Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
22 листопада 2021 року м. ХарківСправа № 922/1975/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.
розглянувши матеріали заяви (вх. №26610 від 11.11.21р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" про відстрочення виконання рішення суду по справі
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків
про про стягнення 2 479 684,27 грн.
за участю представників:
заявника (боржника) - Басарт Л.А. (адвокат), довіреність № 7 від 11.01.21р.;
стягувача - не з'явився.
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Харків звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків заборгованість за Договором про постачання природного газу №3096/1920-БО-32 від 25.09.19р. в сумі 2479684,27 грн., яка складається з: 2155584,41 грн. - основний борг; 77289,62 грн. - пеня; 75043,22 грн. - 3% річних; 171767,02 грн. - інфляційні втрати. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Рішенням суду від 24.09.21р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 25.10.21р.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (61018, м. Харків, вул. Балакірєва, 3, код ЄДРПОУ 31555944) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) заборгованість за договором про постачання природного газу №3096/1920-БО-32 від 25.09.19р., а саме основний борг в сумі 1655584,41 грн.; пеню в сумі 38644,81 грн.; 3% річних в сумі 75043,22 грн.; інфляційні втрати в сумі 171767,02 грн.; судовий збір в сумі 29695,16 грн.
Закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 500000,00 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
В частині заявленого позову щодо стягнення пені в розмірі 38644,81 грн. - відмовлено.
Відстрочено виконання рішення суду по справі №922/1975/21 на один місяць з моменту набрання рішенням законної сили.
11.11.21р. від боржника надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду на чотири місяці.
15.11.21р. на виконання рішення суду від 24.09.21р. видано відповідний наказ.
Ухвалою суду від 15.11.21р. заяву (вх. №26610 від 11.11.21р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" про відстрочення виконання рішення суду призначено до розгляду в судовому засіданні на "22" листопада 2021 р. о 12:00 год.
22.11.21р. від боржника надійшли докази сплати судового збору на виконання рішення суду від 24.09.21р. та копія Постанови КМУ №93 від 21.02.2017 "Про затвердження Порядку ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, та користування зазначеним реєстром".
Представник боржника в судовому засіданні 22.11.21р. підтримав заяву про відстрочку виконання рішення суду.
Представник стягувача в судове засідання 22.11.21р. не з'явився.
Відповідно до ч.ч. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Суд, розглянувши заяву (вх. №26610 від 11.11.21р.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" про відстрочення виконання рішення суду, зазначає наступне.
Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" від 03.11.2016, № 1730-VIII із змінами від 14.07.2021р., що набрали чинності 29.08.2021р. (далі - Закон № 1730) визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Згідно ст.1 Закону №1730 ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" має право на включення до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, та є учасником процедури врегулювання заборгованості як теплопостачальне підприємство, що має борги за природний газ станом на 01.06.2021р.
Згідно ст.2 Закону №1730 дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію.
Положення статті третьої Закону №1730 регламентують порядок участі у процедурі врегулювання заборгованості. Так, зокрема, для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства. Порядок ведення та користування реєстром затверджується Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до ч.7 ст.5 Закону №1730 типовий договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування затверджується Кабінетом Міністрів України.
Зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 93 "Про затвердження Порядку ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, та користування зазначеним реєстром" були внесені постановою Кабінету Міністрів України № від 20.10.2021р. № 1097, що набрали чинності 26.10.2021р.
За твердженнями представника ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" лише з 26.10.2021р. після внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України стало можливим подання до Мінрегіону заяви про внесення змін до Реєстру, оскільки до внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 93 від 21.02.2017р. подані заяви не розглядались.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" звернулось до Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіону) із заявою № 398 від 05.11.2021р. стосовно внесення змін до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.
Заява з додатками про внесення змін до Реєстру направлена 05.11.2021р. до Мінрегіону по пошті з описом вкладення та отримана Мінрегіоном 10.11.2021р.
Згідно положень ч.2 ст. 3 Закону № 1730 рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви та розміщується на офіційному веб-сайті цього органу.
Тобто офіційний визначений законом строк для прийняття рішення по поданій заяві закінчиться 24.11.2021р.
Проте, за твердженнями представника боржника, у зв'язку із масовим зверненням теплопостачальних підприємств Мінрегіон не встигає розглянути подані заяви у встановлений строк.
Тобто, як зазначає представник, до 24.11.2021р., можливо, ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" не буде включено до Реєстру з новою заборгованістю, для цього знадобиться додатковий час. Орієнтовно внесення змін до Реєстру відбудеться в грудні 2021р.
