вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
23.11.2021 р. Справа № 917/1142/21
Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М. при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ", вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, 39600, код ЄДРПОУ 42225136
до Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського", вул. Лікаря О. Богаєвського, буд. 60/1, м. Кременчук, 39617, код ЄДРПОУ 01999613
про стягнення грошових коштів
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського" про стягнення заборгованість в розмірі 1 392 602,62 грн. вартості спожитої теплової енергії, 159 742,11 грн. інфляційні нарахування та 51 415,75 грн. 3% річних від простроченої суми.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2021 року даний позов був переданий на розгляд судді Білоусову С.М.
Позовну заяву обґрунтовано тим, сторони перебувають у договірних відносинах, проте, відповідач в період з листопада 2019 року по травень 2021 року не своєчасно здійснював оплату спожитої теплової енергії на умовах договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 12.08.2010 року № 117, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.07.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/1142/21 за правилами загального позовного провадження.
Відповідач надав відзив на позовну заяву № 1046/01-07 від 09.08.2021 року (вх. № 8802 від 10.08.2021 року), у якому просить суд позовні вимоги задовольнити частково, при винесенні рішення розглянути стягнення інфляційних втрат та 3% річних без урахування періоду жовтень 2019 року - травень 2020 року.
Позивач надав відповідь на відзив № 38/1243 від 11.08.2021 року у якій заперечує проти доводів, викладених у відзиві.
Крім того, в ході розгляду справи позивач не одноразово зменшував позовні вимоги у зв'язку з частковим погашенням заборгованості з боку відповідача та надавав суду відповідні клопотання.
Останнім було клопотання позивача б/н (вх. № 11361 від 13.10.2021 року), яким ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" повідомляла, що відповідач повністю сплатив основну заборгованість за спожиту теплову енергію, а тому просила стягнути з Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського" заборгованість в розмірі 211 157,86 грн., з яких: 159 742,11 грн. інфляційні нарахування та 51 415,75 грн. - 3% річних.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.10.2021 року задоволено клопотання позивача про зменшення позовних вимог, закрито підготовче провадження у справі № 917/1142/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.11.2021 року на 11:15.
Відтак, справа № 917/1142/21 розглядається в редакції клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" б/н за вх. № 11361 від 13.10.2021 року про зменшення позовних вимог.
22.11.2021 року від позивача електронною поштою (ЕЦП в наявності) надійшло клопотання за вх. № 12889 про розгляд справи без участі представника позивача. При цьому заявник позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог, та просить суд повернути з Державного бюджету надмірно сплачений судовий збір в розмірі 20 889,04 грн.
Клопотання в частині розгляду справи без участі представника позивача не суперечить нормам чинного законодавства та судом задовольняється.
Зважаючи на те, що у матеріалах справи достатньо доказів необхідних для вирішення даного спору, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Рішення приймається з врахуванням вимог ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 568 від 19.04.2019 року ТОВ Кременчуцька ТЕЦ з 25.04.2019 року визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерела ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ".
До 25.04.2019 pоку виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука було AT "Полтаваобленерго". Договори про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачам були укладені з AT "Полтаваобленерго", зокрема, Договір № 117 від 12.08.2010 року.
Враховуючи зміну виконавця послуг, між виконавцем - АТ "Полтаваобленерго", споживачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" та новим виконавцем - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" (постачальник) 25.04.2019 було укладено Угоду про зміну сторони у зобов'язанні (Угода).
Згідно п. 1 Угоди, сторони домовилися, що виконавець передає, а новий виконавець приймає на себе всі права та обов'язки виконавця, згідно Договору № 117 від 12.08.2010 року та з 25.04.2019 року стає стороною Договору.
Відповідно до п. 3 Угоди споживач не заперечує проти заміни виконавця на нового виконавця в Договорі і, підписуючи зі своєї сторони цю Угоду, дає згоду на зміну сторони в порядку та на умовах, визначених цією Угодою.
