04 листопада 2021 року Справа № 915/198/21
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого судді Ткаченка О.В.,
за участю секретаря Сулейманової С.М.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Капіталмістобуд” (03067, м. Київ, проспект Перемоги, 53, оф. 306, код ЄДРПОУ 42593327),
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” (54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 18, код ЄДРПОУ 30083966),
про: стягнення заборгованості за договором підряду № 396 від 31.08.2020 у розмірі 510248,41 грн,
СУТЬ СПОРУ: 18.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю “Капіталмістобуд” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою вих.№ 1102/1 від 11.02.2021, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” заборгованість за виконані за договором підряду № 396 від 31.08.2020 роботи у розмірі 510248,41 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 7653,73 грн.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 396 від 31.08.2020 в частині здійснення оплати за виконані за договором підряду роботи з ремонту трубопроводів на ділянках тепломагістралі ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ». Відповідач не підписав надіслані йому акти та не надав мотивовану відмову від приймання виконаних робіт, у зв'язку з чим позивач вважає, що роботи підлягають оплаті відповідачем.
Ухвалою суду від 15.03.2021 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 15.04.2021 о 10:00, а також, з-поміж іншого, запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
05.04.2021 від відповідача надійшов відзив, згідно якого відповідач заперечує проти заявлених вимог у повному обсязі та вказує, що позивачем були відремонтовані три об'єкти, а не шість, як передбачено умовами договору. А враховуючи здійснення авансового платежу на користь позивача у розмірі 421000,00 грн, ціна договору без погодження з відповідачем зросла більш, ніж у понад два рази. Також відповідач вказує на непідписання актів виконаних робіт, оскільки вони містять збільшені (задвоєні) розцінки та до них включено додаткові роботи, які не передбачені кошторисом та фактично не виконувались, про що 26.03.2021 позивачу були направлені заперечення до акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року.
Від позивача 12.04.2021 до господарського суду надійшла відповідь на відзив, за змістом якої він вказує на необґрунтоване порушення відповідачем умов договору, норм цивільного законодавства внаслідок непідписання актів виконаних робіт, ненаправлення вмотивованої відмови щодо такого непідписання у строки передбачені нормами чинного законодавства.
У підготовчому засіданні 15.04.2021 судом оголошувалась перерва до 11.05.2021 о 14:30.
27.04.2021 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких відповідач звертає увагу, що у даному випадку укладенню договору передувала тендерна процедура, в процесі якої позивач погодився з умовами, викладеними у проекті договору про закупівлю з чітко визначеною ціною 842000,00 грн за виконання ремонтних робіт на шести об'єктах. При цьому відповідач наполягає на тому, що сторонами було затверджено саме твердий кошторис, на внесення змін до якого відсутнє його погодження.
11.05.2021 до суду позивачем подано письмові пояснення.
Ухвалою суду від 11.05.2021 було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 29 червня 2021 року о 13 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 29.06.2021 було закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні 07.09.2021 о 13:30.
19.08.2021 відповідачем до суду подано заяву по суті справи від 18.08.2021 № 09-01/1181, за змістом якої відповідач викладає перелік робіт, які зазначені у актах виконаних робіт форма КБ-2в та, на його думку, не передбачені кошторисом, а також вказує перелік робіт, до яких у нього є зауваження.
06.09.2021 від позивача до суду надійшли заперечення на заяву по суті справи, згідно яких позивач вказує на пропущення відповідачем строку на подання такої заяви та відсутність поважних причин, у зв'язку з чим просить залишити без розгляду подану відповідачем заяву по суті справи від 18.08.2021 № 09-01/1181.
У судових засіданнях 07.09.2021, 23.09.2021, 24.09.2021, 04.10.2021 судом оголошувались перерви.
Судове засідання, призначене на 11.10.2021, не відбулось у зв'язку з відпусткою головуючого у справі, про що сторонам були направлені відповідні повідомлення.
Ухвалою суду від 22.10.2021 учасників справи було повідомлено, що судове засідання щодо розгляду справи по суті відбудеться 01 листопада 2021 року о 10:30.
У судовому засіданні 01.11.2021 судом було оголошено перерву до 03.11.2021 о 13:30.
