земельних ділянках площею більше 60% загальних посівних площ, на яких ТОВ «Вінницяагропроектбуд» здійснювало вирощування сільськогосподарських культур, відбулася загибель врожаю кукурудзи.
Тобто, мала місце подія, яка викликала ускладнення у виконанні спірних договорів, та про яку стало відомо після укладення спірних договорів (акт обстеження від 25.09.2021 року). В даному контексті судом критично оцінюються твердження ТОВ «Суффле Агро Україна» щодо обізнаності ТОВ «Вінницяагропроектбуд» із складними погодними умовами, проте, подальше взяття на себе зобов'язання із поставки кукурудзи шляхом укладення договору у серпні 2020 року. Так, факт втрати врожаю, в тому числі, його кількості, по причині погодних умов був встановлений після укладення спірних договорів.
Окрім того, загибель посівів зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися (несприятливі погодні умови).
04.03.2021 року ТОВ «Віницяагропроектбуд» надіслано на адресу ТОВ «Суффле Агро Україна» листи-пропозиції про розірвання спірних договорів купівлі-продажу у зв'язку з дією несприятливих погодних умов та загибеллю врожаю кукурудзи на площі 445 га. ТОВ «Суффле Агро Україна» листами від 25.03.2021 року повідомив про відхилення пропозиції ТОВ «Вінницяагропроектбуд» щодо розірвання договорів.
Натомість, у зв'язку з не переданням позивачем товару відповідачу у визначені договорами строки ТОВ «Суффле Агро Україна» нараховано ТОВ «Вінницяагропроектбуд» штрафні санкції відповідно до р. 6 договорів у вигляді пені та штрафів та подано відповідні позови до суду на суму 16 849 837,48 грн. (станом на даний час), що становить 48, 19% від суми коштів, які планував отримати позивач внаслідок продажу товару ТОВ «Суффле Агро Україна» за договорами.
Окрім того, внаслідок втрати врожайності ТОВ «Вінницяагропроектбуд» недоотримано доходу на суму 24 602 160 грн., що стверджується із проведеного експертного дослідження згідно висновку експертів №223-02.2021-1005 від 17.03.2021 року.
В частині заперечень відповідача щодо неналежності вказаного висновку судом враховується, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків (стаття 98 ГПК України).
Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав (стаття 101 ГПК України).
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 104 ГПК України).
Відповідно до п. 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов'язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об'єкти, що підлягають дослідженню.
В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.
Із поданого висновку експертів від 17.03.2021 року вбачається, що він складений для подання до суду, експерти обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Також експертами проведено комісійне економічне дослідження, яке передбачене Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮ України від 08.10.1998 року №53/5. Доводів експертів відповідачем не спростовано, в тому числі, не поданого іншого висновку експертів, тому суд не вбачає підстав не приймати до уваги висновок експертів від 17.03.2021 року щодо тих обставин, які входять до предмета доказування.
Відтак, у зв'язку з втратою врожаю по причині несприятливих погодних умов позивач за первісним позовом змушений або брати на себе фінансові зобов'язання для закупівлі товару з метою продажу його відповідачу (при цьому, така закупівля попередньо невигідна для позивача, скільки ціна за тонну кукурудзи на момент поставки за договорами значно зросла в порівняні з ціною поставки, про що стверджує ТОВ "Суффле Агро Україна"), або порушувати терміни поставки та сплачувати значні штрафні санкції. Тобто, виконання спірних договорів є вкрай невигідним для ТОВ «Вінницяагропроектбуд» та порушує її інтереси.
Одночасно із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин, що мала місце в даній ситуації, несе заінтересована сторона.
Щодо посилань відповідача за первісним позовом на п. 8.3. договорів в частині можливості придбання кукурудзи за її неврожаю на ринку для поставки по визначеній у договорі ціні відповідачу суд враховує значне зростання ціни за товар на ринку після укладення спірних договорів. Відтак, така закупівля спричинить для ТОВ «Вінницяагропроектбуд» значні витрати, які в сукупності із штрафними санкціями, нарахованими ТОВ "Суффле Агро Україна", поставлять ТОВ "Вінницяагропроектбуд" у вкрай невигідне матеріальне становище.
Вказане, з огляду також на те, що позивач укладав спірні договори з метою продажу вирощеної ним кукурудзи на власних посівних площах, нівелює для позивача сенс та кінцевий результат укладених спірних договорів.
