вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"24" листопада 2021 р. м. Рівне Справа № 918/727/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання Фесюку О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443)
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" (вул. Гагаріна, буд. 39, пов. 2, оф. 6, Рівне, 33003, код ЄДРПОУ 39979069)
до відповідача-2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 259 739 грн 99 коп.
у судове засідання з розгляду справи по суті учасники справи не з'явилися.
Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
25.08.2021 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Акціонерного товариства "Таскомбанк" надійшов позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" (далі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2), у якому позивач, посилаючись на ст. ст. 525, 526, 610, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 612 Господарського кодексу України, ст. ст. 123, 124, 162 ГПК України, просить суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів-1 та -2 заборгованість у розмірі 259 739 грн 99 коп. (з яких - 173 605 грн 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 00 грн 16 коп. - заборгованість по відсоткам, 74 349 грн 55 коп. - заборгованість по комісії, 8 247 грн 08 коп. - пеня та 3 538 грн 20 коп. - штраф).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань за заявою-договором № ID6233473 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") від 11.04.2019 року в частині повного та своєчасного виконання зобов'язань, а відповідачем-2 - за договором поруки № Т 05.10.2018 І 6844 від 11.04.2019 року.
Також Акціонерним товариством "Таскомбанк" наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно якого позивач вказує, що поніс витрати в зв'язку з розглядом справи, які складаються із суми сплаченого судового збору за подання даного позову в розмірі 3 896 грн 10 коп.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями 25.08.2021 року справу № 918/727/21 розподілено судді Заголдній Я.В.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.08.2021 року постановлено зобов'язати Управління Державної Міграційної Служби у Рівненській області протягом 5-ти днів з моменту отримання даної ухвали надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
07.09.2021 року від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної Міграційної Служби у Рівненській області надійшов лист, у якому вказано, що ОСОБА_1 із 08.09.2020 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09.09.2021 року позовну заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" до відповідача-2 ОСОБА_1 про стягнення 259 739 грн 99 коп. залишено без руху, встановлено Акціонерному товариству "Таскомбанк" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів відправлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) копії позовної заяви та доданих до неї документів.
27.09.2021 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Акціонерного товариства "Таскомбанк" надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано оригінали опису вкладення у цінний лист, фіскального чеку та накладної, що підтверджують направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 .
Таким чином, судом встановлено, що Акціонерне товариство "Таскомбанк" усунуло недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/727/21, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.10.2021 року, визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - десять днів з дня вручення даної ухвали.
Окрім того, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.09.2021 року запропоновано сторонам:
а) позивачу: подати суду будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності) у термін до 13.10.2021 року включно;
б) встановити відповідачам-1 та -2 строк для подання відзиву на позов суду з урахуванням вимог ст.ст. 165, 178 ГПК України, одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду;
в) позивачу: відповідно до ст. 166 ГПК України подати суду відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву; одночасно надіслати відповідь на відзив відповідачам-1 та -2 та надати суду докази такого скерування відповідачам-1 та -2.
г) відповідачам-1 та -2: у строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, одночасно надіслати заперечення позивачу та надати суду докази такого скерування позивачу.
19.10.2021 року учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання з розгляду справи по суті.
При цьому суд дійшов висновку, що оскільки останнім днем для подання відзиву відповідачем-1 є 22.10.2021 року, а відповідача-2 - 02.11.2021 року, вирішення спору 19.10.2021 року порушить право відповідачів-1 та -2 на подання відзиву та заперечень щодо суті спору. За таких обставин, суд дійшов висновку про неможливість вирішення спору в даному судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.10.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/727/21 по суті на 09.11.2021 року.
09.11.2021 року позивач та відповідач-1 не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання з розгляду справи по суті.
Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті, що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення (а саме - ухвали Господарського суду Рівненської області від 19.10.2021 року) за трек-номером 3301311734599.
Із адреси відповідача-1 повернувся конверт із поштовим відправленням (а саме - ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.10.2021 року) з причин "адресат відсутній за вказаною адресою", про що свідчить рекомендоване повідомлення за трек-номером 3301311734580.
Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що причиною невручення конверту з ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.10.2021 року за трек-номером 3301311734580 для відповідача-1 є відсутність вказаної особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, відтак суд дійшов висновку що в розумінні вимог ГПК України ухвала Господарського суду Рівненської області від 19.10.2021 року вважається врученою Товариству з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" належним чином 27.10.2021 року.
Присутній відповідач-2 заявила усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи № 918/727/21.
