79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.11.2021 справа № 914/1959/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко-Малт”, смт. Розділ, Миколаївський р-н, Львівська обл.
до відповідача: Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз”, м. Львів
про визнання недійсним та скасування рішення Центральної комісії АТ “Львівгаз” з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС про задоволення Акту про порушення №008760 від 25.11.2020
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Побігайленко Ю.Б.-В.
Представники:
Від позивача: Бердар Сергій Васильович - адвокат;
Від відповідача: Трухим С.В. - представник
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко-Малт”, смт. Розділ, Миколаївський р-н, Львівська обл. до відповідача Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз”, м. Львів про визнання недійсним та скасування рішення Центральної комісії АТ “Львівгаз” з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС про задоволення Акту про порушення №008760 від 25.11.2020.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 29.07.2021 о 11:55 год. Рух справи відображено в ухвалах суду.
За приписами статті 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, визначених ст.177 ГПК України та вирішення питань які підлягають з'ясуванню у порядку ст.182 ГПК України, суд прийшов до висновку про необхідність закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.
У судове засідання 18.11.2021 сторони з'явилися. Підтримали свої вимоги та заперечення.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція учасників справи.
Аргументи позивача.
Позивач просить визнати недійсним та скасування рішення Центральної комісії АТ "Львівгаз" з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРМ про задоволення Акту про порушення №008760 від 25.11.2020 з підстав зазначених у позові. Зокрема, наголошує, що підставами перерахунку об'єму розподіленого (спожитого) природного газу, згідно пп. 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, є: 1. визначення лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, або 2. пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача. В даному випадку, Позивачем дотримано вимоги Кодексу ГРС щодо належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, а тому факт непридатності лічильника газу РГС 640. заводський номер 1455 встановлено за результатами чергової (періодичної) повірки, що V відповіді на відзив визнається Відповідачем. Підпунктом 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС не передбачено право здійснювати перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу при визначенні лічильника газу непридатним до застосування за результатами чергової періодичної повірки. Таким чином, у Відповідача відсутні обидві обставини, які б давали право на здійснення перерахунку об'єму розподіленого (спожитого) природного газу згідно з пп. 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС.
Крім цього просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00грн.
Аргументи відповідача.
АТ "Львівгаз” проти позову заперечує та вважає його необґрунтованим, виходячи з наступного. Кодексом ГРС передбачено донарахування за саму лише непридатність приладу обліку, і воно не ставиться у залежність від наявності або відсутності вини споживача або несанкціонованого втручання споживача в роботу ЗВТ, а перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. Як вбачається із постанови Верховного Суду від 03.05.2018 №904/7840/17: “Виходячи з аналізу норм Кодексу ГРС, названим Кодексом передбачено донарахування за саму лише непридатність приладу обліку, і воно не ставиться у залежність від наявності або відсутності вини споживача або несанкціонованого втручання споживача в роботу ЗВТ, а перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ”.
Просить у задоволені позову відмовити. Просить зменшити витрати на правову допомогу
Обставини, встановлені судом.
29.07.2020 представником АТ «Львівгаз» інж. з метр. Данчевським І.В. проведено демонтаж лічильника РГС 640, заводський номер 1455, про що складено Акт № 2756 технічної перевірки комерційного ВОГ (зняття на чергову повірку).
29.07.2020 інж. з метр. Данчевським І.В. складено Акт № 2757 введення в експлуатацію комерційного ВОГ (встановлення ВОГ підмінного ЗВТ).
15.10.2020 за результатами періодичної повірки ДП «Львівстандартметрологія» оформлено довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №35/06931. Згідно з довідкою, за результатами повірки встановлено, що ЗВТ не відповідає вимогам МП-Ф62.784.009Д1 Промислові лічильники газу. Методика повірки. Підстави для визнання ЗВТ непридатним: Похибка перевищує допустимі значення.
25.11.2020 начальником лабораторії повірки ЛГ Товкацьким А.М та інженером з метрології Шумило Ю.І., за адресою м. Львів, вул. Золота, 42 в присутності представника ТОВ «ЕКО-МАЛТ» Лагуша П.В., складено Акт про порушення № 36, бланк 008760. У графі «встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем» зазначено: «згідно довідки про непридатність №35/06931 від 15.10.2020 р. виданої ДП «Львівстандартметрологія» похибка перевищує допустимі значення {)і - 6,79 %>, Отіп - 47,94 %. Лічильник РГС 640№1455 2012р.в.».
20.04.2021 ТОВ «Еко-Малт» отримало лист від АТ «Львівгаз», у якому повідомлено, що за результатами засідання Центральної комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС, що відбулося 10 грудня 2020 року, прийнято рішення щодо задоволення Акту про порушення №008760 від 25.11.2020.
До повідомлення додано: рахунок на оплату № 61055536 від 09 квітня 2021 року; повідомлення про припинення газопостачання № 61055536 від 09 квітня 2021 року; акт-розрахунок від 10.12.2020.