Згідно п. 5 Угоди споживач за отримані з 25.04.2019 року послуги по Договору проводить розрахунки з новим виконавцем на рахунок зазначений у даній Угоді. У зв'язку з початком надання послуг з 25.04.2019 року першим розрахунковим періодом є період з 25.04.2019 року по 31.05.2019 року. Споживач сплачує на користь нового виконавця вартість отриманих послуг за період з 25.04.2019 року по 31.05.2019 року. В подальшому розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п. 7 Угоди, заміна сторони у зобов'язанні за цією Угодою не тягне за собою жодних інших змін умов Договору окрім тих, що передбачені цією Угодою. Ця Угода вважається укладеною з моменту підписання сторонами, починає діяти з 25.04.2019 року і діє протягом дії Договору (п. 8 Угоди).
Згідно п. 1.1 Договору № 117 від 12.08.2010 року (Договір), теплопостачальна організація зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до Законом України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.2005 року та діючого законодавства України.
Додатком № 2 до Договору, встановлено фактичні обсяги теплового навантаження та теплопостачання і орієнтовна вартість теплової енергії відпущеної споживачу за поточний рік відповідно до тарифів, діючих на момент укладання Договору, а Додатком № 3 до Договору встановлено тариф на момент укладення Договору, можливість його зміни і повідомлення про це споживача.
Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у відповідності до п. 23 Правил користування тепловою енергією (Правила) затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року, п. 2.2.2 Договору та Додатку № 4 Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію до Договору.
Згідно з п. 23 Правил, розрахунки за використану теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору, на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. Згідно з п. 2 Додатку № 4 до Договору - споживач, який має прилади обліку, щомісяця самостійно знімає покази станом на 25 число календарного місяця (розрахункового періоду), оформлює Відомість про фактичні покази розрахункових приладів обліку та надає її теплопостачальній організації для здійснення розрахунку, оформлення рахунку та Акта про обсяги спожитої споживачем теплової енергії. Наявність приладу обліку на об'єкті споживача вказано в Додатку № 1 до Договору.
Відповідно до пункту 1 Додатку № 4 до Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії за вказаними в Додатку № 2 Гкал (гігакалорії), передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми заборгованості на початок місяця. Сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору, Споживач зобов'язаний проводити не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту їх надсилання (надання). За дату оплати приймається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації.
Позивач умови договору виконав належним чином, поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді.
Проте, відповідач в період з листопада 2019 року по травень 2021 року порушував терміни оплати за теплову енергію, встановлені Договором.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 19.11.2020 року по справі № 917/1282/20 станом на 06.07.2020 року стягнуто з Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Богаєвського" (вул. Лікарня О. Т. Богаєвського 60/1, м. Кременчук, Полтавська область,39617, ідентифікаційний код 01999613) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 42225136):
- вартість спожитої теплової енергії в сумі 1 310 836,69 грн. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в AT “Ощадбанк” м. Полтава, МФО 331467, код ЄДРПОУ 42225136;
- пеню в розмірі 24 569,08 грн., 16 047,99 грн. інфляційних втрат та 18 388,04 грн. 3% на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в Полтавському відділенні AT “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО” м. Полтава, МФО 305749, код ЄДРПОУ 42225136;
Вказана заборгованість за теплову енергію в період з листопада 2019 року по травень 2020 року відповідачем сплачена частково після 06.07.2020 року та прийняття місцевим господарським судом рішення по справі № 917/1282/20 від 19.11.2021 року, а саме:
- за листопад 2019 року - 24.02.2021 року;
- за грудень 2019 року - 04.03.2021 року;
- за лютий 2020 року - 28.05.2021 року;
- за квітень 2020 року - 30.10.2020 року.
Не сплаченою залишилася заборгованість за березень та травень 2020 року в розмірі 247 384,44 грн.
Наведена обставина стала причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2020 року по лютий 2021 року в розмірі 1 392 602,62 грн. та нараховано штрафні санкції за несвоєчасні розрахунки, а саме: 159 742,11 грн. інфляційні нарахування та 51 415,75 грн. 3% річних від простроченої суми.