Враховуючи вищезазначене, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09.11.2021 року у судовому засіданні з розгляду справи № 918/727/21 по суті оголошено перерву на 24.11.2021 року.
24.11.2021 року позивач у справі не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання з розгляду справи по суті, причини неявки суд не повідомив, належним чином повідомлений про час, дату та місце його проведення, що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями про надіслання ухвали суду від 09.11.2021 р. на офіційну електронну адресу Акціонерного товариства "Таскомбанк".
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
24.11.2021 року відповідач-1 у справі не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання з розгляду справи по суті, причини неявки суд не повідомив, належним чином повідомлявся про час, дату та місце його проведення. Із адреси відповідача-1 повернувся конверт із поштовим відправленням (а саме - ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09.11.2021 року) з причин "адресат відсутній за вказаною адресою", про що свідчить рекомендоване повідомлення за трек-номером 3301311715446.
Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що причиною невручення конверту з ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09.11.2021 року за трек-номером 3301311715446 для відповідача-1 є відсутність вказаної особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, відтак суд дійшов висновку що в розумінні вимог ГПК України ухвала Господарського суду Рівненської області від 09.11.2021 року вважається врученою Товариству з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" належним чином 20.11.2021 року.
Крім того, 24.11.2021 року відповідач-2 у справі також не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання з розгляду справи по суті, причини неявки суд не повідомив, належним чином повідомлений про час, дату та місце його проведення, що підтверджується особистим підписом відповідача-2 у наявній в матеріалах справи розписці від 09.11.2021 р. В той час, 24.11.2021 року від відповідача-2 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява від 24.11.2021 р., в якій останній просить відкласти розгляд справи 24.11.2021 р. В заяві відповідач-2 зазначає, у зв'язку із "червоною зоною" по Covid-19 останній не знайшов юриста, однак чоловік відповідача-2 почав переговори з банком про мирову угоду та реструктуризацію боргу.
Розглянувши вказану заяву суд зазначає наступне.
Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/727/21, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Строк розгляду справи № 918/727/21 спливає 26.11.2021 р.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).
У той же час повторне відкладення розгляду справи може призвести до виходу за межі встановлених чинним ГПК України строків розгляду господарських спорів та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, суд вважає, що всі необхідні докази для вирішення спору по суті залучено до матеріалів справи. Інших додаткових доказів судом у відповідача-2 не витребовувалось, а явка останнього в судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Зважаючи на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача-2 про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідачі не подали до суду відзиву на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, а неявка останніх не перешкоджає розгляду цієї справи та вирішенню спору по суті, то за висновками суду справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).
У судовому засіданні 24 листопада 2021 року судом було прийнято рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
2 квітня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" підписано Анкету-заяву про надання кредиту юридичній особі.
11 квітня 2019 року між Акціонерним товариством "Таскомбанк" (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" (далі - Позичальник) за допомогою КЕП підписано заяву-договір № ID6233473 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") (далі - заява-договір, договір, кредитний договір).
Зі змісту п. 1.1. заяви-договору вбачається, що за умови наявності вільних коштів Банк зобов'язується надати Позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.
Кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 , відкритий у АТ "Таскомбанк" з цільовим використанням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Позичальника, та на придбання основних засобів та інших інвестицій в бізнес (п. 1.2 заяви-договору).
Розмір кредиту, згідно п. 2.1. заяви-договору, - 250 000 грн 00 коп.
Відповідно до п.п. 2.3.1 та 2.3.2. заяви-договору розмір процентної ставки за користування кредитом: 0,0001% річних, розмір комісійної винагороди: 1,99% від суми виданого кредиту (щомісячно).
Терміни і порядок погашення кредиту: згідно графіку погашення кредиту, зазначеного в додатку 1 до цього договору (п. 2.5. заяви-договору).
Термін повернення кредиту: 11.04.2022 р. (п. 2.6. заяви-договору).
Пунктом 3.3. заяви-договору передбачено, що у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права Банку, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
Відповідно до п. 4.1. заяви-договору цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" та Цінові параметри продукту є Кредитним договором.
Згідно з п. 4.2. та підпунктом 4.2.1. договору, цей договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України, в зв'язку з чим: умови цього договору визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому.
Підписання договору є підтвердження наміру Позичальника укласти Кредитний договір, а дата підписання вважається датою укладання договору (п. 4.3. заяви-договору).
Строк дії договору встановлений в розділі 18 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (п. 4.4. заяви-договору).