Представник позивача у судових засіданнях 01.11.2021 та 03.11.2021 заперечував проти поданої відповідачем заяви по суті справи від 18.08.2021 № 09-01/1181 та просив залишити її без розгляду.
Розглянувши подану відповідачем заяву по суті справи від 18.08.2021 № 09-01/1181 та заперечення позивача від 06.09.2021 на заяву по суті справи, суд доходить до наступних висновків.
Згідно ухвали суду від 11.05.2021 відповідачу було роз'яснено, що для повного та всебічного розгляду справи по суті необхідне надання відповідачем відзиву з викладенням своїх заперечень та аргументів щодо кожного виду робіт, що зазначені у актах виконаних робіт форма КБ-2в, та щодо факту виконання яких, або щодо вартості яких у відповідача є зауваження.
Проте, як було встановлено ухвалою суду від 29.06.2021, зауваження суду відповідачем прийняті до уваги не були, відповідні заперечення щодо кожного виду робіт, що зазначені у актах виконаних робіт форма КБ-2в, та щодо факту виконання яких, або щодо вартості яких у відповідача є зауваження, до суду не надані.
В подальшому, як зазначено вище, на стадії розгляду справи по суті 19.08.2021 відповідачем до суду подано заяву по суті справи від 18.08.2021 № 09-01/1181, за змістом якої відповідач викладає перелік робіт, які зазначені у актах виконаних робіт форма КБ-2в та, на його думку, не передбачені кошторисом, а також вказує перелік робіт, до яких у нього є зауваження.
За приписами ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно вимог ст. 207 ГПК України на стадії розгляду справи по суті головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Враховуючи, що заяву по суті справи від 18.08.2021 № 09-01/1181 відповідачем подано без обґрунтувань щодо поважності причин пропуску строків для її подання на стадії підготовчого провадження, суд на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України залишає її без розгляду.
У судовому засіданні 03.11.2021 представник позивача надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у розмірі 509907,27 грн, пославшись на арифметичну помилку у позові.
Представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечував.
У судовому засіданні 03.11.2021 судом було оголошено про вихід до нарадчої кімнати до 04.11.2021 о 09:20.
04.11.2021 після виходу з нарадчої кімнати судом за відсутності представників учасників справи у відповідності до ст.ст. 233, 240 ГПК України було підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази, суд встановив наступне.
31.08.2020 між Приватним акціонерним товариством «Миколаївська теплоелектроцентраль» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталмістобуд» (підрядник) укладено договір № 396, відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався відповідно до умов договору виконати роботи з ремонту трубопроводів на ділянках тепломагістралі ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», згідно коду 45230000-8 (Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015. (п. 1.1. договору) (Т. 1 а.с. 11-13)
Відповідно до п. 1.2 договору № 396 від 31.08.2020 сторонами погоджено місце розташування об'єктів:
- ділянка тепломагістралі від ТК-10 по вул. Корабелів у м. Миколаєві;
- ділянка тепломагістралі від ТК-225 до ТК-225/а по вул. Корабелів у м. Миколаєві;
- трубопроводи в теплових камерах ТК-217 та ТК-12 на перетині вул. Погранична та вул. 3-я Слобідська у м. Миколаєві;
- ділянка тепломагістралі в районі ТК-319 на розі вул. Херсонське шосе та вул. Троїцька в м. Миколаєві;
- ділянка тепломагістралі в районі ТК-19 на перетині пр. Центральний та вул. Московська у м. Миколаєві;
- ділянка тепломагістралі в районі ТК-15 на розі вул. Корабелів та вул. Дунаєва у м. Миколаєві.
Відповідно до умов п. 1.3. договору склад і обсяг робіт, що доручаються підряднику, визначені кошторисом, який є невід'ємною частиною договору. (Додаток № 1)
Згідно п. 2.8. договору замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботи відповідно до вартості робіт, визначеної Актом виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3, який складено на основі кошторисної документації, зазначеної в договорі.
Згідно з п. 4.1. договору № 396 від 31.08.2020 ціна робіт, доручених до виконання підрядником, встановлюється договірною ціною (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору і становить 842000,00 грн з урахуванням податку на додану вартість, що складає 140333,33 грн.