Враховуючи несприятливі погодні умови, які спричинили втрату врожаю на 60% посівних площах позивача, що мало наслідком неможливість поставки власного вирощеного товару відповідачу; значне зростання ціни на товар на ринку на момент поставки товару у порівнянні з договірної ціною, що спричинило б понесення значних втрат позивачем при закупівлі такого товару для поставки його відповідачу по договірних цінах, суд приходить до висновку, що на час настання виконання зобов'язань за договорами обставини змінились настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони б спірні договори не укладали або укладали на інших умовах.
Вказане свідчить про наявність істотних змін обставин відповідно до ст. 652 ЦК України як підстави для розірвання договорів купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №/1000061445 від 07.07.2020 року, №/1000061736 від 16.07.2020 року, №/1000062405 від 04.08.2020 року, тому первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України).
Витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покладаються на відповідача за первісним позовом у зв'язку з задоволенням первісних позовних вимог.
Щодо вимог за зустрічним позовом.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Як встановлено з матеріалів справи, 07.07.2020 року, 16.07.2020 року та 04.08.2020 року між ТОВ "Суффле Агро Україна", як покупцем, та ТОВ" Вінницяагропроектбуд", як продавцем, укладено договори купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061445, №1000061736, №1000062405, відповідно до умов яких продавець зобов'язався поставити до 30 листопада 2020 року покупцю товар на суму 19835200,00 грн. / 736000,00 дол. США згідно договору від 07.07.2020 року, на суму 9951760,00 грн. /364 000,00 дол. США згідно договору від 16.07.2020 року та до 30.12.2020 року товар на суму 5181960,00 грн./186000,00 дол. США, а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За ч.1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень (ст. 530 ЦК України).
За приписами ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що відповідач свого обов'язку з поставки кукурудзи у визначені договорами кількості та строк не виконав.
Позивач за зустрічним позовом звернувся до Господарського суду Вінницької області із позовною заявою про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 7 279 518,4 грн. неустойки за договором №1000061445 від 07.07.2020 року на суму, в тому числі пені на суму 1 328 958,40 грн. за період з 01.12.2020 року по 05.02.2021 року (судова справа №902/128/21); про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 3 652 295,92 грн. неустойки за договором №1000061736 від 16.07.2020 року, з яких 666 767,92 грн. - пеня за період з 01.12.2020 року по 05.02.2021 року (судова справа №902/129/21); про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 1 818 867,96 грн. неустойки за договором №1000062405 від 04.08.2020 року, в тому числі, 264 279,96 грн. пені за період з 31.12.2020 року по 19.02.2021 року.
У зустрічній позовній заяві ТОВ «Суффле Агро Україна» просить стягнути з ТОВ «Вінницяагропроектбуд», з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, 2 281 048,00 грн. пені за договором №1000061445 від 07.07.2020 року за період з 06.02.2021 року по 31.05.2021 року, 1 144 452,40 грн. пені за договором №1000061736 від 16.07.2020 року за період з 06.02.2021 року по 31.05.2021 року та 6 736 54,80 грн. пені за договором №1000062405 за період з 20.02.2021 року по 30.06.2021 року.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина 1 ст. 173 ГК України містить визначення господарського зобов'язання, яким визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п.6.2. договорів, у разі затримки поставки товару у заліковій вазі продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості невчасно поставленого товару за кожен день прострочення.
Верховний Суд у постановах від 20.09.2020 року у справі №916/1777/19 та від 20.08.2021 року у справі №910/13575/20 зауважив, що за змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи N 910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 зі справи N 916/804/17.
При цьому, у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців (постанова Верховного Суду від 20.08.2021 року у справі №910/13575/20).
Як зазначалося вище, у п. 6.2. Договору передбачено нарахування пені за кожний день прострочення зобов'язання.
Дослідивши умови договору, суд дійшов висновку, що п. 6.2. договору не містить іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, із зазначенням "до дати фактичного виконання", тощо (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.08.2021 року у справі №910/13575/20).
Відтак, умову, передбачену у п. 6.2. укладеного сторонами у цій справі Договору, неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України. Аналогічний правовий висновок щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України у подібних правовідносинах викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19.