Відповідно до графіку погашення кредиту, який є додатком № 1 до кредитного договору, сума платежу за кредитом щомісяця становить:
- з 11.05.2019 р. по 11.02.2020 р. становить 11 920 грн 02 коп., з яких: 6 945 грн 00 коп. - основна заборгованість за кредитом; 4 975 грн 00 коп. - комісія за управління кредитом. Крім того, у додатку визначені проценти за користування кредитом за вказаний період, а саме - 0,02;
- з 11.03.2020 р. по 11.08.2020 р. становить 11 920 грн 01 коп., з яких: 6 945 грн 00 коп. - основна заборгованість за кредитом; 4 975 грн 00 коп. - комісія за управління кредитом. Крім того, у додатку визначені проценти за користування кредитом за вказаний період, а саме - 0,01;
- з 11.09.2021 р. по 11.04.2022 р. становить 11 920 грн 00 коп., з яких: 6 945 грн 00 коп. - основна заборгованість за кредитом; 4 975 грн 00 коп. - комісія за управління кредитом.
Заяву-договір підписано із використанням електронного цифрового підпису: з одного боку Банком (11.04.2019 р.) та з іншого - Товариством з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти", а саме ОСОБА_2 , як керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" (11.04.2019 р.).
11 квітня 2019 року Банк (далі - Кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Поручитель) уклали договір поруки № Т 05.10.2018 І 6844 (далі - договір поруки) із застосуванням електронного цифрового підпису, відповідно до п. 1.1. якого Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі Товариством з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" зобов'язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі заяви-договору № ID6233473 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") від 11 квітня 2019 року, що укладений між Кредитором та Боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.
У пункті 1.2. договору поруки сторони, зокрема, домовились, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником усіх зобов'язань за кредитним договором, в тому числі:
1.2.1. повернути Кредитору Кредит у розмірі 250 000 грн 00 коп. у терміни (строки), визначені Кредитним договором та Додатком № 1 до Кредитного договору, але в будь-якому випадку не пізніше "11" квітня 2022 року;
1.2.2. щомісячно сплачувати Кредитору проценти за користування кредитом в розмірі 0,0001% річних з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно умов Кредитного договору, та в строки, що встановлені Кредитним договором;
1.2.3. щомісячно сплачувати комісію за управління кредитом в розмірі 1,99% від суми виданого кредиту в порядку, встановленому Кредитним договором;
1.2.4. сплатити Кредитору неустойку, пеню, штрафи, та понад суму неустойки, пені, штрафів відшкодувати збитки, заподіяні Кредитору невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань за Кредитним договором;
1.2.5. у випадках, передбачених Кредитним договором та/або законодавством України, з дати пред'явлення відповідної вимоги достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути Кредитору кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов'язки, що виникають із Кредитного договору;
1.2.6. інших грошових зобов'язань, що виникли на підставі Кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому, у тому числі, збільшення грошових зобов'язань, які передбачені умовами Кредитного договору.
У випадку невиконання або прострочення виконання Боржником зобов'язань, що випливають із Кредитного договору, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник, в тому обсязі, що й Боржник (п. 2.1. договору поруки).
Згідно з п. 5.1. договору поруки цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами.
З додержанням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" № 852-ІV від 22.05.2003 р. та "Про електронні документи та електронний документообіг" № 851-ІV від 22.05.2003 р. цей договір складено українською мовою у формі електронного документу, з використанням електронних цифрових підписів уповноважених представників сторін (п. 6.14. договору поруки).
Договір поруки підписано із використанням електронного цифрового підпису: з одного боку Банком (11.04.2019 р.) та з іншого - ОСОБА_1 (11.04.2019 р.).
Так, на виконання умов кредитного договору, Банком надані Позичальнику кредитні кошти у розмірі 250 000 грн 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку відповідача-1.
Водночас, із змісту вказаної виписки вбачається, що Позичальником було здійснено лише часткове погашення кредиту.
З матеріалів справи вбачається, що Банк звертався до боржника та поручителя із повідомленнями-вимогами від 27.01.2021 р. № 1103/70 та від 27.01.2021 р. № 1102/70, в яких вимагав достроково повністю повернути кредит, заборгованість за яким станом на 15.01.2021 становила: 124 990 грн 00 коп. - основного боргу, 48 615 грн 00 коп. - простроченого боргу, 10 коп. - простроченої заборгованості за процентами, 4 262 грн 53 коп. - пені, 39 524 грн 55 коп. - простроченої комісії, 4 975 грн 00 коп. - строкової комісії. Банк зауважив, що погашення заборгованості необхідно здійснити протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення, але в будь-якому випадку не пізніше 45-ти календарних днів з дати направлення банком повідомлення.