Відповідно до п.4.2. договору замовник виконує попередню оплату в розмірі 50% від суми договору, що складає 421000,00 грн, в тому числі ПДВ 70166,67 грн шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника на підставі рахунку на оплату протягом п'яти робочих днів з дня підписання договору.
За умовами п.4.3. договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником на підставі рахунку на оплату протягом десяти робочих днів з моменту підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.
Як встановлено п. 4.4. договору, у разі виникнення необхідності зміни ціни робіт, підрядник зобов'язаний повідомити замовника та узгодити з ним доповнення до договору до настання терміну здачі робіт. Якщо підрядник не попередив замовника про перевищення кошторису, він зобов'язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування понесених додаткових витрат.
За вимогами п. 4.5. договору зміна ціни робіт з виконання ремонту оформляється сторонами додатковою угодою.
У відповідності до п. 5.1. договору підрядник зобов'язаний виконати роботи протягом 30 робочих днів з моменту перерахування авансового платежу.
Згідно п. 6.1. договору приймання-передача закінчених робіт здійснюється за повідомленням підрядником замовника зі складанням відповідних актів.
За умовами п. 7.1. договору договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків до їх повного виконання.
Як свідчить наданий позивачем розрахунок боргу, відповідно до п.1.1.,4.1.,.4.2. договору відповідачем 02.09.2020 було проведено авансовий платіж в розмірі 421 000,00 грн, що підтверджено відповідачем у поданих до суду заявах по суті справи.
На виконання положень договору позивачем, 10.09.2020 за №1009/1 було направлено відповідачу листа щодо надання документації, що необхідна для отримання дозвільних документів для початку виконання робіт та повідомив відповідача про намір почати виконання робіт 15.09.2020. (Т. 1 а.с.44) 14.09.2020 відповідачем направлено лист про розірвання договору, у зв'язку з істотним порушенням умов договору без конкретизації, в чому саме полягало таке порушення. (Т.1 а.с. 45)
В подальшому позивач листами №1509/1, №1509/2 та №1509/3 від 15.09.2020 звертався до відповідача з аналогічним проханням надати документацію для отримання дозвільних документів для початку виконання робіт, а також повідомив про свою незгоду щодо розірвання договору у зв'язку з відсутністю істотних порушень та вказав про за плановий з 17.09.2020 початок виконання робіт. (Т. 1 а.с. 46-49)
Відповідач 16.09.2020 направив листа №01-01/1314 (Т. 1 а.с. 50) з вимогою узгодження графіку виконання робі пооб'єктово, а листом №09-01/1331 від 17.09.2020 (Т. 1 а.с. 53-54), не надаючи необхідну для виконання робіт документацію позивачу, надіслав проект додаткової угоди про розірвання договору.
В подальшому листами №1709/2 від 17.09.2020 (Т.1 а.с. 52) та №2309/1 від 23.09.2020 (Т. 1 а.с. 62-63) позивач звертався до відповідача з аналогічними проханнями, щодо надання документації, яка необхідна для отримання дозволів та для проведення робіт.
23.09.2020 листом №09-01/1365 (Т. 1 а.с. 64-80) відповідач надав позивачу документацію, необхідну для початку виконання робіт.