Позивач за зустрічним позовом здійснює нарахування пені по договорах від 07.07.2020 року та від 16.07.2020 року до 31.05.2021 року, по договору від 04.08.2020 року - до 30.06.2021 року. Згідно п. 3.3. договорів від 07.07.2020 року та від 16.07.2020 року у продавця виник обов'язок з поставки товару до 30.11.2021 року. Таким чином, шестимісячний термін нарахування пені спливає 31.05.2021 року. За договором від 04.08.2020 року товар мав бути поставлений до 30.12.2020 року, з чого пеню правомірно нараховувати до 30.06.2021 року. З викладеного, позивачем за зустрічним позовом при визначення періоду нарахування пені дотримано вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, чим спростовуються відповідні заперечення ТОВ «Вінницяагропроектбуд».
Судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення суми пені згідно поданих розрахунків та встановлено правомірність нарахування 4 099 155,2 грн. пені.
ТОВ "Вінницяагропроектбуд" просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до 10 000,00 грн.
Статтею 233 ГК України встановлено право суду на зменшення розміру штрафних санкцій у разі якщо належні до сплати ці санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому слід враховувати: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; чи порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідач не виконав свого зобов'язання з поставки кукурудзи у визначені договорами строки. При цьому, відповідачем за зустрічним позовом надано копії Акту від 25 вересня 2020 року обстеження посівів кукурудзи у ТОВ "Вінницяагропроектбуд", на територіях Гарячківської та Вільшанської сільських рад Крижопільського району Вінницької області, в якому зазначено, що внаслідок посухи у червні-серпні 2020 року посіви кукурудзи на 445 га загинули; довідки Вінницького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій №04-03/2-13/447 від 06 жовтня 2020 року, згідно якої на територіях цих сільських рад Крижопільського району Вінницької області відбувались несприятливі погодні умови з квітня по серпень та листопад 2020 року; витягу з протоколу №51 позачергового засідання комісії з питання техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при райдержадміністрації від 04 грудня 2020 року, виданого Крижопільською районною адміністрацією Вінницької області, згідно рішення якої загибель посівів кукурудзи на територіях Гарячківської та Вільшанської сільських рад Крижопільського району Вінницької області на площі 445 га може бути причиною форс-мажорних обставин для ТОВ "Вінницяагропроектбуд", а також висновок експертів ТОВ "Бізнес Ассіст" №223-02.2021-1005 від 17 березня 2021 року, в якому підтверджується, зокрема, економічна обґрунтованість сподівань відповідача за зустрічним позовом на отримання врожаю та укладення відповідних договорів поставки кукурудзи позивачу за первісним позовом.
Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17.
Тобто, обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру пені з розміром збитків кредитора як на обов'язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК України виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення (пункт 28 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).
Аналіз вказаних норм права (місця їх розташування у кодексах, зв'язку з іншими нормами) дає підстави для висновку, що за змістом частини першої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України під розміром збитків потрібно розуміти саме суму, на яку нараховано неустойку, зокрема пеню, а не будь-яку іншу суму збитків. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі № 6-473цс16.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №902/417/18 вказано, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі. Тому, з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. Такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК.
При цьому на позивача у справі не покладається обов'язок з доведення (доказування) спричинення йому матеріальної або іншої шкоди внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань. Тобто, при стягненні неустойки шкода кредитору, завдана порушенням зобов'язання, презюмуються (її не треба доводити) і компенсується за рахунок неустойки (пункти 33, 34 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).
Отже, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України), господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
У цьому висновку суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).
Поряд з цим у вирішенні судом про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суду належить брати також до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання. У цьому висновку суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.
Водночас, з огляду на установлені процесуальним Законом, а саме положеннями статей 14, 42, 43, 73, 74, 81, 91 ГПК України, на засадах змагальності правила розподілу між сторонами обов'язків щодо доказування у межах здійснення судочинства у господарських судах та меж прав суду у збиранні доказів, тягар доведення наявності або відсутності підстав для зменшення розміру пені у спірних правовідносинах покладений на сторін спірних правовідносин.
Отже, у питанні зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, обов'язок доведення наявності або відсутності підстав для цього хоча і розподіляється між сторонами, між тим вирішення цього питання у межах дискреційних повноважень суду здійснюється ним з урахуванням встановленого процесуальним законом обов'язку суду встановлювати та досліджувати відповідні обставини на підставі тих доказів, що подані сторонами, та оцінювати їх за визначеними ГПК України правилами, зокрема щодо порядку розподілу тягаря доведення відповідних обставин, порядку подання сторонами доказів в судах першої і апеляційної інстанцій тощо.
Суд не зобов'язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення пені; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення пені. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення пені, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (постанова ВС від 21.10.2021 року у справі 914/2153/20).