Враховуючи те, що відповідачі в добровільному порядку не сплатили Банку відповідну заборгованість, останній звернувся до суду з даним позовом, предметом якого є вимога банку про солідарне стягнення з відповідачів: 173 605 грн 00 коп. заборгованості по тілу кредиту (в. т. ч. прострочена), 16 коп. заборгованості по відсоткам, 74 349 грн 55 коп. заборгованості по комісії, 8 247 грн 08 коп. пені на суму простроченої заборгованості за період з 14.01.2021 р. по 14.07.2021 р., 3 538 грн 20 коп. штрафу за період з 14.01.2021 р. по 14.07.2021 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Як вбачається із змісту кредитного договору, останній підписаний за допомогою електронного цифрового підпису з одного боку Банком та з іншого - Товариством.
Відповідно до пп. 8, 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи; електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги" передбачено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях не повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в інформаційних системах, в яких здійснюється обробка таких електронних даних, можуть здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без отримання таких послуг, за умови попередньої домовленості між учасниками взаємодії щодо порядку електронної ідентифікації учасників таких правових відносин.
Проаналізувавши зазначене та наданий позивачем витяг з он-лайн сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, суд дійшов висновку, що сторонами підписано відповідний Кредитний договір із дотриманням зазначених вище положень Закону, а тому договір є таким, що укладений у письмовій формі.
За своєю правовою природою Кредитний договір (заява) є змішаним, оскільки у ньому містяться елементи кредитного договору та договору приєднання, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, в силу ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку - Акціонерне товариство "Таскомбанк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17, а також у постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 916/548/19.
Приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зі змісту укладеного позивачем та відповідачем-1 Кредитного договору вбачається, що при його укладенні сторонами було погоджено усі істотні умови договору, а саме - сума кредитних коштів, які надаються позичальнику, строк їх повернення, домовленість про сплату процентів та комісійної винагороди, а також відповідальність за порушення строків погашення кредиту у вигляді пені.
Як зазначалося вище, 11 квітня 2019 року Банк виконав взяті на себе договірні зобов'язання та надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 250 000 грн 00 коп., що підтверджується відповідною банківською випискою.
Водночас, як зазначалось вище, у п. 2.5. кредитного договору Банк та Позичальник домовились, що погашення кредиту здійснюється згідно графіку погашення кредиту, зазначеного в додатку 1 до договору.
Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку, що позичальник був зобов'язаний здійснювати погашення кредиту відповідними частинами до 11-го числа кожного місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Як зазначалось вище, позичальник взяті на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів виконав лише частково. Доказів протилежного учасниками справи надано не було.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що позичальник допустив прострочення погашення отриманого кредиту, суд дійшов висновку, що у позивача наявне право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Водночас, як встановлено судом, між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, предметом якого є надання поруки поручителем (відповідач-2) перед кредитором (позивач) за виконання боржником (відповідач-1) зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до приписів ст. 555 ЦК України, у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі; якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.
Отже ОСОБА_1 відповідає солідарно із Товариством з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" перед Банком за невиконані позичальником зобов'язання за кредитним договором.
Як свідчать матеріали справи, відповідачі факту наявності заборгованості позичальника перед банком жодним чином не заперечили, доказів належного виконання позичальником обов'язків з погашення кредиту у повному обсязі та у встановлені строки до матеріалів справи надано не було.
Зважаючи на те, що відповідач-1 допустив прострочення погашення отриманого кредиту, суд дійшов висновку, що у позивача наявне право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася несплаченою відповідачем-1.
Враховуючи те, що своєчасне повернення відповідних коштів є одним з основних обов'язків відповідачів, належне виконання якого вимагається законом та договорами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом в розмірі 173 605 грн 00 коп.
Крім того позивач просить стягнути солідарно з відповідачів 16 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як встановлено судом, у пп. 2.3.1. п. 2.3. та п. 2.5. кредитного договору сторони погодили розмір процентної ставки за користуванням кредиту - 0,0001% річних, яка повинна сплачуватись згідно графіку погашення кредиту.
Судом встановлено, що позивач надав відповідачу кредитні кошти 11.04.2019 р., а відтак позичальник зобов'язаний сплачувати проценти до 11-го числа кожного місяця, наступного за місяцем видачі коштів.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок відсотків у розмірі 16 коп., суд встановив, що він є арифметично правильним та обґрунтованим, у зв'язку з чим вимога Банку про солідарне стягнення з відповідачів відсотків у вказаному розмірі підлягає задоволенню.