Під час розгляду справи відповідачем повністю сплачена основна заборгованість за спожиту теплову енергію у зв'язку з чим позивач надав клопотання про зменшення позовних вимог та просить суд: стягнути з Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського" заборгованість в розмірі 211 157,86 грн., з яких: 159 742,11 грн. інфляційні нарахування та 51 415,75 грн. - 3% річних.
При прийнятті рішення судом враховано наступне.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Враховуючи правову природу укладеного договору, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором енергопостачання.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
За приписами ст. 1 Закону України № 2633-ІV від 02.06.2005 р. "Про теплопостачання" (із змінами та доповненнями, далі Закон України "Про теплопостачання") тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Позивач належним чином виконав зобов'язання за Договором № 177 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 12.08.2010 року. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України надані позивачем послуги своєчасно не оплатив, заборгованість відповідача станом на дату звернення до суду склала 1 392 602,62 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач станом на дату розгляду справи основну заборгованість за теплову енергію сплатив у повному обсязі.
Оскільки до прийняття рішення у даній справі, відповідачем було сплачено основний борг за отриману теплову енергію у розмірі 1 392 602,62 грн., то у суду наявні підстави для закриття провадження у справі в цій частині у зв'язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 2 ст. 231 ГПК України.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно пункту 1 Додатку № 4 до Договору № 177 від 12.08.2010 року розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії за вказаними в Додатку № 2 Гкал (гігакалорії), передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми заборгованості на початок місяця. Сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору, Споживач зобов'язаний проводити не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту їх надсилання (надання). За дату оплати приймається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації.
Позивач заявив до стягнення з відповідача штрафні санкції в розмірі 211 157,86 грн., з яких: 159 742,11 грн. інфляційні нарахування та 51 415,75 грн. - 3% річних, оскільки відповідач в порушення п. 1 Додатку 4 до Договору не здійснив вчасних розрахунків за теплопоспоживання.
Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт" перерахунок втрат від інфляції суд встановив, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 159 742,11 грн. інфляційних нарахувань за листопад 2019 року, грудень 2019 року, лютий-травень 2020 року (не були предметом розгляду справи № 917/1282/20) та за жовтень-грудень 2020 року, лютий 2021 року та березень 2021 року підлягають задоволенню.
Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт" перерахунок 3 % річних в розмірі 51 415,75 грн. за листопад 2019 року, грудень 2019 року, лютий-травень 2020 року (не були предметом розгляду справи № 917/1282/20) та за жовтень-грудень 2020 року, лютий-травень 2021 року є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заявленої суми з відповідача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат слід зазначити наступне.
При зверненні із заявою про зменшення розміру позовних вимог б/н (вх. № 11361 від 12.10.2021 року) позивач просив суд повернути з Державного бюджету суму надмірно сплаченого судового збору у розмірі 20 889,04 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За розгляд даного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 24 056,41 грн., про що свідчить платіжне доручення № 174 від 07.07.2021 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового розміру в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У такому випадку, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги клопотання про повернення сплаченого судового збору, суд приходить до висновку що судовий збір в розмірі 20 889,04 грн. підлягає поверненню позивачу.
Витрати зі сплати судового збору в сумі 3 167,37 грн. покладаються на відповідача.
Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 232-233, 237-238, 252 ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського" (вул. Лікаря О. Богаєвського, буд. 60/1, м. Кременчук, 39617, код ЄДРПОУ 01999613) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" ( вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 42225136) заборгованість за порушення строків оплати теплової енергії в розмірі 211 157,86 грн., з яких: 159 742,11 грн. інфляційні нарахування, 51 415,75 грн. - 3% річних та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 167,37 грн. грн.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 1 392 602,62 грн. основного боргу за договором № 117 від 12.08.2010 року у зв'язку з відсутністю предмету спору.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 42225136) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 20 889,04 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 174 від 07.07.2021 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи 917/1142/21.
5. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 26.11.2021 року.
Суддя Білоусов С. М.