Відповідач за зустрічним позовом не виконав зобов'язання з поставки кукурудзи у строки, визначені договорами. Як встановлено вище, невиконання умов договорів спричинено зміною істотних обставин, тобто, незалежними від позивача причинами (зокрема, погодними умовами, які спричинили загибель врожаю від 85% до 90% посівів на площі 445 га, а також значним зростанням на ринку ціни на товар).
При цьому, ТОВ "Суффле Агро Україна" не надано доказів понесення збитків від невиконання ТОВ «Вінницяагропроектбуд» своїх зобов'язань з поставки товару позивачем за зустрічним позовом (не здійснено передоплати за товар, транспортних витрат тощо). З приводу твердження ТОВ «Суффле Агро Україна» щодо понесення останнім збитків в розмірі 17 500 000,00 грн. мільйонів по причині не поставки ТОВ «Вінницяагропроектбуд» товару та збільшенням ринкової вартості кукурудзи, суд зауважує про не підтвердження вказаного жодними доказами.
Судом також враховується, що відповідачем за зустрічним позовом вживались заходи по усуненню негативних наслідків невиконання ним договірних зобов'язань та попередження позивача про неможливість виконання зобов'язання (лист від 26 вересня 2020 року), в тому числі, шляхом звернення з пропозицією відстрочити поставку товару.
З всього вищевикладеного, враховуючи наслідки порушення зобов'язання, стягнення за договорами значного розміру штрафних санкцій за попередній період, причини невиконання зобов'язання, беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, розумності як складові елементи загального конституційного принципу верховенства права, закріплені у п.6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч.ч.1, 2 ст. 627 ЦК України, зважаючи на правову природу штрафних санкцій та їх основне призначення, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені, передбачений п. 6.2. договорів до 20% від заявленої позивачем за зустрічним позовом суми, та стягнути 819 831,04 грн. пені (за договором від 07.07.2020 року - 456 209,6 грн.; за договором від 16.07.2020 року - 228 890,48 грн.; за договором від 04.08.2020 року - 134 730,96 грн.).
З приводу посилання позивача за зустрічним позовом на постанову ВС від 10.06.2021 року у справі №910/6471/20 щодо аналогічних підстав для зменшення неустойки судом враховується позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 19.10.2021 року у справі №910/6471/20, згідно якої в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.
Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З всього вищевикладеного, зустрічний позов ТОВ «Суффле Агро Україна» до ТОВ «Вінницяагропроектбуд» про стягнення 4 099 155,2 грн. пені підлягає частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача слід стягнути 819 831,04 грн. пені. В стягненні 3 279 324,16 грн. пені суд відмовляє.
Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі частини третьої статті 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення. Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 05.04.2018 у справі № 917/1006/16. Відтак, витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покладаються на відповідача за зустрічним позовом.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
позов товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд", м. Вінниця до товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Славутського району Хмельницької області про розірвання договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №/1000061445 від 07.07.2020 року, розірвання договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №/1000061736 від 16.07.2020 року, розірвання договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №/1000062405 від 04.08.2020 року, задовольнити.
Розірвати договори купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №/1000061445 від 07.07.2020 року, №/1000061736 від 16.07.2020 року, №/1000062405 від 04.08.2020 року.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (30068, Хмельницька область, Славутський район, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, 43, код 34863309) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницяагропроектбуд» (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницька шосе, 82, оф. 538, код 35949905) 6 810,00 грн. (шість тисяч вісімсот десять грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору за подання первісного позову.
Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Славутського району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд", м. Вінниця про стягнення 4 099 155,2 грн. пені за договорами купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061445 від 07.07.2020 року, №1000061736 від 16.07.2020 року, №1000062405 від 04.08.2020 року, задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницяагропроектбуд» (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницька шосе, 82, оф. 538, код 35949905) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (30068, Хмельницька область, Славутський район, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, 43, код 34863309) 819 831,04 грн. пені, 61 487,33 грн. (шістдесят одну тисячу чотириста вісімдесят сім грн. 33 коп.) судового збору, сплаченого за подання зустрічного позову.
Видати наказ.
В стягненні 3 279 324,16 грн. пені відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 26.11.2021 року
Суддя М.В. Музика
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/
Віддрук. у 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницька шосе, 82, оф. 538); 3 - відповідачу (30068, Хмельницька область, Славутський район, с. Крупець, вул. Б. Хмельницького, буд. 43). Всім рек. з пов. про вручення