Крім того позивач просить стягнути з відповідачів заборгованості по комісії в розмірі 74 349 грн 55 коп.
Так, ч. 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (абзац перший ч. 1 ст. 632 ЦК України).
У підпункті 2.3.2. п. 2.3. кредитного договору сторони домовились про сплату позичальником банку комісійної винагороди у розмірі 1,99% від суми виданого кредиту (щомісячно).
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості з комісійної винагороди у розмірі 74 349 грн 55 коп. встановив його арифметичну правильність, у зв'язку з чим вимога банку про солідарне стягнення з відповідачів комісійної винагороди у вказаному розмірі підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань, банк просить стягнути солідарно з відповідачів пеню в розмірі 8 247 грн 08 коп. за період з 14.01.2021 р. по 14.07.2021 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У пункті 3.3. кредитного договору сторони обумовили, що у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права Банку, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
З долученого до матеріалів справи розрахунку вбачається, що пеня була нарахована позивачем з дотриманням вимог законодавства та в узгодженому договором розмірі.
За вказаних обставин суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовної вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 8 247 грн 08 коп. пені нарахованої на суму простроченої заборгованості, однак зазначає наступне.
Законом України "Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" від 16 червня 2020 року № 691-IX внесено зміни до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п. 8 Розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Закон України від 16 червня 2020 року № 691-IX набрав чинності 04.07.2020 р.
У силу норм ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19", на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 р.
Відповідно до ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 р. установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Відтак, починаючи з 12.03.2020 р. позичальники звільняються від відповідальності щодо сплати неустойки, штрафу, пені за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором у період дії карантину.
Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів пені, адже заявлений позивачем період до стягнення з 14.01.2021 р. по 14.07.2021 р. підпадає під дію карантину.
Водночас, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань, банк просить стягнути солідарно з відповідачів штраф у розмірі 3 538 грн 20 коп. за період з 14.01.2021 р. по 14.07.2021 р.
Стосовно вказаної вимоги суд зазначає наступне.
Законодавством передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Згідно з приписами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
В силу статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Водночас, відповідно ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, недодержання письмової форми є наслідком нікчемність правочину.
Судом встановлено, що умовами укладеного між сторонами кредитного договору не передбачено відповідальності позичальника у вигляді штрафу, позовна заява також не містить жодних посилань на наявність у договорі вказаного виду відповідальності та його розміру.
За таких обставин позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 3 538 грн 20 коп. штрафу не підлягають задоволенню як необґрунтовані та безпідставно заявлені.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів та комісійної винагороди, обов'язок відповідача-2 за договором поруки забезпечити виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" перед Банком у відповідності до умов кредитного договору, факт невиконання відповідачем-2 зобов'язань за договором поруки, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково позовні вимоги щодо стягнення солідарно з відповідачів 173 605 грн 00 коп. заборгованості по тілу кредиту, 16 коп. заборгованості по відсотках, 74 349 грн 55 коп. заборгованості по комісії. Вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 8 247 грн 08 коп. пені на суму простроченої заборгованості за період з 14.01.2021 р. по 14.07.2021 р. та 3 538 грн 20 коп. штрафу за період з 14.01.2021 р. по 14.07.2021 р. не підлягають задоволенню з мотивів, наведених вище судом.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що стягнення солідарно суми судових витрат законом не передбачено та з урахуванням задоволення позову частково, витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідачів порівну від суми, що є пропорційною до задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 3 719 грн 32 коп. (по 1 859 грн 66 коп. на кожного).
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" (вул. Гагаріна, буд. 39, пов. 2, оф. 6, Рівне, 33003, код ЄДРПОУ 39979069) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) 173 605 (сто сімдесят три тисячі шістсот п'ять) грн 00 коп. - заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. простроченій), 16 коп. - заборгованості по відсоткам (в т.ч. простроченим), 74 349 (сімдесят чотири тисячі триста сорок дев'ять) грн 55 коп. - заборгованості по комісії (в т.ч. простроченій).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" (вул. Гагаріна, буд. 39, пов. 2, оф. 6, Рівне, 33003, код ЄДРПОУ 39979069) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) 1 859 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн 66 коп. - витрат по оплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) 1 859 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн 66 коп. - витрат по оплаті судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Таскомбанк" про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" та ОСОБА_1 пені на суму простроченої заборгованості за період з 14.01.2021 р. по 14.07.2021 р. в сумі 8 247 грн 08 коп. та штрафу за період з 14.01.2021 р. по 14.07.2021 р. в сумі 3 538 грн 20 коп. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26 листопада 2021 року.
Суддя Заголдна Я.В.