25.11.2021м. СумиСправа № 920/1158/21
Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В.., за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г., розглянувши матеріали справи № 920/1158/21 в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом: Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13, код ЄДРПОУ 03352432)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Конотопський арматурний завод” (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 60, код ЄДРПОУ 00218331)
про стягнення 35544,34 грн,
представники сторін:
позивача - Сіденко Л.В.;
відповідача - не з'явився
До господарського суду Сумської області надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача 35544,34 грн. заборгованості за договором розподілу природного газу від 01.03.2016, з яких: 34123,73 грн основний борг, 409,48 грн інфляційні збитки, 155,30 грн 3% річних, 855,83 грн пеня, а також судові витрати в розмірі 2270,00 грн.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.10.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.11.2021.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 ГПК України).
У ч. 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створено належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
01.03.2016 Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (позивач, оператор) та Публічне акціонерне товариство «Конотопський арматурний завод» (відповідач, споживач) уклали договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 0942006297ВР016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) на умовах Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 30.09.2015 № 2498 (далі договір).
Цей договір було укладено на невизначений строк (п. 12.1 договору).
Взаємовідносини, що виникли між оператором та споживачем регулюються договором розподілу природного газу та Кодексом газорозподільних систем затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі Кодекс ГРС).
Відповідно до предмету договору оператор газорозподільної системи (оператор ГРМ) зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені договором.
На підставі п. 2.1 договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
За п. 6.1 договору оплата вартості послуг оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом встановленим Регулятором для операторів ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно з п. 6.4 договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
У відповідності до п. 6.6 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, за липень-серпень 2021 року відповідачу надано послугу з розподілу природного газу (річна замовлена потужність) на загальну суму 34123,73 грн, а саме: за липень 2021 року на суму 17061,85 грн (акт наданих послуг № СУМ 81014451 від 31.07.2021); за серпень 2021 року на суму 17061,88 грн (акт наданих послуг № СУМ81017793 від 31.08.2021).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач зобов'язання щодо своєчасної і повної оплати наданих послуг не здійснив, в зв'язку з чим станом на 20.10.2021 у відповідача наявна заборгованість в сумі 34123,73 грн.
За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
У відповідності до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у сумі 34123,73 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Станом на дату розгляду даної справи в суді відповідачем заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу не сплачена, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 34123,73 грн заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до п. 8.2 договору в разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Позивач заявив до стягнення з відповідача 855,83 грн пені за період з 11.08.2021 по 20.10.2021.
Перевіривши розрахунки позивача, в тому числі: періоди нарахувань, розміри простроченого платежу, розміри пені за кожен день, суд дійшов висновку, що вимоги по стягненню пені у зазначеній сумі є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі поданого позивачем розрахунку сума 3% річних за період з 11.08.2021 по 20.10.2021 становить 155,30 грн, інфляційних збитків за вересень 2021 року - 409,48 грн.
Відповідач контррозрахунку нарахувань суду не надав.
Перевіривши розрахунки позивача, в тому числі: періоди нарахувань, розміри простроченого платежу, індекси інфляції, суд дійшов висновку про їх правомірність та задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 409,48 грн інфляційних збитків та 155,30 грн 3% річних.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Конотопський арматурний завод” (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 60, код ЄДРПОУ 00218331) на користь Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13, код ЄДРПОУ 03352432) 34123,73 грн (тридцять чотири тисячі сто двадцять три гривні 73 копійки) основного боргу, 409,48 грн (чотириста дев'ять гривень 48 копійок) інфляційних збитків, 155,30 грн (сто п'ятдесят п'ять гривень 30 копійок) 3% річних, 855,83 грн (вісімсот п'ятдесят п'ять гривень 83 копійки) пені, 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень) судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 26.11.2021.
Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суддя В.В. Яковенко