Листом №0810/1 від 08.10.2020, позивач повідомив відповідача, що кошторисна документація, на підставі якої складено договірну ціну включає в себе визначені обсяги робіт, але під час виконання ремонтів позивачем виявлено наявність додаткових робіт, без проведення яких не можливе здійснення ремонтів за точками вказаними в Договорі. Виконання додаткових робіт передбачає собою зміну та доповнення локального кошторису та як наслідок зміну договірної ціни. (Т. 1 а.с. 101)
Згідно листа №1210/1 від 12.10.2020 відповідача повідомлено про аварійну ситуацію, яка сталася на об'єкті виконання робіт, а саме на об'єктах ТК-217 та ТК-12 на перетині вул. Погранична та 3-я Слобідська 09.10.2020 було виявлено підтоплення водою теплових камер, в яких виконувалися роботи. Вказаний лист позивач просив розцінювати як повідомлення про настання причин, які вплинули на строки виконання робіт та сталися не з вини замовника. (Т. 1 а.с. 102)
Листом № 1310/1 від 13.10.2020 позивач запропонував відповідачу узгодити додаткову угоду щодо зміни умов договору №396 від 31.08.2020 та надати відповіді на раніше отримані листи №0810/1 від 08.10.2020 та №1210/1 від 12.10.2020, які залишилися без уваги. (Т.1 а.с. 103)
У відповідності до листа відповідача від 13.10.2020 № 09/1486 позивачу було вказано на нез'ясованість підстав для перегляду кошторису, оскільки позивачем не було надано документів, які б підтверджували обсяги додаткових робіт. (Т. 1 а.с. 104)
В подальшому позивач звернувся до відповідача з листом №1510/1 від 15.10.2020 щодо внесення змін до локального кошторису з приводу додаткового обсягу робіт та внесення виправлень у зв'язку із помилково зазначеною адресою об'єкта виконання робіт. (Т. 1 а.с. 106)
Листом від 19.10.2020 за №1910/3 позивач надав на адресу відповідача проект Додаткової угоди до договору, який стосувався зміни строків виконання робіт. (Т. 1 а.с. 109-110)
У відповідності до листа №09/1533 від 20.10.2020 відповідач не погодився на її підписання. (Т. 1 а.с. 111)
Як свідчать матеріали справи, 26.10.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 26.10.2020 до договору № 396 від 31.08.2020, за змістом якої було змінено п. 5.1. договору та встановлено обов'язок підрядника виконати роботи до 26.10.2020 включно, а також змінено поштову адресу підрядника. Всі інші умови договору залишились незмінними. (Т. 1 а.с. 42)
Крім того, 26.10.2020 відповідачем на адресу позивача направлено лист № 09/1563, яким відповідач повідомив про припинення договірних відносин, просив звільнити ділянки тепломагістралі від устаткування та обладнання, а також просив надати належним чином оформлені акти виконаних робіт. (Т. 1 а.с. 112) Лист відповідача №09/1575 від 27.10.2020 містить повідомлення аналогічного змісту. (Т. 1 а.с. 115)
Листом від 13.11.2020 за №1311/1 позивачем на адресу відповідача були надані для погодження та підписання акт приймання-передачі матеріальних цінностей, підсумкову відомість ресурсів, акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 на суму 895002,24 грн за формою КБ-2в, акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 на суму 35905,03 грн за формою КБ-2в, які були підписані зі сторони ТОВ «Капіталмістобуд» (Т.1 а.с. 117-154)
Отримавши вказані документи, ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» їх не підписало та не надало вмотивованої відмови від приймання виконаних робіт.
В подальшому 25.11.2020 відповідач листом № 04-11/1842 повідомив позивача, що не згоден з об'ємами виконаних робіт та надав проекти документів: довідка про вартість виконаних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 514753,34 грн, підсумкова відомість ресурсів, відомість витрачених ресурсів витрат замовника, які були підписані зі сторони ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ». (Т. 1 а.с 156-208)
Оскільки ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» не здійснило повну оплату виконаних ТОВ «Капіталмістобуд» робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 на суму 895002,24 грн за формою КБ-2в та за актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 на суму 35905,03 грн за формою КБ-2в, останнє звернулось з позовом до суду щодо стягнення заборгованості у розмірі 510248,41 грн. У судовому засіданні 03.11.2021 представник позивача надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у розмірі 509907,27 грн, пославшись на арифметичну помилку у позові.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Спір у справі стосується правовідносин, що виникли з договору підряду.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Ціна договору підряду - це грошова сума, належна підрядникові за виконане замовлення. За ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення. Отже, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та його невід'ємною частиною.
За відсутності цих умов ціну може встановити суд на основі звичайно застосовуваних за аналогічні роботи цін з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно з ч. 1 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
За таких умов стороні, яка відмовилась підписати акт, надається право пред'явити позов про визнання цього акту недійсним.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що підставою визнання акту виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника підписати акт, тобто наявність суттєвих недоліків виконаних робіт, на які посилався замовник, відмовляючи в підписанні акту.
Водночас, згідно з приписами ст.ст. 853, 882 ЦК України відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт та, відповідно, виникнення у замовника обов'язку щодо їх оплати.