Відповідно до акту-розрахунку від 10 грудня 2020 року, за період з 07:00 год. 01 липня 2020 року по 14:00 год. 29 липня 2020 року донарахований об'єм газу - 0.441. вартість донарахованого об'єму природного газу становить 1 764,00 (одна тисяча сімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. Вказано, що розрахунок здійснено згідно з п. 4.1.гл.4 Розділу XI Кодексу ГРМ.
Норми права та мотиви суду.
Правовідносини сторін у цій справі виникли з Договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) та регулюються положеннями Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕП від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРС), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 листопада 20215 року за р/1379/27824, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Відповідно до п. 1 глави 6 розділу ІХ Кодексу ГРС Власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема здійснення ревізії запірних пристроїв та фільтрів, повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб'єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах.
Відповідно до п.п.1 п.3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС До порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, належать, зокрема пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, повірка лічильника газу - встановлення придатності до застосування лічильника газу на підставі результатів контролю його метрологічних характеристик, що здійснюється в установленому законодавством порядку.
Пунктом 1 глави 7 розділу X Кодексу ГРС передбачено, що власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов'язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).
У п. 2 глави 7 розділу X Кодексу ГРС зазначається, що для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен:
1) завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого Оператор ГРМ має опублікувати на своєму веб-сайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати;
2) забезпечити на дату демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам Оператора ГРМ до ЗВТ для його розпломбування та складання відповідного акта розпломбування;
3) у разі якщо повірка ЗВТ буде здійснюватися не на місці його встановлення, забезпечити за власний рахунок демонтаж/монтаж ЗВТ, його транспортування та державну повірку. Про дату і час встановлення повіреного ЗВТ споживач завчасно має письмово повідомити Оператора ГРМ та забезпечити присутність представника Оператора ГРМ під час монтажу повіреного ЗВТ.
На виконання зазначених вище вимог Кодексу ГРС, для належної організації періодичної повірки власного ЗВТ, 17.07.2020 директором ТОВ «ЕКО-МАЛТ» подано до АТ «Львівгаз» письмову заяву про надання дозволу на зняття лічильника РГС 640, заводський номер 1455.
Відповідно до пп. 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого:
1) при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або
звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Судом встановлено, що у цьому випадку, на об'єкті ТОВ «Еко-Малт» факт непридатності лічильника газу РГС 640, заводський номер 1455 встановлено за результатами чергової періодичної повірки.
У підпункті 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, на який посилається відповідач при здійсненні розрахунку, у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого:
1) при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці
тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки. а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання
- перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Отже, підпунктом 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС не передбачено право здійснювати перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного при визначенні лічильника газу непридатним до застосування за результатами чергової періодичної повірки.
Суд погоджується з доводами позивача, що ним дотримано вимоги Кодексу ГРС щодо належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, а тому факт непридатності лічильника газу ГРС 640, заводський номер 1455 встановлено за результатами чергової (періодичної) повірки.
Крім того, відповідно до абз. 1 п. 8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, у разі своєчасного (до виявлення порушення представником Оператора ГРМ) письмового повідомлення споживачем Оператора ГРМ про пошкодження ЗВТ/лічильника газу або пломби (крім її відсутності) та за умови відсутності пошкодження пломби з прихованими заходами чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу процедура, передбачена цією главою, не застосовується (крім періоду відсутності пошкодженого ЗВТ/лічильника газу, що був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку).
Отже, суд доходить висновку. що відповідачем порушено вимоги Кодексу ГРС та незаконно донараховано Позивачу об'єм природного газу за період з 07:00 год. 01 липня 2020 року по 14:00 год. 29 липня 2020 року у сумі 1 764,00 (одна тисяча сімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. (Акт - розрахунок від 10.12.2020 з посиланням на п.4.1. гл.4 розділу XI Кодексу ГРС).
Відповідач у відзиві на позов в обгрунтування правової позиції посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.05.2020 року у справі № 904/7840/17. Зокрема зазначає, що «Виходячи з аналізу норм Кодексу ГРС, названим Кодексом передбачено донарахування за саму лише непридатність приладу обліку, і воно не ставиться у залежність від наявності або відсутності вини споживача або несанкціонованого втручання споживача в роботу ЗВТ, а перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ».
З цього приводу суд зазначає таке.
Ухвалою від 15 вересня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справу № 906/962/18 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" до Приватного підприємства "Україна" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного підприємства "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" про стягнення 1 230 040,40 грн передав на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Зокрема, зазначено, що «обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги з урахуванням положень статті 287 ГПК України, Скаржник послався на те, що виходячи з аналізу норм пункту 3 глави 2 розділу ІХ, підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), цим Кодексом передбачено донарахування за саму лише непридатність приладу обліку, і воно не ставиться у залежність від наявності або відсутності вини споживача або несанкціонованого втручання споживача в роботу ЗВТ, а перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У зв'язку з чим Скаржник вказав на те, що висновки судів у цій справі суперечать позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 25.05.2018 у справі № 916/2550/17 та від 05.05.2018 у справі № 904/7840/17, згідно з якою довідка про непридатність лічильника газу як різновиду ЗВТ є однією і достатньою підставою для проведення перерахунку об'ємів природного газу за номінальною потужністю газоспоживаючого обладнання. При цьому вказав на прийняття судами довідки про непридатність лічильника газу № 1629 від 20.02.2018 як допустимого доказу».