Представник боржника вказує, що після прийняття рішення про внесення змін до Реєстру потрібен час на укладення договорів реструктуризації із АТ "НАК "Нафтогаз України". Також, за твердженнями представника відповідач, ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" має право на відшкодування різниці в тарифах на суму 19211910,00 грн. по бюджетним організаціям згідно рішення уповноваженого органу - протоколу територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах від 23.09.2021р.
Статтею 5 Закону №1730 визначено загальні положення реструктуризації заборгованості за природний газ.
У разі реалізації механізму та отриманні різниці в тарифах або укладення договору реструктуризації з позивачем пеня, інфляційні нарахування, проценти річних,- не підлягають стягненню згідно ст.7 Закону № 1730.
Згідно ст.7 Закону № 1730 на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію станом на 1 червня 2021 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.
Нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб:
- підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 1 червня 2021 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону;
- підлягають списанню, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями умов укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
Як вказує представник боржника, за час реалізації вищевказаних положень Закону №1730 та прийняття рішень про включення змін до Реєстру рішення Господарського суду Харківської області суду набере чинності та наказ буде переданий кредитором 25.11.2021р. на примусове виконання.
Виконавче провадження згідно п.10 ст.34 Закону "Про виконавче провадження" призупиняється лише у випадку включення підприємства до Реєстру.
Тобто для реалізації всіх положень Закону № 1730 відповідачу потрібен додатковий час для включення змін щодо структури заборгованості до Реєстру, укладення договору реструктуризації з позивачем та узгодження його умов.
На переконання боржника, за цей період часу позивач може стягнути кошти в примусовому порядку та позбавити відповідача права на реалізацію положень Закону № 1730, тому ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" просить надати відстрочення на строк 4 місяці у виконанні рішення.
Суд зазначає, що відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17 травня 2005 року по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та, що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.
Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).
В силу наведених приписів процесуального законодавства, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто відстрочення виконання судового рішення пов'язано з об'єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.
Суд враховує, що Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Правовий аналіз статей 239 та 331 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість відстрочення виконання рішення, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених сум, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
В силу приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними (статті 76-78 Господарського процесуального кодексу України).
Суд враховує, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення. Укладаючи договір на поставку природного газу відповідач усвідомлював всі ризики та свідомо, з доброї волі погодився на умови поставки, в тому числі і щодо відповідальності, встановленої статтею 625 Цивільного кодексу України за порушення грошових зобов'язань.
У той же час суд приймає до уваги ту обставину, що відповідач зобов'язаний здійснювати постачання теплової енергії незалежно від зовнішніх факторів та здійсненої оплати наданих послуг, оскільки його господарська діяльність направлена на забезпечення життєдіяльності міста.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" обслуговує бюджетну сферу (лікарні, школи, дитячі садки та інших) в 6 районах Харківської області та частини лікарень та інших медичних установ в м. Харкові.
Специфіка роботи підприємства полягає в тому, що основними споживачами теплової енергії є бюджетні підприємства та населення міста, які мають постійну значну заборгованість за спожиту теплову енергію.
Позивачем не надано будь-яких доказів завдання йому збитків внаслідок порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання або погіршення матеріального стану Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору.
Дійсно, на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі "Чижов проти України", заява N 6962/02).
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява N 36575/02, ухвала від 07 жовтня 2003 року).
Суд приймає посилання відповідача на те, що без відстрочення виконання рішення суду відповідач може бути позбавлений можливості скористатись положеннями Закону № 1730 щодо реструктуризації боргу, відшкодування різниці в тарифах та списання пені, інфляційних втрат та 3% річних через затримки в механізмі реалізації Закону № 1730, оскільки згідно Закону "Про виконавче провадження" відсутній строк для боржника для добровільного виконання рішення суду та державний або приватний виконавець має повне право в день відкриття виконавчого провадження не тільки накласти арешт на всі грошові кошти, а й списати їх на користь стягувача.
З огляду на матеріали справи, виходячи з принципів розумності та справедливості, враховуючи інтереси як боржника, так і стягувача, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення, а саме відстрочити відповідачу виконання рішення суду на два місяці з моменту закінчення місячного строку відстрочення виконання рішення, яку було надано судом в рішенні суду від 24.09.21р., а саме з 03.12.2021 року.
На переконання суду, строк відстрочення виконання рішення у цій справі, не може бути визнаний надмірним і не розглядається як такий, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 234, 254, 255, 331 п. п. 9 п. 1 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, суд -
1. Заяву товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (вх. №26610 від 11.11.21р.) про відстрочення виконання рішення суду по справі №922/1975/21 - задовольнити частково.
2. Відстрочити виконання рішення суду по справі №922/1975/21 з "03" грудня 2021 року на два місяці.
Оскарження здійснюється в порядку визначеному ст. ст. 254-255 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.11.21р.
Суддя Л.В. Шарко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.