При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12 та в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 05.02.2020 у справі № 904/2082/19.
У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) закон покладає саме на замовника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц.
За приписами статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Наявний в матеріалах справи лист 25.11.2020 відповідача з повідомленням щодо незгоди з об'ємами виконаних робіт не може розцінюватись судом, як мотивована відмова від підписання актів, оскільки не містить конкретного переліку позицій робіт, або їх вартості, щодо яких відповідач мав заперечення.(Т. 1 а.с. 156)
Також не містять матеріали справи і доказів звернення (або наміру такого звернення) відповідача з відповідним позовом щодо визнання цих актів недійсними.
Отже, враховуючи відсутність обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором, суд вважає прийнятими виконані роботи згідно актів приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року на загальну 930907,27 грн.
Крім того суд зауважує наступні обставини.
Як вбачається з надісланих на адресу відповідача з листом від 13.11.2020 № 1311/1 актів приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року ТОВ «Капіталмістобуд» виконано роботи на загальну суму 930907,27 грн по трьом з передбачених умовами договору № 396 від 31.08.2020 року об'єктам, а саме: - ділянка тепломагістралі від ТК-10 по вул. Корабелів у м. Миколаєві; ділянка тепломагістралі від ТК-225 до ТК-225/а по вул. Погранична; трубопроводи в теплових камерах ТК-217 та ТК-12 на перетині вул. Погранична та вул. 3-я Слобідська у м. Миколаєві. (Т.1 а.с. 132)
В той час, як за умовами договору № 396 від 31.08.2020 сторонами було погоджено ціну робіт, доручених до виконання підрядником, що встановлено договірною ціною (Додаток № 1), у загальному розмірі 842000,00 грн з урахуванням ПДВ на шести погоджених сторонами об'єктах.
Згідно п. 4.4. договору № 396 від 31.08.2020 у разі виникнення необхідності зміни ціни робіт, підрядник зобов'язаний повідомити замовника та узгодити з ним доповнення до договору до настання терміну здачі робіт. Якщо підрядник не попередив замовника про перевищення кошторису, він зобов'язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування понесених додаткових витрат.
За вимогами п. 4.5. договору зміна ціни робіт з виконання ремонту оформляється сторонами додатковою угодою.
Як встановлено судом вище, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами від 08.10.2020 № 0810/1, 15.10.2020 № 1510/1 щодо наявності необхідності збільшення договірної ціни та перегляду локального кошторису. (Т. 1 а.с. 104, 106)
Проте відповідачем не було погоджено збільшення договірної ціни.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на 31.08.2020) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За вимогами ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на 31.08.2020) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
За приписами ч. 7 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на 31.08.2020 ) у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, замовник обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю.
З огляду на особливий порядок внесення змін до договору про публічні закупівлі в даному випадку відповідачем не було погоджено збільшення встановленої умовами договору договірної ціни.
У судовому засіданні 01.11.2021 з огляду на положення локального кошторису № 6-1-1 та згідно наданих представниками учасників справи пояснень судом встановлено, що сторонами на трьох об'єктах (ділянка тепломагістралі від ТК-10 по вул. Корабелів у м. Миколаєві; ділянка тепломагістралі від ТК-225 до ТК-225/а по вул. Погранична; трубопроводи в теплових камерах ТК-217 та ТК-12 на перетині вул. Погранична та вул. 3-я Слобідська у м. Миколаєві) при укладенні договору був погоджений обсяг робіт на загальну суму 526160,89 грн (з ПДВ).
Таким чином суд доходить до висновку, що позивачем згідно актів приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року (Т. 1 а.с. 132-149, 152-154) було виконано роботи на вказаних об'єктах на загальну суму 930907,27 грн, що на 404746,38 грн більше, ніж було передбачено умовами договору.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З огляду на викладене, суд вважає, що заборгованість відповідача за виконані за договором підряду № 396 від 31.08.2020 роботи становить 105160,89 грн, яка вирахована як різниця між погодженою сторонами у договорі вартістю робіт на вказаних трьох об'єктах (526160,89 грн ) та між сумою перерахованого відповідачем авансового платежу (421000,00), а відтак підлягає стягненню з відповідача.
