24 листопада 2021 року Справа № 915/1566/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.,
розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ,
представник позивача: адвокат Бабченко Дмитро Іванович, АДРЕСА_2 , електронна поштова: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
до Садівничого товариства "Активіст", 54001, вул. Безіменна, 52/2, м. Миколаїв;
про: визнання протоколу загальних зборів №10 від 18.08.2021 незаконним та його скасування, визнання рішення загальних зборів недійсним,
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області із позовної заявою б/н від 27.10.2021, в якій просить:
- визнати рішення загальних зборів Садівничого товариства «Активіст», оформленого протоколом № 10 від 18.07.2021, недійсним;
- визнати протокол загальних зборів № 10 садівничого товариства «Активіст» від 18.07.2021 незаконним та його скасування.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що протокол загальних зборів порушує вимоги Статуту, ст. 15 Закону України «Про кооперацію», постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 "Деякі питання документального управлінської діяльності", а саме: не містить інформацію про кількість присутніх членів, наявність кворуму, результати голосування та не може вважатися підтвердженням факту проведення зборів.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.11.2021 позовну заяву б/н від 27.10.2021 ОСОБА_1 залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалу суду від 01.11.2021 було направлено на поштову адресу позивача 03.11.2021 (вихідний № 915/1566/21/13235/21) та електронну адресу представника позивача 04.11.2021.
ОСОБА_1 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.11.2021 отримав 17.11.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке надійшло на адресу суду 17.11.2021.
18.11.2021 до суду від позивача надійшли пояснення б/н від 18.11.2021, в яких позивач зазначив відомі йому номери засобів зв'язку відповідача; зазначив, що прийняте відповідачем рішення є нелегітимним з підстав відсутності кворуму, а також вказав, що на зборах були прийняті рішення, які зачіпають його інтереси, а саме збільшення потужності трансформаторної підстанції, яке може відбуватися тільки за рахунок додаткових внесків всіх членів товариства, збільшення розміру річних внесків за одну сотку земельної ділянки та вважає, що усунути порушення його інтересів, як члена садівничого товариства, можливо тільки шляхом визнання рішень загальних зборів від 18.07.2021 недійсними та скасувавши протокол № 10 з метою проведення в подальшому фактичних, а не фіктивних загальних зборів товариства. Доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі позивач до суду не надав.
Разом з поясненнями позивач надав до суду клопотання б/н від 18.11.2021 про звільнення від сплати судового збору, в якому просить звільнити від сплати судового збору за подання позовної заяви до садівничого товариства «Активіст» про визнання протоколу загальних зборів № 10 від 18.07.2021 незаконним та його скасування.
Дослідивши клопотання позивача б/н від 18.11.2021 про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у задоволені такого клопотання з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами ч.3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначені умови щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Так, ч. 1. ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір").
Правовий аналіз вищенаведених норм закону дає підстави стверджувати, що законодавцем встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, звільнити від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи положення ст.129 Конституції України, а також положення Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.
Отже, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, а також зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Враховуючи, що позивач, згідно з положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням звільнити від сплати судового збору, підстави задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору - відсутні. Той факт, що позивач є пенсіонером не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору.
Окрім того, позивач, звертаючись до Господарського суду Миколаївської області з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, посилається на норми Цивільного процесуального кодексу України, замість господарського процесуального.
За таких обставин, оскільки за суб'єктним та предметним критерієм підстави для застосування до клопотання позивача приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" відсутні, суд дійшов висновку про відмову позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позову до суду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами чинного процесуального закону учасники судового процесу повинні добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами (ч. 1 ст. 43 ГПК України).
Суд дослідивши подані позивачем пояснення про усунення недоліків позовної заяви та клопотання про звільнення від сплати судового збору встановив, що позивачем не усунуто недоліків позовної заяви в повному обсязі, на які звертав увагу позивача суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 01.11.2021.
Так, в ухвалі суду від 01.11.2021 суд зазначав про те, що позивачем, зокрема, не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Втім, позивачем всупереч вимог статті 164 ГПК України, не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що позивачем не було усунуто в повному обсязі недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 01.11.2021, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви на підставі частини 4 ст. 174 ГПК України.
Згідно із ч.8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ч.4 ст. 174, ст.ст.232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 б/н від 18.11.2021 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву б/н від 27.10.2021 ОСОБА_1 - повернути позивачу.
Додаток:
- позовна заява б/н від 27.10.2021 з додатками - на 32-х аркушах.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду може бути оскаржена у відповідності до п.6 ст. 255 ГПК України.
Ухвала господарського суду може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256-259 ГПК України.
Ухвала складена та підписана суддею 24.11.2021, після виходу судді з відпустки.
Суддя Н.О. Семенчук