У постанові від 02 грудня 2020 року Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати касаційного господарського суду у справі №906/962/18 у п.8.28. зазначив, що «дійшовши наведених висновків, суд відхиляє доводи Скаржника (пункт 4.1) про те, що нормами пункту 3 глави 2, підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС передбачено донарахування за саму лише непридатність приладу обліку і воно не ставиться у залежність від наявності або відсутності вини споживача, на обґрунтування чого послався на постанови Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2550/17, від 05.05.2018 у справі № 904/7840/17».
Відтак підсумовуючи наведене вище, суд застосовує у цій справі правовий висновок, зроблений у п.8.34. постанови від 02 грудня 2020 року Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати касаційного господарського суду у справі №906/962/18, що «приймаючи постанову у цій справі, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з аналізу абзацу 6 пункту 6 глави 9 розділу Х, пункту 3 глави 2 та пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС доходить висновку, що за умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об'єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об'єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС».
Як встановлено ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку про задоволення позову.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2 270,00 грн, інших доказів понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи позивачем не подано.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак суд доходить висновку про стягнення з відповідача 2 270,00грн. судового збору.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Відповідно ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу представником позивача долучено до матеріалів справи наступні документи: договір про надання правничої допомоги №20/04 від 20.04.2021; акт про надання правничої допомоги № 1 від 09.11.2021; рахунок №01 від 09.11.2021; платіжне доручення № 3195 від 10.11.2021 про сплату зазначених коштів.
Розмір витрат позивача пов'язаних з правничою допомогою встановлений згідно з умовами Договору про надання правничої допомоги №20/04 від 20.04.2021, укладеного з
Адвокатським об'єднанням «Форсеті». Відповідно до розділу 4 Договору, вартість правничої допомоги у передбаченій п. 1.1. справі становить 7 000 (сім тисяч) гривень. Оплата за цим Договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Замовником рахунку та підписання Акту про надання правничої допомоги. Вартість правничої допомоги встановлена в фіксованій сумі та не залежить від часу, витраченого Виконавцем, його партнерами, адвокатами та співробітниками. Акт про надання правничої допомоги підписується представниками кожної зі сторін. В Акті вказується обсяг наданої Виконавцем правничої допомоги та її вартість. Акт надсилається Замовнику Виконавцем факсимільним зв'язком або поштою. Акт про н дання правничої допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Замовником, останній не надав Виконавцю письмові аргументовані заперечення на цей Акт. Сума, що вказана у Акті про надання правничої допомоги є гонораром Виконавця за надання правничої допомоги та поверненню не підлягає.
АТ “Львівгаз” заперечує проти розміру витрат на правову допомогу, заявлених позивачем, та у випадку задоволення позовних вимог, просить зменшити такі, з огляду на наступне. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, “при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін”. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 15.04.2021 №160/6899/20: “Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо” Зазначаю, що дана категорія справ є дуже поширеною із значною судовою практикою. Крім того, фактично сума позовних вимог - 1764 грн. (сума здійсненого відповідачем донарахунку). З цього вбачається, що розмір витрат на правову допомогу 7000 грн. не є співмірним та розумним, враховуючи обставини справи.
Суд зазначає, що згідно акту про нададання правової допомоги №1 від 09 листопада 2021 року представником виконано такі роботи: підготовка, написання та подання до Господарського суду Львівської області заяви про забезпечення позову; підготовка, написання та подання до Господарського суду Львівської області позовної заяви про визнання недійсним та скасування рішення Центральної комісії АТ «Львівгаз» з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС про задоволення Акту про порушення № 008760 від 25.11.2020; підготовка, написання та подання відповіді на відзив у справі № 914/1959/21; представництво інтересів ТОВ «Еко-Малт» в судових засіданнях у справі № 914/1959/21.
Враховуючи заяву відповідача про зменшення витрат на правову допомогу відповідно до ч.5 ст.126 ГПК України, відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Малт» про забезпечення позову у справі №914/1093/21, що входить в перелік наданий представником позивача робіт, кількість участі його в судових засіданнях, суд доходить висновку про зменшення витрат на правову допомогу та стягнення її у розмірі 6 000,00грн., що є співмірним із складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 126, 129, 185, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Визнати недійсним та скасувати рішення Центральної комісії АТ “Львівгаз” з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС про задоволення Акту про порушення №008760 від 25.11.2020 року.
3. Стягнути з Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, Львівська обл., м. Львів, вул. Золота, 42, ідент. код 03349039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Малт» (81650, , смт. Розділ, Миколаївський р-н, Львівська обл., вул. Миру, 12, ідент. код 41491531) 2 270,00 грн. витрат на оплату судового збору, 6 000,00 грн. відшкодування витрат на професійну правову допомогу адвоката.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 26.11.2021р.
Суддя Коссак С.М.