Щодо суми збільшення вартості виконаних робіт згідно актів за листопад 2020 року у розмірі 404746,38 грн суд відзначає наступне.
В той же час, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia (“суд знає закони”) з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (рішення ВП ВС від 04.12.2019 справа № 917/1739/17, від 26.06.2019 справа № 587/430/16-ц, від 12.06.2019 справа № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 справа № 487/10132/14-ц, від 04.09.2019 справа № 265/6582/16-ц).
Частиною 8 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся), та якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
З огляду на те, що відповідачем було набуте майно за результатом виконаних позивачем будівельних робіт, однак без узгоджених договірних зобов'язань, ці правовідносини регулюються нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Відповідно до положень ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частина 3 ст. 1212 ЦК України визначає, що положення цієї глави застосовуються також: до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним, правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Отже, згідно з приписами ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення передбачає одночасне настання таких умов: набуття або збереження майна, тобто особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння; таке набуття або збереження майна відбувається за рахунок іншої особи, тобто внаслідок втрати або недоотримання цього майна іншою особою - потерпілим; відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок потерпілого.
Таким чином, норма ст.1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження за відсутності належних правових підстав для такого набуття.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Тобто, загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Таким чином, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, між позивачем та відповідачем не укладалась Додаткова угода до договору №396 від 31.08.2020 на збільшення вартості додаткових робіт на суму 404 746,38 грн з ПДВ.
Будівельні роботи виконувались позивачем за власні кошти та своїми силами.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач, за рахунок позивача, набув, зберігає та використовує майно (результати робіт з ремонту трубопроводів на ділянках тепломагістралі ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ»: ділянка тепломагістралі від ТК-10 по вул. Корабелів у м. Миколаєві; ділянка тепломагістралі від ТК-225 до ТК-225/а по вул. Погранична; трубопроводи в теплових камерах ТК-217 та ТК-12 на перетині вул. Погранична та вул. 3-я Слобідська у м. Миколаєві) на суму 404 746,38 грн з ПДВ без достатніх правових підстав.
Відповідно до норм статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. У разі, якщо позивачу неможливо повернути в натурі безпідставно набуте відповідачем майно визначене родовими ознаками, зокрема, сировину, відшкодуванню підлягає його вартість, яка визначається на момент розгляд) судом справи про повернення майна.
Вищевказане означає, що поверненню підлягає саме та індивідуально визначена річ, яку набув або зберіг набувач, або така ж кількість родових речей тієї ж якості. Якщо повернути безпідставно набуте майно в натурі неможливо (внаслідок його використання, знищення, загублення або передачі його набувачем третій особі тощо), набувач зобов'язаний відшкодувати потерпілому вартість такого майна. Тобто, відшкодування вартості безпідставно набутого майна відбувається в тих випадках, коли майно зазнало суттєвих змін чи воно є повністю/частково спожитим, використаним, знищеним, що унеможливлює його повернення потерпілому в тому вигляді, в якому воно існувало на момент набуття його відповідачем.
В спірному випадку, в силу характеру ремонтних робіт, здійснених позивачем, в результаті яких відповідач і набув спірне майно, більша частина матеріалів тепер є невід'ємним поліпшенням об'єктів відповідача.
За таких обставин, підсумовуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що грошові кошти у розмірі 404746,38 грн. підлягають стягненню з відповідача як вартість робіт та матеріалів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
У задоволенні позовних вимог у розмірі 341,14 грн заборгованості за виконані підрядні роботи слід відмовити, як необґрунтовано заявлених позивачем.
Судові витрати, відповідно до приписів ст.129 ГПК України, слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” (54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 18, код ЄДРПОУ 30083966) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Капіталмістобуд” (03067, м. Київ, проспект Перемоги, 53, оф. 306, код ЄДРПОУ 42593327) заборгованість за виконані за договором підряду № 396 від 31.08.2020 роботи у розмірі 105160,89 грн, грошові кошти у розмірі 404746,38 грн. та 7648,61 грн витрат по сплаті судового збору.
3. Відмовити в задоволенні позову про стягнення 341,14 грн заборгованості за виконані підрядні роботи.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складений та підписаний: « 26» листопада 2021 року.
Суддя О.В. Ткаченко